Постанова

від 02.03.2015 по справі 826/18767/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м.  Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 02 березня 2015 року                   10:15                         № 826/18767/14 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Правіс»   доДержавної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення, ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Правіс» (далі по тексту – позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі по тексту – відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення від 05.06.2014р. №0000161502 та визнання протиправними дії відповідача щодо проведення камеральної перевірки 22.05.2014р., оформленої актом про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ №2397/26-58-15-02-09-35965178 від 22.02.2014р. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення – рішення прийнято відповідачем протиправно, а тому підлягає скасуванню. В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги. Відповідач проти позовних вимог заперечив з тих підстав, що оскаржуване рішення прийнято правомірно, а перевірка проведена законно. В судовому засіданні 12.01.2015р. суд по справі перейшов в письмове провадження. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, - ВСТАНОВИВ: Відповідачем проведено камеральну перевірку ТОВ «Юридична фірма «Правіс» за результатами якої 22.05.2014р. складено акт №2397/26-58-15-02-09-35965178 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за березень 2014 року (далі по тексту – Акт перевірки). Відповідно до п. 200.10 статті 200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. Пунктом 203.1 статті 203 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Судом встановлено, що граничним терміном подання податкової декларації з ПДВ за березень 2014 року є 22.04.2014р., оскільки 20.04.2014р. є вихідним днем, та днем святкування Пасхи, таким чином 21.04.2014р. є вихідним днем, а 22.04.2014р. – перший робочий день після вищезазначених вихідних. Таким чином, проведення відповідачем 22.05.2014р. камеральної перевірки відповідає нормам п. 200.10 статті 200 ПК України, а тому позовні вимоги щодо визнання протиправними дії відповідача щодо проведення камеральної перевірки 22.05.2014р., оформленої актом про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ №2397/26-58-15-02-09-35965178 від 22.02.2014р., є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають. Актом перевірки встановлено порушення позивачем п.п. «б» п. 200.14 статті 200 ПК України та абз. 8 п. 6 розділу V Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міндоходів від 13.11.2013р. №678, а саме збільшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 1  176  046грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 294  011,50грн. за березень 2014 року. На підставі встановлено порушення відповідачем 05.06.2014р. прийнято податкове повідомлення – рішення №0000161502, яким за порушення п.п. «б» п. 200.14 статті 200 ПК України та абз. 8 п. 6 розділу V Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міндоходів від 13.11.2013р. №678 позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 1  176  046грн. та нараховано штрафні санкції – 294  011,50грн. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Згідно п. 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Пунктом 200.2. ст. 200 ПК України передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. Відповідно до  п. 200.3. ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу - з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Відповідно до п. 200.4. ст. 200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду. Судом встановлено, що до ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві ТОВ «Юридична фірма «Правіс» подано податкову декларацію з ПДВ за березень 2014 року (від 14.04.2014 р. №9019923226), в якій відображено залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного (податкового) періоду (р.21 декларації) у сумі 1  176 046грн., яка визначена як «збільшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу» (р. 21.3 декларації), р. 22 «залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду, за вирахуванням позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» у сумі 1 176 046грн., а також заявлено суму бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів (р.23.2) в розмірі 1  176 046грн. Проте згідно інформаційних баз даних перевірок щодо правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту ТОВ «Юридична фірма «Правіс» за період діяльності платника не проводились та жодних рішень щодо донарахування податкового кредиту податковим органом не приймались. Відповідно до п. 6 розділу V Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 р. №678, а саме: «платники, які заповнили рядок 22 декларації 0110 та відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають до декларації 0110». В той же час податкові декларації з ПДВ, починаючи з моменту реєстрації платником ПДВ, до ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві були подані з нульовими показниками. Крім того, відповідач листом від 27.02.2015р. повідомив, що ТОВ «Юридична фірма «Правіс» згідно інформаційних баз ДПІ, станом на 27.02.2015р. уточнюючі декларації з ПДВ за березень 2014 року не подавав. Таким чином, відповідачем правомірно встановлено порушення позивачем норм п.п. 200.1 - 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України та п. 6 розділу V Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 р. №678, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів за березень 2014 року на 1  176 046грн.           Згідно п.п. «б» п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган: б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування». Таким чином, на підставі вищевикладеного суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог, а тому в задоволені позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Правіс» слід відмовити повністю. Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб'єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно з частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні. На підставі викладеного, керуючись статтями  7, 8, 9, 10, 11, 71, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, - ПОСТАНОВИВ: В задоволені позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Правіс» відмовити повністю. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Правіс»  (код ЄДРПОУ 35965178) на користь Державного бюджету України (отримувач УДСКУ у Печерському районі, код 38004897, банк отримувача ГУ ДКСУ у м.Києві, код банку 820019, рахунок 31218206784007) решту суми судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 4  311,72грн. (чотири тисячі триста одинадцять гривень, 72 копійок). Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів  за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.            Суддя                                                                                                              В.В. Амельохін