Постанова

від 05.02.2015 по справі 820/19407/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, код ЄДРПОУ 34390710, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

05 лютого 2015 р. № 820/19407/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

при секретарі судового засідання - Самігуллінній К.В.

за участю:

представників позивача - Білоуса В.В., Веретун Н.І.,

представника відповідача - Шляхти В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЕС ПРОМО" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування рішення, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЕС ПРОМО", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог (т. 1 а.с. 162-174), просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №2098 від 17 жовтня 2014 р. "Про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ "ВЕЛЕС ПРОМО" (код ЄДРПОУ 34014990);

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області з проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ВЕЛЕС ПРОМО" (податковий номер 34014990) з питань перевірки відносин з платниками податків: з ТОВ "Лакі Прайм" (код ЄДРПОУ 38952580) за квітень 2014 року, з ТОВ "СТАФ-ТОРГ" (код ЄДРПОУ 38780860) за червень 2014 р., їх реальності, повноти відображення в податковому обліку та подальшого використання в господарській діяльності підприємства, за наслідками якої був складений акт перевірки №4520/20-30-22-01/34014990 від 04.11.2014 р.;

- визнати протиправним дії Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо внесення до автоматизованих інформаційних систем фіскальних органів, зокрема: АС "Аудит", ІС "Податковий блок" даних Акту перевірки №4520/20-30-22-01/34014990 від 04.11.2014 р. про порушення ТОВ "ВЕЛЕС ПРОМО" ст.187, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України та завищенням податкових зобов'язань з ПДВ на загальну суму 155743,56 грн. й податкового кредиту на загальну суму 155743,56 грн. у квітні і червні 2014 р.;

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, які полягають у здійсненні корегування (зміні) в ІС "Податковий блок" без винесення та направлення позивачеві податкового повідомлення-рішення, визначених Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЕС ПРОМО" у податкових деклараціях з ПДВ за квітень, травень, червень 2014 року сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 155743,56 грн. по взаємовідносинам з платниками податків ТОВ "БІ-ТІ-ЕЛ Вавілон" (код ЄДРПОУ 37716951), ТОВ "Хавас Ворлвайд Україна" (код ЄДРПОУ 20056801), ТОВ "Р.А.М." (код ЄДРПОУ 317224470), ТОВ "Детонейт" (код ЄДРПОУ 34487762) та податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 155743,56 грн. по взаємовідносинам з платниками податків: ТОВ "Лакі Прайм" (код ЄДРПОУ 38952580), ТОВ "Стаф-Торг" (код ЄДРПОУ 38780860);

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області утриматися від використання у своїй діяльності, передачі іншим особам акту перевірки №4520/20-30-22-01/34014990 від 04.11.2014 р., вчинити всі необхідні дії з виключення інформації, внесеної на підставі акту перевірки №4520/20-30-22-01/34014990 від 04.11.2014 р. з автоматизованих інформаційних баз фіскальних органів, та відновлення суми податкового кредиту й податкових зобов'язань, задекларованих Товариством з обмеженою відповідальністю "Велес Промо" у податкових деклараціях з податку на додану вартість за квітень, травень, червень 2014 р.

- судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає, при проведенні перевірки відповідачем суттєво порушено процедуру проведення перевірки. Так, по-перше, підставою проведення спірної перевірки, ДПІ вказує не надання ТОВ "Велес Промо" контролюючому органу інформації протягом 10 днів з дня отримання запиту, згідно п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПКУ. Однак, підприємством позивача було надано своєчасно письмову відповідь в двох листах з необхідними копіями первинних документів, а відтак позивач виконав вимоги закону, у зв'язку з чим у ДПІ не було правових підстав проводити перевірку. По-друге, відомості первинних документів, а також дані розрахункових документів податковим органом в ході проведення перевірки не вивчались, хоча і були надані позивачем. Ігноруючи надані первинні документи, відповідач зробив висновок про відсутність в діяльності платника податків об'єктів оподаткування податком на додану вартість та нереальність здійснення господарських операцій, що, на думку позивача, суперечить закону та не відповідає факетичним обставинам здійснення позивачем господарської діяльності.

Окрім того, позивач стверджує, що відповідачем безпідставно внесені коригування до автоматизованої інформаційної системи АС "Аудит" та ІС "Податковий блок" на підставі самих лише висновків фіскальних органів, викладених в акті перевірки №4520/20-30-22-01/34014990 від 04.11.2014 р., що в подальшому негативно впливатиме на права підприємства.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили суд позов задовольнити.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, позов не визнав.

У письмових запереченнях на позов (т.1 а.с.119), вказав, що для проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ "ВЕЛЕС ПРОМО" існували об'єктивні та обґрунтовані підстави. Так, позивач в податковому обліку відображав взаємовідносини з ТОВ "Лакі Прайм" та ТОВ "Стаф-Торг". Податковими органами були складені акти від 14.08.2014р. № 2457/26-55-22-07/38952580 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Лакі Прайм" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.04.2014 по 30.04.2014р." та від 23.07.2014р. № 1656/26-59-22-08/38780860 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Стаф-Торг" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.06.2014р. по 30.06.2014 р.". У зв'язку з наявністю зазначеної податкової інформації, яка свідчить про можливі порушення ТОВ "ВЕЛЕС ПРОМО" податкового законодавства ДПІ були складені письмові запити про надання інформації та її документального підтвердження фінансово - господарської діяльності по взаємовідносинами з вказаними підприємствами, на який ТОВ "ВЕЛЕС ПРОМО" надало пояснення та документальне підтвердження не в повному обсязі. За таких підстав, у відповідності до вимог пп. 78.1.1 п. 78 ст. 78 Податкового кодексу України було прийнято правомірне та обґрунтоване рішення про проведення спірної перевірки, що ніяким чином не порушує права позивача. Окрім того, акт за результатами перевірки, сам по собі немає для платників податків ніяких наслідків. В даному випадку акту індивідуальної дії відносно позивача ДПІ не виносилось. Коригування в системі ІС "Податковий блок" податкової звітності платника податків позивача не відбувалось, а тому поновити такі показники не можливо. Посилаючись на викладені вище доводи, відповідач просив суд ухвалити рішення про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у письмових запереченнях на позов, просив суд ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Судовим розглядом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ "Велес Промо", пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, код -34014990.

На обліку як платник податків підприємство перебуває у ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області.

На підставі наказу від 17.10.2014 року №2098, виданого Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, керуючись п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 та ст.79 Податкового кодексу України ОСОБА_5 здійснена позапланова невиїзна документальна перевірка позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЕС ПРОМО" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ "Лакі Прайм" (код ЄДРПОУ 38952580) за квітень 2014 року, з ТОВ "Стаф-Торг" (код ЄДРПОУ 38780869) за червень 2014 року, їх реальності, повноти відображення в податковому обліку та подальшого використання в господарській діяльності підприємства.

Результати спірної перевірки оформлені актом №4520/20-30-22-01/34014990 від 04.11.2014 року. (т.1 а.с.25-42).

Згідно з висновками вказаного акту перевірки в діяльності платника податків контролюючим органом виявлено порушення:

- ст.187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, зі змінами та доповненнями, в результаті чого завищено податкові зобов'язання на загальну суму 155743,56 грн., у т.ч. за квітень 2014 року 135770,83 грн., за червень 2014 р. у сумі 19972,73 грн.;

- п.198.2, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, зі змінами та доповненнями, підприємством в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 155743,56 грн., у т.ч. за квітень 2014 року у сумі 135770,83 грн., за червень 2014 року у сумі 19972,73 грн. (т.1 а.с.42).

Суд відзначає, що за наслідками проведеної перевірки, оформленої актом №4520/20-30-22-01/34014990 від 04.11.2014 року. (т.1 а.с.25-42), податкове повідомлення-рішення ДПІ не приймалось.

Оскільки платник податків не погоджується з правомірністю зазначених дій органу управління, то слід дійти висновку, що спір склався з приводу відповідності закону дій суб'єкта владних повноважень -ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області, вчинених з приводу реалізації управлінської функції контролю у спосіб проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Розглядаючи справу, суд відмічає, що критерії правомірності рішень та діянь суб'єктів владних повноважень, до яких в розумінні ст. 3 КАС України та Податкового кодексу України належить і відповідач, викладені законодавцем в ч.3 ст.2 КАС України.

Відповідно до п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Під час податкового контролю контролюючі органи зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами, та не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (п.п.21.1.1, п.п.21.1.4 п.21.1 ст.21 ПК України).

Відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

При вирішенні справи суд бере до уваги, що 24.12.2006р. Верховним Судом України винесена постанова у справі Господарського суду Вінницької області №9/175-04 за позовом АКБ "Мрія"до ДПІ у м. Вінниця про визнання неправомірною позапланової комплексної перевірки.

Згідно з правовими позиціями, які викладені у названому судовому акті, державна податкова інспекція є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам ч.2 ст.19 Конституції України та аналогічним вимогам ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні". Право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом. Суд може захистити право платника податку в разі проведення перевірки за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням правил, процедури, встановлених законом. Наявність негативних наслідків такої перевірки для можливості судового захисту законом не вимагається. Право на судовий захист пов'язане із самою протиправністю дій. При цьому, Верховний Суд України зазначив, що відповідно до КАС України адміністративний позов може містити вимоги про встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень (п. 6 ч. 3 ст. 105); а відтак, звернення за захистом порушеного права у сфері публічно-правових відносин із зазначенням способу, який, на думку суду, не приводить до захисту права, не може бути підставою для відмови в позові, тобто захисті права, що порушуються. Суд, установивши порушення вимог законодавства, має захистити права та охоронювані законом інтереси, самостійно обравши спосіб, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, коли ці порушення ще не припинені (статті 7, 8, 11, ч. 4 ст. 112, ст. 162); спосіб захисту порушеного права може залежати від того, припинене порушення чи ні - при встановленні факту продовження протиправної поведінки суб'єкта владних повноважень на момент вирішення спору належним способом захисту права може бути зобов'язання відповідача припинити протиправні дії, а при припиненні порушення суд може задовольнити вимогу про встановлення відсутності компетенції (повноважень) у суб'єкта владних повноважень, зокрема на вчинені дії, чи про визнання дій протиправними.

З огляду на приписи ст.ст.8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, 244-2 КАС України окружний адміністративний суд не знаходить правових підстав для залишення згаданої постанови Верховного Суду України поза увагою при розгляді і вирішенні спору по суті.

Досліджуючи обставини дотримання відповідачем згаданих критеріїв при реалізації владної управлінської функції у спірних правовідносинах, суд зазначає, що контролюючим органом на адресу позивача було направлено два запити: № 13879/10/20-30-22-03-21 від 29.08.2014р. (т.1 а.с. 20) та №14327/10/20-30-15-22-05 від 08.09.2014р. (т.1 а.с. 22).

На вказані вище запити ТОВ "ВЕЛЕС ПРОМО" у встановлений законом строк надав відповіді та документальне підтвердження, що не заперечується відповідачем (т.1 а.с. 21, 23). Так, ДПІ не заперечує факт отримання відповіді від платника податків на запити. Разом з тим, 17.10.2014р. ДПІ прийнято спірне рішення про проведення позапланової перевірки позивача, яке оформлене наказом № 2098 (т.1 а.с. 24).

Як вбачається з даного наказу, підставою для проведення спірної перевірки ДПІ обрано п.п. 78.1.1, п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

За приписами вказаної норми закону, документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації, згідно якої виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Враховуючи, що спірний наказ на проведення перевірки на час розгляду справи є реалізованим. Позивачем були надані ДПІ витребувані бухгалтерські, облікові та фінансові документи, що не заперечувалось представниками позивача під час судового розгляду справи та підтверджується матеріалами справи. Тобто перевірка контролюючим органом проведена. За наслідками перевірки складений акт, а відтак підстав для скасування даного наказу та визнання неправомірними дій з проведення спірної перевірки суд не вбачає.

Також судовим розглядом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів м.Києва був складений акт від 14.08.2014р. № 2457/26-55-22-07/38952580 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Лакі прайм" (податковий номер 38952580) щодо підтвердження господарських відносин платників податків за період з 01.04.2014 по 30.04.2014 р. (т.1 а.с.132-138) та акт ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м.Києві від 23.07.2014р. № 1656/26-59-22-08/38780860 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "СТАФ-ТОРГ" (податковий номер 38780860) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.06.2014 по 30.06.2014 р. (т.1 а.с.139-143).

У згаданих вище актах відображені судження ДПІ про відсутність у даних платників податків будь-яких ресурсів, необхідних для ведення господарської діяльності, основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, тощо.

На думку відповідача, вказаних висновків інших податкових органів цілком достатньо для судження про порушення позивачем, який мав господарські взаємовідносини з даними підприємствами, вимог Податкового кодексу України.

Однак, належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України, а діяння по відображенню в документах обов'язкової податкової звітності, тобто в офіційних документах завідомо недостовірних відомостей, є об'єктивною стороною злочину, передбаченого ст.366 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Між тим, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінального провадження відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, доказів наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином чи рішення суду про визнання правочину недійсним суб'єктом владних повноважень до суду також не подано.

Слушність наведеного висновку окружного адміністративного суду підтверджується правозастосовчою практикою Європейського Суду з прав людини (рішення від 22.01.2009р. у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також правозастосовчою практикою Верховного Суду України (постанова від 09.09.2008р. у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010р. у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень), врахування якої при відправленні правосуддя є обов'язковим в силу приписів ст.244-2 КАС України.

Окремо суд, зазначає, що в силу приписів ч.4 ст.70 КАС України, Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (затверджено постановою КМУ від 27.12.2010р. №1232; далі за текстом - Порядок №1232), а також Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом - Порядок №984) отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в котрих викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, оскільки ані акт перевірки, ані довідка зустрічної звірки не має преюдиціального значення та не є документами, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Суд також відзначає, що зі змісту акту від 04.11.2014р. № 4520/20-30-22-01/34014990 вбачається, що відомості первинних документів, які відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, фіксують факти здійснення господарських операцій та повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а також дані розрахункових документів, котрі згідно з Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" опосередковують рух коштів у безготівковій формі, податковим органом в ході проведення спірної документальної перевірки не досліджувались.

ДПІ було використано установчі документи підприємства ТОВ "ВЕЛЕС ПРОМО", декларації з ПДВ, запити ДПІ та відповіді підприємства на них, ІС Податковий блок, база даних "РПП", База даних "Бест звіт", отримані матеріали перевірок контрагентів позивача ТОВ "Лакі Првайм" та ТОВ "СТАФ-ТОРГ" (т.1 а.с.145-146).

За таких підстав, суд не погоджується з доводами відповідача - ДПІ у Дзержиському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області, про об'єктивність встановлених контролюючим органом податкових порушень підприємством позивача, викладених в акті перевірки №4520/20-30-22-01/34014990 від 04.11.2014 року. (т.1 а.с.25-42).

Стосовно доводу відповідача про відсутність у платника податків у спірних правовідносинах порушеного права суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст.19 Господарського кодексу України визначено, що держава здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю суб'єктів господарювання у таких сферах, зокрема, фінансових, кредитних відносин, валютного регулювання та податкових відносин - за додержанням суб'єктами господарювання кредитних зобов'язань перед державою і розрахункової дисципліни, додержанням вимог валютного законодавства, податкової дисципліни.

В силу приписів ч.6 ст.19 Господарського кодексу України, органи державної влади і посадові особи зобов'язані здійснювати інспектування та перевірки діяльності суб'єктів господарювання неупереджено, об'єктивно і оперативно, дотримуючись вимог законодавства, поважаючи права і законні інтереси суб'єктів господарювання.

Суд зазначає, що оскільки документальним результатом реалізації суб'єктом владних повноважень управлінської функції з контролю за повнотою та достовірністю справляння платником податків (зборів) є складання або довідки зустрічної звірки згідно з ст.73 Податкового кодексу України, або акту перевірки відповідно до ст.86 Податкового кодексу України, то платник податків має матеріально-правовий інтерес у тому, щоби зміст складених податковим органом довідки зустрічної звірки або акту перевірки відображав об'єктивний та реальний стан додержання платником податків вимог законів про оподаткування, адже за визначенням ст.358 Кримінального кодексу України як довідка зустрічної звірки, так і акт перевірки віднесені законодавцем до кола офіційних документів.

Отже, зміст складених податковим органом довідки зустрічної звірки та акту перевірки може братись до уваги як тим органом податкової служби, котрий склав згадані офіційні документи, так і іншими податковими органами та суб'єктами права у будь-яких процедурах, що суперечить матеріально-правовому інтересу суб'єкта господарювання як добросовісного та сумлінного платника податків, суперечить запровадженій ст.4 Податкового кодексу України презумпції правомірності рішень платника податків, в разі негативного характеру викладеної у довідці чи акті інформації.

Таким чином, складення податковим органом довідки зустрічної звірки чи акту перевірки, де викладені помилкові чи недостовірні висновки з питання дотримання платником податків вимог законів про оподаткування суперечить матеріальному інтересу платника податків.

Суд погоджується з доводом відповідача про те, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не покладає на платника податків ніяких обов'язків, проте, водночас з цим відзначає, що згаданий офіційний документ об'єктивно створює для платника податків несприятливі правові наслідки у вигляді виникнення сумніву у добросовісності, сумлінності суб'єкта господарювання як платника податків, сумніву у додержанні платником податків податкової дисципліни та у вигляді іншого, відмінного від випадку невчинення податкових правопорушень, визначення за правилами ст.77 Податкового кодексу України періодичності перевірок з огляду на ступень ризику в діяльності такого платника податків.

Вирішуючи спір в частині вимог, котрі стосуються відомостей АІС, суд бере до уваги, що в силу приписів ст. 74 Податкового кодексу України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику (п.74.1 ст.74).

З положень наведеної норми кодексу випливає, що законодавець наділив центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, дискреційними повноваженнями стосовно визначення порядку обліку за станом виконання суб'єктами права податкового обов'язку.

Однак, суд вважає, що такий порядок не повинен суперечити положенням Податкового кодексу України.

Так, системно аналізуючи положення Податкового кодексу України, суд доходить висновку, що згаданий законодавцем у ст. ст.37 і 38 названого кодексу податковий обов'язок в грошовому еквіваленті підлягає відображенню в будь-яких базах даних територіальних органів доходів і зборів (АІС чи ІС) виключно згідно з показниками податкової декларації, складеної платником податків за правилами ст.46 Податкового кодексу України і поданої до контролюючого органу в порядку ст.49 Податкового кодексу України або у прийнятому контролюючим органом за правилами ст.ст.54, 58 Податкового кодексу України податковому повідомленні-рішенні, котре пройшло процедуру узгодження (адміністративного чи судового) відповідно до ст.56 Податкового кодексу України.

При цьому, в силу приписів ст. 54 Податкового кодексу України підставою для винесення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення є факт як заниження, так і завищення платником податків грошових зобов'язань з податку (збору).

Будь-яких інших документальних підстав для виникнення чи зміни податкового обов'язку, в тому числі і у спосіб зменшення числового значення грошового зобов'язання з податку і збору, закон не містить.

Відтак, складені контролюючим органом згідно з п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України довідка зустрічної звірки чи відповідно до ст. 86 Податкового кодексу України акт документальної перевірки не віднесені законодавцем до кола обставин, котрі зумовлюють зміну розміру грошових зобов'язань з податку і збору.

Таким чином, за змістом норм Податкового кодексу України у будь-яких інформаційних базах контролюючих органів підлягають відображенню, насамперед, числові показники розміру грошових зобов'язань з податку (збору), що містяться у складених платниками податків документах обов'язкової податкової звітності, поданих платниками податків до територіальних органів доходів і зборів та прийнятих останніми. Згадані показники підлягають незмінному збереженню до моменту набрання за правилами ст.56 Податкового кодексу України юридичної дії податковими повідомленнями - рішеннями, котрі прийняті контролюючими органами відповідно до ст. ст.54 і 58 Податкового кодексу України.

Між тим, як встановлено судом в ході розгляду справи, у спірних правовідносинах відповідач податкових повідомлень-рішень не виносив.

Натомість суб'єкт владних повноважень вдався до зміни числового значення обчисленого платником податків розміру грошових зобов'язань з податку на додану вартість у самотужки та на власний розсуд розробленому порядку, котрий не узгоджується з законодавчо визначеним способом реалізації владної управлінської функції контролю, а саме: вирахував значення відхилення між сумою грошових зобов'язань з ПДВ (як податкового зобов'язання, так і податкового кредиту), самостійно обчисленими платником і задекларованими в податковій звітності та між сумою грошових зобов'язань з ПДВ, визначених контролюючим органом згідно з актом №4520/20-30-22-01/34014990 і вніс таке відхилення до Інформаційної системи "Податковий блок", введеної в експлуатацію згідно з наказами ДПС України №1198 від 24.12.2012р. та №1197 від 24.12.2012р., що підтверджується витягом з бази даних ІС "Податковий блок". (т.1 а.с.120-123, т.2 а.с.58-63).

Виходячи з вищенаведеного, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо позовних вимог позивача про зобов'язання ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області утриматися від використання у своїй діяльності, передачі іншим особам акту перевірки №4520/20-30-22-01/34014990 від 04.11.2014 р., суд зазначає, що судове рішення повинно бути наслідком чинного правового регулювання, а ця частина позовних вимог спрямована на майбутнє зобов'язання відповідача не вчиняти певні дії.

За таких обставин, вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

В ході розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, за правилами ч.2 ст.71 КАС України не подав до суду належних та допустимих в розумінні ст.70 КАС України доказів правомірності та обґрунтованості мотивів, котрі покладені в основу спірних діянь, не навів перед судом належних та достатніх доводів на підтримку відповідності закону тих суджень, котрими орган управління керувався при зміні офіційних даних про розмір та стан виконання суб'єктом права податкового обов'язку.

Оскільки судовим розглядом встановлений факт порушення охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин в галузі оподаткування, то поданий позов в частині вимог стосовно АІС належить задовольнити, адже управлінська функція податкового контролю була реалізована суб'єктом владних повноважень за відсутності визначених законом підстав та без дотримання визначеної законом процедури.

Згідно частини 3 статті 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч. ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЕС ПРОМО" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування рішення, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним дії Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо внесення до автоматизованих інформаційних систем фіскальних органів, зокрема АС "Аудит", ІС "Податковий блок" даних Акту перевірки №4520/20-30-22-01/34014990 від 04.11.2014 р. про порушення ТОВ "ВЕЛЕС ПРОМО" ст.187, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України та завищенням податкових зобов'язань з ПДВ на загальну суму 155743,56 грн. й податкового кредиту на загальну суму 155743,56 грн. у квітні і червні 2014 р.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, які полягають у здійсненні корегування (зміні) в ІС "Податковий блок" без винесення та направлення позивачеві податкового повідомлення-рішення визначених товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЕС ПРОМО" у податкових деклараціях з ПДВ за квітень, травень, червень 2014 року сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 155743,56 грн. по взаємовідносинам з платниками податків ТОВ "БІ-ТІ-ЕЛ Вавілон" (код ЄДРПОУ 37716951), ТОВ "Хавас Ворлвайд Україна" (код ЄДРПОУ 20056801), ТОВ "Р.А.М." (код ЄДРПОУ 317224470), ТОВ "Детонейт" (код ЄДРПОУ 34487762) та податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 155743,56 грн. по взаємовідносинам з платниками податків: ТОВ "Лакі Прайм" (код ЄДРПОУ 38952580), ТОВ "Стаф-Торг" (код ЄДРПОУ 38780860).

Стягнути з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЕС ПРОМО" (місцезнаходження: 61072, м. Харків, вул.23 Серпня, 36-А) судовий збір у розмірі 29,23 грн. (двадцять дев'ять гривень двадцять три копійки).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 10 лютого 2015 року.

Суддя О.В. Панченко