Ухвала

від 02.03.2015 по справі 826/19144/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/19144/14 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В. Суддя-доповідач: Мєзєнцев Є.І.

У Х В А Л А

Іменем України

02 березня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Старової Н.Е., Файдюка В.В., при секретарі - Войтковській Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції в Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стрімко" до державної податкової інспекції в Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стрімко" звернулося до суду з позовом до державної податкової інспекції в Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про:

- визнання протиправними дій державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві щодо відмови у прийняті надісланого 14.11.2014 р. товариством з обмеженою відповідальністю "Стрімко" в електронній формі уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2014 р. разом з додатком №5 до декларації ПДВ за вересень 2014р.;

- визнання протиправною відмови державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві у прийняті надісланого 14.11.2014 р. товариством з обмеженою відповідальністю "Стрімко" в електронній формі уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2014 р. разом з додатком №5 до декларації з ПДВ за вересень 2014 p., оформлену листом №23951/10/26-53-15-01-11-1 від 07.11.2014.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 січня 2015 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ "Стрімко" та ДПІ у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві було укладено договір від 16.05.2014 № 160520141 про визнання електронних документів.

У зв'язку з чим, ТОВ "Стрімко" 14.11.2014 направило засобами електронного зв'язку уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2014 року, додаток 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)", які були отримані податковими органами на центральному та районному рівнях, згідно квитанцій № 1 та № 2 .

Однак, позивач отримав від ДПІ у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві лист від 17.11.2014 № 2395/10/26-53-01-11-1, в якому відповідач повідомив позивача, що уточнюючий розрахунок підприємством заповнено з порушенням .

Основним нормативно-правовим актом, що регулює спірні правовідносини є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - Податковий кодекс України, ПК України).

Згідно вимог п. 49.2 ст. 49 ПК України, платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до п.46.1 ст.46 ПК України, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Згідно з п.48.1 ст.48 ПК України, податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання податковим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації (п. 49.15 ст.49 ПК України).

Пунктом 48.3 статті 48 ПК України передбачено, що податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:

тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

найменування контролюючого органу, до якого подається звітність;

дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;

підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Відповідно до п. 48.4 ст.48 ПК України, у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити:

відмітка про звітування за спеціальним режимом;

код виду економічної діяльності (КВЕД);

код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ;

індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Згідно п. 48.5 ст.48 ПК України, податкова декларація повинна бути підписана:

- керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.

Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку.

- фізичною особою - платником податків або його законним представником;

- особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації згідно із договором про спільну діяльність або угодою про розподіл продукції.

Відповідно до п. 48.6 ст.48 ПК України, якщо податкова декларація подається податковими агентами - юридичними особами, вона повинна бути підписана керівником такого агента та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації такого агента, а якщо податковим агентом є платник податків - фізична особа - таким платником податків.

Згідно з п.48.7 статті 48 ПК України, податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 49.11.2 п. 49.11 ст. 49 ПК України, у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.

Однак, як вбачається з листа від 17.11.2014 № 2395/10/26-53-01-11-1 ДПІ у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, всупереч нормам податкового законодавства, жодним чином не повідомила товариство про причини відмови у прийнятті уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2014 року з додатком 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)".

У зв'язку з чим, адвокатом ТОВ "Стрімко" 04.12.2014 був скерований адвокатський запит до ДПІ у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві з проханням повідомити чи прийнятий уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість та, які правові наслідки настають для платника податків у разі невизнання податковим органом уточнюючого розрахунку податковою звітністю.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач листом від 11.12.2014 повідомив позивача, що уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість, поданий 14.11.2014 № 9066172252 з додатками, не визнаний податковою звітністю, відповідно до п. 48.7 ст. 48 ПК України.

Стаття 48 ПК України містить перелік реквізитів, які повинна містити податкова декларація, які зазначені з п. 48.3 по п. 48.6 ст. 48 ПК України.

Проте, як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідач жодним чином не зазначає, які саме вимоги ст. 48 ПК України не були дотримані ТОВ "Стрімко" під час подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість від 14.11.2014 № 9066172252 з додатками.

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначені в Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 р. № 233, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 р. за № 320/15011.

Ця Інструкція поширюється на Державну податкову адміністрацію України та її територіальні органи, платників податків, які за власним бажанням подають податкові документи в електронному вигляді.

Згідно п. 7.3 розділу ІІІ Інструкції, після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту).

Відповідно до п. 7.4 розділу ІІІ Інструкції, перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.

Згідно п. 7.5 розділу ІІІ Інструкції, підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Відповідно до п. 7.6 розділу ІІІ Інструкції, якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Як підтверджується матеріалами справи, ТОВ "Стрімко" 14.11.2014 направило засобами електронного зв'язку уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2014 року, додаток 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)".

На виконання положень Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, ТОВ "Стрімко" надійшли квитанції № 1 від 14.11.2014 (документ доставлено до Міністерства доходів і зборів України) та квитанції № 2 від 14.11.2014 (документ доставлено до ДПІ у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві).

Отже, податкова звітність була прийнята контролюючим органом, що підтверджується вищенаведеними квитанціями, оскільки товариству не було надіслано квитанцію про неприйняття податкових документів в електронному вигляді.

Відповідно до п. 49.10 ст. 49 ПК України, відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

Враховуючи відсутність причин, з яких податковий орган дійшов висновку, що уточнюючий розрахунок ТОВ "Стрімко" з ПДВ за вересень 2014 року заповнений з порушеннями норм чинного законодавства, оскільки ДПІ у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві у своєму письмовому повідомленні про відмову у прийнятті уточнюючого розрахунку з додатками не зазначила, що саме порушено позивачем при заповненні податкової звітності, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ДПІ у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві протиправно не визнала податковою звітністю поданий ТОВ "Стрімко" уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2014 р. разом з додатком №5 до декларації ПДВ за вересень 2014р.

Прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають (п.49.8 ст.49 ПК України).

Відповідно до п.49.9 ст.49 ПК України, за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Таким чином, податковим органом було протиправно прийнято та направлено письмове повідомлення про відмову у прийнятті уточнюючого розрахунку з ПДВ від 17.11.2014 № 2395/10/26-53-01-11-1, оскільки, відповідно до п. 49.11 ст. 49 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний надати платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Згідно п. 49.13 ст. 49 ПК України, у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про визнання протиправними дій ДПІ у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві щодо відмови у прийняті надісланого 14.11.2014 р. товариством з обмеженою відповідальністю "Стрімко" в електронній формі уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2014 р. разом з додатком №5 до декларації ПДВ за вересень 2014р. та визнання протиправною відмову ДПІ у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві у прийняті надісланого 14.11.2014 р. товариством з обмеженою відповідальністю "Стрімко" в електронній формі уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2014 р. разом з додатком №5 до декларації з ПДВ за вересень 2014 p., оформлену листом № 23951/10/26-53-15-01-11-1 від 07.11.2014 підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції в Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 січня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

суддя Н.Е.Старова

суддя В.В.Файдюк

Головуючий суддя Мєзєнцев Є.І.

Судді: Старова Н.Е.

Файдюк В.В.