Рішення

від 02.03.2015 по справі 904/655/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.03.15 Справа № 904/655/15 За позовом Приватного підприємства "АМГУЕМА", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "УКРГІПРОМЕХ", м. Дніпропетровськ

про стягнення 47746, 46 грн.

Суддя Ярошенко В.І.

Представники:

від позивача: Панкова М.П. - представник за дов. № 02/03 від 02.03.15

від відповідача: не з'явились

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "АМГУЕМА" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "УКРГІПРОМЕХ" про стягнення основного боргу у сумі 37000 грн., процентів за користування коштами у розмірі 1410, 56 грн. та інфляційних збитків у сумі 9509 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 16/08 від 16.08.2013 в частині повної та своєчасної оплати за отриманий товар.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2015 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 02.03.2015.

26.02.2015 через канцелярію Господарського суду Дніпропетровської області від позивача надійшла заява про залучення до матеріалів справи, зокрема, акту звірки взаєморозрахунків.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, відзив на позовну заяву та інші витребуванні судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, за адресою: 49051, м. Дніпропетровськ, вул. Політрука Журкіна, буд.1, відповідно до витягу з ЄДРПОУ станом на 02.03.2015 (арк. с. 24-25), оскільки поштовий конверт (арк. с. 18) з ухвалою суду, який направлявся на вищезазначену адресу відповідача, повернувся з поштовою відміткою: «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 02.03.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

16.08.2013 між Приватним підприємством "АМГУЕМА" (далі - позивач, виробник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укргіпромех" (далі - відповідач, замовник) було укладено договір № 16/08 (далі - договір).

Відповідно до розділу 1 договору виробник зобов'язується поставити та передати у власність замовнику обладнання, а замовник зобов'язується прийняти та сплатити його в асортименті, кількості та ціні, які визначаються специфікацією, яка додається до договору і є його невід'ємною частиною (додаток № 1).

Згідно з розділом 2 договору умови оплати - за фактом поставки протягом 30 банківських днів.

Обладнання за цим договором поставляється на умовах - FCA м. Дніпропетровськ, які також зазначаються у специфікації. Виробник зобов'язаний передати замовнику наступні документи: рахунок, видаткову накладну, податкову накладну, паспорт на обладнання (розділ 3 договору).

Специфікацією № 1 від 16.08.2013 до договору сторони погодили поставку дробилки щекової ДЛЩ 80х150 у кількості 1 шт на суму 37000 грн. (арк. с. 11)

На виконання умов договору та специфікації № 1 до нього, позивач поставив, а відповідач прийняв товар на суму 37000 грн., що підтверджується видатковою накладною від 11.09.2013 № 9 (арк. с. 13). Також, позивач виставив відповідачу рахунок від 11.09.2013 № 10 на оплату товару на суму 37000 грн. (арк. с. 12).

Відповідач не здійснив оплату поставленого товару, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованості перед позивачем у сумі 37000 грн., про що сторони дійшли згоди, підписавши акт звірки взаєморозрахунків станом на 24.02.2015 (арк. с. 22).

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з приписами ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 ЦК України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт отримання товару за представленими накладними та не надано доказів повної оплати або повернення переданого товару на суму 37000 грн., а відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягає задоволенню у розмірі 37000 грн.

За порушення відповідачем виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано три відсотки річних за період з 24.10.2013 по 31.01.2015 у розмірі 1410, 56 грн. та інфляційні втрати за період листопад 2013 - грудень 2014 у сумі 9509 грн.

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з рахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, а три відсотки річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши правильність нарахування трьох відсотків річних та інфляційних втрат, задовольняє дані вимоги повністю, а саме три відсотки річних у сумі 1410, 56 грн. та інфляційні втрати у розмірі 9509 грн.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, стягуються з відповідача на користь позивача у сумі 1827 грн.

Керуючись ст. 22, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укргіпромех" (49051, м. Дніпропетровськ, вул. Політрука Журкіна, буд. 1; ідентифікаційний код 34367372) на користь Приватного підприємства "АМГУЕМА" (49026, м. Дніпропетровськ, вул. Обоянська, буд. 2, кв. 121; ідентифікаційний код 13455765) основний борг у сумі 37000 грн., три відсотки річних у розмірі 1410, 56 грн., інфляційні втрати у сумі 9509 грн. та 1827 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 03.03.2015

Суддя В.І. Ярошенко