Постанова

від 26.02.2015 по справі 923/1434/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2015 р.Справа № 923/1434/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Шевченка В.В.

(Склад колегії суддів Одеського апеляційного господарського суду сформовано згідно із розпорядженням голови суду № 3121 від 10.12.2014 року)

при секретарі судового засідання: Полінецькій В.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Старчеус С.І. (довіреність № б/н від 02.02.2015)

від відповідача: Крючков В.О. (довіреність № б/н від 14.01.2015)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дитячий лікувально-оздоровчий комплекс "Сузір'я Таврії"

на рішення господарського суду Херсонської області від "13" листопада 2014 року, повний текст якого складено та підписано "17" листопада 2014 року

по справі № 923/1434/14

за позовом Приватного підприємства „Резерв-Д1"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Дитячий лікувально-оздоровчий комплекс "Сузір'я Таврії"

про стягнення 70 448,51 грн.

В С Т А Н О В И В :

29.09.2014 року Приватне підприємство „Резерв-Д1" (далі по тексту - позивач) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дитячий лікувально-оздоровчий комплекс "Сузір'я Таврії" (далі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 70 448,51 грн., з яких: 61712,69 грн. - основний борг, 8 735,82 грн. - інфляційні нарахування. Також позивач просив стягнути з відповідача судові витрати, понесені при розгляді справи.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що відповідач в порушення умов Договору від 07.05.2013 року № 9, укладеного між сторонами за отримані від позивача послуги по прийманню, перекачуванню та очистки стічних вод у літній період не розрахувався, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 61 712,69 грн., на яку відповідно до норм чинного законодавства нараховані інфляційні нарахування у сумі 8 735,82 грн.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 13.11.2014 року по справі № 923/1434/14 (суддя Гридасов Ю.В.) позовні вимоги задоволені. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дитячий лікувально-оздоровчий комплекс "Сузір'я Таврії" на користь Приватного підприємства „Резерв-Д1 61712грн.69коп. основного боргу, 8735грн.82коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 1827грн.00коп. витрат по сплаті судового збору.

Такий висновок суду мотивований тим, що відповідач порушив норми чинного законодавства та умови укладеного між сторонами Договору, позивачем це встановлено та підтверджено відповідними доказами, заборгованість за надані послуги у сумі 61712,69 грн. не погашена, а тому такі позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі. Також підлягають задоволенню нараховані позивачем інфляційні витрати, оскільки вони погоджені та розраховані в установленому законом порядку.

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дитячий лікувально-оздоровчий комплекс "Сузір'я Таврії" звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 13.11.2014 року по справі № 923/1434/14 повністю та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми чинного законодавства, у зв'язку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

Апелянт зазначає, що місцевим господарським судом не встановлено природу походження тарифів вказаних у договорі, а саме не перевірено наявність рішень уповноважених органів на затвердження тарифів по сплаті послуг пов'язаних із перекачуванням, очисткою стічних вод.

Крім того, скаржник звертає увагу суду, що ним було повністю сплачені кошти за отримані послуги, у зв'язку з чим заборгованість перед позивачем за Договором від 07.05.2013 року № 9 - відсутня.

За твердженням апелянта, 23.05.2013 року між ТОВ "Дитячий лікувально-оздоровчий комплекс "Сузір'я Таврії" був укладений договір з КП «Очисні споруди» про надання послуг № 381, відповідно до якого товариством були отримані та сплачені кошти за послуги по прийманню та очистки стічних вод за 2013 рік.

Позивач подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу ТОВ "Дитячий лікувально-оздоровчий комплекс "Сузір'я Таврії", в якому його представник в судових засіданнях просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим, відповідаючим вимогам діючого законодавства та матеріалам справи.

Відповідачем були подані до суду письмові пояснення на відзив на апеляційну скаргу з додатками, які колегією суддів залучені до матеріалів справи.

24.02.2015 року через канцелярію суду від позивача надійшла заява про надання додаткових доказів, яка колегію суддів відхилена, та не визнаються як належно подані додаткові докази, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 101 ГПК України, додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував не можливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Пунктом 9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 року передбачено, що у вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

Крім того, позиції щодо не прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, якщо заявник не обґрунтував не можливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього, додержується і Верховний Суд України, що викладена в постанові від 13.05.2008 року по справі № 13/136/06.

В судовому засіданні, при розгляді апеляційної скарги, представник позивача не обґрунтував поважність причин не подання додаткових доказів суду першої інстанції, а тому колегією суддів додаткові докази надані позивачем не приймаються.

Розглянувши та перевіривши матеріали справи і апеляційну скаргу та відзив на неї, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено господарським судом першої інстанції, 07.05.2013 року між Приватним підприємством "Резерв - Д 1" (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дитячий лікувально-оздоровчий комплекс "Сузір'я Таврії" (Абонент), був укладений договір № 9 про надання послуг по прийманню, перекачування та очистки стічних вод, відповідно до п.1.1 якого Виконавець бере на себе зобов'язання приймати від Абонента стічні води, здійснювати послідуюче їх перекачування та передачу КП «Очисні споруди» з метою їх очистки, а Абонент зобов'язується сплачувати йому за надані послуги на умовах цього договору (а.с.06-07).

Відповідно до п.2.1 договору, абонент сплачує за надані послуги з розрахунку за приймання та перекачування стоків, виходячи з 1 куб.м. шляхом множення визначеної кількості стоків на тарифи, що затверджені уповноваженими органами відповідно до чинного законодавства, на умовах щомісячної 50%-ї передоплати.

Перша проплата здійснюється на протязі 10-ти днів після підписання договору, але не пізніше 25-го червня поточного року. Оплату здійснюється до 5-го числа місяця слідуючого за розрахунковим (п.2.5, 2.6).

Розділом 3 передбачені права та обов'язки сторін. Так, відповідно до п.3.1 Договору, виконавець зобов'язується перекачувати та передавати стічні води Абонента до КП «Очисні споруди» для їх подальшої очисти в кількості 5 130 куб.м.х (13,57 грн. + 14,07 грн.) = 141 793,20 грн. за тарифами, що затверджені відповідними уповноваженим органами і діючими на момент виконання зобов'язання.

За несвоєчасне виконання своїх грошових зобов'язань, крім положень, визначених у даному договорі, винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожний день прострочення з урахуванням індексу інфляції (а.с.5.1).

Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2013 року і не може бути продовжений чи пролонгований на будь-який строк. В частині невиконання Абонентом вимог щодо оплати за надані послуги, договір діє до моменту повного розрахунку (п.п.9.1.,9.2).

19.08.2013 року позивачем на адресу відповідача був направлений лист разом з рахунком-фактурою № СФ-0000030 від 19.08.2013 року на суму 73 367,62 грн., та Актом № ОУ-0000000000000032 здачі-прийняття робіт за період з 24.06.2013 року - по 14.07.2013 року у кількості 1008 куб.м. на суму 27 861,12 грн., у період з 17.07.2013 року - по 06.08.2013 року у кількості 1092 куб.м. - на суму 30 182,88 грн. та у період з 09.08.2013 року - по 29.08.2013 року - у кількості 554,4 куб.м. на суму 15 323,62 грн. (а.с.13-14, 47).

Також зі змісту зазначеного листа вбачається, що ПП "Резерв - Д 1" просило відповідача здійснити оплату за приймання, перекачування та очистку стічних вод за період з 24.06.2013 року - по 29.08.2013 року у сумі 73 367,62 грн., згідно п.2.6 Договору, до 05.09.2023 року.

Так, у зв'язку з невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Дитячий лікувально-оздоровчий комплекс "Сузір'я Таврії" зазначеної вимоги, позивач і звернуся до суду з відповідним позовом про стягнення боргу.

Судова колегія апеляційної інстанції частково не погоджується з висновками місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог ПП "Резерв - Д 1" та вважає, що доводи, заперечення і вимоги Товариством з обмеженою відповідальністю "Дитячий лікувально-оздоровчий комплекс "Сузір'я Таврії", викладені в апеляційній скарзі, підлягають частковому задоволенню, а оскаржуване рішення частковому скасуванню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, дана справа була розглянута без участі представника відповідача, у зв'язку з тим, що ухвала про порушення провадження по справі не була отримана відповідачем, а повернулась до суду із відміткою «за закінченням терміну зберігання», а ухвала про відкладення розгляду справи була вручена представнику відповідача лише 19.11.2014 року (а.с.38), тобто після прийняття оскаржуваного рішення 13.11.2014 року, у зв'язку з чим відповідач був позбавлений свого права на участь у даній справі, оскільки під час прийняття рішення, у місцевого господарського суду не було доказів про належне повідомлення відповідача про час, дату та місце розгляду справи, що є порушенням судом першої інстанції норм процесуального права.

Як було зазначено вище, предметом розгляду даної справи є стягнення заборгованості з відповідача на користь позивача за послуги, відповідно до умов укладеного між сторонами договору 07.05.2013 року № 9 по прийманню, перекачуванню та очистки стічних вод.

З умов вказаного договору вбачається що позивач взяв на себе зобов'язання приймати від відповідача стічні води, здійснювати послідуюче їх перекачування та передачу КП «Очисні споруди» з метою їх очистки.

Пунктом 3.1 договору сторони передбачили, що виконавець зобов'язаний укласти договір на приймання і очистку стоків з КП «Очисні споруди» Скадовської міської ради, затвердженим уповноваженим органом для даного підприємства.

Проте договір на приймання і очистку стоків позивача з КП «Очисні споруди» так і не був укладений, у зв'язку з тим, що ПП "Резерв - Д 1" не було надано КП «Очисні споруди» необхідні документи відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні системи каналізації м. Скадовська, затверджених рішенням виконавчого комітету Скадавської міської ради № 159 від 28.07.2005 року. Даний факт підтверджується постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.04.2014 року по справі № 923/1260/13, яка 05.08.2014 року Постановою Вищого господарського суду залишена без змін.

Крім того, вказаною постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.04.2014 року встановлено, що послуги з приймання та очистки стічних вод у місті Скадовськ може надавати лише КП " Очисні споруди", тому включення у договори ПП "Резерв-Д1" із базами відпочинку такої складової (в даному випадку Договір з ТОВ "Дитячий лікувально-оздоровчий комплекс "Сузір'я Таврії" від 07.05.2013 року № 9), як очистка стічних вод, без погодження із відповідними органами, а саме безпосередньо із КП "Очисні споруди", є неправомірним.

23.05.2013 року між КП " Очисні споруди" (виконавець) та ТОВ "Дитячий лікувально-оздоровчий комплекс "Сузір'я Таврії" (споживач) було укладено Договір про надання послуг з приймання та очистки стічних вод, відповідно до п.1 якого, виконавець зобов'язується надавати споживачеві послуги з приймання та очистки вод у період з 15.05.2013 року - по 15.09.2013 року, а споживач вчасно оплачувати ці послуги, по тарифу 14,07 грн. за 1 куб.м. Даний договір є чинний та невизнаний недійсним у встановленому законом порядку.

24.11.2014 року директор КП "Очисні споруди" направив на адресу відповідача лист № 1112, з якого вбачається що протягом 2013-2014 р.р. у ТОВ "Дитячий лікувально-оздоровчий комплекс "Сузір'я Таврії" заборгованість за надані послуги водовідведення - відсутня.

Відповідно до ч.2 ст.14 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», ціни/тарифи на комунальні послуги формуються і затверджуються органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Рішенням Виконкому Красненської сільської ради Скадовського району

Херсонської області від 20.04.2011 року № 20 зазначено, що тариф по ПП "Резерв-Д1" за приймання та перекачки стоків складають 13,57 грн. за 1 м.куб.

Рішенням виконавчого комітету Скадовської міської ради від 21.04.2010 р.№ 61 затверджено та введено в дію з 01.06.2010 року тариф для КП "Очисні споруди" у розмірі 14,07 грн. за кВ.м.

Таким чином, місцевим господарським судом не було з'ясовано, що не маючи на даний час укладеного з КП "Очисні споруди" договору на надання послуг з приймання та очистки стічних вод, позивач безпідставно та з порушенням законодавства намагається стягнути з відповідача плату за послуги за ціною 27,64 грн. кВ.м.(13,57 грн. + 14,07 грн.) з яких, тариф у сумі 14,07 грн. відноситься до тарифу про надання послуг по очистки стічних вод, які надаються виключно КП «Очисні споруди».

Судовою колегією приймаються докази проплати відповідача за отримані від позивача послуги, які не були враховані ПП "Резерв-Д1", а саме за приймання стічних вод, відповідно до умов Договору у сумі 15 810,08 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 263 від 25.06.2013 року.

Здійснивши самостійно розрахунок колегія суддів вважає, що за період з 24.06.2013 року по 29.08.2013 року заборгованість відповідача перед позивачем за послуги з приймання стічних вод по тарифу 13,87 грн. за кВ.м., складає 8 555,19 грн., з урахуванням здійснених відповідачем проплат у розмірі 11 654,93 грн. (платіжне доручення 489 від 15.08.2013), та у сумі 15 810,08 грн. (платіжне доручення № 263 від 25.06.2013 року), з огляду на таке:

- за період з 24.06.2013 - по 14.07.2013 заборгованість складає 13 678,56 грн. (1008,00 куб.м. * 13,57 грн.);

- з 17.07.2013 по 06.08.2013 заборгованість складає 14 818,44 грн. (1092,00 куб.м. * 13,57 грн.);

- з 09.08.2013 по 29.08.2013 заборгованість складає 7 523,20 грн. (554,00 куб.м. * 13,57 грн.).

Таким чином, ПП "Резерв-Д1" у спірний період були надані послуги відповідачу по прийманню стічних вод у загальній сумі 36 020,20 грн. - 11 654,93 грн. - 15 810,08 грн. = 8 555,19 грн., яка повинна бути сплачена ТОВ "Дитячий лікувально-оздоровчий комплекс "Сузір'я Таврії" на підставі ст. 526 Цивільного кодексу України та ст.193 ГК України.

Згідно із ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим слід зазначити, що інфляційні збитки є наслідком інфляційних процесів в економіці, а тому вони є складовою частиною основного боргу.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Розрахунок 3 % річних та інфляційних витрат здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України, Листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року з рекомендаціями відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ та Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 року № 01-06/928/2012 про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права.

Як вже зазначалось, свій обов'язок оплатити позивачу суму боргу відповідно до договору відповідач виконав частково, чим порушив умови договору та норми чинного законодавства. Отже, має місце прострочення виконання відповідачем зобов'язання з оплати боргу.

Здійснивши розрахунок інфляційних нарахувань, враховуючи здійснені відповідачем оплати за отримані послуги, з ТОВ "Дитячий лікувально-оздоровчий комплекс "Сузір'я Таврії" на користь позивача підлягає стягнення збитки від інфляції у сумі 1 142,68 грн. на суму боргу 8 555,19 грн. у період з серпня 2013 року по серпень 2014 року.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума у розмірі 9697,87 грн., з якої заборгованість за отримані послуги по прийманню стічних вод у сумі 8 555,19 грн. та індекс інфляції у сумі 1 142,68 грн.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Херсонської області від 13.11.2014 року по справі № 923/1434/14 частково не відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, а тому підлягає частковому скасуванню, позовна заява ПП "Резерв-Д1" та апеляційна скарга ТОВ "Дитячий лікувально-оздоровчий комплекс "Сузір'я Таврії" підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 49, 99, 101-105 Господарського

процесуального кодексу України, колегія суддів, -

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дитячий лікувально-оздоровчий комплекс "Сузір'я Таврії" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Херсонської області від „13" листопада 2014 року по справі № 923/1434/14 скасувати частково, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

„ Позов Приватного підприємства „Резерв-Д1" задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дитячий лікувально-оздоровчий комплекс "Сузір'я Таврії" (75700, Херсонська обл., Скадовський район, м. Скадовськ, місцевість Цукор, а/с 36, код ЄДРПОУ 31947595) на користь Приватного підприємства „Резерв-Д1" (75700, Херсонська обл., м. Скадовськ, вул. Комунарів, 75, код ЄДРПОУ 37032200) 9 697,87 грн., з яких: 8 555,19 грн. сума основного боргу, 1 142,68 грн. - збитків від інфляції та 250, 30 грн. судового збору за розгляд позовної заяви.

В решті позову відмовити.»

3. Стягнути з Приватного підприємства „Резерв-Д1" (75700, Херсонська обл., м. Скадовськ, вул. Комунарів, 75, код ЄДРПОУ 37032200) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дитячий лікувально-оздоровчий комплекс "Сузір'я Таврії" (75700, Херсонська обл., Скадовський район, м. Скадовськ, місцевість Цукор, а/с 36, код ЄДРПОУ 31947595) 125,15 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

4. Видачу наказів за постановою із зазначенням повних реквізитів сторін доручити господарському суду Херсонської області.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови

складено „02" березня 2015 року

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя В.В. Шевченко