Постанова

від 26.02.2015 по справі 916/167/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2015 р.Справа № 916/167/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Разюк Г.П.,

суддів: Гладишевої Т.Я., Колоколова С.І.,

при секретарі судового засідання Полінецькій В.С.

за участю представників сторін:

від позивача - Конончук О.В., довіреність № 2227 від 24.11.14р.,

від відповідача - Мартинюк О.В., довіреності б/н від 10.02.14р. та 20.02.15р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Морська пошуково-рятувальна служба" Державного підприємства "Адміністрація морських портів України", м. Одеса

на рішення господарського суду Одеської області від 24.11.2014 року

по справі № 916/167/14

за позовом Казенне підприємство "Морська пошуково-рятувальна служба", м.Одеса

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вяртсіля Україна", м.Іллічівськ Одеської області

про стягнення 46196,73 грн.,

/повна фіксація судового процесу здійснювалась відповідно до ст. 129 Конституції України та ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України; в судовому засіданні за ст.77 оголошувалась перерва з 22.01.15р. по 12.02.15р. /.

Встановив:

У січні 2014р. Казенне підприємство "Морська пошуково-рятувальна служба", звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ )"Вяртсіля Україна" про стягнення зайво сплачених коштів /з урахуванням уточнень позовних вимог - т.2, а.с.113-116, 196-198/ у сумі 46196, 73 грн.. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 1720, 50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Позовні вимоги з посиланням на приписи ст.ст. 11, 509, 526, 530, ЦК України та ст.ст.173, 174, 193 ГК України, мотивовані тим, що позивачем у відповідності до умов договору на виконання робіт № 280, укладеного між сторонами 29.10.2012р., здійснено передплату вартості виконаних робіт, до якої включено і витрати відповідача на переліт, мешкання та інші витрати, пов'язані із відрядженням робітників відповідача та залучених ним спеціалістів з інших країн або третіх осіб, а відповідач в порушення п.2.5 договору не надав документального підтвердження витрат на авіа переліт, таксі, готель, добові залучених спеціалістів, а також на переваження багажу та придбання бензину на загальну суму 46196,73грн..

Рішенням господарського суду Одеської області від 18.03.2014 р. позов задоволено повністю та з ТОВ "Вяртсіля Україна" на користь ДП "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Морська пошуково-рятувальна служба" ДП "Адміністрація морських портів України" (далі по тексту - ДП «Адміністрація морських портів України»), яким на підставі ст.25 ГПК України у зв'язку реорганізацією замінено позивача, стягнуто зайво сплачені кошти у сумі 46 196, 73 грн. /т.1, а.с.213-216/.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.05.2014 р. рішення господарського суду Одеської області від 18.03.2014 скасовано, позов залишено без задоволення /т.2, а.с.26-32/.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.08.14р. названі постанову та рішення в справі скасовано, справу направлено на новий розгляд з огляду на те, що суди попередніх інстанцій не дослідили первинні документи, які підтверджують фактичне виконання підрядником робіт на авансову суму 46 196,73грн., а також не перевірено мотиви відмови замовника від підписання акта виконаних робіт /т.2,а.с.95-101/.

Під час нового розгляду рішенням господарського суду Одеської області від 24.11.2014 року (суддя Горячук Н.О.) позов задоволено частково на користь ДП «Адміністрація морських портів України» стягнуто 499 грн. 96коп., 1827 грн. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено /т.2. а.с.232-234/.

Не погоджуючись з вказаним рішенням місцевого господарського суду, ДП «Адміністрація морських портів України» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення зайво сплачених коштів в сумі 45 696, 77грн. та прийняти нове, яким позовні вимоги про стягнення 45 696, 77 грн. задовольнити.

Скаржник вважає, що при прийнятті рішення місцевим господарським судом були неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, порушені норми процесуального та матеріального права, а висновки, викладені у ньому, не відповідають дійсним обставинам, :

- суд прийняв у якості доказів виитрат відповідача документи, які не є документами первиного бухгалтерського обліку;

- суд не звернув уваги на те, що позивач після надання відповідачем засвідчених копій авіаквитків визнав 7 562, 08грн. витрат на придбання авіаквитків з врахуванням того, що ціна, яка в них зазначена є ціною за переліт в два напрямки;

- суд не виконав приписів постанови Вищого господарського суду України від 27.08.2014 року по данній справі;

- судом порушено ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, оскільки в рішенні викладені лише доводи сторони, на користь якої прийнято рішення.

У відзиві на апеляційну скаргу та у судовому засіданні представник ТОВ „Вяртсіля Україна" спростовує доводи апеляційної скарги та просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, судова колегія прийшла до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.10.2012р. між позивачем (Замовник) та ТОВ „Вяртсіля Україна" (Підрядник) укладено договір №280 на виконання робіт /т.1,а.с.9-13/, згідно якого Замовник доручає та оплачує, а Підрядник зобов'язується здійснити комплекс вимірювальних та контрольно-діагностичних робіт з метою виявлення причин підвищення температури вихлопних газів під час експлуатації головних двигунів марки 8R22 HFD WARTSILA (сер. № 3890, 3889), встановлених на с\с «Александр Охрименко», включаючи допоміжне обладнання та системи, згідно умов цього Договору / п.1.1 /.

Відповідно до п. 2.1 Договору сторони домовилися, що попередня вартість робіт по Договору складає 134 574 грн. 79 коп. (з ПДВ). За умовами п. 2.3 Договору у вартість робіт по Договору включається: вартість робіт, виконаних працівниками Підрядника, яка визначається шляхом помноження кількості відпрацьованих працівниками Підрядника часів, на вартість одного часу роботи, згідно Прейскуранту цін на сервісні роботи (додаток №2); вартість робіт спеціалістів компанії Підрядника з інших держав або третіх осіб, залучених Підрядником з метою належного виконання робіт по Договору; вартість проїзду, витрати на переліт, проживання та інші витрати на відрядження як працівників, так і спеціалістів компанії "Вяртсіля" із інших держав або третіх осіб, залучених Підрядником; вартість матеріалів та виробів, що використовуються підрядником для виконання робіт за цим Договором.

Згідно із умовами п.п. 2.4, 2.5. Договору перед початком робіт Замовник, згідно рахунку Підрядника, перераховує йому аванс у розмірі 100% попередньої вартості робіт. Кінцева вартість фактично виконаних Підрядником робіт визначається на підставі Акту приймання-здачі виконаних робіт, до якого мають бути додатні, узгоджені з уповноваженим представником Замовника та засвідчені печаткою Підрядника документи, а саме: розрахунок вартості робіт сервісних спеціалістів Підрядника, виконаних відповідно до п. 2.3.1 та п. 2.3.2 Договору; документи, що підтверджують вартість проїзду, проживання та інші витрати на відрядження, передбачені п. 2.3.3 Договору; вартість матеріалів та виробів, що використовувалися Підрядником в процесі виконання робіт за цим Договором відповідно до п. 2.3.4 Договору.

Пунктами 6.3, 6.4 договору сторони погодили, що впродовж трьох робочих днів з моменту наданні підрядником акту приймання-передачі виконаних робіт замовник перевіряє відповідність обсягу робіт, зазначених в акті, фактично виконаним, а також умовам цього договору, якість та строки виконання робіт. У випадку відсутності претензій замовник підписує акт приймання-здачі виконаних робіт, який підтверджує приймання у підрядника виконаних робіт. При наявності у замовника претензій, він викладає їх у письмовому виді та передає підряднику, який повинен в продовж одного робочого дня їх розглянути та усунути в обумовлений замовником строк.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК та інших актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 526,525 ЦК України).

На виконання умов п. 2.4 договору № 280 відповідач виставив позивачу рахунок на сплату 100% авансування попередньо погодженої вартості робіт (т.1, а.с. 21-22), позивач перерахував відповідачу 134 574, 79 грн., що становить 100% вартості робіт і підтверджується платіжним дорученням №901 від 1.11.2012 р. (т.1, а.с. 20).

10.12.12р. ТОВ "Вяртсіля Україна" на адресу позивача листом № 95 направило акт приймання-здачі виконаних робіт /т.1. а.с.29-30/, підписаний з боку підрядника його генеральним директором та скріплений печаткою цього підприємства з вказівкою щодо дати його підписання - 22.11.2012р. та визначенням остаточної вартості виконаних підрядником робіт в сумі 134574,79грн., з додатками (сервісний звіт, табель обліку робочого часу спеціалістів АВВ, табель обліку робочого часу спеціалістів ТОВ "Вяртсіля Україна", розрахунок вартості робіт спеціалістів ТОВ "Вяртсіля Україна", розрахунок вартості робіт спеціалістів ТОВ "АББ", вартість проїзду, проживання та інших витрат на відрядження спеціалістів ТОВ "АББ", вартість проїзду, проживання та інших витрат на відрядження спеціалістів ТОВ "Вяртсіля Україна"), який отримано позивачем 13.12.12р., про що свідчить відмітка на тлі вищезазначеного листа /т.1. а.с.30/.

Протягом грудня позивачем на адресу ТОВ "Вяртсіля Україна" направлялися листи №1/23/7377-12 від 19.12.12р. /т.1, а.с. 167-171/, № 1/31/7410-12 від 21.12.12р. /т.1. а.с.172-176/, №1/23/7477-12 та №1/23/7477-12 від 24.12.12р. /т.1, а.с.177-183/, №1/23/7527-12 від 28.12.12р. /т.1, а.с.184/, у яких повідомляв про невідповідність сервісного звіту умовам договору та про відсутність документального підтвердження витрат ТОВ "Вяртсіля Україна" і відповідно підстав для підписання акту приймання-передачі виконаних робіт, а також просив надати документи, що підтверджують вартість проїзду, проживання та інші витрати на відрядження, передбачені п. 2.3.3 договору.

З метою досудового врегулювання спору позивач 19.06.13р. направив на адресу ТОВ "Вяртсіля Україна" претензію №19/13, у якій запропонував повернути надмірно сплачену суму у розмірі 46196,73грн. /т.1, а.с.48/, але відповідачем вона залишена без відповіді.

Під час розгляду спору господарським судом вірно визначено, що договір №280 на виконання робіт, укладений між сторонами 29.10.2012, за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно із ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

У відповідності до умов договору № 280 вартість робіт є попередньою, а остаточна вартість фактично виконаних підрядником робіт, згідно п. 2.5 договору, визначається на підставі акта приймання-передачі виконаних робіт, до якого мають бути додані погоджені з уповноваженим представником замовника і завірені печаткою підрядника документи, що підтверджують в тому числі, вартість проїзду, проживання, інші витрати, пов'язані із відрядженням працівників ТОВ "Вяртсіля Україна" та спеціалістів, залучених підрядником з інших країн, а тому початок перебігу строку надання зауважень щодо вартості фактично виконаних робіт пов'язується із складенням акта, а не із закінченням виконання сервісних робіт.

Як вказує позивач, відмову від підписання акту виконаних робіт від 22.11.12р., наданого відповідачем, спричинила відсутність документального підтвердження витрат, здійснених по договору, на що Вищим господарським судом також було звернуто увагу.

В свою чергу відповідач надав до суду в якості доказів здійснення спірних витрат оформлені у передбаченому договором порядку документи лише стосовно понесених витрат на авіа переліт на суму 7562,08грн. /авіаквитки/.

Решта витрат відповідача, а саме: на таксі, на проживання у готелі, на оплату добових, переваження багажу та придбання бензину за твердженням ТОВ "Вяртсіля Україна", з яким погодився господарський суд першої інстанції, підтверджується його договором з ТОВ "АББ" /Російська федерація/, актом здачі-приймання послуг від 22.11.12р. за цим договором та специфікацією до нього від 1.11.12р., листами та довідками означеного підприємства та його рахунками, що оплачені відповідачем, /т.1,а.с.86-119, тю2, а.с.125-/, а також рахунком готелю та його довідками про проживання працівників /т.1, а.с.127, т.2, а.с.191,192/.

Колегія суддів не може погодитися з обґрунтованістю висновку господарського суду про те, що означені документи є належними доказами понесених ТОВ "Вяртсіля Україна" витрат по виконанню умов договору з позивачем, оскільки оплата таксі, проживання у готелі, добових та переваження багажу взагалі документально не підтверджена, а оплата відповідачем своєму російському контрагенту 6641 євро прямо не витікає з правовідносин сторін спору, а з наданих відповідачем документів не вбачається зв'язок отриманих ним від ТОВ "АББ" послуг з підрядними роботами, що виконувалися на замовлення саме позивача. Крім того, не є належним та допустимим доказом чек №43060 на 42,21 л на суму 499 грн. 96 коп., у зв'язку із відсутністю на даному документі дати здійснення операції.

Таким чином колегія суддів частково погоджується з доводами апеляційної скарги стосовно неправильної оцінки доказів розміру витрат ТОВ "Вяртсіля Україна" за договором сторін та вважає, що висновки суду першої інстанції частково не відповідають фактичним обставинам справи, що відповідно до ст.104 ГПК України є підставою для часткового скасування оскаржуваного рішення з задоволенням вимог позивача стосовно непідтверджених витрат ТОВ "Вяртсіля Україна", окрім вартості авіа перельоту.

Згідно із ст.49 ГПК України витрати скаржника по сплаті судового збору за розгляд позову та апеляційної скарги покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Морська пошуково-рятувальна служба" державного підприємства "Адміністрація морських портів України" задовольнити частково, рішення господарського суду Одеської області від 24.11.2014р. по справі №916/167/14 скасувати частково, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

„Позовні вимоги Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Морська пошуково-рятувальна служба" державного підприємства "Адміністрація морських портів України" задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вяртсіля Україна" на користь Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Морська пошуково-рятувальна служба" Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" 38634, 65 грн. зайво сплачених коштів та 2291,48 грн. судового збору за подачу позову.

В решті позову відмовити".

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вяртсіля Україна" на користь Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Морська пошуково-рятувальна служба" Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" 149,80 грн. судового збору, сплаченого за розгляд апеляційної скарги.

Видачу наказу за постановою з зазначенням повних реквізитів сторін доручити господарському суду Одеської області.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Відповідно до ст. 110 ГПК України постанова може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови складено 2.03.15р.

Головуючий суддя Г.П. Разюк

Суддя Т.Я. Гладишева

Суддя С.І. Колоколов