Постанова

від 18.02.2015 по справі 804/1463/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2015 р. Справа № 804/1463/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О.,

при секретарі судового засідання Панченко Я.І.

за участю представників сторін

від позивача Требухіна І.В.

від відповідача Кайнога Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Кіровського районного центру зайнятості м. Дніпропетровська до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровської області про стягнення 3348,91грн., -

ВСТАНОВИВ:

17.01.2015р. Кіровський районний центр зайнятості м. Дніпропетровська звернувся з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровської області та просить стягнути з відповідача позовну суму у розмірі 3348,91грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що в період з 20.06.2014р. по 10.10.2014р. гр.ОСОБА_3 перебувала на обліку у Кіровському районному центрі зайнятості м. Дніпропетровська як безробітна та отримала допомогу по безробіттю у загальній сумі 3348,91грн. Відповідно до рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.10.2014р. по справі №804/10605/14 гр. ОСОБА_3 була поновлена на роботі у зв'язку з чим у відповідності до абз.2 ч.4 ст.35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» із роботодавця утримуються, зокрема, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду. Позивачем було направлено відповідачу претензію з проханням добровільно перерахувати кошти у сумі 3348,91грн., яка залишилася не виконаною. На підставі зазначеного вище позивач просить стягнути вказану суму боргу з відповідача у судовому порядку.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, у судовому засіданні та у письмових запереченнях від 11.02.2015р. просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі посилаючись на те, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.10.2014р. визнано протиправним та скасовано наказ від 30.03.2009р. №71-к Регіонального відділення, поновлено ОСОБА_4 на посаді начальника відділу укладання договорів оренди в Регіональному відділенні з 31 березня 2009р, стягнуто з Регіонального відділення середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 178946,46грн., але ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Регіонального відділення було скасовано та постанову суду першої інстанції було залишено без розгляду (а.с. 34-35).

Заслухавши представників сторін, які брали участь в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають застраховані особи.

Згідно з ч.1 ст.7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» видом забезпечення за цим Законом є, зокрема, допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітними підприємницької діяльності.

Згідно із ч.ч.1, 2, 3, 4 ст.22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно до ч.1, 3 Положення про Кіровський районний центр зайнятості, затвердженого директором Дніпропетровського обласного центру зайнятості 18.03.2011р. Кіровський районний центр зайнятості є органом державної служби зайнятості, на який покладаються функції робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття у Кіровському районі м.Дніпропетровська. Центр підпорядковується та підзвітний Дніпропетровському обласному центру зайнятості.

Основним завданнями Центру є, зокрема, реєстрація, перереєстрація та ведення обліку громадян, які шукають роботу, та безробітних; надання особам, які звертаються до центру зайнятості, у тому числі тим, що потребують соціального захисту і не здатні на рівних конкурувати на ринку праці, соціальних послуг, передбачених ст.7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

За п.16 ч.5 вказаного Положення визначено, що центр має право, зокрема, стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Згідно витягів з наказів та реєстраційних даних, наданих позивачем, встановлено, що Кіровським районним центром зайнятості згідно наказу № НТ140620 від 20.06.2014р. гр.ОСОБА_3 було надано статус безробітної та з 23.06.2014р. призначено виплату допомоги по безробіттю (а.с.14, 19).

Згідно копії довідки позивача від 03.12.2014р. №1538 гр.ОСОБА_3 за період з 23.06.2014р. по 08.10.2014р. була виплачена допомога по безробіттю у загальній сумі 3348,91грн. (а.с.12).

09.10.2014р. постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №804/10605/14 гр.ОСОБА_3 було поновлено на посаді начальника відділу укладання договорів оренди в Регіональному відділенні Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, що підтверджується копією постанови (вступна і резолютивна частина) (а.с. 13).

Кіровським районним центром зайнятості було направлено відповідачу претензію від 03.12.2014р. №1537 відповідно до якої відповідачу було запропоновано добровільно перерахувати кошти у розмірі 3348,91грн. на рахунок центру зайнятості, яка залишилася без виконання (а.с.16-17).

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» із роботодавця утримуються, зокрема, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Отже, зі змісту вказаної норми видно, що саме роботодавець, в даному випадку відповідач, зобов'язаний відшкодувати виплачену допомогу по безробіттю позивачеві у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а за змістом ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Представник відповідача в судовому засіданні доказів повернення позивачеві виплаченої гр. ОСОБА_4 допомоги по безробіттю за період з 23.06.2014р. по 08.10.2014р. у зв'язку з поновленням її на посаді начальника відділу укладання договорів оренди в Регіональному відділенні Фонду державного майна України по Дніпропетровській області у сумі 3348,91грн. не надав, а також не надав і доказів на спростування вищенаведених обставин та норм чинного законодавства.

При цьому, судом не приймаються до уваги доводи представника відповідача відносно того, що за ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2015р. у справі 804/10605/14 було скасовано постанову суду першої інстанції та адміністративний позов залишено без розгляду з урахуванням того, що як підтвердив представник відповідача в судовому засіданні постанова суду першої інстанції відповідачем не оскаржувалась в частині поновлення гр. ОСОБА_3 на посаді та вона є поновленою за вказаним судовим рішенням і працює по цей час.

Приймаючи до уваги викладене, норми п.1 ч.4 ст.35 вказаного вище Закону, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 71, 86, 94, 122, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Кіровського районного центру зайнятості м.Дніпропетровська до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровської області про стягнення 3348,91грн. - задовольнити.

Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровської області (49000, Дніпропетровська область, м.Дніпропетровськ, вул.Комсомольська, буд.58; код ЄДРПОУ 13467337) на користь Кіровського районного центру зайнятості м.Дніпропетровська (49101, Дніпропетровська область, м.Дніпропетровськ, вул. Свердлова, буд. 26; р/р 37170001011979 в ГУДКСУ м.Дніпропетровська у Дніпропетровській області, МФО 805012, код ЄДРПОУ 36839423) виплачену ОСОБА_3 допомогу по безробіттю у розмірі 3348 грн. 91 коп. (три тисячі триста сорок вісім гривень 91 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений - 23.02.2015р.

Суддя С.О. Конєва