Постанова

від 24.02.2015 по справі 910/19042/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2015 р. Справа№ 910/19042/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Шипка В.В.

Верховця А.А.

при секретарі судового засідання: Ликові В.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Ковтун Н.В. - довіреність б/н від 01.12.2014р.

від відповідача: Хлєбніков С.Г. - довіреність б/н від 16.06.2014р.

розглянувши апеляційну скаргу Приватної організації «Українська ліга авторських і суміжних прав» на рішення господарського суду міста Києва від 15.01.2015 року

у справі № 910/19042/14 (суддя Зеленіна Н.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаетон-С»

до Приватної організації «Українська ліга авторських і суміжних прав»

про визнання договору припиненим

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фаетон-С» (далі-позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватної організації «Українська ліга авторських і суміжних прав» (далі-відповідач), про визнання Договору № КБР - 07/11/11 від 01.11.2011 року припиненим.

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.01.2015 року (повний текст рішення підписано 22.01.2015 року) позов задоволено повністю. Визнано припиненим Договір № КРБ-07/11/11 від 01.11.2011 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фаетон-С» та Приватною організацією «Українська ліга авторських і суміжних прав» з 01.11.2012 року.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 15.01.2015 року та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на невідповідність висновків, викладених в рішенні обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2015 року колегією суддів у складі головуючого-судді Остапенка О.М., суддів: Шипка В.В., Верховця А.А. апеляційну скаргу ПО «Українська ліга авторських і суміжних прав» прийнято до провадження та призначено до розгляду на 24.02.2015 року за участю повноважних представників сторін.

Представник відповідача в судовому засіданні 24.02.2015 року вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, рішення господарського суду міста Києва від 15.01.2015 року скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити з підстав викладених вище.

Представник позивача в судовому засіданні 24.02.2015 року проти вимог відповідача, викладених в апеляційній скарзі, заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 15.01.2015 року - без змін.

24.02.2015 року було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги ПО «Українська ліга авторських і суміжних прав» слід відмовити, а рішення господарського суду міста Києва від 15.01.2015 року - залишити без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно із частиною 2 статті 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.2011 року між позивачем та відповідачем укладено договір № КБР-07/11/11, відповідно до якого користувач (далі-позивач) здійснює публічне виконання оприлюднених музичних творів, фонограм, а також зафіксованих у фонограмах виконань, публічну демонстрацію відеограм, а також зафіксованих у відеограмах виконань (далі разом - Твори), а УЛАСП (далі-відповідач) надає користувачу, на умовах, визначених цим Договором, право (невиключну ліцензію) на таке виконання та здійснює збір винагороди (роялті). Користувач зобов'язується виплачувати винагороду (роялті) УЛАСП відповідно до даного Договору та Закону (п. 2.1. договору).

Згідно п. 2.3. договору, користувач зобов'язується перерахувати на поточний рахунок УЛАСП винагороду (роялті), узгоджену Сторонами у відповідних додатках до цього договору, не пізніше ніж за 5 (п'ять) днів до початку місяця за який здійснюється платіж.

Користувач зобов'язується протягом п'яти днів письмово повідомити УЛАСП про припинення публічного виконання творів в закладах користувача. В разі несвоєчасного повідомлення про настання таких обставин користувач зобов'язується сплатити винагороду, узгоджену Сторонами у повному обсязі і за весь період. (п. 3.3. зазначеного договору).

Пунктами 4.1., 4.2. Договору сторони домовились, що цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 01.11.2012 року, а в частині невиконаних фінансових зобов'язань, фінансових санкцій та будь-яких інших зобов'язань - до їх повного виконання. У випадку, якщо жодна із Сторін не повідомить письмово іншу Сторону про припинення дії Договору протягом місяця до настання зазначеної в п. 4.1. дати припинення дії Договору, дія договору вважається подовженою на той самий строк і на тих же умовах. Таке повідомлення має бути надіслане засобами поштового зв'язку із зазначенням вказаних в цьому договорі поштових реквізитів Сторони, на адресу якої направлено листа.

Зазначений договір підписаний 01.11.2011 року відповідно директором ТОВ «Фаетон-С» Коріненко Г.С. і директором ПО «Українська ліга авторських і суміжних прав» Калініченком С.В.

По закінченню дії договору та за відсутності письмових заперечень щодо припинення договору (п. 4.2.), вважаючи його пролонгованим, відповідач продовжує нараховувати винагороду (роялті).

Однак, позивач вважає, що дія спірного договору припинилась 01.11.2012 року, а відтак відсутні підстави продовжувати нарахування роялті.

Враховуючи наявність вказаних суперечностей, позивач змушений був звернутися до суду для захисту свого права шляхом визнання договору припиненим.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відтак зазначена норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.

Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, що в рівній мірі означає як наявність права, так і його відсутність або й відсутність обов'язків.

Зі змісту ч. 3 ст. 16 ЦК України вбачається, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Крім того, законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст. ст. 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема ст. 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Аналогічна правова позиція Верховного суду України викладена у постанові від 21.05.2012 р. № 6-20цс11.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що обраний позивачем спосіб захисту права шляхом звернення до суду із позовом про визнання договору припиненим відповідає вимогам чинного законодавства, крім того не ставиться під сумнів і відповідачем.

На підтвердження свої доводів щодо припинення дії договору 01.11.2012 року позивачем до позовної заяви додані копії листів від 18.01.2012 року, від 27.08.2012 року та від 15.10.2012 року, згідно яких вбачається наступне.

Листом від 18.01.2012 року № 59 позивач повідомив відповідача, що з 01.09.2012 року буде закритий на ремонт для зміни напрямку діяльності. Далі підприємство працюватиме за ліцензією торгової марки «Олива», яка має свій музичний супровід, витриманий в стилі даної торгової марки, у зв'язку з чим просив розірвати договір та роялті не нараховувати.

27.08.2012 року позивач направив на адресу відповідача лист № 33, яким повідомив відповідача про дострокове розірвання договору.

Крім того, листом від 15.10.2012 року № 44, в якості додатку до листа від 27.08.2012 року № 33, позивач повідомив відповідача, що ТОВ «Фаетон-С» закрите на ремонт та просить не нараховувати роялті.

Зазначені листи отримані відповідачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями.

За результатами розгляду позовних вимог, оскаржуваним рішенням місцевого господарського суду позов задоволено повністю. Визнано припиненим Договір № КРБ-07/11/11 від 01.11.2011 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фаетон-С» та Приватною організацією «Українська ліга авторських і суміжних прав» з 01.11.2012 року.

Звертаючись з апеляційної скаргою на вказане судове рішення, відповідач стверджує, що оскільки в період з 01.10.2012 року по 01.11.2012 року до нього не надходили жодні листи з письмовим повідомленням про припинення дії договору, то договір автоматично продовжив свою дію на наступний річний період.

Крім того, скаржник зазначає, що відправлення листів (від 18.01.2012 року, від 27.08.2012 року та від 15.10.2012 року) не відповідає погодженим сторонами умовам договору щодо здійснення волевиявлення по його розірванню, а тому не можна їх оцінювати як розірвання (припинення) договору в односторонньому порядку.

Проте, з такими доводами апеляційна інстанція погодитися не може, оскільки направлення листів до закінчення строку дії договору на адресу відповідача протягом 2012 року свідчить про волевиявлення позивача не продовжувати спірний договір, що для відповідача мало бути очевидним і позивач беззаперечно висловив небажання продовжувати надалі відносини за вказаним договором, а відтак зазначений договір не може вважатись продовженим на наступний строк, що виключає наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватної організації «Українська ліга авторських і суміжних прав» на рішення господарського суду міста Києва від 15.01.2015 року у справі № 910/19042/14 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 15.01.2015 року у справі № 910/19042/14 залишити без змін.

3. Копію постанови суду надіслати сторонам.

4. Справу № 910/19042/14 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 02.03.2015 року.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді В.В. Шипко

А.А. Верховець