Рішення

від 26.02.2015 по справі 380/242/15-ц

ТЕТІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

26.02.2015 Провадження по справі № 2/380/80/15

Справа № 380/242/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2015 року, Тетіївський районний суд, Київської області, в складі :

головуючого судді : Кравець О.А.

при секретарі : Мідзяновській І.С.

з участю адвоката : ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тетієві цивільну справу за позовом

ОСОБА_2 до ВІДДІЛУ ОСВІТИ ТЕТІЇВСЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ, треті особа на стороні відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу в зв'язку з затримкою видачі трудової книжки та відшкодування моральної шкоди

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду з позовом до відділу освіти Тетіївської районної державної адміністрації про стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу з 03.09.2014 року по 20.01.2015 р. в розмірі 20139 грн.71 коп. та моральної шкоди. Заявлені позовні вимоги мотивовує тим, що 03.09.2014 року наказом № 484 - к її було звільнено з посади директора Тайницького навчально - виховного об»єднання «Загальноосвітня школа 1-П ступенів дитячий садок» в зв'язку зі скороченням штату працівників. На час звільнення трудову книжку не отримала, як не отримала її і в подальшому, незважаючи на свої численні звернення до відповідача. Трудова книжка їй була видана лише 20 січня 2015 року. Відповідач посилався на те, що вона не здала обхідний лист, не передала матеріальні цінності, тому не видавав трудову книжку.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та її представник адвокат ОСОБА_1 підтримали позовні вимоги, пояснивши, що вони не вимагають стягнення моральної шкоди, постільки дані вимоги записані помилково.

Представник відповідача Дем»янчук В.П., що діє по дорученню позовні вимоги в судових дебатах визнала частково, просить при стягненні заробітної плати за затримку видачі трудової книжки врахувати , що позивач при звільненні отримала 3630 гр. 17 коп. заробітної плати .

Третя особа ОСОБА_3 позовні вимоги визнала частково, пояснивши, що її вина в тому, що вона не проконтролювала вручення позивачу копії наказу про звільнення та трудової книжки.

Третя особа ОСОБА_4 проти позову не заперечує.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, третіх осіб, свідка ОСОБА_6, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані.

За правилами ч. 1 ст. 11 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 213 Цивільного кодексу України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 03.09.2014 року наказом № 484 - к по відділу освіти Тетіївської РДА позивача було звільнено з посади директора Тайницького навчально - виховного об»єднання «Загальноосвітня школа 1-П ступенів дитячий садок» в зв'язку зі скороченням штату працівників. ( а.с.8) На час звільнення її не було ознайомлено з наказом про звільнення, не проведено розрахунок і не було видано трудової книжки. Не отримала вона їх і в подальшому, незважаючи на свої звернення до відповідача. Розрахунок з нею був проведений в жовтні 2014 року, а наказ про звільнення та Трудова книжка їй були видані лише 20 січня 2015 року, що підтверджується копією книги руху трудових книжок ( а.с. 7), тому вона просить стягнути заробіток за час вимушеного прогулу в зв'язку з затримкою видачі їй трудової книжки в сумі 20139 гр. 71 коп. Відповідач в своєму запереченні посилався на те, що на час звільнення позивач була пенсіонеркою і сама не зверталась до них за трудовою книжкою, хоча вони їй нарочним передавали повідомлення про те, що вона повинна прибути до відділу освіти для отримання трудової книжки та оформлення необхідної документації ( а.с. 22). Із пояснень в суді свідка ОСОБА_6 встановлено, що дійсно позивач на час звільнення не отримала трудової книжки а декілька раз їздила по неї у відділ освіти. Позивач не могла своєчасно звернутись при звільненні за перерахунком пенсії, тому що їй не видали трудову книжку.

Таким чином в судовому засіданні було безперечно встановлено, що в день звільнення трудова книжка позивачу видана не була.

Згідно ст. 48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок їх ведення визначений Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджений наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення 29 липня 1993 року № 58 (з наступними змінами).

Відповідно до вимог ч.1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунки у строки, передбачені в ст. 116 цього Кодексу.

Якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей же день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Підтвердженням відправки такого повідомлення поштою є зворотнє повідомлення про вручення рекомендованого листа.

Відповідно до ч.4 ст. 235 КЗпП України в разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Таким чином, для застосування цієї норми права необхідно наявність таких умов: затримка у видачі трудової книжки; вина власника або уповноваженого ним органу; вимушений прогул, викликаний затримкою видачі трудової книжки.

Відповідно до п. 7.1 вказаної Інструкції у разі одержання трудової книжки у зв'язку із звільненням працівник розписується у особистій картці і у книзі обліку, таким чином докази своєчасності видачі трудової книжки на вимогу ст. 60 ЦПК України мав надати відповідач.

Заперечуючи проти задоволення позову представник відповідача посилався на те, що дійсно наказ про звільнення позивачу не надавався і вона не зверталась за ним до адміністрації, як і не зверталась за отриманням трудової книжки. Вони нарочним 08.09.2014 року передали їй повідомлення, яке було написане на листі паперу, без відповідної реєстрації у журналі вихідної кореспонденції і вона в ньому розписалась, хоча сама представник відповідача цього не бачила, а знає зі слів працівника по кадрам.

До твердження представника відповідача, про те що позивач не зверталась до них за трудовою книжкою, суд відноситься критично, постільки видача трудової книжки в день звільнення є обов'язком власника або уповноваженого ним органу.

Вирішуючи справу по суті, суд не може залишити поза увагою ті обставини, що в день звільнення позивача 03.09.2014 року трудова книжка їй видана не була, а також в матеріалах справи відсутні докази про те, що вона належним чином була повідомлена про необхідність отримати її в день звільнення, тобто 03 вересня 2014 року, або відмовилася від її отримання.

Також суд вважає, що позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ч. 4 ст. 235 КЗпП України, оскільки така затримка допущена з вини відповідача.

Обчислюючи розмір середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки, суд виходить із середньомісячної заробітної плати позивача за останні 2 місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата (довідка про заробітну плату № 22 від 23.01.2015 року).

Заробітна плата позивача за два останні місяця складає 4346,82 грн, загальна сума заборгованості за затримку трудової книжки становить 20139,71 грн. ( 27 днів вересня 2014 року + 31 день жовтня 2014 року + 30 днів листопада 2014 року + 31 день грудня 2014 року + 20 днів січня 2015 року = 139 днів) середній заробіток за 1 день становить 4346.82 : 30 = 144 гр.89 коп. ( 144.89 Х 139 = 20139,71 грн.)

Разом з тим від даної суми стягнення необхідно відрахувати 3630 гр.17 коп., які позивач отримала в жовтні 2014 року, як розрахункові при звільненні і до сплати підлягає сума 16509 гр.54 коп.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати слід віднести за рахунок держави.

Керуючись ст. 213-215, 218 ЦПК України, 47,235,237 -1 КЗпП України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 до ВІДДІЛУ ОСВІТИ ТЕТІЇВСЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ, треті особа на стороні відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу в зв'язку з затримкою видачі трудової книжки та відшкодування моральної шкоди - задоволити частково.

Стягнути з Відділу освіти Тетіївської районної державної адміністрації, (ідентифікаційний код 02143689 ) м. Тетіїв, вул. Цвіткова 11, Київської області на користь ОСОБА_2, 1956 р. народження, ( ідентифікаційний № НОМЕР_1), проживаючої в АДРЕСА_1 16509 ( шістнадцять тисяч п'ятсот дев»ять ) гр. 54 коп. заробітку за вимушений прогул.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О. А. Кравець