Ухвала

від 18.02.2015 по справі 2а-3015/10/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

18 лютого 2015 року м. Київ В/800/671/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Зайцева М.П.,

Суддів: Веденяпіна О.А.,

Вербицької О.В.,

Карася О.В.,

Костенка М.І.,

перевіривши заяву Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 05 листопада 2014 року

К/9991/475/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Травітас"

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва

про визнання дій посадових осіб протиправними, зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и л а:

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві подала заяву про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 05 листопада 2014 року у справі №К/9991/475/11, якою касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва залишено без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 червня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду 13 грудня 2010 року залишено без змін.

У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 05 листопада 2014 року заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

В обґрунтування своїх вимог заявник додає копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 03 грудня 2014 року К/9991/19318/11 в якій, на його думку, норми права застосовані інакше, ніж у даній справі.

Розглянувши заяву про перегляд ухвали суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий адміністративний суд України вбачає підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Встановлений статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України перелік підстав для подання заяви про перегляд Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

При цьому, у пункті 1 вказаної статті чітко визначено, що судові рішення в адміністративних справах можуть бути переглянуті виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції лише одних і тих самих норм матеріального права.

Під неоднаковим застосуванням одних і тих самих норм матеріального права необхідно розуміти, зокрема: різне тлумачення змісту і сутності правових норм, на підставі якого зроблено висновок про різний зміст суб'єктивних прав і обов'язків учасників відповідних правовідносин, у тому числі про наявність та обсяг прав і/або обов'язків осіб, які беруть участь у справі; різне застосування правил конкуренції правових норм при вирішенні колізій між ними з урахуванням ієрархії цих правових норм, а також дії норм у часі, просторі та за колом осіб, тобто незастосування закону, який підлягав застосуванню; різне визначення предмета регулювання правових норм, зокрема застосування різних правових норм для регулювання одних і тих самих відносин або поширення дії норми на певні правовідносини в одних випадках і незастосування цієї самої норми до аналогічних відносин в інших випадках, тобто різне застосування закону, який не підлягав застосуванню; різне застосування правил аналогії права чи закону в подібних правовідносинах.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Оскільки зі змісту доданого до заяви судового рішення вбачається неоднакове застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах одних і тих самих норм матеріального права, суд дійшов висновку допустити до провадження Верховного Суду України дану справу для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 05 листопада 2014 року.

Керуючись статтями 236 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

у х в а л и в :

Допустити до провадження Верховного Суду України справу К/9991/475/11 за заявою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 05 листопада 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Травітас" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про визнання дій посадових осіб протиправними, зобов'язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та не може бути оскаржена.

Судді