Постанова

від 26.02.2015 по справі 822/4228/14

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/4228/14

Головуючий у 1-й інстанції: Блонського В.К.

Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.

26 лютого 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Драчук Т. О. Загороднюка А.Г.

за участю:

секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,

представника позивача: Загребельного В.В.

представника відповідача: Грень Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсалбуд" до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 16.04.2014 року № 0001952201 та № 0001962201, прийнятих Славутською об'єднаною державною податковою інспекцією.

Відповідно до постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року позов задоволено, а саме: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001962201 від 16.04.2014 року яким Славутська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області збільшила товариству з обмеженою відповідальністю "Універсалбуд" м. Нетішин Хмельницької області суму грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість на суму 756295,50 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 504197 грн., і за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 252098,50 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001952201 від 16.04.2014 року яким Славутська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області збільшила товариству з обмеженою відповідальністю "Універсалбуд" м. Нетішин Хмельницької області суму грошового зобов'язання за платежем з податку на прибуток на суму 794109 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 529406 грн., і за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 264703 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити .

В судовому засіданні представник відповідача повністю підтримала доводи викладені в апеляційній скарзі та просила її задовольнити .

Представник позивача прости апеляційної скарги заперечив та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити , а постанову суду першої інстанції - скасувати , виходячи з наступного.

Як встановлено з матеріалів справи та підтвердилось при апеляційному розгляді, звертаючись до суду першої інстанції та на аргументацію позовних вимог, позивач вказав на те, що на підставі наказу від 20.02.2014 року № 180 відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків при проведенні взаєморозрахунків із ТОВ "Діаманд Делюкс" за період з 01.04.2012 року по 30.06.2012 року.

За результатами перевірки складено акт перевірки № 208/22/32987115 від 17.03.2014 року. Перевіркою встановлено порушення податкового законодавства в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 504197 грн., та занижено податок на прибуток за півріччя 2012 року на суму 529406 грн.

На підставі акту перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення, однак на думку позивача, висновки акту перевірки не відповідають чинному законодавству, з таких підстав.

При проведенні перевірки первинні документи не досліджувалися. За другий квартал 2012 року вже проводилася перевірка і жодних зауважень щодо взаєморозрахунків з ТОВ "Діаманд Делюкс" не було зроблено.

Статтею 205 ЦК України встановлена презумпція правомірності правочину. Всупереч цьому відповідач не встановив та не довів відповідність змісту договорів вимогам цивільного законодавства, рішення суду щодо недійсності договорів немає.

Посилання відповідача при проведенні перевірки на акт перевірки № 48/22-4/37401164 від 24.01.2013 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Діаманд Делюкс" щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ "Джапан Індастріз" за червень 2012 року" як на підставу вважати підприємство фіктивним, а господарські операції безтоварними є безпідставними, оскільки такий акт перевірки свідчить лише про те, що ТОВ "Діаманд Делюкс" не знаходиться за податковою адресою.

Висновки відповідача про відсутність реальних поставок робіт (послуг) від постачальника ТОВ "Джапан Індастріз" до покупця ТОВ "Діаманд Делюкс" не може бути підставою для юридичної відповідальності позивача.

Оформленні первинні документи свідчать про те, що сторони договору ТОВ "Універсалбуд" та ТОВ "Діаманд Делюкс" вчинили всі дії необхідні для забезпечення реального виконання договору. До Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не внесено запис про припинення ТОВ "Діаманд Делюкс", тобто воно має правоздатність та дієздатність. Норми Податкового кодексу України не ставлять в залежність виникнення права у платника податків права на податковий кредит та на віднесення понесених витрат до складу валових витрат по податку на прибуток, а відтак, висновки відповідача викладені у акті перевірки не відповідають дійсності, тому позов підлягає задоволенню.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач при поданні до державного податкового органу податкових декларацій з податку на додану вартість за квітень, травень, червень 2014 року в які він включив до податкового кредиту податок на додану вартість по податкових накладних, отриманих від ТОВ "Діаманд Делюкс" не порушив правила оподаткування встановлені Податковим кодексом України, в зв'язку з чим суд не бере до уваги при вирішенні спору висновки акту перевірки та заперечення представника відповідача.

Відносно визнання протиправним податкового повідомлення-рішення № 0001952201 від 16.04.2014 року яким відповідач збільшив суму грошового зобов'язання позивача за платежем з податку на прибуток на суму 794109 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 529406 грн., і за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 264703 грн., суд першої інстанції зазначив, що в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження висновки відповідача про нереальність договорів субпідряду, а отже, на думку суду першої інстанції позивач правомірно відніс витрати понесені у зв'язку з придбанням послуг за вказаними договорами до складу витрат по податку на прибуток підприємств.

Враховуючи наведене суд першої інстанції дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0001962201 від 16.04.2014 року яким відповідач збільшив суму грошового зобов'язання позивача за платежем з податку на додану вартість на суму 756295,50 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 504197 грн., і за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 252098,50 грн., та податкове повідомлення-рішення № 0001952201 від 16.04.2014 року яким відповідач збільшив суму грошового зобов'язання позивача за платежем з податку на прибуток на суму 794109 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 529406 грн., і за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 264703 грн., є протиправними та підлягають скасуванню.

Судова колегія апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції та надаючи правову оцінку публічно - правовому спору, в межах апеляційної скарги, зазначає наступне.

Так, працівниками податкового органу було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсалбуд" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів при проведенні взаєморозрахунків із ТОВ «Діаманд Делюкс» (код ЄДРПОУ 37401164) за період з 01.04.2012 року по 30.06.2012 року, про що складено акт № 208/22/32987115 від 17.03.2014 року.

В акті перевірки встановлено порушення п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, пп. 14.1.181, пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п. 138.4, п. 138.8 ст.138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.7 ст. 201 Податкового Кодексу України № 2755- VI від 02.12.2010 (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток за півріччя 2012 року на 529406 грн. та занижено податок на додану вартість всього на 504197 грн.

Перевіркою правомірності формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток встановлено їх завищення за період з 01.04.2012 р. по 30.06.2012 р. по декларації за півріччя 2012 року в сумі 2520982 грн. Перевіркою правомірності формування податкового кредиту встановлено його завищення за період з 01.04.2012 р. по 30.06.2012 р. на 504197 грн.

В порушення вимог вищевказаних норм до складу собівартості реалізованих будівельних робіт та податкового кредиту віднесені витрати та ПДВ по операціях з придбання субпідрядних будівельних робіт у ТОВ «Діаманд Делюкс», реальний характер яких документально не підтверджений.

Разом з тим, згідно з п. 73.3. ст.73 Податкового кодексу України (далі по тексту - Кодекс) контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Підпунктом 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Кодексу визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

У зв'язку з отриманням податкової інформації (лист Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області від 10.12.2013 р. № 9050/7/22-01-22-05-18), податковим органом було направлено до позивача запит № 88/10/22.0-15 від 10/22.0-15 від 10.01.2014 р. про надання пояснень та їх документальних підтверджень з питань відносин із ТОВ «Діаманд Делюкс» за квітень, травень, червень 2012 p., з зазначеним переліком запитуваних первинних документів , натомість на вищезазначений запит платником податків не було надано пояснень та жодних первинних документів, які б могли підтвердити здійснення господарських відносин позивача з ТОВ «Діаманд Делюкс», а відтак, з ненаданням платником податків у десятиденний строк пояснень та документального підтвердження на обов'язковий запит контролюючого органу, відповідно п.78.1 ст. 78 Кодексу, керівником податкового органу було прийнято рішення про ведення документальної виїзної перевірки позивача з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати податків та зборів при проведенні взаєморозрахунків із ТОВ «Діаманд Делюкс» (код ЄДРПОУ 37401164) за період з .04.2012 року по 30.06.2012 року, яке оформлене наказом від 20.02.2014 р. № 180. Відповідно до направлення на перевірку від 24.02.2014 р № 98, позапланова виїзна перевірка проводилась з 24.02.2014 р. тривалістю 5 робочих днів.

Так, відповідно до п. 85.2 ст. 85 Кодексу платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки, однак, в порушення вищезазначеної норми Податкового кодексу України, після початку перевірки, позивачем, жодних документів надано не було.

Як встановлено під час апеляційного розгляду справи, в ході проведення перевірки, працівники податкового органу неодноразово звертались до позивача з проханням надати необхідні первинні документи, які пов'язані з предметом перевірки. Зазначене підтверджується запитами від 25.02.2014р. та від 27.02.2014 p., які були отримані директором ТОВ «Універсалбуд», про що свідчить особистий підпис останнього.

На зазначені вище запити позивач повідомляв, що документи зникли за нез'ясованих обставин, тому надати їх до перевірки не має можливості (лист № 25 від 28.02.2014 p.).

В зв'язку з цим, 27.02.2014 р. податковий орган звернувся до позивача із запитом, з проханням повідомити, чи надавалось ТОВ «Універсалбуд» повідомлення про факт пожежі, зникнення або знищення первинних документів, облікових регістрів, звітів до правоохоронних органів, як це передбачено п. 6.10. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704 (далі - Положення №88)

Пунктом 6.10 Положення встановлено, що у разі пропажі або знищення первинних документів, облікових регістрів і звітів керівник підприємства, установи письмово повідомляє про це правоохоронні органи та наказом призначає комісію для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення.

Для участі в роботі комісії запрошуються представники слідчих органів, охорони і державного пожежного нагляду.

Результати роботи комісії оформляються актом, який затверджується керівником підприємства, установи. Копія акта надсилається органу, в сфері управління якого перебуває підприємство, установа, а також державній податковій інспекції - підприємствами та місцевому фінансовому органу - установами, в 10-денний строк.

Посадовими особами ТОВ «Універсалбуд» не дотримано вимоги даного пункту, а повідомлення до Нетішинського MB УМВС України в Хмельницькій області про факт зникнення за нез'ясованих обставин бухгалтерської, договірної, виконавчої документації та документів податкового обліку по господарських операціях, в тому числі з ТОВ «Діаманд Делюкс», що мали місце у 2012 році, було направлено 27.02.2014 року (в останні дні перевірки), лише після отримання запиту податкового органу від 27.02.2014 р., при цьому, сам акт про втрату документації по господарських операціях з деякими контрагентами у 2012 р. був складений 17.01.2014 р. Зі змісту вказаного акту вбачається, що комісією о встановлено, що за нез'ясованих обставин з офісу ТОВ «Універсалбуд» зникла первинна документація по господарських операціях з ТОВ «Діаманд Делюкс», які мали місце у 2012р., проте в комісії ТОВ «Універсалбуд» були лише працівники цього ж таки товариства, що свідчить про формальне оформлення документів.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що пунктом 44.5 ст. 44 ПК України встановлено, що у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 ст. 44, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації, а платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу, натомість, як встановлено з матеріалів справи та підтвердилось при апеляційному розгляді, повідомлення про втрату документів надійшло до Нетішинського відділення Славутської ОДПІ 25.01.2014 року, хоча втрата була зафіксована актом від 17.01.2014 року, чим порушено вимоги п. 44.5 ст. 44 ПК України.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктом 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 ст. 44 ПК України, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

П. 44.6. ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому п. 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

П. 44.7 ст. 44 Податкового кодексу України встановлено, що протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

Таким чином, в порушення вищевказаних норм Податкового кодексу України, для перевірки, посадовими особами ТОВ «Універсалбуд» не надано документи бухгалтерського та податкового обліку хоча фактично до самої перевірки працівників Славутської ОДШ допущено.

Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що з метою встановлення технічних, технологічних можливостей та трудових ресурсів для виконання субпідрядником будівельних робіт в таких обсягах в ході перевірки використаний акт ДПІ у Печерському районні м. Києва від 24.01.2013 р. № 48/22- 1/37401164 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ (Діаманд Делюкс» (код за ЄДРПОУ 37401164) з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських відносин з платником податків ТОВ «Джапан Індастріз» (код ЄДРПОУ 37143900) за червень 2012р.», інформаційні бази даних Міністерства доходів і зборів України (підсистема «Перегляд результатів співставлення» ІС «Податковий блок», підсистема «Обробка ПЗ та платежів» ІС «Податковий блок», підсистема «Податковий аудит» ІС «Податковий блок», Єдиний державний реєстр податкових накладних, інформаційні бази даних ДПС України (АІС „Аудит", ПК „Бест Звіт", Пошуково-довідкова система ЦБД), а також матеріали документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю „Універсалбуд", 32987115 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 30.06.2012 року (акт №240/22/32987115 від 18.03.2013року), в ході якої були досліджені взаємовідносини ТОВ «Універсалбуд» із ТОВ «Діаманд Делюкс» і які відображені в матеріалах перевірки, при цьому в акті зазначено, що при отриманні матеріалів (податкової інформації, рішень суду, тощо), які не підтверджують дані обліку суб'єкта господарювання, який перевіряється, керівником податкового органу можуть бути вжиті заходи щодо проведення документальної невиїзної або позапланової виїзної перевірки відповідно до Податкового кодексу України.

Так, за даними підсистеми «Обробка ПЗ і платежів» ІС «Податковий блок» ТОВ «Діаманд Делюкс» звітність за формою 1-ДФ за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року не подавалась, інформація щодо найманих працівників відсутня.

При аналізі технічної можливості виконання ТОВ «Діаманд Делюкс» господарських операцій із урахуванням його фактичних господарських ресурсів (наявність виробничих потужностей, персоналу тощо) та фактичного змісту операцій (необхідність спеціальних навичок персоналу для їх вчинення, необхідність наявності власних або залучених засобів, час тощо), апелянтом встановлено невідповідність задекларованої поставки товарів (робіт, послуг) фактичному стану ТОВ «Діаманд Делюкс», натомість, в бухгалтерському та податковому обліку ТОВ «Універсалбуд» відображено господарські операції, які не могли фактично виконуватись ТОВ «Діаманд Делюкс», враховуючи оперативність проведення, місцезнаходження, віддаленості контрагентів один від одного.

Крім того, операції із ТОВ «Діаманд Делюкс» не могли бути здійснені враховуючи реальний час їх здійснення, відсутності необхідних трудових ресурсів та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності.

ТОВ «Діаманд Делюкс», не маючи ніяких активів (основні фонди, товарно - матеріальні цінності, сировина, наймані працівники, транспорт, устаткування, тощо) задекларовано поставку товарів (робіт, послуг) для покупців, які розташовані на території Київської, Хмельницької, Черкаської, Рівненської, Вінницької, Дніпропетровської, Чернівецької областей, а саме: квітень 2012 року - 16 контрагентів - покупців; травень 2012 року - 18 контрагентів - покупців; червень 2012 року - 49 контрагентів - покупців.

Крім того, позивачем не надано жодних розрахункових, платіжних та інших документів у підтвердження проведення розрахунків ТОВ "Універсалбуд" з його контрагентами, що свідчить про відсутність будь-яких змін у фінансовій та господарській діяльності позивача.

Отже, суд апеляційної інстанції зазначає, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Зміст господарської операції може встановлюватися з урахуванням змісту цивільно-правових чи господарсько-правових зобов'язань сторін, але не вичерпується останнім. Господарська операція може мати місце навіть за відсутності цивільно-правових чи господарсько-правових відносин між платниками податків.

Основним видом діяльності ТОВ „Універсалбуд" є будівництво житлових і нежитлових будівель. Згідно ст.44 Податкового кодексу України, наслідки за даними податкового обліку створює лише фактично здійснена господарська операція, а не задекларована на паперових носіях. В ході перевірки досліджувалась реальність операцій з придбаних будівельних робіт та наявність у субпідрядника виробничих та трудових ресурсів для їх виконання.

Натомість, Листом Мінпраці від 25.08.2010р. №9111/0/14-10/13 встановлено норми тривалості робочого часу в годинах та кількість робочих днів в місяці, які необхідно враховувати при визначенні вартості будівельних робіт. Будівельні роботи згідно наданих до адміністративного позову актів виконаних робіт форми № КБ-2В в таких обсягах не могли виконуватись ТОВ «Діаманд Делюкс», оскільки у товариства відсутні трудові ресурси для здійснення будь-якого виду господарської діяльності, оскільки у ТОВ «Діаманд Делюкс» не було заключено трудових договорів з працівниками адже, за даними підсистеми «Обробка ПЗ і платежів» ІС «Податковий блок» ТОВ «Діаманд Делюкс» звітність за формою 1-ДФ за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року не подавалась.

Крім того, згідно з відповіді Управляння Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва від 31.10.2014 р. № 17387/02, платник ТОВ «Діаманд Делюкс» ( ЄДРПОУ 37401164) перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва з 01.11.2010 p., однак звітність за період з січня 2012 р. по серпень 2013 р. не подавалась. Також, в цей період нарахування та сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не здійснювалась.

Відповідно до п. 6 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» нарахування єдиного внеску за платників, зазначених у пунктах 2,3 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється платниками зазначеними у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, за рахунок сум, на які єдиний внесок нарахований.

У пунктах 2,3 частини першої статті 4 цього Закону зазначені працівники, які працюють на підприємствах, в установах організаціях, в інших юридичних осіб та Фізичні особи, які виконують (надають послуги) на підприємствах, в установах організаціях, в інших юридичних осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, за цивільно-правовими договорами.

У пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону зазначені роботодавці, а саме підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або інших умовах , передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Тому, судова колегія повністю погоджується з доводами апелянта на рахунок того, що в будь якому випадку, якби ТОВ «Діаманд Делюкс» використовувало працю працівників по трудових договорах чи працю фізичних осіб по цивільно-правовим договорам, він би подавав звітність, нараховував та сплачував єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, однак, таких дій з боку ТОВ «Діаманд Делюкс» здійснено не було що свідчить, про відсутність трудових ресурсів у вигляді працівників, а відтак, фактично, ТОВ «Діманд Делюкс» не могло виконати роботи зазначені в актах виконаних робіт та в податкових накладних, тому, проведеною перевіркою встановлено формальне документування господарських операцій без реального їх здійснення.

Судова колегія апеляційної інстанції також зазначає, що Вищий адміністративний суд України у своєму листі від 02.06.11 №742/11/13-11 зазначив, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ мають бути:

- фактично здійснені;

- підтверджені належним чином складеними первинними документами;

- документи повинні відображати реальність господарської операції, що є підставою для формування податкового обліку платника.

За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з ПДВ за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Пунктом 44.1 ст. 44 ПК України встановлено обов'язок платників податків для цілей оподаткування вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, визначеними у п.44.1 ст.44 ПК України.

Крім того, показовою є позиція Верховного Суду України висвітлена при розгляді справи №21-737во09 за позовом до ДПІ у Деснянському районі м. Києва про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень, а саме про необґрунтованість податкової вигоди може свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податку у документах обліку;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- відсутність первинних документів обліку.

Відповідно до п.п.14.1.27 п.14.1 статті 14 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником.

Положеннями п. 138.2 статті 138 ПК встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою -, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відтак, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків

Крім того, придбання активів (тобто товарів, послуг) передбачає наявність мети їх використання в господарській діяльності платника податків. Така мета є необхідною умовою для формування витрат та/або податкового кредиту платником податків.

Відповідно, витрати на придбання активів, здійснені без мети їх використання у господарській діяльності або придбання таких активів поза межами господарської діяльності платника податків не дають право на відповідні врахування цих витрат у податковому обліку. Це однаковою мірою стосується як витрат із податку на прибуток, так і сум податкового кредиту з податку на додану вартість.

В свою чергу, господарська діяльність згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу.

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку (які є формою здійснення господарської діяльності), то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарські й операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податків. І лише за таких умов платник податків має право на врахування у податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.

Дана позиція випливає із змісту пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 ПК України, відповідно до якого розумна економічна причина (ділова мета) - це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Отже, зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов'язкову спрямованість будь-якої операції платника податків на отримання позитивного економічного ефекту.

Якщо ж та чи інша операція не зумовлена розумними економічними причинами (позбавлена ділової мети), то такі операції не є вчиненими в межах господарської діяльності, а відтак, їх наслідки не підлягають відображенню в податковому обліку. Відповідно, економічний ефект відсутній в операціях, які призводять до збільшення задекларованих витрат платника податків та зменшують об'єкт його оподаткування без можливості отримання додаткового приросту активів чи збереження їх вартості.

Отже, оскільки ТОВ "Діамант Делюкс " фактично поставку будівельних робіт для ТОВ "Унівесалбуд" не здійснювало, тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку що надані позивачем податкові накладні та акти виконавчих робіт не є підставою для формування ТОВ "Універсалбуд" показників податкового обліку та податкового кредиту.

Таким чином, колегія суддів вважає, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального та матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

Згідно ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції дійшов висновку про її скасування та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні адміністративного позову, з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України задовольнити повністю.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсалбуд" до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України про скасування податкового повідомлення-рішення скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсалбуд" до Славутськаої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Головуючий Полотнянко Ю.П.

Судді Драчук Т. О.

Загороднюк А.Г.