Ухвала

від 25.02.2015 по справі 820/19443/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2015 р.Справа № 820/19443/14

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Курило Л.В.,

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,

представника позивача - Алфьорова І.В.,

представника відповідача - Шамілової Л.Ш.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО КАБЕЛЬ" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2014р. по справі № 820/19443/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО КАБЕЛЬ"

до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

02.12.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО КАБЕЛЬ" (далі за текстом -позивач, ТОВ "ЕНЕРГО КАБЕЛЬ") звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0003592204 від 25.11.2014 р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2014 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО КАБЕЛЬ" відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просила постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши представників сторін, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО КАБЕЛЬ" 20.09.2006 р. зареєстровано Харківським міським управлінням юстиції в якості юридичної особи та перебуває на обліку як платник податків в Західній ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області .

Фахівцями Західної ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області в період з 03.11 2014 року по 07.11.2014 року проведено позапланову документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО КАБЕЛЬ" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.06.2014 р. по 30.06.2014 року., за результатами якої складено Акт № 4136/20-33-22-04-071-34470701 від 14.07.2014 року (а.с. 26-34).

Згідно висновків вказаного акту перевірки контролюючим органом встановлено порушення ТОВ "ЕНЕРГО КАБЕЛЬ" вимог п.198.1, п. 198.3, п.198.6 ст. 198, п.201.1, п.201.1, п.201.6, п.201.7, п.201.10 сь.201 Податкового кодексу України, а саме: ТОВ "ЕНЕРГО КАБЕЛЬ" неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ "Оксамит-ЮА" за період червень 2014 року на суму 2550,00 грн. (а.с. 34).

За наслідками цієї перевірки Західною ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області винесено податкове повідомлення - рішення №0003592204 від 25.11.2014р. (а.с. 35).

Не погодившись із податковим повідомленням - рішенням №0003592204 від 25.11.2014р., позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов до висновку про обґрунтованість встановлених порушень, які відображені в акті перевірки № 4136/20-33-22-04-071-34470701 від 14.07.2014 року, та законність винесеного податкового повідомлення-рішення 0003592204 від 25.11.2014 р.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Фактичною підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення слугував відображений в акті перевірки висновок Західної ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про нереальність здійснення господарських операцій по взаємовідносинам ТОВ "ЕНЕРГО КАБЕЛЬ" з ТОВ "Оксамит-ЮА" (код ЄДРПОУ 39152985) по ланцюгу до вигодонабувачів задекларованих ТОВ "ЕНЕРГО КАБЕЛЬ" показників у рядку 10.1-16.3 Декларацій з податку на додану вартість за період червень 2014 р. у сумі 2550,00 грн.

При цьому контролюючий орган зазначив, що в діяльності ТОВ "ЕНЕРГО КАБЕЛЬ" вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Відповідно до п.п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 4 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, відповідно до п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються в окремих рядках певні обов'язкові реквізити.

За змістом п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Приписами пункту 201.4. ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

З огляду на викладені норми Податкового кодексу України можна дійти висновку про існування декількох підстав для формування податкового кредиту, а саме: наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника ПДВ виникає право на податковий кредит.

З матеріалів справи убачається, що взаємовідносини між ТОВ "ЕНЕРГО КАБЕЛЬ" та контрагентом - ТОВ "Оксамит-ЮА" - здійснювалися на підставі договору на інформаційно-консультаційне обслуговування № 03/6 від 03.06.2014 року (а.с. 36-38).

Згідно умов договору, виконавець - ТОВ "Оксамит-ЮА" - приймає на себе зобов'язання надати замовнику ТОВ "ЕНЕРГО КАБЕЛЬ" послуги, а замовник зобов'язується надати виконавцю всі данні, матеріали, необхідні для надання послуг та оплатити виконавцю належним чином надані послуги в порядку передбаченому договором.

На виконання умов зазначеного договору сторонами складено та підписано акт здачі-прийняття робіт №ОУ-0627/01 на суму 12750,0 грн., в т.ч. ПДВ 20 % - 2550,0грн. (а.с. 40).

Від ТОВ "Оксамит-ЮА" позивачем отримано податкову накладну №42 від 27.06.2014 р. на суму 15300,0 грн., в т.ч. ПДВ 20 % - 2730,00 грн. (а.с. 39).

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XIV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Стаття 9 вказаного Закону передбачає, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Обов'язковими реквізитами первинних документів є: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704), первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників (пункт 2.15 вищевказаного Порядку).

Таким чином, обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг), а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

З матеріалів справи убачається, що для оформлення господарських операцій на підтвердження виконання інформаційно-консультативних послуг за договором № 03/6 від 03.06.2014 року, позивач і ТОВ "Оксамит-ЮА" підписали акт здачі-прийняття робіт №ОУ-0627/01, а саме - інформаційно-консультаційних послуг на суму 12750,00 грн. (а.с. 40)

Як правомірно враховано судом першої інстанції, ані зі змісту договору, ані зі змісту акта здачі-прийняття робіт взагалі не можливо встановити, які саме послуги надавались позивачу його контрагентом. Надані позивачем документи не свідчать про доцільність придбання ним вищезазначених послуг, а саме наявності реальної та обґрунтованої потреби позивача в отриманні інформаційно-консультативних послуг.

В наданих позивачем документах (акті здачі-прийняття робіт) не значиться, які саме критерії використовувались для визначення вартості послуг та, відповідно, необхідність та доцільність використання їх в господарській діяльності (направленість на отримання прибутку, а не на завищення валових витрат) і податкового кредиту. Таким чином, надані позивачем первинні документи на підтвердження господарської операції з надання інформаційно-консультативних послуг не відповідають вимогам діючого законодавства.

Суд першої інстанції дійшов до обгрунтованого висновку, що досліджені фактичні дані вказують на недоведеність позивачем економічної доцільності витрат на послуги та причинного зв'язку між придбаними послугами та отриманням економічної вигоди, направленої на максимізацію доходів чи мінімізацію витрат, тобто на отримання прибутку в цілому, та наміру придбання платником податку послуг для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Слід зазначити, що у податкових правовідносинах є неприпустимою ситуація, яка дозволяла б недобросовісним платникам за допомогою інструментів, що використовуються у цивільно - правових відносинах, створювати ситуацію формальної наявності права на отримання податкової вигоди (у тому числі шляхом формування податкового кредиту).

Власне ж наявність формально створених первинних документів та сплата грошових коштів не може підтверджувати право платника на податковий кредит за відсутності факту отримання послуг.

Враховуючи відсутність об'єкту оподаткування у ТОВ "ЕНЕРГО КАБЕЛЬ" по договору № 03/6 від 03.06.2014 року з ТОВ "Оксамит-ЮА", право на віднесення вказаних сум до податкового кредиту у позивача по зазначеній угоді не виникає.

Згідно ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; ) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість встановлених порушень, які відображені в акті перевірки № 4136/20-33-22-04-071-34470701 від 14.07.2014 року та законність винесеного податкового повідомлення-рішення 0003592204 від 25.11.2014 р.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2014 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - позивача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО КАБЕЛЬ" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2014р. по справі № 820/19443/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Курило Л.В. Судді Русанова В.Б. Присяжнюк О.В. Повний текст ухвали виготовлений 27.02.2015 р.