Ухвала

від 18.02.2015 по справі 2а-2740/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2015 року м. Львів № 9104/179809/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Бруновської Н.В.

суддів: Костіва М.В., Шавеля Р.М.

за участю секретаря судового засідання: Коцур В.К.

представника позивача: Дяківа О.М.

представника апелянта: Дорош А.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29.10.2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріля Україна» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішення,-

В С Т А Н О В И В:

28.03.2012 р. позивач ТзОВ «Ріля України» звернувся в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень форми «Р» від 15.03.2012 р. № 0000942321, № 0000952321 та форми «С» № 0000213311

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25.10.2012 р. позов задоволено.

Не погодившись із даною постановою, апелянт Державна податкова інспекція у Сихівському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області подав апеляційну скаргу, покликаючись на те, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29.10.2012 року скасувати та прийняти нову якою відмовити в позові.

Представник апелянта Дорош А.Б. в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу із підстав у ній зазначених.

Представник позивача Дяків О.М. в судовому засіданні просив суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів, відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи і є правильними виходячи з наступних підстав.

Як видно із матеріалів справи 24.02.2012 р. податковий орган провів планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства позивача ТзОВ «Ріля Україна» за період з 01.04.2010 р. по 30.09.2011 р.

За результатами перевірки складено акт яким встановлено порушення:

-пп. 5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139; п.144.1 ст. 144 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 321 170 грн., в тому числі за 2 квартал 2010 на суму - 240684 грн., за 4 квартал 2010 р. на суму - 5760 грн., за 2 квартал 2011 р. на суму 74 726 грн.

-пп. 7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пп. 141.181 ст. 14, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму - 13873 грн. в тому числі за лютий 2011 а сумі - 13873 грн.

-п. 3.1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, відсутність платіжних документів які підтверджують сплату підприємством готівкових коштів в розмірі - 12729,20 грн.

На підставі вказаного акту перевірки податковий орган прийняв податкові повідомлення рішення за формою «Р» від 15.03.2012 р № 0000942321 про збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 382781 грн., № 0000952321 про збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі - 13874 грн. та за формою «С» № 0000213311 про застосування штрафної ( фінансової ) санкції за порушення норм з регулювання обігу готівки в сумі 12729, 20 грн.

Підставою для винесення вказаних повідомлень-рішень є висновки податкового органу про безтоварність здійснення господарських операцій та нікчемність правочинів у зв'язку з завищенням позивачем валових витрат, заниження податку на прибуток, протиправність формування податкового кредиту та порушення порядку ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин про те, чи були дії позивача спрямовані на безпідставне одержання коштів із державного бюджету, чи мали операції із придбання товарів та послуг реальний характер, яким чином придбались товари а також дійсна можливість здійснення таких операцій.

19.04.2010 р. ТзОВ «Ріля України» ( комітент ) з ТзОВ «Українська аграрна лізингова компанія» (комісіонер) уклали договір комісії за № 19-04-10 р. відповідно до умов якого комісіонер зобов'язався за плату від свого імені укласти за рахунок позивача договори щодо продажу сільськогосподарської техніки з третіми особами. (т. 1 а.с. 64-65 ) На підтвердження вказаної господарської позивач надав видаткову накладну, податкову накладну, видаткову довіреність, акт № 1 здачі та прийняття-робіт. ( т.1 а.с. 66, 150, 151, 203 ).

Позивач ( замовник ) з фізичної особою-підприємцем ОСОБА_4 ( виконавець ) уклав договір про надання послу за № 10/1-НП від 18.10.2010 р. відповідно до умов якого виконавець зобов'язався надати замовнику послуги з посередництва з пошуку клієнтів на закупівлю ними продукції у позивача, надання консультацій з питань інформатизації та послуг у сфері інформатизації, ремонт машин і приладів за дорученням замовника, надання інших комерційних послуг та договір за № 1101-НП від 05.04.2011 р. про надання послуг по провадженню веб-сторінки, розміщення інформації в мережі Інтернет, внесення змін в інформації на сайті замовника, обслуговування електронних адрес. На підтвердження вказаних господарських операцій позивач надав акти здачі - приймання послуг, платіжні доручення. (т. 1 а.с. 52-60, 179-202 ).

ТзОВ «Ріля Україна» ( виконавець ) уклав з ТзОВ «Ерідон Тех» ( замовник ) договір № 10/5-м від 25.11.2010 р. відповідно до умов якого позивач зобов'язався провести роботи по монтажу сушильно-складського комплексу фірми ТзОВ АФ «Маяк» на місці його встановлення в смт. Котельва, Котелевський район Полтавська область. ( т. 1 а.с. 46- 47, 48 )

Для виконання передбачених вказаним договором робіт 12.05.2011 р. ТзОВ «Ріля Україна» уклав договір за № 1205/11 про те що Корпорація «Галтрансрембуд» проведе монтаж зернозберігального комплексу фірми ТзОВ «Маяк» в смт.Котельва, Котелевського району Полтавської області та договір з ПП «Львів-Металбуд» за № 10/12-10 від 27.12.2010 р. Відповідно до договору № 10/5-м від 25.11.2010 р. такий монтаж позивач замовив в ТзОВ «Ерідрон Тех» і оплатив за цей монтаж останній а не АФ «Маяк». На підтвердження вказаних операцій позивач надав договір, податкові накладні, акт здачі-приймання робіт і послуг від 30.09.2011 р., платіжні доручення ( т. 1 а.с.49, 104-105, 106-107,116, 118, 161-164, 169 174-178, т. 1 а.с. 141-145, 156-157; т. 2 а.с. 141-145, 156-157, )

21.02.2011 р. позивач ( виконавець ) уклав з ТзОВ «Ерідон Тех» ( замовник ) договір за № 11/1- м від 21.02.2011 р. відповідно до умов якого позивач зобов'язався провести роботи по монтажу та пуско-наладці сушильно-складського комплексу згідно з переліком обладнання, вказаного у додатку на місці його встановлення в м. Андрушівка Андрушівського району Житомирської області та здати їх по актах замовнику. ( т. 2 а.с. 194, 195) Для виконання передбачених робіт вказаним договором позивач уклав договір з Корпорацією «Галтрансрембуд» за № 1905/11 від 19.05.2011 р., та договір з ПП «Львів-Металбуд» за № 17/01-1 від 17.02.2011 р. ( т.2 а.с. 203, 206 ). На підтвердження вказаної господарської операції позивач надав договори, довідки про вартість виконаних робіт, акти приймання виконання будівельних робіт, локальний кошторис, податкові накладні, платіжні доручення. ( т.2 а.с. 196, 197-199, 204-205, 207-208,209,210-221; т. 1 а.с. 152, 154, 156, 158-160, 200-202 ).

Позивач (виконавець) уклав з ТзОВ «Вініл Агро» ( замовник ) договір № 9/05-С від 20.11.2009 р. відповідно до умов якого позивач зобов'язався виконати роботи і надати замовнику послугу з сервісного обслуговування обладнання сушильно-складського комплексу. ( т.2 а.с. 231 ) Для виконання вказаним договором робіт позивач для виконання частини послуг уклав договір з ПП «Львів-Металбуд» № 29/02-3 від 28.02.2011 р. (т. 2 а.с. 237-240 ). На підтвердження вказаної господарської операції позивач надав договори, акт приймання виконаних робіт, довідку про вартість виконаних робіт, підсумкову відомість ресурсів, податкову накладну, платіжні доручення. ( т. 2 а.с. 241-242, 244-248, 232, 233-234, 235-236 ).

30.11.2009 р. ТзОВ «Ріля Україна» ( повірений ) уклав з фермерським господарством «Омеляненко» договір доручення за № 1 від 30.11.2009 р. згідно умов якого позивач зобов'язався придбати для довірителя обладнання технологічного комплексу для зерно- сушіння, зберігання зерна. Для виконання вказаного договору позивач уклав з ТзОВ «Спецлеваторстрой» договір № 91/04-10 від 02.04.2010 р. відповідно до умов якого останній зобовязався виконати будівельно-монтажні роботи по об'єкту «Зерносушильний комплекс» в с. Іванівка Новоукраїнського району Кіровоградської області. На підтвердження вказаної господарської операції позивач надав договори, довіреність на отримання обладнання, видаткову накладну, податкову накладну, рахунки фактури, вантажно-митні декларації, акти виконаних будівельних робіт, акт про виконання доручення, платіжне доручення ( т. 1 а.с. 61-62, 63, 79-81,78, 83, 85, 86, 123, 124, 125, 126, 127, 131, т. 2 а.с. 1-21, 158, 160, т. 3 а.с. 5 )

ТзОВ «Ріля Україна» ( комітент ) уклав з ТзОВ «Українська Аграрна Лізингова Компанія» ( комісіонер ) договір комісії № 19-04-10 від 19.04.2010 р. відповідно до умов якого комісіонер зобов'язався за плату від свого імені укласти договори щодо продажу сільськогосподарської техніки з третіми особами. На підтвердження вказаної господарської операції позивач надав договори, довіреність, видаткову накладну, акт здачі прийняття-робіт, податкову накладну.(т. 1 а.с. 64-65, 65-66, а.с. 150, а.с. 151, а.с. 66 а.с. 203 )

15.12.2010 р. ТзОВ «Ріля Україна» уклало з ТзОВ «Бранка Нова» договір за № 15/12/01 згідно умов якого позивач зобов'язався провести ремонт технологічного обладнання на основному виробництві ТзОВ «Бранка Нова». Для виконання вказаних робіт позивач уклав з ПП «Львів-Металбуд» договір № 14/12-01 від 14.12.2010 р.. На підтвердження вказаної господарської операції позивач надав договори, довідку про вартість виконаних робіт, податкову накладну, акт приймання виконаних робіт, платіжне доручення, податкову накладну. (а.с. т. 1 а.с. 67, 72,73,74-76,88,68,146-149,144 ).

Позивач ( виконавець ) уклав з ТзОВ «Галичина-Захід» договір № 10/4 -м від 12.10.2010 р. відповідно до умов якого позивач зобов'язався провести монтаж лінії переробки сої і рапса. Для виконання вказаних робіт позивач уклав з ПП «Львів-Металбуд» договір № 12/10-15 від 12.10.2010 р. На підтвердження вказаної господарської операції позивач надав договори, акти виконаних робіт, довідку про вартість виконаних робіт, податкову накладну, платіжне доручення ( т. 1 а.с. 69, 108, 90-93, 94, 89, 109; 110, 41-143, 135,139 т.2 а.с. 165,171-175).

20.07.2007 р. ТзОВ «Ріля Україна» ( виконавець ) уклав з Приватною фірмою «Подоляка» ( замовник ) договір № 02/7-С від 20.07.2007 р. відповідно до умов якого позивач зобов'язався виконати роботи і надати замовнику послуги пов'язані із навчанням персоналу, наданням йому технічних консультацій, сервісним ремонтом та обслуговування сушильного комплексу. Для виконання передбачених вказаних даним договором частини робіт позивач уклав договір з ПП «Львів-Металбуд» № 03/03-2 від 03.03.2011 р. На підтвердження вказаної операції позивач надав договори, акти приймання виконаних будівельних робіт, локальний кошторис, підсумкові відомості ресурсів, податкову накладну, платіжні доручення ( т.2 а.с. 183-184, 185, 177, 180, 186,187, 178-179,182,181)

ТзОВ «Рілля Україна» ( повірений ) уклав з ТзОВ «Крупецький комбікормовий завод» (довіритель) договір доручення № 4 від 29.10.2010 р. згідно умов якого позивач зобов'язався придбати для довірителя обладнання технологічного комплексу для виготовлення комбікормів відповідно до переліку погодженого у додатку до договору та провести його монтаж. Для виконання робіт по монтажу придбаного для ТзОВ «Крупецький комбікормовий завод» обладнання позивач уклав договір з ПП «Львів-Металбуд № 11/12-16 від 15.12.2010 р. (а.с. т. 3 а.с. 1-3 ) На підтвердження вказаної господарської операції позивач надав договори, довіреність, видаткову накладну, акти приймання виконаних робіт, локальний кошторис, платіжні доручення, податкову накладну (а.с. т. 3 а.с. 5, 6, 7,45, 8-44, 46-50, 51,52-59,8-44; т. 1 а.с. 117, 119)

На момент здійснення спірних господарських операцій та видачі податкових накладних позивач та його контрагенти включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наявні свідоцтва платника податку на додану вартість які не були анульовані.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В п. 138.2 ст. 138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

п.п. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що до складу валових витрат включаються суми, будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції ( робіт , послуг ) і охороною праці з врахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3- 5.7 цієї статті.

Згідно п.п. 5.3.9 п. 55.3 ст. 5 вказаного закону не належить до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачені правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п. 139. 1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включається до складу витрат витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

В п.п. 7.4.5 п. 7. 4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого ( нарахованого ) податку у зв'язку з придбанням товарів ( послуг ) не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями або іншими необхідними документами згідно п.п. 7.2.6 цього пункту.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи судом визнані недійсними не були, судових спорів щодо правильності їх складання немає, відсутні докази які свідчать про те, що наведені в податкових накладних відомості не відповідають дійсності та свідчать про фіктивність господарської операції.

Допитані судом першої інстанції свідки працівники ПП «Львів-Металбуд» підтвердили виконання будівельних робіт з укладеними договорами з позивачем і в матеріалах справи містяться копії посвідчень працівників даного підприємства, чим спростовується доводи податкового органу про неможливість ПП «Львів-Металбуд» виконувати будівельно-монтажні роботи через відсутність необхідних трудових ресурсів. ( а.с. т.1 а.с. 238-242 ).

Також, колегія суддів вважає, що відсутність матеріальних ресурсів у контрагентів не може бути достатньою підставою для висновків щодо фактичного нездійснення господарської операції. У законодавстві відсутня норма, яка б зобов'язувала підприємство перевіряти наявність таких ресурсів та формувати податковий кредит і валові витрати лише за їх наявності.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що представлені позивачем первинні документи відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та підтверджують реальність (товарність) здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами по наданню послуг, отримання товарно-матеріальних цінностей та використання їх в господарській діяльності та спростовують висновки податкового органу про протиправність віднесення позивачем сум податку на додану вартість за господарськими операціями до складу податкового кредиту.

Позивач не може нести відповідальність за допущені порушення свого контрагента при укладені ним інших договорів, а також формування своїх податкових зобов'язань.

Чинне податкове законодавство не ставить у залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку ( стану ) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання визначення складу податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Висновки податкового органу щодо зайвого віднесення позивачем до складу валових витрат вартості придбаних товарів та послуг не ґрунтується на нормах закону та не містить посилань на первинні або інші документи які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку що б підтверджували наявність факту порушення податкового законодавства позивачем.

Покликання апелянта не нікчемність правочинів колегія суддів не бере до уваги оскільки, вказані правочини судом визнані недійсними не були, судових спорів щодо правильності їх складання немає, відсутні докази які свідчать про те, що наведені в податкових накладних відомості не відповідають дійсності та свідчать про фіктивність господарської операції.

ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Позови податкових органів про визнання такого правочину (угоди, господарського зобов'язання) недійсним розгляду у судовому порядку не підлягають, оскільки визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У Постанові Пленуму від 06.11.2009 р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» Верховний Суд України розтлумачив, що нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду (п. 4 Постанови). Виконання чи невиконання сторонами зобов'язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним. У разі якщо правочин ще не виконаний, він є таким, що не створює жодних юридичних наслідків (ч. 1 ст. 216 ЦК України ) (п. 7 Постанови).

При цьому колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду України по цій категорії спорів, яка полягає в тому, що несплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

п. 3.1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні яке затверджено Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637 визначено, що касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосування спеціальних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу ( повернення ) товарів, надання послуг, отримання ( повернення ) готівкових коштів.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що твердження податкового органу про відсутність у позивача платіжних документів які підтверджують сплату підприємством готівкових коштів в розмірі 12 729, 20 грн. та порушення п. 3.1 Положення є безпідставним. Оскільки, в матеріалах справи знаходяться звіти про використання коштів наданих на відрядження або під звіт з долученими підтверджуючими документами про використання коштів які містять необхідні реквізити, та дають змогу ідентифікувати особу яка брала участь у здійсненні господарської операції. (а.с. т. 2 а.с. 38-125 ).

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що представлені позивачем первинні документи відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та підтверджують реальність (товарність ) здійснення господарських операцій та спростовують висновки податкового органу про протиправність віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ по взаєморозрахунках з контрагентами в період охоплений перевіркою.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. 160, ст.195, ст.198, ст.205, ст.206, ст.254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29.10.2012 року у справі за № 2а-2740/12/1370 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили.

Головуючий: Н.В. Бруновська

Судді: Р.М. Шавель

М.В. Костів