Постанова

від 23.02.2015 по справі 826/20019/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 лютого 2015 року № 826/20019/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О., вирішив у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівська фармацевтична компанія» доДержавної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області проскасування податкового повідомлення-рішення № 0002622200 від 26.08.2014 р.,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернігівська фармацевтична компанія» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0002622200 від 26.08.2014 р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що державною податковою інспекцією у м. Чернігові необґрунтовано прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002622200 від 26.08.2014р. щодо стягнення земельного податку, тому що договорами оренди земельної ділянки визначено, що позивач приймає в користування земельні ділянки після державної реєстрації цих договорів. Оскільки, державну реєстрацію договорів оренди земельних ділянок було здійснено тільки 09.10.2014р., отже нарахування позивачу орендної плати за жовтень 2012 р. у сумі 1 033,28 грн., листопад 2012 р. у сумі 2 522,08 грн., за грудень 2012 р. у сумі 5 035,23 грн. є протиправним.

Відповідач у відзиві від 23.01.2015 р. проти позову заперечив посилаючись на те, що позивач має заборгованість зі сплати земельного податку за жовтень 2012 р. у сумі 1 033,28 грн., листопад 2012 р. у сумі 2 522,08 грн., за грудень 2012 р. у сумі 5 035,23 грн. На думку відповідача позивач є платником земельного податку на загальних підставах згідно договорів оренди земельних ділянок.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 26.01.2015 р. сторони заявили клопотання про подальший розгляд справи за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002622200 від 26.08.2014 р., яким позивачу згідно підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 глави 4 розділу ІІ та статей 269, 270, 271, 275, 285, 286, пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: орендна плата з юридичних осіб у сумі 8 590,59 грн. та штрафні санкції у розмірі 4 295,30 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі висновків Акта від 29.07.14 р. №1764/22/36655448 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Чернігівська фармацевтична компанія" з питань правильності нарахування та сплати орендної плати за землю за період з 01.10.2011 р. по 31.12.2012 р.

Так, перевіркою встановлено порушення позивачем вимог ст. 269, ст. 270, ст. 271, ст. 275, ст. 285, ст. 286 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами і доповненнями) занижено земельний податок всього на 8 590,59 грн, в т.ч. за жовтень 2012 р. у розмірі 1 033,28 грн, листопад 2012 р. у розмірі 2 522,08 грн, грудень 2012р. у розмірі 5 035, 23 грн.

Податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем у адміністративному порядку, однак рішенням Державної фіскальної служби України від 01.12.2014 р. № 7708/6/99-99-10-01-02-25 податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові від 26.08.2014 р. № 0002622200 залишено без змін.

Висновки податкового органу мотивовані тим, що позивач згідно з договору оренди земельної ділянки № 4051 від 17.10.2012 р. прийняв у Чернігівської міської ради в довгострокове платне користування земельну ділянку в місті Чернігові для експлуатації приміщення аптеки по вул. 50 років СРСР. 18. Згідно з договору оренди земельної ділянки № 4051 від 27.11.2012 р. позивач прийняв у Чернігівської міської ради в довгострокове платне користування земельну ділянку в місті Чернігові для експлуатації приміщення аптеки по вул. Войкова, 13. Так, посилаючись на укладення зазначених договорів оренди податковий орган дійшов висновку про донарахування позивачу податкового зобов'язання зі сплати земельного податку, оскільки, позивачем такі платежі не здійснювалися.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з даним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Між позивачем (орендар) та Чернігівською міською радою (орендодавець) було укладено договір оренди земельної ділянки № 4051 від 17.10.2012 р. про надання в довгострокове платне користування земельної ділянки в місті Чернігові для експлуатації приміщення аптеки по вул. 50 років СРСР, 18, загальною площею 0,0421 га (кадастровий номер 7410100000:02:015:0396). Нормативна грошва оцінка становить 427 087,66 грн. (1 014,46 грн. за 1 м кв).

Пунктом 36 договору № 4051 від 17.10.2012 р. визначено, що договір набирає чинності після підписання його сторонами та його реєстрації згідно чинного законодавства.

Між позивачем (орендар) та Чернігівською міською радою (орендодавець) було укладено договір оренди земельної ділянки № 4051 від 27.11.2012 р. про надання в довгострокове платне користування земельної ділянки в місті Чернігові для експлуатації приміщення аптеки по вул. Войкова, 13, загальною площею 0,0565 га (кадастровий номер 7410100000:01:031:0262). Нормативна грошова оцінка становить 869 936,15 грн. (1 539,71 грн. за 1 м кв).

Пунктом 36 договору № 4051 від 27.11.2012 р. визначено, що договір набирає чинності після підписання його сторонами та його реєстрації згідно чинного законодавства.

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп.14.1.136 п. 14.1 ст. 14 даного Кодексу).

Відповідно до п. 269.1. ст. 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно п. 270.1.ст. 270 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Відповідно до п. 286.1. ст. 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 288.1 ст. 288 Податкового кодексу визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до норм Податкового кодексу України, річна сума платежу, що підлягає перерахуванню до бюджету суб'єктами господарювання, які орендують земельні ділянки державної і комунальної власності, визначається відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ст. 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Таким чином, власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. При цьому право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Отже, за відсутності державної реєстрації права власності, права постійного користування та права оренди земельної ділянки такі права не виникають.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права індексний номер 28113510 від 15.10.2014р. право оренди земельної ділянки згідно договору оренди землі № 4051 від 27.11.2012 р. зареєстровано у державному реєстрі 09.10.2014р. за номером 16486141, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 476924974101.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права індексний номер 28747332 від 29.10.2014р. право оренди земельної ділянки згідно договору оренди землі № 4051 від 17.10.2012 р. зареєстровано у державному реєстрі 23.10.2014р. за номером 16820343, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 488385574101.

Зважаючи на те, що позивач у періоді, що перевірявся, не був власником чи користувачем земельної ділянки, відповідно, земельний кадастр не містив даних для нарахування земельного податку позивачеві, в нього не виникло обов'язку сплачувати земельний податок.

Висновок податкового органу про те, що право користування земельними ділянками у позивача виникло з моменту укладення / підписання договорів 17.10.2012 р. та 27.11.2012 р., а відповідно і обов'язок сплати сум земельного податку, є безпідставним.

По-перше, відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

По-друге, відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

В свою чергу, договорами оренди земельних ділянок, зокрема п. 36 встановлено, що договір набирає чинності після підписання його сторонами та його реєстрації згідно чинного законодавства. Тобто, до моменту державної реєстрації 23.10.2014 р. договору № 4051 від 17.10.2012 р. та 09.10.2014 р. договору № 4051 від 27.11.2012 р. відповідно у позивача не було обов'язку сплачувати земельний податок за вказаними договорами оренди.

Крім того, окремо слід відмітити, що податковим органом не надано обґрунтування щодо визначення сум донарахованого земельного податку, шляхом наведення відповідного розрахунку, який би пояснював склад та розмір донарахованих сум податку.

Так, згідно розрахунку штрафних санкцій з орендної плати сума заниження податкового зобов'язання визначеного за результатами перевірки за жовтень 2012 р. донараховано 1 033,28 грн., за листопад 2012 р. донараховано 2 522,08 грн., за грудень 2012 р. донараховано 5 035,23 грн. При цьому, відповідачем не наведено розрахунку земельного податку, тобто з чого складаються зазначені суми.

Натомість, податковим повідомленням-рішенням від 13.11.2013 р. № 0005392200 позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з земельного податку юридичних осіб у сумі 19 578,88 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 9 789,48 грн.

Дане податкове повідомлення-рішення було прийнято відповідачем на підставі висновків Акта від 28.10.13 р. № 630/22/36655448 про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Чернігівська фармацевтична компанія", з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з період з 01.10.2011 р. по 31.12.2012 р. Так, за результатами перевірки було донараховано за жовтень 2011 р. - 1 328,11 грн., за листопад 2011 р. -1 285,27 грн., за грудень 2011р. -1 328,11 грн., за січень 2012 р. - 1 324,48 грн., за лютий 2012 р. - 1 239,03 грн., за березень 2012 р. - 1 324,48 грн., за квітень 2012 р. - 1 281,75 грн., за травень 2012 р. - 1 324,48 грн., за червень 2012 р. - 1 281,75 грн., за липень 2012 р. - 1 324,48 грн., за серпень 2012 р. - 1 324,48 грн., за вересень 2012 р. - 1 281,75 грн., за жовтень 2012 р. - 1 324,48 грн., за листопад 2012 р. - 1 281,75 грн., за грудень 2012 р. - 1 324,48 грн.

Суму земельного податку з юридичних осіб донарахованого податковим повідомленням-рішенням від 13.11.2013 р. № 0005392200 за період жовтень 2011 р. - грудень 2012 р. позивач сплатив, платіжним дорученням від 25.11.13 р. № 10075 на суму 29 538,26 грн. (докази у справі).

Відповідно до частини ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності. У сфері обсягу повноважень органів державної влади цей принцип передбачає, що органи державної влади повинні бути обмежені у своїх діях заздалегідь встановленими та оголошеними правилами, які дають можливість передбачити з великою точністю примусові заходи, що будуть застосовані представниками влади в тій чи іншій ситуації. При цьому презумується неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України при здійсненні своїх повноважень.

Заборона притягнення до юридичної відповідальності через призму принципу юридичної визначеності передбачає остаточність рішення, прийнятого як органом державної влади, так і судовим органом, до якого рішення органу оскаржується, недопустимість повторного розгляду вже вирішеної справи. Ці принципи застосовуються для уникнення свавілля органів державної влади при прийнятті ними рішень, зокрема і щодо притягнення до юридичної від повільності. Законодавець конституційною нормою встановив чітку заборону щодо повторності притягнення особи до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Та обставина, що вказана норма статті 61 вміщена у Розділ II «Права, свободи і обов'язки людини і громадянина» не обмежує її дію лише на фізичних осіб громадян, верховенство права та принцип правової визначеності, як його елемент, стосуються юридичних осіб.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що для цілей оподаткування земельним податком особа повинна мати статус землевласника/землекористувача, набутого в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Разом з тим, відповідачем не надано суду доказів того, що позивач станом на момент здійснення перевірки набув статус землекористувача щодо земельних ділянок в місті Чернігові по вул. 50 років СРСР, 18 та вул. Войкова, 13, відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Посилання відповідача на те, що позивачем було укладено договори оренди земельних ділянок, а тому повинен сплатити земельний податок та суму штрафу згідно податкового повідомлення-рішення № 0002622200 від 26.08.2014 р., є таким, що не ґрунтується на нормі закону та спростовується матеріалами справи.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених судом фактів та обставин, враховуючи, що докази, наведені відповідачем не доводять правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення, а позивачем доведено суду обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0002622200 від 26.08.2014 р., підлягає скасуванню.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, та враховуючи, що докази, наведені відповідачем у запереченнях на позов, не спростовують доводи позивача, суд дійшов висновку, що адміністративний підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69-71, 94, ч. 6 ст. 128, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівська фармацевтична компанія» задовольнити.

2. Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області № 0002622200 від 26.08.2014 р., скасувати.

3. Судові витрати у сумі 182,70 гривень присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівська фармацевтична компанія» за рахунок Державного бюджету України.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук