Ухвала

від 10.02.2015 по справі 820/5903/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2015 року м. Київ К/800/10252/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Вербицької О.В.

Моторного О.А.

при секретарі Калініні О.С.

за участю представника позивача - Лебеденко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2014

та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2013

у справі № 820/5903/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамет-Харків»

до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Керамет-Харків» звернулось до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Купянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області від 17.05.2011 № 0000132310 та № 0000142310.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2013, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2014, позов задоволено; скасовані спірні податкові повідомлення-рішення, з підстав протиправності їх прийняття.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Позивач в запереченнях на касаційну скаргу просив залишити без змін оскаржувані судові рішення, а касаційну скаргу - без задоволення.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Керамет-Харків» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01 по 31.12.2010, складено акт № 455/23/33714374 від 26.04.2011, в якому зафіксовано порушення: п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 1 238 967 грн., в т.ч. за період з 01.01 по 31.03.2010 в сумі 439 415 грн., за період з 01.04 по 30.06.2010 в сумі 439 483 грн., за період з 01.07 по 30.09.2010 в сумі 314 587 грн., за період з 01.10 по 31.12.2010 в сумі 45 482 грн.; пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пп. 5.12.5 п. 5.12 Наказу ДПА України від 30.05.1997 № 166, зареєстрованого в Мін'юсті 09.07.1997 № 250/2054 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення та подання», в результаті чого податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, за період з 01.10 по 31.12.2010 занижено в сумі 981 738 грн., в т.ч.: за лютий 2010 року в сумі 392 512 грн., за березень 2010 року - 135 668 грн., за квітень 2010 року - 328 225 грн., за травень 2010 року - 29 543 грн., за червень 2010 року - 82 760 грн., за серпень 2010 року - 5 621 грн., за вересень 2010 року - 3 793 грн., за жовтень 2010 року - 3 616 грн., зменшено від'ємне значення податку на додану вартість (р.26) на 3 116 грн.

На підставі результатів проведеної перевірки, 17.05.2011 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000132310 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1 548 708,75 грн., в т.ч.: 1 238 967 грн. основного платежу та 309 741,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів);

- № 0000142310 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 227 172, 50 грн., в т.ч.: 981 738 грн. основного платежу та 245 434,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Донараховуючи грошові зобов'язання спірними податковими повідомленнями-рішеннями, податковий орган виходив з того, що операції позивача з контрагентами ТОВ «ПФГ «К.Г.К» та ТОВ «Вторметіндастрі» є фіктивними.

Як вбачається з матеріалів справи у перевіряємому періоді ТОВ «Керамет-Харків» мало господарські правовідносини з ТОВ «Вторметіндастрі» та ТОВ «ПФГ «К.Г.К».

Відповідно до умов договору поставки від 01.11.2009 № КМХ-23/11-01, укладеного між ТОВ «Керамет-Харків» (покупець) та ТОВ «Вторметіндастрі» (постачальник), останнє зобов'язувалось поставити, а перше прийняти та оплатити на умовах, визначених в договорі, брухт і відходи чорних металів у відповідності з технічними вимогами, вказаними в договорі, згідно специфікацій та доповнень.

Факт виконання умов даного договору судами обох інстанцій встановлено з підтвердженням матеріалів справи, а саме: видатковими та податковими накладними, актами приймання-передачі товарів, актами приймання металів чорних (вторинних), товарно-транспортними накладними, довіреностями на отримання ТМЦ.

Також на підставі матеріалів справи підтверджено використання позивачем у власній господарській діяльності придбаного у ТОВ «Вторметіндастрі» товару.

Відповідно до умов договору купівлі-продажу від 05.05.2010 № 05/05-10, укладеного між ТОВ «Керамет-Харків» (покупець) та ТОВ «Промислово-фінансова група «К.Г.К» (продавець), останнє продає, а перше купує на умовах, викладених в договорі товар (кисень, газ пропан, дизпаливо та бензин).

Судами попередніх інстанцій факт виконання умов зазначеного договору встановлено з підтвердженням матеріалами справи, а саме: видатковими та податковими накладними, оборотно-сальдовими відомостями за грудень 2011 року, журналами-ордерами.

Дизпаливо та газ пропан скраплений, придбаний у ТОВ «ПФГ «К.Г.К» згідно договору від 05.05.2010 № 05/05-10, поставлявся автомобільним транспортом ТОВ «ПФГ «К.Г.К» у бензовозах та балонах.

Товар, придбаний у TOB «ПФГ «К.Г.К.» був фізично спожитий, а саме: списаний за нормами ПММ, що підтверджується копією журналу-ордеру та відомістю по рахунку 203 «Паливо» за 01.04.2010 - 31.12.2010 та відомостями на списання фактично витрачених ПММ за травень-грудень 2010 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 статті 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Як встановлено в судовому порядку з підтвердженням матеріалів справи усі витрати позивача на придбання товарно-матеріальних цінностей були об'єктивно необхідні позивачу для забезпечення господарської діяльності та підтверджені належним чином складеними первинними документами, тому донарахування позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток є безпідставним.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку (пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Відповідно до положень пп. пп. 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити обов'язкові реквізити; податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг); податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Оскільки, судами попередніх інстанцій з підтвердженням матеріалів справи встановлено фактичне здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Вторметіндастрі» та ТОВ «ПФГ «К.Г.К.», за результатами яких першим отримано належним чином оформлені податкові накладні, а також встановлено факт використання придбаних товарів у власній господарській діяльності позивача, тому податковим органом безпідставно донараховано йому грошові зобов'язання з податку на додану вартість.

За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2014 та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді О.В. Вербицька О.А. Моторний