Ухвала

від 26.02.2015 по справі 819/536/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2015 року м. Львів Справа № 876/6333/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Рибачука А.І.,

суддів - Багрія В.М., Старунського Д.М.,

з участю секретаря - Андрушківа І.Я.,

представника позивача - Боровика С.К.,

представника відповідача - Збитковської І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Тернопільської митниці Державної митної служби України (правонаступником якої є Тернопільська митниця Державної фіскальної служби України) на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 березня 2013 року по справі № 819/536/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріада» до Тернопільської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тріада» (далі - ТзОВ «Тріада») звернулося до суду з адміністративним позовом до Тернопільської митниці Державної митної служби України (далі - Тернопільська митниця), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 20 лютого 2013 року № 9 та № 10.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 березня 2013 року вказаний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою суду, Тернопільська митниця подала апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує посиланням на те, що факти порушень позивачем вимог законодавства України з питань митної справи, які послужили підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, мали місце та чітко зафіксовані в акті перевірки від 01 лютого 2013 року № н/0003/3/403000000/0031548759, а тому висновок суду першої інстанції про наявність підстав для скасування вказаних податкових повідомлень-рішень є помилковим.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримала вимоги поданої відповідачем апеляційної скарги та просила її задовольнити, посилаючись на викладені в ній доводи.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти вимог апеляційної скарги, посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просив відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на підставі акта перевірки від 01 лютого 2013 року № н/0003/3/403000000/0031548759, складеного за результатами невиїзної документальної перевірки ТзОВ «Тріада» щодо правильності класифікації товару «Машина (ламінатор) для безперервного дуплексного ламінування поліетиленової, поліпропіленової, поліамідної плівки, алюмінієвої фольги, паперу за допомогою двохкомпонентного і однокомпонентного поліуретанового клею методом з рулона на рулон: LAMIFLEX E850, нова, 2010 року випуску, серійний номер 8099 - 1 шт, виробник - SOMA Spol s.r.o., Чеська Республіка, торгова марка «SOMA engineering» (далі - «валковий ламінатор»), Тернопільською митницею прийнято податкові повідомлення-рішення від 20 лютого 2013 року № 9, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за митом на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, на суму 119176.46 грн., з яких на 119176.46 грн. за основним платежем, та № 10, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за податком на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, на суму 23835.29 грн., з яких на 23835.29 грн. за основним платежем.

Підставою для визначення позивачеві податкових зобов'язань слугував висновок відповідача про те, що товар «валковий ламінатор» згідно з класифікаційним рішенням від 21 січня 2011 року № КТ-403-0005-11 задекларований у митній декларації за кодом УКТЗЕД 8420109000, однак, виходячи з його технічних характеристик, а саме додаткового оснащення, яке складається з обладнання для дозування однокомпонентного клею та охолоджуючого валу, даний товар повинен класифікуватись в товарній підкатегорії 8439300000 згідно з УКТЗЕД, як обладнання для обробки паперу, за ставкою ввізного мита 5 % відповідно до Закону України «Про Митний тариф України».

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно задекларовано товар «валковий ламінатор» за кодом УКТЗЕД 8420109000 відповідно до класифікаційного рішення Тернопільської митниці від 21 січня 2011 року № КТ-403-0005-11, який було пропущено на митну територію України, а тому в подальшому митний орган не вправі донараховувати податкові зобов'язання у зв'язку з виявленням помилки у класифікації товару, що в свою чергу свідчить про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Пунктом 35 частини 1 статті 1 Митного кодексу України визначено, що пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур.

Відповідно до пункту 54.5 статті 54 Податкового кодексу України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

За змістом статті 313 Митного кодексу України класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, визначених УКТЗЕД, є виключною компетенцією митних органів.

Таким чином, якщо митні органи, приймаючи ВМД, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому вони не мали правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки у класифікації товару, зокрема, з посиланням на результати невиїзної документальної перевірки.

Так, здійснюючи митний контроль та приймаючи від позивача ВМД від 22 січня 2011 року № 403000007/2011/000513 та пропускаючи товар на митну територію України, відповідач погодився з відомостями щодо коду товару 8420109000 згідно УКТЗЕД та застосування преференції щодо звільнення позивача від сплати мита, що підтверджується копією ВМД.

Враховуючи викладене, а також те, що під час здійснення митного контролю з боку посадових осіб відповідача зауваження до ВМД, поданої позивачем, були відсутні, відповідач підтвердив правильність та достовірність заповненої ВМД, у тому числі і правильність коду товару, в подальшому він не мав правових підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень про донарахування позивачу податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки стосовно класифікації товару.

Отже, Тернопільською митницею протиправно донараховану позивачу податкові зобов'язання зі сплати мита та з податку на додану вартість з ввезеного на територію України товару «валковий ламінатор», а відтак, оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Вказана правова позиція узгоджується з практикою Верховного Суду України, висловленою, зокрема, у постановах від 21 січня 2011 року, 18 вересня 2012 року, 04 листопада 2014 року (справи №№ 21-64а10, 21-203а12, 21-479а14 відповідно).

Враховуючи викладене суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Тернопільської митниці Державної митної служби України залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 березня 2013 року по справі № 819/536/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: А.І. Рибачук

Судді В.М. Багрій

Д.М. Старунський

Повний текст ухвали виготовлено 02 березня 2015 року.