Постанова

від 03.03.2015 по справі 910/24028/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2015 р. Справа№ 910/24028/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Пашкіної С.А.

Баранця О.М.

при секретарі: Богатчук К.І.

за участю представників :

позивача - Косар Б.М.

відповідача 1 - не з'явились

відповідача 2 - не з'явились

третьої особи - не з'явились

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Альфа Банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2014 (суддя Підченко Ю.О.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Альфа Банк"

до відповідача 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів №1"

2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Концентрейт"

третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Каховка Маркет"

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.12.2014 по справі №910/24028/14 в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі. Провадження по справі за позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Концентрейт" №910/24028/14 припинено.

Не погоджуючись з рішенням позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищезазначене рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2015 прийнято апеляційну скаргу до розгляду та порушено апеляційне провадження, з призначенням розгляду справи 10.02.2015.

09 лютого 2015 року представником позивача, через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду, подано клопотання про долучення додаткових документів по справі №910/24028/14.

10 лютого 2015 року через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду, подано заяву про розгляд справи без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів №1".

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2015 відкладено розгляд справи до 03.03.2015.

02 березня 2015 року від представника третьої особи, через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду, надійшла телеграма про відкладення розгляду справи та клопотання про витребування доказів та відкладення розгляду справи.

03 березня 2015 року від представника відповідача 1, через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду, до початку судового засідання, заява про доручення додаткових документів.

В судове засідання 03.03.2015 з'явився представник позивача.

Представники відповідачів та третьої особи в судове засідання не з'явились.

Згідно зі ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 26.12.2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Беручи до уваги, що представники відповідачів та третьої особи повідомлені про час та місце судового розгляду належним чином, а також, що розгляд справи вже відкладався, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутність представників відповідачів 1,2 та третьої особи та про відмову в задоволенні клопотання третьої особи про відкладення розгляду справи.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просив скасувати оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2014.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, за наявними у справі та додатково поданими доказами, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

24 листопада 2008 року між Закритим акціонерним товариством "Альфа Банк" (правонаступник Публічне акціонерне товариство "Альфа Банк") (Банк), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів № 1" (Позичальник) укладено договір про відкриття кредитної лінії № ІВ386-МВ/08 (зі змінами) (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору Банк відкрив Позичальнику мультивалютну відновлювальну кредитну лінію з лімітом, еквівалентним сумі 322280776,50 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою забезпечення виконання зобов'язання за Договором, між Закритим акціонерним товариством "Альфа Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів № 1" укладено іпотечний договір №91/09, посвідчений нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. зареєстрований 02.03.2009 в реєстрі за № 32.55 (далі - Іпотечний договір).

Відповідно до умов Іпотечного договору, предметом іпотеки є об'єкт незавершеного будівництва, корпус пересувних електростанцій, у т.ч. незавершене будівництво будівля літ. А, загальною площею 31742,1 кв.м., туалет літ. Б, огорожа 1, 2, що розташовані на земельній ділянці за адресою: Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Першотравнева, 79.

Місцевим господарським судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 06.08.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів № 1" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобал Концентрейт" (покупець) укладено договір купівлі - продажу № 0608-1 (далі - Договір купівлі - продажу).

Відповідно до умов Договору купівлі-продажу продавець продав, а покупець придбав майно, що знаходиться за адресою: Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Першотравнева, 79, а саме: водопровідна мережа, повітряхід по цеху, газопровід, каналізаційна мережа, конденсаторна ємність, блок пост, вимірювальний пристрій кислотності PH-150MI, комплект: модуль пам'яті, валік, стійка Designje, ваги електронні ВЕСТ-150А12Е, контейнер Вк-Кс 4 шт.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що договір купівлі - продажу укладений з недотриманням письмової форми для даного виду правочину, крім того, майно, яке є предметом даного договору є одночасно предметом Іпотечного договору, а Публічне акціонерне товариство "Альфа Банк" не надавало будь-якої згоди на відчуження частини предмета іпотеки третій особі.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що майно, яке є предметом договору купівлі - продажу № 0608-1 відноситься і до майна, яке є предметом іпотечного договору № 91/09 як приналежність до головної речі.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про іпотеку» передача в іпотеку об'єктів незавершеного будівництва здійснюється шляхом передачі в іпотеку прав на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва, об'єктів незавершеного будівництва та майнових прав на них.

Згідно з п. 3.4. Іпотечного договору, після завершення реконструкції об'єкта під корпус, а також оформлення та реєстрації права власності на корпус у встановленому законом порядку, корпус продовжує бути предметом іпотеки, відповідно до умов цього Договору, при цьому, іпотечний договір є чинним і не потребує внесення змін та доповнень до нього.

Частиною 7 ст. 5 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що нерухоме майно передається в іпотеку разом з усіма його приналежностями, якщо інше не встановлено іпотечним договором.

Як зазначалося вище предметом іпотеки є об'єкт незавершеного будівництва, корпус пересувних електростанцій, у т.ч. незавершене будівництво будівля літ. А, загальною площею 31742,1 кв.м., туалет літ. Б, огорожа 1, 2, що розташовані на земельній ділянці за адресою: Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Першотравнева, 79.

Колегія суддів звертає увагу, що нерухоме майно передане за договором купівлі - продажу, а саме: водопровідна мережа, повітряхід по цеху, газопровід, каналізаційна мережа, конденсаторна ємність, блок пост, розташоване за тією ж адресою, що і предмет іпотеки - Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Першотравнева, 79.

Статтею 179 ЦК України визначено, що річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки.

Річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її (ч. 1 ст. 184 ЦК України).

Відповідно до ст. 186 ЦК України приналежністю є річ, призначена служити головній речі і зв'язана з нею спільним господарським призначенням. Приналежність наслідує долю головної речі, якщо в договорі або в законі не встановлено інше. Отже, в силу приписів наведеної норми, різнорідні речі утворюють єдине ціле, яке передбачає використання їх по загальному призначенню, вони розглядаються як одна річ. Дії угоди, укладені з приводу складної речі, розповсюджуються на всі її складові частини, якщо угодою не передбачено інше.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що майно передане за договором купівлі - продажу, а саме водопровідна мережа, повітряхід по цеху, газопровід, каналізаційна мережа, конденсаторна ємність, блок пост, не може використовуватись без головної речі.

Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 інженерні споруди - це об'ємні, площинні або лінійні наземні, надземні або підземні будівельні системи, що складаються з несучих та в окремих випадках огороджувальних конструкцій і призначені для виконання виробничих процесів різних видів, розміщення устаткування, матеріалів та виробів, для тимчасового перебування і пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів та т. ін.

Згідно з п. 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Як вбачається з матеріалів справи, договір купівлі - продажу від 06.08.2010 №0608-1 нотаріально не посвідчений.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Пунктом 2.5.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» №11 від 29.05.2013 встановлено, що необхідно, з урахуванням приписів статті 215 ЦК України та статті 207 ГК України, розмежовувати види недійсності правочинів, а саме: нікчемні правочини, недійсність яких встановлена законом (наприклад, частина перша статті 220, частина друга статті 228 ЦК України, частина друга статті 207 ГК України, стаття 13 Закону України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України"), і оспорювані, які можуть бути визнані недійсними лише в судовому порядку за позовом однієї з сторін, іншої заінтересованої особи, прокурора (зокрема, частина перша статті 227, частина перша статті 229, частина перша статті 230, частина перша статті 232 ЦК України, частина перша статті 207 ГК України).

За змістом частини другої статті 215 ЦК України нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, є недійсним незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду. Однак це не виключає можливості подання та задоволення позову про визнання нікчемного правочину (господарського договору) недійсним.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що матеріалами справи підтверджується, що майно, яке є предметом договору купівлі - продажу № 0608-1 відноситься до майна, яке є предметом іпотечного договору № 91/09 як приналежність до головної речі, колегія суддів прийшла до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо висновку місцевого господарського суду про припинення провадження по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Альфа Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Концентрейт", колегія суддів зазначає наступне.

При вирішенні питання щодо припинення провадження у справі, на підставі пункту 6 частини першої статті 80 ГПК України, господарський суд повинен перевірити відповідні відомості в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Згідно з ч. 2 ст. 104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» суд, який постановив рішення щодо відміни державної реєстрації припинення юридичної особи, у день набрання таким рішенням законної сили, направляє його державному реєстратору за місцем реєстрації юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи.

Як вбачається з витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, судове рішення про припинення юридичної особи винесене 12.05.2014.

В той же час, в матеріалах наявна копія постанови Одеського апеляційного господарського суду від 11.06.2014 по справі №5024/1263/2011, якою ухвалу господарського суду Херсонської області від 12.05.2014 - скасовано.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку щодо відсутності підстав для визнання припиненим Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Концентрейт".

Статтями 33, 34, 43 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 49 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося судове рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Враховуючи викладене вище, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що місцевим господарським суд не повно та об'єктивно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, в зв'язку з чим апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Альфа Банк" підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2014 по справі №910/24028/14 - скасуванню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Альфа Банк" задовольнити.

Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2014 по справі №910/24028/14.

Визнати недійсним договір купівлі - продажу № 0608-1 від 06.08.2010, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів №1" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобал Концентрейт".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів №1" (01001 м. Київ, вул.Софіївська, 10, прим. 4, Код ЄДРПОУ 31966466) на користь Публічного акціонерного товариства "Альфа Банк" (01025, м. Київ, вул.Десятинна, 4/6, Код ЄДРПОУ 23494714) 609 (шістсот дев'ять) грн. 00 коп. - судового збору, та 304 (триста чотири) грн. 50 коп. - судового збору за подання апеляційної скарги.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Концентрейт" (74900 м. Нова Каховка, Херсонська область, вул.Ентузіазістів, 1, Код ЄДРПОУ 24107955) на користь Публічного акціонерного товариства "Альфа Банк" (01025, м. Київ, вул.Десятинна, 4/6, Код ЄДРПОУ 23494714) 609 (шістсот дев'ять) грн. 00 коп. - судового збору, та 304 (триста чотири) грн. 50 коп. - судового збору за подання апеляційної скарги.

Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи №910/24028/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді С.А. Пашкіна

О.М. Баранець

Повний текст постанови виготовлено та підписано 04.03.2015