Постанова

від 28.04.2015 по справі 910/24028/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2015 року Справа № 910/24028/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кота О.В., суддівКочерової Н.О. (доповідач), Саранюка В.І., розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Каховка Маркет" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 03.03.2015 у справі№ 910/24028/14 господарського суду міста Києва за позовомпублічного акціонерного товариства "Альфа Банк" до 1) товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів № 1", 2) товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Концентрейт", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Каховка Маркет", провизнання недійсним договору за участю представників сторін:

від позивача: Косар Б.М., дов. від 11.10.2012

від відповідача-1: Дзюбко М.П., дов. від 04.07.2014

від відповідача-2: не з'явилися

від третьої особи: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2014 року публічне акціонерне товариство "Альфа Банк" звернулося до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів № 1" та товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Концентрейт" про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна № 0608-1 від 06.08.2010, укладеного між відповідачами у справі.

В обґрунтування вимог позивач зазначав, що спірний договір купівлі-продажу відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК України та ст. 12 Закону України "Про іпотеку" є недійсним, оскільки його сторонами всупереч ст. 657 ЦК України не було дотримано вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, а відповідач-1, який є також іпотекодавцем за іпотечним договором № 91/09 від 02.03.2009, укладеним між ним та позивачем, без згоди іпотекодержателя відчужив об'єкти, які є невід'ємними частинами нерухомого майна - предмета іпотеки, що суперечить ч. 3 ст. 9 Закону України "Про іпотеку" та умовам іпотечного договору.

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.12.2014 (суддя Підченко Ю.О.) в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі. Провадження по справі за позовом до ТОВ "Глобал Концентрейт" припинено на підставі п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з припиненням діяльності вказаної юридичної особи з 30.05.2014 згідно з судовим рішенням.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами приналежності майна, яке є предметом спірного договору купівлі-продажу, до майна, яке є предметом іпотечного договору № 91/09 від 02.03.2009, як до головної речі; спірний договір купівлі-продажу був укладений до внесення змін та доповнень до п. 3.1.2. іпотечного договору щодо предмету іпотеки та станом на момент його укладення до предмету іпотеки не включались об'єкти, які були відчужені за спірним договором.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.03.20154 (колегія суддів у складі: Сітайло Л.Г. - головуючий, Пашкіна С.А., Баранець О.М.) апеляційну скаргу ПАТ "Альфа Банк" задоволено. Рішення господарського суду міста Києва від 17.12.2014 скасовано. Визнано недійсним договір купівлі-продажу № 0608-1 від 06.08.2010, укладений між ТОВ "Завод будівельних матеріалів №1" та ТОВ "Глобал Концентрейт". Стягнуто з ТОВ "Завод будівельних матеріалів №1" на користь ПАТ "Альфа Банк" 609,00 грн судового збору та 304, 50 грн судового збору за подання апеляційної скарги. Стягнуто з ТОВ "Глобал Концентрейт" на користь ПАТ "Альфа Банк" 609,00 грн судового збору та 304,50 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

При цьому, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для визнання товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Концентрейт" припиненим з огляду на те, що рішення господарського суду Херсонської області про припинення юридичної особи, на підставі якого до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців були внесені відомості про припинення юридичної особи, було скасовано постановою Одеського апеляційного господарського суду.

За висновком суду, майно, відчужене за спірним договором купівлі-продажу, а саме: водопровідна мережа, повітряхід по цеху, газопровід, каналізаційна мережа, конденсаторна ємність, блок пост не може використовуватись без головної речі - об'єкта незавершеного будівництва, який є предметом іпотечного договору № 91/09 від 02.03.2009, укладеного між позивачем та відповідачем-1. Крім того, суд дійшов висновку про те, що спірний договір є нікчемним, оскільки його сторонами не додержано вимог закону про нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна.

В касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Каховка Маркет" просить постанову апеляційного господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, перевіривши повноту встановлених судами обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Зі змісту статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи 24.11.2008 між закритим акціонерним товариством "Альфа Банк", правонаступником якого є позивач - публічне акціонерне товариство "Альфа Банк", (банк), та товариством з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів № 1" (позичальник, відповідач-1) укладено договір про відкриття кредитної лінії № ІВ386-МВ/08 (зі змінами), на виконання умов якого банк відкрив позичальнику мультивалютну відновлювальну кредитну лінію з лімітом, еквівалентним сумі 322 280 776,50 грн.

З метою забезпечення виконання зобов'язання за вказаним кредитним договором 02.03.2009 між закритим акціонерним товариством "Альфа Банк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів № 1" укладено іпотечний договір №91/09, посвідчений нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В та зареєстрований 02.03.2009 в реєстрі за № 3257 (далі за текстом - іпотечний договір), відповідно до умов якого предметом іпотеки став об'єкт незавершеного будівництва, корпус пересувних електростанцій, у т.ч. незавершене будівництво будівля літ. А, загальною площею 31742,1 кв.м., туалет літ. Б, огорожа 1, 2, що розташовані на земельній ділянці за адресою: Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Першотравнева, 79; майнові права на корпус по виробництву стінових матеріалів з легкого бетону, будівництво якого не завершене та який стане власністю іпотекодавця після завершення будівництва; земельна ділянка, загальною площею 7,1757 га з цільовим призначенням "для будівництва та обслуговування заводу будівельних матеріалів", кадастровий номер 6510700000:13:047:0019, що розташована за адресою: вул. Першотравнева, 79 м. Нова Каховка, Херсонська область.

Судами також встановлено, що 06.08.2010 між товариством з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів № 1" (продавець, відповідач-1) та товариством з обмеженою відповідальністю "Глобал Концентрейт" (покупець, відповідач-2) укладено договір купівлі-продажу № 0608-1 (далі за текстом - договір купівлі - продажу), відповідно до умов якого продавець продав, а покупець придбав майно, що знаходиться за адресою: Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Першотравнева, 79, а саме: водопровідну мережу, повітряхід по цеху, газопровід, каналізаційну мережу, конденсаторну ємність, блок пост, вимірювальний пристрій кислотності PH-150MI, комплект: модуль пам'яті, валік, стійка Designje, ваги електронні ВЕСТ-150А12Е, контейнер Вк-Кс 4 шт.

У жовтні 2014 року публічне акціонерне товариство "Альфа Банк" звернулося до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів № 1" та товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Концентрейт" про визнання недійсним вказаного договору купівлі-продажу майна № 0608-1 від 06.08.2010, укладеного між відповідачами у справі, вважаючи, що договір суперечить чинному законодавству, зокрема ч. 3 ст. 9 Закону України "Про іпотеку", ст. 657 ЦК України у зв'язку з тим, що його укладено з недотриманням вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, а майно, яке є його предметом, є одночасно предметом іпотечного договору №91/09 від 02.03.2009, а публічне акціонерне товариство "Альфа Банк", як іпотекодержатель, не надавало згоди на відчуження частини предмета іпотеки третій особі.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною, є підставою для відмови в позові.

Згідно зі ст.ст. 260, 261 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у справі довідався про існування договору купівлі-продажу майна № 0608-1 від 06.08.2010, укладеного між відповідачами у справі, та про порушення свого права лише 10.07.2014 з надісланого йому ліквідатором ТОВ "Завод будівельних матеріалів № 1" листа № 138 від 08.07.2014 (т.1, а.с. 42), а з позовом про визнання недійсним вказаного договору ПАТ "Альфа Банк" звернувся 29.10.2014 (згідно відбитку поштового штемпелю на конверті, в якому було надіслано позовну заяву до господарського суду), що не свідчить про пропуск позивачем строку позовної давності при звернення з позовом у даній справі.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що підстави для припинення провадження у справі згідно з п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з припиненням діяльності ТОВ "Глобал Концентрейт" відсутні з огляду на те, що рішення господарського суду Херсонської області від 12.05.2014 у справі № 5024/1263/2011 про припинення юридичної особи, на підставі якого до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців були внесені відомості про припинення ТОВ "Глобал Концентрейт", було скасовано постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.06.2014, копія якої наявна в матеріалах справи (т. 1, а.с. 136-140).

Врахувавши наведене, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для визнання припиненим товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал Концентрейт".

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України "Про іпотеку" предметом іпотеки може бути об'єкт незавершеного будівництва, майнові права на нього, інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуте ним у власність відповідне нерухоме майно у майбутньому.

Як встановлено судами попередніх інстанцій до предмету іпотеки за укладеним між позивачем та відповідачем-1 у справі іпотечним договором № 91/01 від 02.03.2009 були віднесені: об'єкт незавершеного будівництва, корпус пересувних електростанцій, у т.ч. незавершене будівництво будівля літ. А, загальною площею 31742,1 кв.м., туалет літ. Б, огорожа 1, 2, що розташовані на земельній ділянці за адресою: Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Першотравнева, 79; майнові права на корпус по виробництву стінових матеріалів з легкого бетону, будівництво якого не завершене та який стане власністю іпотекодавця після завершення будівництва; земельна ділянка, загальною площею 7,1757 га з цільовим призначенням "для будівництва та обслуговування заводу будівельних матеріалів", кадастровий номер 6510700000:13:047:0019, що розташована за адресою: вул. Першотравнева, 79 м. Нова Каховка, Херсонська область.

Відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону України "Про іпотеку" нерухоме майно передається в іпотеку разом з усіма його приналежностями, якщо інше не встановлено іпотечним договором.

В пункті 3.4. іпотечного договору сторони передбачили, що після завершення реконструкції об'єкта під корпус, а також оформлення та реєстрації права власності на корпус у встановленому законом порядку, корпус продовжує бути предметом іпотеки, відповідно до умов цього договору; при цьому, іпотечний договір є чинним і не потребує внесення змін та доповнень до нього.

Особливості іпотеки об'єктів незавершеного будівництва передбачені статтею 16 Закону України "Про іпотеку", частинами 1- 3 якої передбачено, що передача в іпотеку об'єктів незавершеного будівництва здійснюється шляхом передачі в іпотеку прав на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва, об'єктів незавершеного будівництва та майнових прав на них. Обтяження об'єкта незавершеного будівництва іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законодавством порядку. Після завершення будівництва будівля (споруда), житловий будинок або житлова квартира залишається предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору.

Статтею 179 ЦК України визначено, що річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки.

Річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її (ч. 1 ст. 184 ЦК України).

Відповідно до ст. 186 ЦК України приналежністю є річ, призначена служити головній речі і зв'язана з нею спільним господарським призначенням. Приналежність наслідує долю головної речі, якщо в договорі або в законі не встановлено інше.

Таким чином, головна та приналежні речі утворюють єдине ціле, яке передбачає їх використання за єдиними призначенням, вони розглядаються як одна річ.

Врахувавши наведене, суд апеляційної інстанції дійшов до вірного висновку, що майно, відчужене за спірним договором купівлі-продажу, що знаходиться за адресою: Херсонська область, м. Каховка, вул. Першотравнева, 79, а саме: водопровідна мережа, повітряхід по цеху, газопровід, каналізаційна мережа, конденсаторна ємність, блок пост, не може використовуватись без об'єктів, життєдіяльність яких вони забезпечують, в т.ч. і об'єктів, які є предметом іпотечного договору, що також підтверджується і наявними в матеріалах справи копіями Робочого проекту вузла обліку госпфекальних стоків, Робочого проекту мережі холодного водопостачання підприємства та Робочого проекту газопостачання та газообладнання виробничої будівлі ТОВ "Завод будівельних матеріалів № 1" (Т.2, а.с. 3-237).

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України "Про іпотеку" іпотекодавець має право відчужувати предмет іпотеки виключно на підставі згоди іпотекодержателя.

Пунктами 4.4.1.6., 4.4.2.6. іпотечного договору передбачено обов'язок іпотекодавеця до та після завершення реконструкції об'єкта під корпус, прийняття корпусу в експлуатацію, оформлення та реєстрації іпотекодавцем свого права власності на нього як на завершений будівництвом об'єкт, без попередньої письмової згоди іпотекодержателя жодним чином не відчужувати, не обтяжувати та не передавати об'єкт та/або його частини та земельну ділянку третім особам, зокрема не продавати його.

Однак, як вірно встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, частина об'єктів, які є невід'ємною частиною майна, що є предметом іпотечного договору № 91/09 від 02.03.2009, а саме: водопровідна і каналізаційна мережі, повітряхід по цеху, газопровід, конденсаторна ємність, блок пост, були відчужені відповідачем-1, як іпотекодавцем, за спірним договором купівлі-продажу майна № 0608-1 від 06.08.2010, без згоди іпотекодержателя, що є порушенням ч. 3 ст. 9 Закону України "Про іпотеку" та умов іпотечного договору.

При цьому, жодних доказів про направлення іпотекодавцем на адресу іпотекодержателя (позивача) повідомлень про відчуження частини предмету іпотеки, як і доказів надання іпотекодержателем відповідного дозволу на відчуження такого майна матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України "Про іпотеку" правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

Крім того, згідно з ч. 1 ст.220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Згідно зі ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 інженерні споруди - це об'ємні, площинні або лінійні наземні, надземні або підземні будівельні системи, що складаються з несучих та в окремих випадках огороджувальних конструкцій і призначені для виконання виробничих процесів різних видів, розміщення устаткування, матеріалів та виробів, для тимчасового перебування і пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів та т. ін.

Пунктом 2.7. Методичних рекомендацій стосовно об'єктів нерухомого майна, права на які підлягають державній реєстрації, схвалених рішенням колегії Державної реєстраційної служби України від 11.12.2012, до об'єктів нерухомого майна, права на які підлягають державній реєстрації, належать споруди (інженерні, гідротехнічні тощо) - земельні поліпшення, що не належать до будівель та приміщень, призначені для виконання спеціальних технічних функцій.

Як вірно встановлено судом апеляційної інстанції, предметом спірного договору купівлі-продажу було нерухоме майно, однак всупереч ст. 657 ЦК України договір не був нотаріально посвідчений, у зв'язку з чим суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що спірний договір є нікчемним.

В абз. 2 п. 2.5.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" зазначено, що за змістом частини другої статті 215 ЦК України нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, є недійсним незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду. Однак це не виключає можливості подання та задоволення позову про визнання нікчемного правочину (господарського договору) недійсним.

З'ясувавши, що оспорюваний правочин є нікчемним, господарський суд зазначає в резолютивній частині рішення про його недійсність або, за відсутності підстав для такого визнання, відмовляє в задоволенні позову (абз. 3 п. 2.5.2 вищевказаної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України).

З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для визнання укладеного між відповідачами у справі договору купівлі-продажу майна № 0608-1 від 06.08.2010 недійсним.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що оскаржувана постанова апеляційного господарських судів прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а твердження скаржника про порушення і неправильне їх застосування судом апеляційної інстанції не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстави для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту відсутні.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Каховка Маркет" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2015 у справі № 910/24028/14 - без змін.

Головуючий О. Кот

Судді: Н. Кочерова

В. Саранюк