Постанова

від 19.02.2015 по справі 808/7476/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 808/7476/14

19 лютого 2015 року 12год. 33хв. м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Дуляницької С.М., за участю секретаря судового засідання Ширшова А.А., та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Дерманська К.О.

відповідача: представник Гончаренко А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗМК" до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення від 22.10.2014р. №0000111500, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗМК" (далі по тексту постанови - позивач, ТОВ "ЗМК") - звернувся до суду з позовом до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі по тексту постанови - відповідач, Красноармійська ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення від 22.10.2014 №0000111500.

Позовні вимоги обґрунтовані з покликанням на те, що висновки акту перевірки, на підставі яких прийняте оскаржуване податкове повідомлення - рішення є необґрунтованими. При цьому позивач зазначає, що ТОВ "ЗМК" придбало роботи (послуги) з піскоструминної очистки металу в межах здійснення господарської діяльності, а відтак позивачем правомірно сформовано податковий кредит. До податкового кредиту віднесені суми ПДВ згідно з наданими виконавцем податковими накладними. Розрахунки за придбані послуги проведено. Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених в позовній заяві. Позов просить задовольнити повністю.

Відповідач подав письмові заперечення проти позову. Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення, що співпадають з позицією, викладеною в запереченнях, а зокрема пояснив, що враховуючи відсутність документів, які підтверджують фактичну передачу металу на переробку ТОВ "Левіан-торг" та відповідно документів, які підтверджують фактичне надходження металу з обробки на склад позивача та не відображення в бухгалтерському обліку даних господарських операцій, відсутність у ТОВ "Левіан-торг" відповідного виду діяльності для здійснення послуг з піскоструминного очищення металу та враховуючи відсутність у ТОВ "Левіан-торг" адміністративно-господарських можливостей для виконання таких послуг згідно акту від 22.07.2014 № 665/16-01-22-01-10/38874707, не можливо підтвердити реальність здійснення операцій по отриманню послуг з піскоструминного очищення металу ТОВ "Левіан-торг" та можна зробити висновок що ТОВ "ЗМК" до складу податкового кредиту безпідставно включено ПДВ у сумі 41667,00 грн. за лютий 2014 року. Просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити. При цьому суд виходив з такого.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗМК" зареєстроване як юридична особа (а.с.44-45 том 1), є платником податку на додану вартість (а.с.46 том 1). Основними видами діяльності позивача є: виробництво інших готових металевих виробів; виробництво інших металевих баків, резервуарів і контейнерів; оброблення металів та нанесення покриття на метали; оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; оптова торгівля металами та металевими рудами, оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього (а.с.45 том 1).

В період з 29.09.2014 по 03.10.2014 посадовими особами відповідача проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗМК", код ЄДРПОУ 36139207 з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ в частині взаємовідносин з ТОВ "Левіан-торг", код ЄДРПОУ 38874707 у лютому 2014 року, результати якої оформлено актом перевірки від 10.10.2014 № 791/05-16-15/36139207 (а.с.11-33 том 1).

За результатами перевірки встановлено порушення ТОВ "ЗМК" вимог п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього в сумі 41667 грн., в тому числі: квітень 2014 року - 10866 грн., травень 2014 року - 9448 грн., червень 2014 року - 21353 грн.

На підставі висновків зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 22.10.2014 №0000111500, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 52084 грн. (в тому числі: 41667,00 грн. - за основним платежем, 10417,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) (а.с.9 том 1).

Підставою для зменшення суми податкового кредиту з ПДВ слугувало те, що позивач здійснював господарські операції з придбання послуг з піскоструминного очищення металу у ТОВ "Левіан-торг", які відповідач вважає такими, що не відбулися. Відповідачем було зроблено висновок, що ТОВ "ЗМК" не підтверджено документально фактичне отримання послуг від ТОВ "Левіан-Торг".

Даючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню суд зазначає таке.

Пунктами 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 ПК України передбачено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п.198.3 ст. 198 ПК України).

Частинами 2, 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999р. зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських, операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Пункт 201.1. ст.201 ПК України встановлює, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

У відповідності до пп. 201.6., 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Визначальним фактором для віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту, є зв'язок їх із господарською діяльністю платника податків та наявність податкових накладних та інших підтверджуючих первинних документів.

Даючи оцінку господарським операціям позивача з ТОВ "Левіан-торг" суд вважає за необхідне зазначити таке.

Між позивачем та ТОВ "Левіан-торг" укладено договір №21/02-2014 від 21.02.2014 (а.с.79-81 том 1).

За умовами вказаного договору підрядник зобов'язується за завданням замовника на свій ризик, своїми силами та засобами, з використанням своїх матеріалів виконати роботи, вказані в рахунках до договору.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що необхідність придбання послуг з піскоструминного очищення металу була зумовлена тим, що металоконструкції, які придбавалися позивачем у ТОВ "Металінвест-СМЦ" та ВАТ "Українська гірно-металургійна компанія" були належної якості, однак містили іржу (оскільки зберігалися на відкритих складах) та фарбу (яка наноситься у вигляді маркування та позначень при виробництві), а тому перед покриттям таких металевих виробів слід було провести їх очищення.

Згідно рахунків-фактур № 27/02 від 27.02.2014 (а.с.82 том 1), № 26/2 від 26.02.2014 (а.с.85 том 1), №25/2 від 25.02.2014 року, № 24/02 від 24.02.2014 (а.с.91 том 1) ТОВ "Левіан-торг" надавав для позивача (роботи) послуги з піскоструминного очищення металу. Обставини щодо надання таких послуг підтверджуються наявними в матеріалах справи актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с.83, 86, 89, 92, 94 том 1).

За результатами наданих послуг, ТОВ "Левіан-торг" виписало та надало позивачу податкові накладні: від 27.02.2014 № 227005 (сума ПДВ - 4454,00 грн.), від 26.02.2014 №226002 (сума ПДВ - 8942,00 грн.), від 25.02.2014 № 225003 (сума ПДВ - 8602,00 грн.), від 24.02.2014 №224004 (сума ПДВ - 9894,00 грн.), від 21.02.2014 №221002 (сума ПДВ - 9775,00 грн.) (а.с.84, 87, 90, 93, 95 том 1).

Вказані суми ПДВ позивачем включено до податкового кредиту, що сторонами не заперечується.

Розрахунки між сторонами здійснено в безготівковій формі, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією виписки банку (а.с.18 том 3).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач придбавав у ТОВ "Левіан-торг" послуги з метою здійснення своєї господарської діяльності, а зокрема, очищення металу для виготовлення з нього готової продукції, яка в подальшому реалізовувалася ТОВ "Велес-Донбас", ДП "Житомирська механізована колона" ПАТ "Київсільелектро", ТОВ "Запорізька механізована колона №1", ТОВ "Промінвестгрупп" (а.с.30-262 том 2).

Суд зазначає, що податкові накладні оформлені належним чином, крім того з акту перевірки вбачається, що порушень при їх оформленні перевіряючими у ході проведення перевірки не встановлено.

Відповідачем не заперечується, що ТОВ "Левіан-торг" на момент здійснення господарської операції був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі, мав свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість. Доказів в підтвердження визнання недійсним або анулювання свідоцтва про державну реєстрацію до суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", від 15.05.2003 року №755-IV, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Таким чином, відомості, якими позивач володів на момент здійснення господарських операцій з контрагентом відповідають тим, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а отже є достовірними.

А відтак, господарські операції позивача з ТОВ "Левіан-торг" підтверджені відповідними первинними документами.

При цьому, як вбачається з акту перевірки, на підставі якого винесено спірне податкове повідомлення-рішення, висновки відповідача про неправомірність формування позивачем витрат та податкового кредиту, крім іншого, ґрунтуються на підставі висновків, викладених у акті ДПІ у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 22.07.2014 № 665/16-01-22-01-10/38874707 (а.с.12-15 том 3).

Судом такі доводи податкового органу не приймаються з огляду на наступне.

Предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права формування податкового кредиту; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на формування податкового кредиту.

В силу закону отримання податковим органом акту перевірки, довідки зустрічної звірки або акту про неможливість проведення зустрічної звірки, в котрих викладені висновки про наявність ознак фіктивної господарської діяльності, відсутність факту реального вчинення господарських операцій, вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента або акт про неможливість проведення зустрічної звірки тощо, не має преюдиціального значення при розгляді справи судом та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Таким чином, не можуть бути безумовним свідченням правомірності висновків податкового органу результати актів перевірок контрагентів позивача та результати автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

При дослідженні факту здійснення господарських операцій, що були підставою для формування податкового кредиту платника податків, оцінювати слід відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку. Відносини між учасниками попередніх ланок постачання не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між конкретними контрагентами. В разі наявності у органу державної податкової служби інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватися саме щодо цієї особи.

Згідно п. 36.5 ст. 36 Податкового кодексу України, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків. При цьому, такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Законом не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, послугах з підстав викладених відповідачем, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг).

Щодо покликань відповідача на відсутність документів щодо передання сировини на обробку та її повернення представник позивача в судовому засіданні пояснив, що роботи виконувалися безпосередньо на території позивача. А відтак, документи щодо передання сировини на обробку та її повернення не складалися.

Крім того, практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, свідчить про те, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського Суду від 09.01.2007р. у справі "Інтерсплав проти України").

У справі "БУЛВЕС А.Д. проти Болгарії" (заява №399/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Таким чином, висновки відповідача про неправомірність включення позивачем до складу податкового кредиту з сум ПДВ по господарських операціях з контрагентом ТОВ "Левіан-торг" суперечать чинному законодавству та не відповідають фактичним обставинам справи.

З врахуванням фактичних обставин справи, положень ст. 36, п.198.1, 198.2, 198.3 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, суд приходить до висновку про те, що податкове повідомлення-рішення від 22.10.2014 № 0000111500 винесене без належних на те підстав, оскільки господарська операція позивача з названим контрагентом мала реальний характер. Податковий кредит пов'язаний з господарською діяльністю позивача, що підтверджується належним чином оформленими документами первинного бухгалтерського і податкового обліку. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку носить індивідуальний характер та не може бути перекладена на іншого платника податку.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22 жовтня 2014 року №0000111500.

Присудити на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗМК" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 182,70 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М.Дуляницька