Ухвала

від 09.07.2015 по справі 808/7476/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2015 р. справа 808/7476/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:                                                   головуючий суддя          Суховаров А.В. (доповідач)

                     судді           Головко О.В. Ясенова Т.І.

                              при секретарі Троянові А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19.02.2015 в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗМК» до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗМК» звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0000111500 від 22.10.2014.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 22.10.2014 позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач просить постанову суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує що суд не надав належної оцінки обставинам, викладеним в акті перевірки ТОВ «Левіан торг», який є контрагентом позивача, а також тому, що у позивача взагалі відсутні первинні документи з обліку послуг піскоструминної очистки металу, отриманих від ТОВ «Левіан торг», відпуску очищених виробів чи металу у виробництво, що ставить під сумнів фактичне здійснення господарської діяльності платника податків та вказує на відсутність об'єктів оподаткування по ланцюгу руху від контрагента до позивача.

Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного:

Згідно акту №791/05-16-15/36139207 від 10.10.2014 документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ ЗМК з питань взаємовідносин з ТОВ «Левіан торг» в лютому 2014 року, проведеної Красноармійською ОДПІ, відсутні об'єкти оподаткування при отриманні робіт по ланцюгу руху від контрагентів, що дає підстави вважати нереальним характер здійснених господарських операцій.

Красноармійською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000111500 від 11.10.2014, яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість основний платіж 41667гр, штрафні санкції 10417гр, а всього 52084гр.

Між ТОВ ЗМК та ТОВ «Левіан торг» укладений договір №21/02-2014 від 21.02.2014, предметом якого є піскоструминне очищення металоконструкцій позивача перед фарбуванням.

На виконання умов договору ТОВ «Левіан торг» виписані податкові накладні №227005 від 27.02.2014, №226002 від 26.02.2014, №225003 від 25.02.2014, №224004 від 24.02.2014, №221002 від 21.02.2014. Також на підтвердження виконання умов договору надані рахунки-фактури №27/02 від 27.02.2014, №26/2 від 26.02.2014, №25/2 від 25.02.2014, №24/02 від 24.02.2014; акти здачі-прийняття робіт, які підтверджують надання ТОВ «Левіан торг» позивачу послуг з піскоструминного очищення металу.

Розрахунки за надані послуги здійснені позивачем у безготівковій формі, що підтверджується наявною в матеріалах справи копіє виписки банку.

Суми податку на додану вартість по наданим податковим накладним включені позивачем до податкового кредиту, що не заперечується сторонами.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що позивачем підтверджено реальність здійснення господарських операцій з контрагентом, послуги якого використані у власній господарській діяльності. Колегія суддів погоджується з даним висновком.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового Кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також пунктами 1.2, 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995.

Акт перевірки не містить жодних зауважень щодо змісту конкретних первинних документів на предмет їх відповідності вимогам закону.

За таких обставин слід дійти висновку, що під час здійснення перевірки та судового розгляду справи позивач надав належні та допустимі докази на підтвердження факту здійснення господарських операцій.

Слід також зазначити, що в акті перевірки відсутні будь-які посилання на те, що відповідні суми податку на додану вартість, які були включені позивачем до складу свого податкового кредиту, не були включені ТОВ «Левіан торг» як виконавцем в цих же розмірах до складу своїх податкових зобов'язань та не сплачені до державного бюджету.

Актом перевірки не спростовується той факт, що ТОВ «Левіан торг» на момент здійснення фінансово-господарських операцій з позивачем був зареєстрований у встановленому порядку як платник податку на додану вартість, який мав право виписувати та надавати податкові накладні.

Крім того, на день розгляду справи не існує судових рішень, вироків суду, які б були підтвердженням фіктивної діяльності ТОВ «Левіан торг», визнання недійсним його установчих документів, та злочинної діяльності посадових осіб цього підприємства.

У відповідності з пунктом 198.1 статті 198 Податкового Кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому пунктом 198.2 статті 198 цього Кодексу передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності до пункту 198.3 статті 198 Податкового Кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Виходячи з викладеного, слід погодитись з висновком суду першої інстанції стосовно того, що позивач належним чином визначив показники податкової звітності з податку на додану вартість за операціями з ТОВ «Левіан торг».

В обґрунтування правомірності податкового повідомлення-рішення податкова інспекція посилається на акт перевірки ТОВ «Левіан торг» №665/16-01-22-01-10/38874707 від 22.07.2014, проведеного ДПІ в м.Полтаві.

Як зазначено вище, на день розгляду справи не існує судових рішень, вироків суду, які б були підтвердженням фіктивної діяльності ТОВ «Левіан торг», визнання недійсними його установчих документів або злочинної діяльності посадових осіб.

Досліджений судом акт перевірки ТОВ «Левіан торг» не містить відомостей про наявність або відсутність господарських правовідносин позивача з ТОВ «Левіан торг».

Податкове законодавство України не ставить в залежність право покупця на податковий кредит від проведення перевірок податкового обліку інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб, а також наявності та змісту правових взаємовідносин цих осіб між собою.

Відсутність документального підтвердження сплати податку на додану вартість одним із постачальників товару у ланцюгу постачання не впливає на право покупця на віднесення до складу податкового кредиту податку на додану вартість, сплаченого при придбанні товару, послуг, оскільки Податковий Кодекс України не ставить таке право покупця в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання постачальниками товару, послуг своїх договірних та податкових зобов'язань.

В разі, коли контрагенти покупця чи треті особи не виконали свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо них. Будь-які факти, встановлені під час перевірки контрагентів, не є підставою для позбавлення покупця права на витрати та податковий кредит в разі, якщо останній виконав всі передбачені законом умови щодо отримання права на кредит та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовного того, що під час судового розгляду відповідач не надав беззаперечних доказів щодо відсутності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Левіан торг».

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 41, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19.02.2015 – без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів.

Головуючий:                                                            А.В. Суховаров

          Суддя:                                                            О.В. Головко

          Суддя:                                                            Т.І. Ясенова