Постанова

від 23.02.2015 по справі 813/8614/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2015 року № 813/8614/14

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Потабенко В.А.,

за участю секретаря судового засідання Петрика Р.І.,

за участі представників сторін:

від позивача: Гізалевої І.М., Зборівського А.Є., згідно довіреності,

від відповідача: Чубак Н.В., згідно довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом спільного українсько-угорського підприємства - товариства з обмеженою відповідальністю "Мелдетехнік-Україна" до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

cпільне українсько-угорське підприємство - товариство з обмеженою відповідальністю "Мелдетехнік-Україна" (далі - СУУП ТзОВ "Мелдетехнік-Україна", позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - ДПІ у Галицькому районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.12.2014 року № 0004522204 та № 0004512204.

В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що висновки акта перевірки ДПІ у Галицькому районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області № 2069/22-04/22337361 від 24.11.2014 року, на підставі якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідають фактичним обставинам фінансово-господарської діяльності позивача. Первинні бухгалтерські документи, які підтверджують здійснення господарських операцій з товариством з обмеженою відповідальністю "Вайз Юніон ЛТД" (далі - ТзОВ "Вайз Юніон ЛТД") та приватним підприємством (далі - ПП "Симетрія"), належним чином оформлені та відповідають вимогам чинного законодавства, а господарські операції, які здійснювалися з вказаними вище контрагентами, відображають зміст основних видів господарської діяльності позивача. Позивач звертає увагу суду на те, що такі висновки зроблені відповідачем без об'єктивного аналізу господарських операцій та ґрунтуються лише на припущеннях податкового органу щодо відсутності фактичного здійснення зобов'язань за відповідними договорами. Водночас, в основу висновків про допущені позивачем порушення покладено акти перевірок контрагентів, а саме акт ДПІ у Франківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області від 20.03.2014 року № 62/13-05-22-04/30650329 про неможливість проведення зустрічної перевірки ПП "Симетрія" та акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 24.05.2013 року № 1796/22.10/37569727 про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ "Вайз Юніон ЛТД", з яких вбачається, що контрагенти позивача не могли здійснювати жодних господарських операцій, оскільки у них відсутні трудові ресурси, складські приміщення, та будь-які ресурси, необхідні для ведення діяльності даного виду. В заперечення даному твердженню відповідача позивач зазначає, що відсутність у контрагента вищевказаних умов не може ставити під сумнів здійснення позивачем даних господарських операцій, адже чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагента. Позивач зазначає, що здійснення господарської діяльності в сукупності з належними первинними документами свідчить про реальність здійснення господарських операцій, а, тому, вважає, що висновки відповідача є безпідставними та нічим не підтвердженими. Відповідно, позивач жодним чином не порушував норм податкового законодавства, в зв'язку з чим спірні податкові повідомлення-рішення прийнято неправомірно та вони підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю з підстав, наведених у позовній заяві та додаткових письмових поясненнях наданих суду 27.01.2015 року за вх. № 2367, просили позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечила з підстав, наведених у запереченні, поданому до суду 15.01.2015 року та додаткових поясненнях на позовну заяву від 23.02.2015 року, суть яких зводиться до наступного. Позивачем безпідставно відображено у своїй податковій звітності господарські операції з ТзОВ "Вайз Юніон ЛТД" та ПП "Симетрія", що призвело до заниження податку на прибуток та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за період, що перевірявся. Крім того, позивачем до перевірки не надано документів, які б підтверджували реальність здійснення господарських операцій із вище вказаними контрагентами. Більше того, під час перевірки встановлено, що в ПП "Симетрія" та у ТзОВ "Вайз Юніон ЛТД" немає власних виробничих потужностей та трудових ресурсів, що ставить під сумнів виконання умов договорів укладених між ними та позивачем та настання юридичних наслідків за даними договорами. Враховуючи вищезазначене, спірні податкові повідомлення-рішення є правомірними. Тому представник відповідача просила у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

СУУП ТзОВ "Мелдетехнік-Україна", код ЄДРПОУ 22337361, зареєстроване 27.03.1995 року виконавчим комітетом Львівської міської ради. Місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Л.Українки, 33, к. 2. Взятий на облік у ДПІ у Галицькому районі м. Львова з 27.04.1995 року.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, основними видами діяльності СУУП ТзОВ "Мелдетехнік-Україна" є електромонтажні роботи, роботи з монтажу водопровідних мереж, систем опалення та кондиціювання, обслуговування систем безпеки, неспеціалізована оптова торгівля тощо.

24.11.2014 року ДПІ у Галицькому районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області провела позапланову документальну виїзну перевірку СУУП ТзОВ "Мелдетехнік-Україна" (код ЄДРПОУ 22337361) з питань дотримання податкового законодавства по взаєморозрахунках із ПП "Симетрія" (код ЄДРПОУ 30650329) за період грудень 2011 року, січень 2012 року, березень 2012 року, ТзОВ "Вайз Юніон ЛТД" (код ЄДРПОУ 37569727) за період серпень 2012 року, вересень 2012 року, жовтень 2012 року, а також документальне підтвердження використання у господарській діяльності товарів (робіт, послуг) чи подальшу реалізації цих товарів (робіт, послуг) від вищевказаного контрагента, за результатами якої акт № 2069/22-04/22337361.

Перевірку проведено з відома директора СУУП у формі ТзОВ "Мелдетехнік-Україна" Гізалевої Ірини Михайлівни та в присутності головного бухгалтера Беручанц Ірини Анатоліївни.

В ході перевірки відповідач, перевіряючи відносини СУУП ТзОВ "Мелдетехнік-Україна" з ПП "Симетрія" за період грудень 2011 року, січень 2012 року та березень 2012 року, використав акт ДПІ у Франківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області від 20.03.2014 року № 62/13-05-22-04/30650329 про неможливість проведення зустрічної перевірки ПП "Симетрія" (код ЄДРПОУ 30650329) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.12.2011 року по 31.01.2012 року.

Згідно даного акта станом на момент вжиття заходів щодо проведення зустрічної звірки, тобто станом на 20.03.2014 року, стан платника податків ПП "Симетрія" внесений до ЄДР, як запис про відсутність за місцезнаходженням, у зв'язку з чим встановити фактичне місцезнаходження підприємства та його посадових осіб станом на 20.03.2014 року не було можливості.

Також для перевірки відносини СУУП ТзОВ "Мелдетехнік-Україна" з ТзОВ "Вайз Юніон ЛТД" за період за серпень 2012 року, вересень 2012 року, жовтень 2012 року ДПІ у Галицькому районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області отримало від ДПІ у Печерському районі м. Києва акт від 24.05.2013 року № 1796/22.10/37569727 про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ "Вайз Юніон ЛТД" (код ЄДРПОУ 37569727) щодо підтвердження фінансово-господарських відносин з контрагентами (покупцями та продавцями ) за період з 01.01.2012 року по 30.04.2013 року.

В ході даної перевірки встановлено неможливість здійснення ТзОВ "Вайз Юніон ЛТД" господарських операцій через відсутність у підприємства майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарської діяльності.

На думку контролюючого органу, при перевірці СУУП ТзОВ "Мелдетехнік-Україна" не доведена реальність операцій, не підтвердилася реальність часу здійснення даних операцій, місцезнаходження майна, наявність трудових ресурсів, складських приміщень та іншого майна (технічного персоналу, основних фондів, транспортних засобів), які економічно необхідні для виконання постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності.

Проведеною перевіркою встановлено:

- заниження податку на прибуток на суму 48096,00 грн., чим порушено пп. 44.1, 44.3. ст. 44, пп. 138.1.1, пп. 138.2, пп. 138.4 ст. 138, пп. 139.1.9 ст. 139 Податкового кодексу України (далі - ПК України);

- порушення п. 198.2, п.198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України в зв'язку з завищенням податкового кредиту з податку на додану вартість за період, що перевірявся, в сумі 44593,40 грн., що призвело до заниження сплати податку на додану вартість за період, що перевірявся, в сумі 44593,40 грн., в тому числі за грудень 2011 року в сумі ПДВ 12735,80 грн., за січень 2012 року в сумі ПДВ 4837,80 грн., за березень 2012 року в сумі ПДВ 11854,00 грн., за серпень 2012 року в сумі ПДВ 3813,20 грн., за вересень 2012 року в сумі ПДВ 8231,20 грн., за жовтень 2012 року в сумі ПДВ 3121,40 грн.

Позивач, не погоджуючись з висновками акту перевірки від 24.11.2014 року № 2069/22-04/22337361, скерував на адресу ДПІ у Галицькому районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області заперечення, в яких звертає увагу відповідача на те, що в акті перевірки відсутні будь-які факти, які б свідчили про те, що господарські операції позивача з ТзОВ "Вайз Юніон ЛТД" та ПП "Симетрія", не відповідають дійсним намірам сторін і спрямовані на ухилення від сплати податків. Надані до перевірки документи свідчать про підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, а також вказують на фактичне здійснення господарських операцій позивача з його контрагентами. Факт здійснення операцій підтверджується всіма необхідними документами. Жодних зауважень в контролюючого органу до оформлення податкових накладних в акті перевірки не зафіксовано. Крім того, в обґрунтування твердження про порушення позивачем норм Податкового та Цивільного кодексу України не вказується в чому саме полягають дані порушення, тобто не наводиться об'єктивна сторона, як необхідна ознака правопорушення. Позивач наголошує на те, що СУУП ТзОВ "Мелдетехнік-Україна" як добросовісний набувач, правомірно отримав від контрагентів роботи (послуги) і не може нести відповідальність за господарську діяльність контрагентів. Також, позивач звертає увагу на те, що висновки відповідача базуються на основі матеріалів перевірки ПП "Симетрія" та ТзОВ "Вайз Юніон ЛТД", проведеними відповідними податковими органами, зокрема актів про неможливість проведення зустрічних звірок суб'єктів господарювання ПП "Симетрія" та ТзОВ "Вайз Юніон ЛТД", щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків, згідно яких встановлено відсутність вказаних контрагентів за їх місцезнаходженням. Однак, на думку позивача, вищевказані акти не можуть бути підставою для висновків, викладених інспектором в акті перевірки, про відсутність реальності господарських операцій з контрагентами і відповідно про заниження податку на прибуток та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість.

У відповідь на заперечення відповідачем надана відповідь від 09.12.2014 року за № 533/13-04/22-04 про те, що при перевірці підприємством не доведено реальності операцій. Крім того, невідоме місцезнаходження контрагентів та їх майна, немає інформації про наявність трудових ресурсів, складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання постачання або здійснення діяльності. Відтак, враховуючи матеріали перевірки, аргументи викладені у запереченні, вирішено висновки акта перевірки залишити без змін, а заперечення на акт перевірки від 24.11.2014 року № 2069/22-04/22337361, - залишити без задоволення.

За наслідками проведеної перевірки та на підставі акту, податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 11.12.2014 року № 0004522204 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість у сумі 66890,10 грн. (в т.ч. 44593,40 грн. за основним платежем та штрафна (фінансова) санкція в сумі 22296,70 грн.) та податкове повідомлення - рішення від 11.12.2014 року № 0004512204 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем з податку на прибуток у сумі 56458,50 грн. (в т.ч. 48096,00 грн. за основним платежем та штрафна (фінансова) санкція в сумі 8362,50 грн.).

Приймаючи рішення в даній адміністративній справі, суд виходив з того, що спір між сторонами виник щодо реальності господарської операцій між СУУП ТзОВ "Мелдетехнік-Україна" та ТзОВ "Вайз Юніон ЛТД" і ПП "Симетрія".

З матеріалів справи вбачається, що ТзОВ "Вайз Юніон ЛТД", код ЄДРПОУ 37569727, зареєстроване як юридична особа 17.03.2011 року, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Федорова, 3, на момент укладення договорів з позивачем був належним чином зареєстрованим платником ПДВ, отримав ліцензію на здійснення господарської діяльності у сфері будівництва, пов'язаної з створенням об'єктів архітектури, видану 26.04.2011 року Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю у м. Києві, термін дії якої - по 26.04.2014 року.

Матеріалами справи підтверджено, що між позивачем та ТзОВ "Вайз Юніон ЛТД" були укладені договори на виконання робіт по монтажу внутрішніх інженерних мереж і приладів (т. 1, а.с. 64, 76, 89, 107, 120, 132, 145, 157, 167, 180, 192, 205, 217, 230).

Згідно даних договорів СУУП ТзОВ "Мелдетехнік-Україна" (замовник) доручає, а ТзОВ "Вайз Юніон ЛТД" (виконавець) бере на себе зобов'язання проведення робіт з монтажу інженерних мереж та систем на відповідних об'єктах, в строки, передбачені умовами договору, а замовник приймає та оплачує дані роботи.

Слід зазначити, що кожен договір має вказівку на адресу, за якою належало виконувати роботи, ціну договору, строки виконання робіт, які розпочинаються після одержання виконавцем від замовника матеріалів.

Договірна ціна визначалася в окремих додатках до договорів на підставі кошторисів та розрахунків загальновиробничих витрат до кошторисів. Фактичне виконання вищевказаних робіт підтверджується актами передачі обладнання і матеріалів від замовника підряднику, довідками про вартість виконаних робіт форми КБ-3 та актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в. До кожного акту долучався розрахунок загальновиробничих витрат.

Суд вважає за необхідне зазначити, що перелічені документи підписані уповноваженими на це особами (директорами підприємств), із зазначенням П.І.Б.

Податкове зобов'язання з ПДВ серпня-жовтня 2012 року визначено позивачем з урахуванням податкових накладних, виписаних в адресу СУУП ТзОВ "Мелдетехнік-Україна" ТзОВ "Вайз Юніон ЛТД" та відображено у податковій звітності з податку на додану вартість за відповідні періоди.

За надані послуги сторонами проведено безготівкові розрахунки в сумі 90994, 80 грн., згідно копій платіжних доручень (т. 3, а.с. 191-204).

В акті перевірки № 2069/22-04/22337361 від 24.11.2014 року контролюючий орган жодним чином не висловлював тверджень щодо дефектності первинних бухгалтерських документів, наданих позивачем, по взаємовідносинах з ТзОВ "Вайз Юніон ЛТД".

Щодо взаємовідносин СУУП ТзОВ "Мелдетехнік-Україна" з ПП "Симетрія", код ЄДРПОУ 30650329, то таке зареєстроване 23.11.2010 року виконавчим комітетом Львівської міської ради. Місцезнаходження: 79053, м. Львів, вул. Володимира Великого, 4. На момент укладення договорів з позивачем був належним чином зареєстрованим платником ПДВ, отримав ліцензію на здійснення господарської діяльності у сфері будівництва, пов'язаної з створенням об'єктів архітектури, видану 26.04.2011 року Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю у Львівській області, термін дії якої - по 02.08.2013 року.

Матеріалами справи підтверджено, що між позивачем та ПП "Симетрія" укладалися договори на виконання робіт по монтажу внутрішніх мереж і приладів (т. 1 ст. 242; т. 2, ст. 1, 12, 24, 35, 46, 58, 70, 82, 94, 105, 116, 127, 138, 149, 160, 171, 182, 193, 204, 215, 226, 237 - т. 2; т. 3, ст. 5).

Згідно даних договорів СУУП ТзОВ "Мелдетехнік-Україна" (замовник) доручає, а ПП "Симетрія" (виконавець) бере на себе зобов'язання проведення робіт з монтажу інженерних мереж та систем на відповідних об'єктах, в строки передбачені умовами договору, а замовник приймає та оплачує дані роботи.

Слід зазначити, що кожен договір має вказівку на адресу, за якою належало виконувати роботи, ціну договору, строки виконання робіт, які розпочинаються після одержання виконавцем від замовника матеріалів.

Договірна ціна визначалася в окремих додатках до договорів на підставі кошторисів та розрахунків загальновиробничих витрат до кошторисів. Фактичне виконання вищевказаних робіт підтверджується актами передачі обладнання і матеріалів від замовника підряднику, довідками про вартість виконаних робіт форми КБ-3 та актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в. До кожного акту долучався розрахунок загальновиробничих витрат.

Суд вважає за необхідне зазначити, що перелічені документи підписані уповноваженими на це особами (директорами підприємств), із зазначенням П.І.Б.

Податкове зобов'язання з ПДВ грудня 2011 року, січня 2012 року, березня 2012 року визначено позивачем з урахуванням податкових накладних, виписаних в адресу СУУП ТзОВ "Мелдетехнік-Україна" ПП «Симетрія» та відображено у податковій звітності з податку на додану вартість за відповідні періоди.

За надані послуги сторонами проведено безготівкові розрахунки в сумі 176565,60 грн., згідно копій платіжних доручень (т. 3, а.с.205-228) та банківських виписок (т. 3, а.с. 229-250, т. 4, а.с. 1, 2).

В акті перевірки № 2069/22-04/22337361 від 24.11.2014 року контролюючий орган жодним чином не висловлював тверджень щодо дефектності первинних бухгалтерських документів, наданих позивачем, по взаємовідносинах з ПП «Симетрія».

Податкові накладні, виписані позивачу ТзОВ "Вайз Юніон ЛТД" та ПП "Симетрія" (а.с. 16-53, том 3), були відображені у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних (а.с. 54-117, том 3).

Суд вважає за необхідне зазначити, що придбані у контрагентів ТзОВ "Вайз Юніон ЛТД" та ПП "Симетрія" роботи (послуги) були використані позивачем у власній господарській діяльності відповідно до договорів, укладених з ПАТ КБ Приват Банк про дообладнання та налагодження систем охоронної сигналізації; про виготовлення проектної документації на встановлення систем протипожежної автоматики, монтаж та налагодження систем протипожежної автоматики; відновлення працездатності систем охоронної сигналізації та протипожежної автоматики; з ТзОВ "НМЦ Святої Параскеви" про дообладнання та налагодження систем охоронної сигналізації; з ПАТ "Державний ощадний банк України" про ремонт, монтаж та налагодження систем охоронної сигналізації; з АТ "Нова лінія" про заміну кута підключення пожежних рукавів системи протипожежної автоматики; з ПП "Гал - Всесвіт" про дообладнання систем відеоспостереження; з ПАТ "Реал банк" про розробку та погодження в органах Державного пожежного нагляду проектної документації по обладнанню технічними засобами протипожежного захисту приміщення; з ПрАТ "Європейский дім" про монтаж та налагодження систем охоронної сигналізації; з ТзОВ "Тайлон" про виготовлення проектної документації на встановлення систем протипожежної автоматики; з ПАТ "Банк ринкові технології" про виготовлення проектної документації на встановлення систем протипожежної автоматики; з ТзОВ "С.І.Д." про монтаж та налагодження систем охоронної сигналізації; з ТзОВ "Ейч Ті Проперті Вест" про дообладнання та налагодження систем охоронної сигналізації.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне збереження записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704.

Відповідно до п.п.1.2 п.1 вказаного Положення, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.п.2.1 п.2 Положення).

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Так, виходячи з вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-XIV, обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

У статті 2 вказаного Закону зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до вимог п.3.2 ст. З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п.2 ст.9 цього Закону).

Частиною 5 статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» передбачено, що підприємство самостійно визначає облікову політику; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форму внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів.

Разом з тим, у листі Державної податкової адміністрації України від 08.04.2008 року №3146/6/15-016 зазначено, що частиною другою та третьою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» передбачається, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно п.152.1. ст.152 Податкового кодексу України податок на прибуток нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі ст.149 цього кодексу. Згідно ст.149 кодексу, податковою базою для цілей цього розділу визнається грошове вираження прибутку як об'єкта оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього кодексу, з урахуванням положень ст.ст.135-137 та 138-143 цього кодексу.

Згідно п.п. 134.1.1. п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі ст.ст.135-137 цього кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі ст.ст.138-143 цього кодексу, з урахуванням правил, встановлених ст.152 цього кодексу.

Склад витрат та порядок їх визнання передбачений ст.138 Податкового кодексу України, витрати, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку визначені ст.139 кодексу.

Так, відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

- витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті;

- інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

- крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України визначено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

прямих матеріальних витрат;

прямих витрат на оплату праці;

амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку (п.п. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138).

Відповідно п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності.

Податковий кредит, у відповідності до п.14.1.181 ст.14 ПК України, визначається як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п. 198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.180.1 ст. 180 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є:

1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу;

2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;

3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також:

- особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством;

- особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України є дата здійснення першої з наступних подій:

а) дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

б) дата отримання податкової накладної.

Відповідно п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.1 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна має містити: порядковий номер податкової накладної; дату її виписування, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (п.201.6 Податкового кодексу України).

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України).

Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару.

Виходячи із приписів вищевказаної імперативної норми закону, лише відсутність податкової накладної позбавляє права на включення до складу податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Водночас, наявність деяких первинних бухгалтерських документів загалом, і податкової накладної зокрема, без фактичного здійснення господарської операції (оприбуткування товару, його оплата, використання у господарській діяльності тощо) не може бути підставою для формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, та для включення визначених у такій податковій накладній сум податку на додану вартість до податкового кредиту відповідного місяця.

Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 9 КАС України, передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Відповідно до ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем при визначенні податкового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість дотримані не були, що, в свою чергу, зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За наслідками розгляду справи суд погоджується з твердженнями позивача про відсутність порушення ним норм податкового законодавства, описаних в акті перевірки № 2069/22-04/22337361 від 24.11.2014 року.

Висновки відповідача про безтоварність та нереальність укладених позивачем з ТзОВ "Вайз Юніон ЛТД" та ПП "Симетрія" договорів не є обґрунтованими, не знайшли свого підтвердження зібраними у справі належними та допустимими доказами та ґрунтуються на припущеннях.

Водночас, доказування не може базуватись на припущеннях в силу ст.ст. 69-70 КАС України.

Суд вказує на те, що ТзОВ "Вайз Юніон ЛТД" та ПП "Симетрія" станом на момент здійснення господарських операцій з СУУП ТзОВ "Мелдетехнік-Україна" були належним чином зареєстровані суб'єктами господарювання, мали відповідні ліцензії на право здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, в тому числі і монтажу внутрішніх інженерних систем, мереж, приладів і засобів вимірювання. Факт здійснення господарських операцій підтверджується належно оформленими первинними документами, що долучені до матеріалів справи, до яких з боку контролюючого органу не висловлено жодних зауважень. Крім того, в матеріалах справи містяться докази реалізації придбаних позивачем у ТзОВ "Вайз Юніон ЛТД" та ПП "Симетрія" товарів та послуг, при цьому об'єм послуг, виконаних субпідрядниками, є меншим, ніж об'єм послуг, замовлений у СУУП ТзОВ "Мелдетехнік-Україна" замовниками.

Щодо використання під час проведення перевірки актів ДПІ у Франківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області від 20.03.2014 року № 62/13-05-22-04/30650329 про неможливість проведення зустрічної перевірки ПП "Симетрія" та ДПІ у Печерському районі м. Києва від 24.05.2013 року № 1796/22.10/37569727 про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ "Вайз Юніон ЛТД", то суд зазначає, що взаємовідносини позивача з ПП "Симетрія" відбулись в грудні 2011 року, січні 2012 року, березні 2012 року, а акт складений в березні 2014 року. Аналогічно із ТзОВ "Вайз Юніон ЛТД" взаємовідносини мали місце в серпні - жовтні 2012 року, а акт складений в 2013 році.

Крім того, пунктом 73.5 ПК України встановлено, що зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 4 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1232, орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку,складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку. Порядок не передбачає складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки.

Із загального аналізу законодавства України випливає, що у податкових органів відсутні повноваження по здійсненню в рамках проведення зустрічних звірок контролю за додержанням податкового законодавства. Сама по собі неможливість реалізації органами державної податкової служби визначеної законодавством компетенції щодо проведення зустрічних звірок вказаного контрагенту не може вважатись доказом вчинення порушень податкового законодавства.

Тобто, акти про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання лише засвідчують факт неможливості її проведення без встановлення висновків стосовно документального підтвердження господарських відноси з платником податків і зборів, підтвердження відносин, виду і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків, що виключає можливість перевіряючого органу робити висновки щодо реальності (нереальності) вчинення господарських операцій платником податків.

Крім того, відсутність у контрагента наявного персоналу та технічного устаткування для здійснення господарювання не може бути підставою для визнання господарських операцій позивача безтоварними.

Таким чином, суд не вважає належними та достатніми доказами безтоварності операцій акти ДПІ у Франківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області від 20.03.2014 року № 62/13-05-22-04/30650329 про неможливість проведення зустрічної перевірки ПП "Симетрія" та ДПІ у Печерському районі м. Києва від 24.05.2013 року № 1796/22.10/37569727 про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ "Вайз Юніон ЛТД".

Судом при вирішенні даної адміністративної справи також взято до уваги ухвалу Вищого адміністративного суду України від 18.09.2013 року № К/9991/55382/12, в якій зазначено, що чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже, поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 р. №3477-IV, практика Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) визнається самостійним джерелом права в Україні і є обов'язковою для застосування судами України

Вирішуючи податкові спори, Європейський суд застосовує ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини та основних свобод від 04.11.50 р., що була ратифікована Україною 17.07.1997 р. і набула чинності для України 11.09.1997 р. (далі - «Протокол № 1»), який гарантує право на повагу власності та передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. При цьому термін «майно» має автономне для Європейського Суду значення, яке не залежить від кваліфікації цього терміну у праві України, та у контексті податкових справ може включати правомірне очікування повернення надміру сплаченого податку, відшкодування податку на додану вартість або права на податкову пільгу, вирахування для цілей податку на додану вартість та податку на прибуток, оспорювання податкового зобов'язання тощо.

Так, у справах «Інтерсплав» проти України» (2007 рік), «Булвес АТ» проти Болгарії» (2009 рік) та «Бізнес Супорт Центр» проти Болгарії» (2010 рік) податковими органами України та Болгарії платники ПДВ були позбавлені права на податковий кредит / бюджетне відшкодування у зв'язку з виявленням зловживань з боку їх постачальників, спрямованих на незаконне бюджетне відшкодування ПДВ.

Проаналізувавши справу «Інтерсплав» проти України», Європейський суд дійшов висновку, що право на відрахування (відшкодування) податку також може визнаватися «власністю» особи та відзначив, що перешкоджання відшкодуванню (відрахуванню) ПДВ могло бути виправдане, лише якщо б у податковому правопорушенні був замішаний сам платник.

Зокрема, у висновку в справі «Булвес АТ» проти Болгарії» Європейський суд вказав, що платник (позивач) не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. На думку Європейського суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника (позивача), що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності з огляду на таке. Європейський суд визнав, що, оскільки компанія (позивач) в повному обсязі і своєчасно виконала свої обов'язки з дотримання встановлених державою норм стосовно сплати податку на додану вартість, не мала способів для забезпечення виконання податкових обов'язків постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного з основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме - визнання права на відрахування вхідного ПДВ, який був сплачений постачальнику. Більше того, тільки після пред'явлення такого податку до відрахування та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок щодо подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Таким чином, Європейський суд визнав, що право компанії (позивача) на пред'явлення вхідного ПДВ до відрахування утворило, щонайменше, «правомірне очікування» того, що їй буде надана ефективна можливість реалізувати своє майнове право, яке могло бути прирівняне до «майна» у розумінні статті 1 Протоколу № 1 (п. 57 рішення). Європейський суд окремо відзначив, що компанія (позивач) не мала абсолютно ніяких повноважень відстежувати, контролювати і забезпечувати виконання постачальником його обов'язків щодо складання та подання звітності з ПДВ, а також обов'язки по сплаті ПДВ та інших зобов'язань. Відповідно, Європейський суд визнав, що, незважаючи на повне виконання своїх обов'язків, компанія (Позивач) була поставлена в несприятливе становище через неясність щодо того, чи може вона відрахувати сплачений постачальнику вхідний ПДВ, оскільки визнання чи невизнання права на відрахування податку також залежало від висновків податкових органів з приводу того, чи своєчасно виконав постачальник свої обов'язки з поданням звітності з ПДВ та інші обов'язки (п. 69 рішення). Європейський суд погодився з тим, що, коли держава (відповідач) має інформацію про зловживання з боку певної фізичної або юридичної особи (контрагента), вона може вживати відповідних заходів щодо попередження, припинення чи покарання таких зловживань. Однак, якщо національна влада (відповідач) за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи (позивача) у зловживанні, пов'язаному зі сплатою ПДВ, який нараховується з операцій в ланцюжку поставок, або будь-яких вказівок на поінформованість про таке порушення, все ж карає одержувача (позивача), який повністю виконав свої обов'язки, за дії або бездіяльність постачальника, то влада (відповідач) виходить за рамки розумного і порушує справедливий баланс, який має бути дотриманий між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності (п. 70 рішення).

Аналогічних висновків Європейський суд дійшов й у справі «"Бізнес Супорт Центр" проти Болгарії».

Наведена вище судова практика дозволяє стверджувати, що відповідач неправомірно позбавив позивача права на податковий кредит з ПДВ, оскільки відповідачем не було встановлено та не було доведено:

- невиконання позивачем власних обов'язків (вимог законодавства України) щодо формування та документального підтвердження оспорюваних витрат;

- обов'язку та можливості для позивача забезпечити виконання вимог законодавства України своїми контрагентами;

- обізнаність позивача про невиконання контрагентами вимог законодавства;

- безпосередню (пряму) участь та / або поінформованість позивача у порушеннях третіх осіб та / або у зловживаннях, пов'язаних зі сплатою податків.

Враховуючи наведене, в суду відсутні правові підстави вважати правомірними спірні податкові повідомлення-рішення від 11.12.2014 року № 0004522204 та № 0004512204 в частині визначенні грошового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість за основним платежем.

Звідси, відсутні і підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до ст. 123 ПК України.

Тому, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а спірні податкові повідомлення-рішення - скасуванню.

Відповідно до ст. 94 КАС України, на користь позивача слід стягнути з Державного бюджету України 246,70 грн. судового збору, сплаченого при подачі позову до суду.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 18, 19, 69-71, 94, 158-163, 167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 11.12.2014 року № 0004522204 та № 0004512204, прийняті Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області.

Стягнути з Державного бюджету України в користь спільного українсько-угорського підприємства - товариства з обмеженою відповідальністю "Мелдетехнік-Україна", код ЄДРПОУ 22337361, що знаходиться за адресою: 79008, м. Львів, вул. Л.Українки, 33/2, 246 (двісті сорок шість) гривень 70 коп. сплаченого при подачі позову до суду судового збору.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 186, 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 02.03.2015 року.

Суддя Потабенко В.А.