Рішення

від 02.03.2015 по справі 914/4540/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.2015 р. Справа № 914/4540/14

За позовом: Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів,

до відповідача: Приватного підприємства «ТЕХНЕ-СІМС», м. Львів,

про: стягнення 22 392,30 грн.

Суддя М.Синчук

при секретарі О. Гринчишин

За участю представників:

позивача: Крива О. В. - довіреність №2302-вих-51 від 06.01.15р.

відповідача: не з'явився.

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради до Приватного підприємства «ТЕХНЕ-СІМС» про стягнення 22 392,30 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем у порушення умов договору №17-11 на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення від 10.11.2011 р. своєчасно та в повному обсязі не внесено орендну плату, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 19 881,32 грн. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 2 510,98 грн. пені.

Ухвалою суду від 25.12.2014 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 19.01.2015 р.

Ухвалою суду від 19.01.2015р. розгляд справи відкладено на 02.02.2015р. Ухвалою суду від 02.02.2015р. розгляд справи відкладено на 09.02.2015р. Ухвалою суду від 09.02.2015р. розгляд справи відкладено на 16.02.2015р. Ухвалою суду від 16.02.2015р. розгляд справи відкладено на 23.02.2015р. Ухвалою суду від 23.02.2015р. розгляд справи відкладено на 02.03.2015р.

В судові засідання представник відповідача не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом, про причини неявки уповноваженого представника в судове засідання не повідомив, вимог ухвали суду від 25.12.2014 р. не виконав без поважних причин. Поштові відправлення з ухвалами суду надіслані на адресу відповідача вказану в Інформаційній довідці повернулись до суду з відміткою: «За закінченням терміну зберігання».

В судове засідання 02.03.2015 р. представник позивача з'явився, надав пояснення. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Як вбачається із змісту інформаційних листів Вищого господарського суду України, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "у зв'язку із закінченням терміну ззберігання" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. (Листи Вищого господарського суду, від 15.03.2007, № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році", від 02.06.2006, № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році").

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 , у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки про місце, час та дату розгляду справи останній повідомлений належно, проте не скористався правами передбаченими діючим господарським процесуальним законодавством, а також в матеріалах справи достатньо необхідних господарському суду документів для прийняття обґрунтованого та правомірного рішення.

Суд, керуючись ст. 75 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вислухавши представника позивача, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

10.11.2011 року між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (орендодавець) та Приватним підприємством «ТЕХНЕ-СІМС», було укладено договір № 17-11 на право тимчасового користування елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди та розміщення об'єктів соціально-культурного, торгівельного та іншого призначення, відповідно якого відповідачу було передано в оренду конструктивний елемент благоустрою комунальної власності павільйонну площу 56,0 кв.м. (тротуар, газон, тощо) за адресою: м.Львів, вул.Замарстинівська - вул.В.Липинського.

За приписами п.п. 3.2, 3.3. Договору орендар зобов'язувався сплачувати орендну плату щомісячно до 25 числа поточного місяця в розмірі 533,43 грн. в місяць. Розрахункова ставка орендної плати щорічно коригується на рівень інфляції за рік.

Як стверджує позивач, відповідач жодного разу не сплачував орендних платежів. Заборгованість станом на 17.11.2014 року складає 19 881,32 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Крім того, відповідно до п.4.1 Договору позивачем нарахована пеня в розмірі 2 510,98 грн., яку просить стягнути з відповідача.

Як зазначив представник позивача станом на момент винесення рішення відповідач заборгованості не погасив. Суд також зазначає, що докази сплати заборгованості за оренду позивачу в матеріалах справи відсутні.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Згідно ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Статтею 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з приписами ч.3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Аналогічний обов'язок відповідача закріплений в п.3.2 Договору.

Як встановлено судом станом на 17.11.2014 розмір заборгованості відповідача становить 19 881,32 грн.

Враховуючи зазначене, позовні вимоги про стягнення вказаної заборгованості з відповідача в судовому порядку є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Крім того, відповідно до п.4.1 Договору позивачем нарахована пеня в розмірі 2 510,98 грн., яку просить стягнути з відповідача.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення пені, то господарський суд вважає за доцільне зазначити наступне.

У відповідності до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України , у разі порушення зобо'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сторони у договорі передбачили такий вид відповідальності відповідача як пеня за порушення строків оплати послуг. Пеню позивачем нараховано відповідно до п. 4.1. Договору, з дотриманням положень Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та в межах шестимісячного строку, передбаченого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України .

Відповідно до п. 4.1 Договору, у разі протермінування платежів, передбачених у пункті 3.2 цього Договору, Орендар сплачує на користь Орендодавця пеню від суми протермінованого платежу за кожен день протермінування згідно з діючим на цей період законодавством, але не вище подвійної облікової ставки Національного банку України. Враховуючи те, що основне зобов'язання щодо орендної плати відповідачем виконується неналежно, у позивача виникло право на стягнення пені, відповідно до п. 4.1. Договору оренди.

Як вбачається із поданого позивачем розрахунку, пеня нарахована ним за період з 01 лютого 2014 року по 31 жовтня 2014 року на всю суму заборгованості без врахування строку коли зобов'язання мало бути виконано.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність здійснення перерахунку суми пені.

Згідно проведеного судом перерахунку за зазначений період з врахуванням строків виникнення заборгованості та строків нарахування пені, до стягнення підлягає пеня в розмірі 518,96 грн. Решта сума пені нарахована позивачем безпідставно і до задоволення не підлягає.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України ).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Позивачем надано належні докази обґрунтованості та правомірності позовних вимог; відповідач жодних доказів, які б спростовували наявність боргу чи його розмір, не надав.

За викладеного, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спору, господарський суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судовий збір, сплачений позивачем, покладається на відповідача відповідно до приписів ст.49 ГПК України

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.3,4,4 1 ,4 2 ,4 3 ,4 4 ;4 5 ,4 6 ,12,32,33, 34,35,36,43,49,75, 82, 83,84,85 ГПК України, суд , -

ВИРІШИВ:

1.Позов вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства «ТЕХНЕ-СІМС» (адреса: 79008, м. Львів, пл.Осмомисла, 2/1, код ЄДРПОУ 35444253 ) на користь Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (адреса: 79008, м. Львів, пл. Галицька, 15; код ЄДРПОУ 25558625 ) 19 881,32 грн. боргу, 518,96 грн. пені та 1 827,00 грн. судового збору.

3. В стягненні решта частини пені в позові відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України

Повний текст рішення підписано 05.03.2015 р.

Суддя Синчук М.М.