Постанова

від 23.06.2015 по справі 914/4540/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2015 р. Справа № 914/4540/14

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Галушко Н.А.

суддів Данко Л.С..

Орищин Г.В.

розглянув апеляційну скаргу Приватного підприємства "ТЕХНЕ-СІМС", м. Львів б/н від 20.03.2015 р.

на рішення Господарського суду Львівської області від 02.03.2015 року

у справі № 914/4540/14

за позовом: Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів,

до відповідача: Приватного підприємства "ТЕХНЕ-СІМС", м. Львів,

про: стягнення 22 392,30 грн.

За участю представників сторін:

від позивача - Литовченко Л.Л.-представник;

від відповідача - Піта Я.І.-представник;

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Клопотань про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку ст. 81 1ГПК України, учасниками судового процесу не заявлено.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 02.06.2015 року у зв»язку із перебуванням судді Кузя В.Л. у відпустці та з урахуванням положень ст.4-6 ГПК України, п.2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п.6 рішення зборів суддів (протокол №1 від 30.01.2015р.) внесено зміни у склад судової колегії та сформовано у наступному складі: головуючий суддя Галушко Н.А., судді Данко Л.С., Орищин Г.В.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 02.03.2015р. у справі №914/4540/14 (суддя Синчук М.) позовні вимоги задоволено частково; стягнено з Приватного підприємства "ТЕХНЕ-СІМС" на користь Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради 19 881,32 грн. боргу, 518,96 грн. пені та 1 827,00 грн. судового збору; в стягненні решти частини пені в позові відмовлено.

ПП "ТЕХНЕ-СІМС подано апеляційну скаргу б/н від 20.03.2015р., в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що рішення суду є необгрунтоване та незаконне, прийняте з порушенням норм матеріального права у зв»язку із неправильним встановленням обставин, неправльною оцінкою та дослідженням доказів, які мають значення для справи. Зокрема, скаржник зазначає, що фактично позивач мав волевиявлення укласти з відповідачем договір оренди земельної ділянки, яка знаходиться у межах м.Львова, а саме на вул. Замарстинівська - вул.Липинського. Предмет договору не було передано орендареві, а земельна ділянка, яку мали передати в оренду не була індивідуалізована та ідентифікувати її є неможливим. Також, скаржник вважає, що в договорі №17-11 від 10.11.2011р. не погоджено всіх істотних умов договору оренди земельної ділянки.

Також, скаржник вважає, що зважаючи на те, що правочин стосовно оренди земельної ділянки за адресою: м.Львів, вул.Замарстинівська - вул.Липинського, площею 56 кв.м не є вчиненим відповідно до ст.210 ЦК України, вимога про стягнення грошових коштів з відпвоідача є безпідставною та такою, що суперечить законодавству України.

Окрім того, скаржник зазначає, що жодного використання предмету договору №17-11 тобто земельної ділянки за адресою: м.Львів, вул.Замарстинівська - вул.Липинського, площею 56 кв.м не було. Даний факт підтверджується відсутністю після листопада 2011 року будь-яких об»єктів соціально - культурного, торговельного чи іншого призначення, які б були встановлені відповідачем за вищенаведеною адресою.

Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради у запереченні на апеляційну скаргу рішення суду просить залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що договір № 14-11 на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення об'єктів соціально-культурного, торгівельного та іншого призначення укладений з дотриманням усіх вимог та відповідає усім нормам чинного законодавства України, які регулюють відносини оренди майна, що перебуває у комунальній власності.

Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, суд апеляційної інстанції встановив наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, 10.11.2011 року між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (орендодавець) та Приватним підприємством "ТЕХНЕ-СІМС" укладено договір № 17-11 на право тимчасового користування елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди та розміщення об'єктів соціально-культурного, торгівельного та іншого призначення, відповідно якого відповідачу було передано в оренду конструктивний елемент благоустрою комунальної власності павільйонну площу 56,0 кв.м. (тротуар, газон, тощо) за адресою: м.Львів, вул.Замарстинівська - вул.В.Липинського.

За приписами п.п. 3.2, 3.3 договору орендар зобов'язувався сплачувати орендну плату щомісячно до 25 числа поточного місяця в розмірі 533,43 грн. в місяць. Розрахункова ставка орендної плати щорічно коригується на рівень інфляції за рік.

Як стверджує позивач, відповідач жодного разу не сплачував орендних платежів. Заборгованість станом на 17.11.2014 року складає 19 881,32 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Крім того, відповідно до п.4.1 договору позивачем нарахована пеня в розмірі 2 510,98 грн., яку просить стягнути з відповідача.

Як вбачається із матеріалів справи доказів сплати позивачу заборгованості за оренду згідно договору відсутні, що стало підставою для звернення Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради з позовом до ПП "ТЕХНЕ-СІМС" про стягнення 22 392,30 грн.

Згідно із ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст.5 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" органами управління у сфері благоустрою населених пунктів є, зокрема, органи місцевого самоврядування.

Згідно із ст.13.Закону України "Про благоустрій населених пунктів" до об"єктів благоустрою населених пунктів належать території загального користування, зокрема майдани, площі, бульвари, проспекти, вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки, інші території загального користування.

Відповідно до ст.21 даного Закону елементами благоустрою є, зокрема, покриття площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок відповідно до діючих норм і стандартів.

Статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад віднесено, зокрема встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту.

Згідно ст.30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, організація благоустрою населених пунктів.

Керуючись Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Законом України "Про благоустрій населених пунктів" та з метою збільшення надходження коштів до міського бюджету міська рада ухвалою №2451 від 05.03.2009р. затвердила Положення про оренду окремих конструктивних елементів благоустрою комунальної власності для розміщення об"єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення.

Дане Положення розроблене з метою визначення порядку справляння орендної плати за окремі конструктивні елементи благоустрою комунальної власності та встановлення відповідальності за несвоєчасну сплату орендної плати або ухилення від неї.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі вищенаведеного Положення 10.11.2011р. між управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради та Приватним підприємством "ТЕХНЕ-СІМС" укладено договір № 17-11 на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності для розміщення об'єктів соціально-культурного, торгівельного та іншого призначення. Предметом договору є надання орендодавцем орендареві права на тимчасове користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності для розміщення об'єктів соціально-культурного, торгівельного та іншого призначення на умовах оренди на терміни відповідно до ухвали Львівської міської ради від 03.12.2009р. № 3087.

В силу вимог ст.287 ГК України орендодавцями щодо комунального майна є органи, уповноважені місцевими радами управляти майном, яке є у комунальній власності.

Згідно із п.п. 1.1, 2 Положення про управління комунальної власності Львівської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 07.12.2007 №1100, Управління комунальної власності Львівської міської ради є структурним підрозділом Департаменту економічної політики Львівської міської ради, основними завданнями якого є виконання функції органу управління майном комунальної власності територіальної громади м. Львова, передача в оренду, відчуження (приватизація) майна комунальної власності територіальної громади м. Львова.

Відповідно до п. 1.5. Положення про оренду окремих конструктивних елементів благоустрою комунальної власності для розміщення об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення, затвердженого ухвалою Львівської міської ради № 2451 від 05.03.2009 орендодавцем окремих конструктивних елементів благоустрою комунальної власності для розміщення об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення є Управління комунальної власності.

Відповідно до умов договору орендодавець зобов'язався надати у тимчасову оренду конструктивний елемент благоустрою комунальної власності павільйонну площу 56,0 кв.м. (тротуар, газон, тощо) за адресою: м.Львів, вул.Замарстинівська - вул.В.Липинського, а орендар у свою чергу своєчасно та в повному осязі сплачувати орендодавцю вартість оренди окремих конструктивних елементів благоустрою комунальної власності.

Згідно п.3.3 договору № 17-11 від 10.11.2011р. конкретні розміри орендованої площі встановлюються при видачі дозволу на розміщення об"єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення відповідно до п.2 Положення про оренду окремих конструктивних елементів благоустрою комунальної власності для розміщення об"єктів соціально-культурного, торгівельного та іншого призначення на підставі представленої і погодженої у встановленому порядку проектної документації.

Договір № 17-11 від 10.11.2011р. за своєю правовою природою є договором оренди. До даного виду договорів слід застосовувати загальні положення про договір найму (оренди), визначені главою 58 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст..179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь - які умови договору, що не суперечать законодавству.

Згідно із ст..180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, які погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

У відповідності до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу (ст. 284 ГК України).

Відповідно до ст. 760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Згідно із ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов"язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Однак, як вбачається з договору № 17-11 від 10.11.2011р. позивач жодним чином не ідентифікував та не визначив місцезнаходження конструктивного елементу благоустрою комунальної власності для розміщення малої архітектурної форми площею 56, 0 кв.м., яку за договором зобов'зувався надати у тимчасову оренду.

В силу п.1.6 Положення про оренду окремих конструктивних елементів благоустрою комунальної власності для розміщення об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення підставою для укладення договору оренди і набуття права на оренду окремих конструктивних елементів благоустрою комунальної власності для розміщення об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення є дозвіл, виданий управлінням архітектури департаменту містобудування або іншим уповноваженим органом.

Ухвалою Львівської міської ради №2452 від 05.03.2009р. затверджено Порядок отримання дозволів на встановлення відкритих літніх майданчиків у м. Львові біля об'єктів ресторанного господарства для здійснення підприємницької діяльності ( далі - Порядок отримання дозволів). Ухвалою Львівської міської ради від 16.02.2012 №1266 "Про внесення змін до ухвали міської ради від 05.03.2009 №2452" внесено зміни до зазначеної вище ухвали Львівської міської ради, замінивши слова "Дозвіл на встановлення відкритого літнього майданчика" словами "Паспорт відкритого літнього майданчика".

В судовому засіданні Львівського апеляційного господарського суду 05.05.2015р. судом зобов"язано сторони надати дозвіл на розміщення об"єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення.

Відповідач у письмових поясненнях від 15.05.2015р. повідомив суд, що такий дозвіл ним не отримувався, отже надати його на вимогу суду не виявляється можливим. Також не поданий вищенаведений дозвіл на вимогу суду і позивачем.

Також, слід зазначити, що договором не передбачено порядок передання об'єкту оренди та матеріали справи не містять доказів такого передання.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія приходить до висновку, що при укладенні договору №17-11 від 10.11.2011р. сторонами не досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, необхідних для договорів даного виду, а саме щодо предмету договору.

Як зазначено у п.2.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013р. не вважаються вчиненими правочини (укладеними господарські договори) в яких, зокрема, відсутні передбачені законом умови, необхідні для їх укладення (не досягнуто згоди за всіма істотними для даного правочину умовами). Водночас господарським судам необхідно врахувати таке. Визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору, а не за наслідками виконання його сторонами. Отже, якщо дії сторін свідчать про те, що оспорюваний договір фактично було укладено, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності його вимогам закону.

В даному випадку, саме лише підписання договору № 17-11 на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності для розміщення об'єктів соціально-культурного, торгівельного та іншого призначення без отримання необхідного дозволу на розміщення об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення та відсутність доказів про подальше розміщення таких об'єктів є свідченням того, що оспорюваний договір як юридичний факт не відбувся, а отже, не виникає жодних правовідносин між його сторонами.

Отже, колегія суддів прийшла до висновку, що у позивача відсутні правові підстави для звернення з вимогою до відповідача про сплату орендної плати згідно договору, який не є укладеним, а відтак рішення господарського суду Львівської області від 02.03.2015 року у даній справі слід скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості з орендної плати.

Відповідно до вимог ст.4-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ч.2 ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм місцевим господарським судом першої інстанції належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 101 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до роз'яснень, викладених у пунктах 1, 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно із ч.1 ст.104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

За таких обставин, оцінивши докази в їх сукупності, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про задоволення апеляційної скарги Приватного підприємства "ТЕХНЕ-СІМС", м. Львів.

Судовий збір за перегляд рішення господарського суду Львівської області від 02.03.2015 року у даній справі в апеляційному порядку покласти на позивача в порядку, передбаченому ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу ПП "ТЕХНЕ-СІМС» задоволити.

2.Рішення Господарського суду Львівської області від 02.03.2015р. у справі №914/4540/14 скасувати.

3.Відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Стягнути з Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (адреса: 79008, м. Львів, пл. Галицька, 15; код ЄДРПОУ 25558625 ) на користь Приватного підприємства "ТЕХНЕ-СІМС" (адреса: 79008, м. Львів, пл.Осмомисла, 2/1, код ЄДРПОУ 35444253 ) 913,50грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Місцевому господарському суду видати наказ.

4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

5.Справу направити у господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 30.06.2015р.

Головуючий суддя Галушко Н.А

Суддя Данко Л.С.

Суддя Орищин Г.В.