Постанова

від 19.02.2015 по справі 816/9/15-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/9/15-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Супруна Є.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання - Ковальова Д.О.,

представника позивача - Мілевської В.А.,

представника відповідача - Висоти І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прок-84" до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

05 січня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Прок-84" (далі - ТОВ "Прок-84", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - Лубенська ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 19.12.2014 №0000022201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) в розмірі 270 000,00 грн, а також про визнання протиправними дій Лубенської ОДПІ щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що підстави для проведення документальної позапланової виїзної перевірки відсутні, так як на запити Лубенської ОДПІ були надані вичерпні пояснення з документами, що підтверджують фактичність господарських взаємовідносин із ТОВ "Касторс". Протиправність податкового повідомлення-рішення позивач пов'язує з безпідставністю висновку перевірки про нереальність фінансово-господарських відносин позивача з приводу придбання шкіртовару та гофрокоробу у ТОВ "Касторс". Безпідставність висновку перевірки позивач пов'язує з відсутністю належних та допустимих доказів щодо нереальності господарських операцій із контрагентом, тоді як наданими до перевірки документами первинного бухгалтерського обліку у повному обсязі підтверджено фактичність виконання учасниками договору взятих на себе зобов'язань.

У судовому засіданні представник позивача вимоги позовної заяви підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на встановлені перевіркою обставини нереальності угоди, укладеної позивачем із ТОВ "Каторс", відповідно до яких договір купівлі-продажу підписаний не уповноваженою особою контрагента, даний договір не містить всіх істотних умов (ціни), а сама господарська операція з купівлі товару у ТОВ "Касторс" відображена позивачем у бухгалтерському та податковому обліку на підставі видаткових накладних, оформлених з порушенням закону.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ТОВ "Прок-84" (місцезнаходження: вул. Грушевського, 30, м. Лубни, Полтавська область; ідентифікаційний код 33470496) зареєстроване як юридична особа 14.09.2005 виконавчим комітетом Лубенської міської ради Полтавської області. За даними Управління статистики у Лубенському районі до зареєстрованих видів діяльності ТОВ "Прок-84" за КВЕД-2010 відносяться: 15.20 - виробництво взуття, 14.12 - виробництво робочого одягу, 14.13 - виробництво іншого верхнього одягу, 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля (а.с. 12).

Наказом начальника Лубенської ОДПІ від 20.11.2014 №1535 у зв'язку з тим, що на письмові запити контролюючого органу платником податків надано пояснення без їх повного документального підтвердження, у відповідності до приписів пунктів 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, було призначено позапланову виїзну перевірку позивача (а.с. 58).

На підставі даного наказу, у термін з 21.11.2014 по 27.11.2014 співробітниками Лубенської ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Прок-84" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства в частині нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах із ТОВ "Касторс" за період з 01.08.2014 по 31.08.2014, висновки якої оформлено актом від 05.12.2014 №3284/22-33470496 (а.с. 18-34).

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, підпункту "и" пункту 201 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 180 000,00 грн, у тому числі за серпень 2014 року - в сумі 180 000,00 грн.

В матеріалах справи наявна копія відповіді Лубенської ОДПІ на заперечення ТОВ "Прок-84" на акт перевірки від 05.12.2014 №3284/22-33470496, за наслідками розгляду якого висновки вказаного акту залишені без змін (а.с. 108-119).

На підставі акту перевірки Лубенською ОДПІ 19.12.2014 винесено податкове повідомлення - рішення №0000022201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ у розмірі 270 000,00 грн, у тому числі 180 000,00 грн - за основним платежем та 90 000,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с. 13).

З вимогою про визнання протиправним та скасування вищезазначеного податкового повідомлення-рішення, визнання протиправними дій щодо проведення перевірки позивач звернувся до суду.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Надаючи правову оцінку вимогам позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення перевірки суд виходить з наступного.

Мотивуючи протиправність дій відповідача, позивач стверджує, що підстави для призначення перевірки, передбачені пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, на момент винесення наказу від 20.11.2014 були відсутні, оскільки на письмові запити відповідача ТОВ "Прок-84" надав чітке пояснення щодо правовідносин із ТОВ "Касторс" та копії документів, що запитувалися.

У зв'язку з цим суд звертається до змісту пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, відповідно до якого документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Як зазначено в наказі начальника Лубенської ОДПІ від 20.11.2014 №1535 "Про організацію та проведення перевірки" (а.с. 58) підстави призначення перевірки пов'язані з ненаданням у повному обсязі ТОВ "Прок-84" документального підтвердження на запит Лубенської ОДПІ від 06.11.2014 (не надано інформацію щодо відображення взаємовідносин по транспортуванню та отриманню товарно-матеріальних цінностей з ТОВ "Касторс" - копії товарно-транспортних накладних та доручень).

З наданих у судових засіданнях представником позивача пояснень суд встановив, що у ТОВ "Прок-84" дійсно відсутні будь-які товаро-супровідні документи, якими б відображався рух товару від продавця до покупця. Цим самим позивач підтвердив факт ненадання у повному обсязі документального підтвердження взаємовідносин із ТОВ "Касторс", взятий відповідачем за підставу для призначення позапланової перевірки в порядку пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим доводи позивача про незаконність дій Лубенської ОДПІ щодо проведення податкової перевірки суд визнає безпідставними.

Надаючи правову оцінку вимозі щодо скасування податкового повідомлення-рішення з мотивів його протиправності, суд виходить з наступного.

Як зазначено вище, платнику збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ у зв'язку з виявленими перевіркою порушеннями вимог пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, підпункту "и" пункту 201 статті 201 Податкового кодексу України.

Коло платників податку на додану вартість, об'єкти, база, ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначено розділом V Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 Кодексу).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п. 198.3 Кодексу).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу (п. 198.6 Кодексу).

Як свідчать матеріали справи, фактичною підставою для висновку про заниження позивачем ПДВ є твердження податкового органу про безтоварність операцій з придбання шкіртовару та гофрокоробу у контрагента - ТОВ "Касторс".

У зв'язку з цим для вирішення питання щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту з'ясуванню підлягають обставини реальності господарської операції на підставі доказів, оцінку яким суд надаватиме з урахуванням положень статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому документи та інші дані, що спростовують чи підтверджують реальність здійснення господарської операції, які відображені в податковому обліку, будуть оцінюватися з урахуванням специфіки такої операцій.

Так, 06.08.2014 між ТОВ "Прок-84" (покупець) та ТОВ "Касторс" (постачальник) був укладений договір №40 купівлі-продажу (а.с. 35), за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар згідно видаткових накладних, а покупець - прийняти і оплатити цей товар на умовах передбачених цим договором. Найменування, кількість, асортимент та інші індивідуально визначені відомості про товар вказуються у видаткових накладних, що є невід'ємною частиною цього договору.

На підтвердження права формування податкового кредиту позивач надав копії податкових накладних (а.с. 75-82), видаткових накладних (а.с. 67-77, а.с. 81) та рахунків-фактури (а.с. 83-97), зі змісту яких суд встановив предмет договору купівлі-продажу, а саме: шкіртовар та гофрокороб всього на суму 1 080 000,00 грн, з яких ПДВ у сумі 180 000,00 грн включено до складу податкового кредиту позивача за серпень 2014 року.

Обґрунтовуючи необхідність купівлі шкіртовару та гофрокоробу у ТОВ "Касторс", представник позивача пояснив, що зазначений товар використовувався в рамках господарської діяльності ТОВ "Прок-84" для виробництва взуття, яке в подальшому реалізовувалося іншим контрагентам за договорами, наданими до матеріалів справи (а.с. 163-174).

Згідно з пунктом 2 договору купівлі-продажу, загальна сума договору визначається за домовленістю сторін згідно отриманих розрахунків на постачання товару на протязі дії даного договору. Форма розрахунків безготівкова.

На перевірку позивачем надавалися копії журналу-ордеру по рахунку 631 "розрахунки з вітчизняними постачальниками" за серпень та листопад 2014 року. Згідно з наданими позивачем на перевірку журналами-ордерами по рахунку 631 "розрахунки з вітчизняними постачальниками" за серпень 2014 року за ТОВ "Прок-84" станом на 01.09.2014 числиться заборгованість по розрахунках перед ТОВ "Касторс" на загальну суму 1 080 000,00 грн, в тому числі ПДВ - 180 000,00 грн (заборгованість у повному обсязі); за листопад 2014 року станом на 01.12.2014 числиться заборгованість по розрахунках перед ТОВ "Касторс" на загальну суму 1080000,00 грн, в тому числі ПДВ - 180 000,00 грн (заборгованість у повному обсязі).

Тобто, розрахунки за товар не проведено.

Незважаючи на те, що пунктом 2 договору передбачено безготівкову форму розрахунків, в тексті договору відсутня будь-яка інформація про реквізити для зарахування коштів (розрахункові рахунки тощо) продавця - ТОВ "Касторс". Так само не містять будь-яких даних і рахуки-фактур, копії яких позивач залучив до матеріалів справи. За даними перевірки оплату ТОВ "Прок-84" здійснити не могло по причині відсутності у ТОВ "Касторс" на дату проведення вказаних операцій відкритих рахунків в установах банків. Перший розрахунковий рахунок відкритий 04.09.2014 (а.с. 28).

На пропозицію суду надати докази розрахунків за товар, придбаний у ТОВ "Касторс", представник позивача повідомив про відсутність таких доказів.

Як зазначено в пункті 5.1 договору, якість товару повинна відповідати нормам і стандартам та бути підтверджена відповідними документами, які постачальник надає покупцеві.

Тобто, зміст вказаного пункту договору свідчить про досягнену між сторонами домовленість щодо надання відповідних документів на підтвердження якості товару, тоді як відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Всупереч обумовленим договірним обставинам представник позивача не надав будь-яких товарно-якісних документів, натомість зазначив, що наявність сертифікатів якості та відповідності в даному випадку не є обов'язковою, оскільки поставлений товар не міститься в Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.2005 № 28, а відповідно до статті 17 Закону України "Про підтвердження відповідності" сертифікація в законодавчо нерегульованій сфері провадиться на добровільних засадах у порядку, визначеному договором між заявником (виробником, постачальником) та органом із сертифікації.

У зв'язку з цим суд зазначає, що докази сертифікації чи підтвердження відповідності дійсно не відносяться до документів первинного бухгалтерського обліку. Проте відсутність таких документів у сукупності з іншими обставинами справи свідчить на користь висновку перевірки про відсутність самого факту здійснення господарської операції.

Цей факт, крім зазначеного, доводиться ще й тією обставиною, що сам договір складений 06.08.2014 у м. Лубни та підписаний директором ТОВ "Прок-84" Сіушкіним О.Є. та директором ТОВ "Касторс" Гончаровим Д.О. Разом з цим станом на дату вчинення правочину (дата укладення договору - 06.08.2014) директор ТОВ "Касторс" Гончаров Денис Олександрович, РНОКПП 3023111757, який підписав договір купівлі-продажу №40, ще не був призначений на посаду директора ТОВ "Касторс". Як свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 102-104) та податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1-ДФ) за 3-й квартал 2014 року (а.с. 98) Гончаров Д.О. перебуває на посаді лише з 21.08.2014.

Згідно з частиною другою статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Таким чином підписання договору особою, яка не має на те будь-яких повноважень, не створює для його учасників ніяких правових наслідків.

Аналізуючи обставини реальності здійснення вищевказаної господарської операції та перевіряючи її зв'язок із господарською діяльністю позивача, суд в ході дослідження податкових накладних встановив, що у графі "вид цивільно-правового договору" зазначено "договір купівлі-продажу від 06.08.2014 №40", який, як встановлено вище, укладений з порушенням вимог статті 207 Цивільного кодексу України. Крім того, в графі "місцезнаходження (податкова адреса) продавця" зазначено "вул. Новоконстянтинівська, буд. 4Б оф. 8, м. Київ, 04655", що не відповідає даним по ТОВ "Касторс" відображеним у Єдиному державному реєстрі на момент укладення договору. Так, згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців місцезнаходженням юридичної особи є "вул. М. Тимошенка, б. 21, н/п № 3, Оболонський район, м. Київ, 04205 (а.с. 102).

Відповідно до підпунктів "и", "ґ" пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити, зокрема, вид цивільно-правового договору; місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку.

За змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з частиною першою статті 9 цього ж Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, у зв'язку з порушенням порядку заповнення податкової накладної, така податкова накладна вважається недійсною, що, у свою чергу, виключає право платника на включення суми ПДВ за такою податковою накладною до складу податкового кредиту.

З огляду на всі встановлені вище обставини суд приходить до висновку про законність дій податкового органу в частині нарахування позивачу грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 180 000,00 грн, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням ч. 4 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", залишок належної до сплати суми судового збору у розмірі 3 045,00 грн підлягає стягненню з позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прок-84" (ідентифікаційний код 33470496) на користь Державного бюджету України (р/р №31213206784002, отримувач коштів: УДКС України у м. Полтаві, 22030001, код отримувача за ЄДРПОУ: 38019510, банк отримувача: ГУДКС України у Полтавській області, код банку отримувача (МФО): 831019, код класифікації доходів бюджету: 22030001, призначення платежу: судовий збір, Полтавський окружний адміністративний суд (код ЄДРПОУ 35521510)) залишок несплаченої частини судового збору у розмірі 3 045 (три тисячі сорок п'ять) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 24.02.2015.

Суддя Є.Б. Супрун