Постанова

від 27.02.2015 по справі 823/162/15

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2015 року справа № 823/162/15

м. Черкаси

15 год. 10 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Орленко В.І.,

при секретарі - Дудці Г.О.,

за участю представника позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Прудивус» Татаринова О.С. - за довіреністю від 29.01.2015р.,

представника відповідача Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області Савенко Ю.Н. - за довіреністю від 03.11.2014р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Прудивус» до Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Прудивус», в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 26.01.2015 №0000032210 та №0000042210.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, обґрунтовуючи їх тим, що позивачем придбано за договором купівлі-продажу у дочірнього підприємства «Кондитерська корпорація «Рошен» нежитлові будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: Черкаська обл., м. Умань, вул. Дерев'янка, буд. 4-б. Сторонами в договорі обумовлено вартість вказаних приміщень в розмірі 7 203 000 грн., крім того ПДВ - 1 440 600 грн., всього 8 643 600 грн. шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на рахунок продавця у строк до 11 жовтня 2017 року включно. На підставі наведеного договору ДП «Кондитерська корпорація «Рошен» виписало позивачу видаткову та податкову накладні на повну вартість придбаного майна. Сума ПДВ в розмірі 1 440 600 грн. включена позивачем до складу податкового кредиту в декларації з ПДВ за грудень 2013 року. Декілька проведених перевірок декларування вказаної суми ПДВ не виявили порушень податкового законодавства позивачем, однак за наслідками останньої відповідач зробив висновки, що позивач не мав права декларувати від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту за грудень 2013 року тому, що право власності на вказане приміщення у позивача не виникло, оскільки право власності на нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації.

Представник позивача зазначив, що у разі укладення договору купівлі-продажу з відкладальною умовою право власності у покупця виникає тільки після оплати відповідного товару, а тому для здійснення державної реєстрації права власності на підставі такого договору, необхідною умовою є подання особою, що звернулась за відповідною реєстрацією, документа, що підтверджує факт проведення такої оплати. Тобто, договір купівлі-продажу є не виконаним сторонами до кінця і його виконання триватиме до моменту повного розрахунку. Проте, під час його виконання змінився майновий стан сторін: майно (нежитлові будівлі) вийшли з володіння і користування продавця та перейшли до покупця, а грошові кошти переходять у власність від покупця до продавця.

Представник позивача стверджує, що основою для нарахування та виплати податків є реальні зміни майнового стану платника податків. Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Факт придбання майна підтверджується договором купівлі-продажу, а факт передачі - актом приймання-передачі нежитлових будівель та споруд від 11.10.2013, які жодною зі сторін не оспорювалися та не визнавалися недійсними у судовому порядку. Також, станом на 30.09.2014 року ТОВ «Прудивус» перерахувало кошти ДП «Кондитерська корпорація «Рошен» на загальну суму 3 413 490 грн., в тому числі ПДВ 568 915 грн., що також не заперечується контролюючим органом та додатково підтверджує зміну майнового стану сторін.

За вказаних обставин представник позивача вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Представник відповідача проти заявленого адміністративного позову заперечує, мотивуючи це тим, що відповідно до п. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. Згідно до п.1 ст. 210 Цивільного кодексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Як стверджує представник відповідача, відповідно до ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, а тому правочин з купівлі - продажу нежитлових будівель та споруд буде вчиненим лише з моменту державної реєстрації права власності на такі нежитлові будівлі та споруди, який і буде датою виникнення права ТОВ «Прудивус» на віднесення сум податку до податкового кредиту у зв'язку з отриманням товару, за умови оформлення податкових накладних.

З наведених підстав представник відповідача вважає, що оскаржувані рішення є законними та не підлягають скасуванню.

Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Прудивус" зареєстроване суб'єктом господарювання 28.10.2010р., код за ЄДРПОУ 37412244; взято на податковий облік в органах доходів і зборів 29.12.2010р.; зареєстроване платником ПДВ, індивідуальний податковий номер 374122423052.

Згідно відомостей, які містяться в матеріалах справи, у період з 01.10.2014 по 07.10.2014 проводилась документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Прудивус» з питань нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту по декларації з ПДВ за грудень 2013 року. За результатами вказаної перевірки складено довідку від 14.10.2014 №2207/23-05-22/37412244, відповідно до якої, перевіркою не встановлено порушень при відображенні ТОВ «Прудивус» у декларації за грудень 2013 року від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у сумі 1 244 669 грн.

У період з 12.11.2014 по 14.11.2014 проводилась документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Прудивус» з питань достовірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту по декларації з ПДВ за грудень 2013 року, поданої до Уманської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Черкаській області 17.01.2014 року № 9087846637. За результатами вказаної перевірки складено довідку від 21.11.2014 №2680/23-05-22/37412244, відповідно до якої, перевіркою не встановлено порушень при відображенні ТОВ «Прудивус» у декларації з ПДВ за грудень 2013 року від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у сумі 1 244 669 грн.

В судовому засіданні суд встановив, що у період з 22.12.2014 по 26.12.2014 проводилась документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Прудивус» з питань достовірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту по декларації за грудень 2013 року, поданої до Уманської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Черкаській області 17.01.2014 року №9087846637.

За результатами перевірки винесено акт від 29.12.2014 року №2/23-00-03-0129/37412244 (далі по тексту - акт перевірки), яким зафіксовано порушення позивачем п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого у декларації за грудень 2013 року встановлено завищення податкового кредиту у розмірі 1 440 600 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту у розмірі 1 244 669 грн., заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту, тобто заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 195 931 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення:

- від 26.01.2015 № 0000032210 форми «В», яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 244 669 грн.;

- від 26.01.2015 № 0000042210 форми «Р», яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 244 913 грн. 75 коп., в тому числі за основним платежем - 195 931 грн. та за штрафними санкціями - 48 982 грн. 75 коп.

Вирішуючи даний спір, з огляду на аргументацію сторін, суд враховує, що згідно підпункту 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Суд звертає увагу, що абзацом 2 підпункту 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України чітко передбачено, що рішення про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається контролюючим органом вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Як вбачається з акту перевірки, названа перевірка позивача проведена саме на підставі підпункту 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та наказу Головного управління державної фіскальної служби у Черкаській області від 16.12.2014 №76.

Разом з тим, заперечуючи проти адміністративного позову представник відповідача не надав у судове засідання доказів, які підтверджують початок службового розслідування стосовно посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня, які проводили попередні дві перевірки з тих самих підстав чи доказів, які підтверджують повідомлення вказаним особам про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

За таких обставин, суд вважає незаконним проведення перевірки позивача з питань достовірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту по декларації за грудень 2013 року, поданої до Уманської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Черкаській області 17.01.2014 року №9087846637.

Щодо суті зафіксованих актом перевірки порушень, суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 334 Цивільного кодексу України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме право власності на нерухоме майно.

Проаналізувавши наведені положення нормативно-правових актів, суд приходить до висновку, що закон дійсно пов'язує виникнення права власності на нерухоме майно з моменту його державної реєстрації.

Проте, на переконання суду, для вирішення питання про наявність у позивача права на податковий кредит у першу чергу слід керуватись положеннями Податкового кодексу України, оскільки згідно пункту 3.1 статті 3 вказаного кодексу податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Крім того, згідно частини 2 статті 1 Цивільного кодексу України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Аналізуючи положення Податкового кодексу України, які регулюють відносини щодо справляння податку на додану вартість, суд встановив, що у відповідності до підпункту «б» пункту 198.1 статті 198 вказаного кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

В силу положень пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України (в редакція, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

З наведених положень Податкового кодексу України слідує висновок, що платник податків одержує право на податковий кредит у разі здійснення операцій з придбання необоротних активів з дати отримання цих активів, що підтверджено податковою накладною.

В судовому засіданні встановлено, що між позивачем та дочірнім підприємством «Кондитерська корпорація «Рошен» укладено договір купівлі-продажу нежитлових будівель та споруд без номеру від 11 жовтня 2013 року, згідно умов якого останнє передало у власність, а позивач прийняв у власність нежитлові будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: Черкаська область, місто Умань, вул. Дерев'янка, буд 4-б. Вартість продажу предмету договору становить 7 203 000 грн., крім того ПДВ - 1 440 600 грн., всього 8 643 600 грн. Позивач зобов'язався сплатити вказану суму шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на рахунок продавця у строк до 11 жовтня 2017 року включно.

Пунктом 6.9 вказаного договору передбачено, що право власності на предмет договору виникає у позивача після повної оплати за цим договором та з моменту його державної реєстрації та реєструється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Сторони погодили, що передача предмету договору та передача технічної документації на нежитлові будівлі та споруди здійснюється 11 жовтня 2013 року за актом прийому-передачі, підписаним у простій письмовій формі.

Згідно відомостей, які містяться в матеріалах справи, сторонами 11 жовтня 2013 року підписано акт прийому-передачі нежитлових будівель та споруд, що знаходяться за адресою: Черкаська область, місто Умань, вул. Дерев'янка, буд 4-б, технічної та іншої документації по вказаному об'єкту.

Дочірнє підприємство «Кондитерська корпорація «Рошен» виписало позивачу видаткову накладну №80004739 від 11.10.2013 та податкову накладну №52209 від 11.10.2013 на повну вартість вказаного майна в розмірі 8 643 600 грн. в тому числі ПДВ 1 400 600 грн.

Таким чином, позивач отримав нежитлові будівлі та споруди 11 жовтня 2013 року, що підтверджено податковою накладною.

Позивач включив зазначену суму ПДВ в розмірі 1 400 600 грн. до складу податкового кредиту за грудень 2013 року, подавши 17.01.2014 до Уманської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Черкаській області відповідну декларацію.

Як встановлено в судовому засіданні, станом на 30.09.2014 позивач перерахував кошти дочірньому підприємству «Кондитерська корпорація «Рошен» на загальну суму 3 413 490 грн., в тому числі ПДВ 568 915 грн.

На переконання суду факт отримання позивачем нерухомого майна на підставі договору купівлі-продажу за актом прийому-передачі є достатньою підставою для включення до складу податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 1 400 600 грн., що підтверджена податковою накладною, навіть за умови якщо дата переходу права власності на це майно відкладена у часі до повної оплати вартості товару.

Виходячи з положень підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Абзацом «а» вказаного підпункту визначено, що постачанням товарів також вважається фактична передача матеріальних активів іншій особі на підставі договору про фінансовий лізинг чи іншої домовленості, відповідно до якої оплата відстрочена, але право власності на матеріальні активи передається не пізніше дати здійснення останнього платежу.

У відповідності до підпункту 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Зважаючи, що укладений між позивачем та ДП «Кондитерська корпорація «Рошен» договір купівлі-продажу передбачає перехід права власності на нерухоме майно, суд вважає необґрунтованими посилання контролюючого органу на відсутність підстав на формування позивачем податкового кредиту за грудень 2013 року.

Суд відхиляє доводи контролюючого органу щодо виникнення права на податковий кредит з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно, оскільки це не передбачено положеннями Податкового кодексу України.

У відповідності до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому в силу положень частини 2 статті 71 вказаного кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представник відповідача в судовому засіданні не довів належними та допустимими доказами правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Отже, враховуючи сукупність встановлених вище обставин справи, суд приходить до висновку про законність формування позивачем податкового кредиту за грудень 2013 року у зв'язку з включенням до його складу суми податку на додану вартість в розмірі 1 400 600 грн., а тому оскаржувані податкові повідомлення - рішення Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 26.01.2015р. №0000032210 та №0000042210, є протиправними та підлягають скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 26.01.2015р. №0000032210 та №0000042210.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Прудивус» 633 (шістсот тридцять три) грн. 36 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.І. Орленко

Повний текст постанови виготовлений 04.03.2015.