КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/162/15 Головуючий у 1-й інстанції: Орленко В.І. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.
У Х В А Л А
Іменем України
22 квітня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судці: Чаку Є.В.,
суддів: Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.
за участю секретаря Муханькової Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Прудивус» до Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Прудивус» (далі - позивач) звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000032210 та № 0000042210 від 26.01.2015 року.
Черкаський окружний адміністративний суд своєю постановою від 27 лютого 2015 року адміністративний позов задовольнив.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2015 року та постановити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, у період з 22.12.2014 року по 26.12.2014 року проводилася документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Прудивус» з питань достовірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту по декларації за грудень 2013 року, поданої до Уманської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Черкаській області 17.01.2014 року № 9087846637.
За результатами перевірки винесено акт від 29.12.2014 року № 2/23-00-03-0129/37412244 (далі по тексту - акт перевірки), яким зафіксовано порушення позивачем п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого у декларації за грудень 2013 року встановлено завищення податкового кредиту у розмірі 1 440 600 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту у розмірі 1 244 669 грн., заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту, тобто заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 195 931 грн.
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення:
- від 26.01.2015 року № 0000032210 форми «В», яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 244 669 грн.;
- від 26.01.2015 року № 0000042210 форми «Р», яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 244 913 грн. 75 коп., в тому числі за основним платежем - 195 931 грн. та за штрафними санкціями - 48 982 грн. 75 коп.
З приводу даних спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Відповідно до частини 4 статті 334 Цивільного кодексу України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме право власності на нерухоме майно.
Проаналізувавши наведені положення нормативно-правових актів, суд приходить до висновку, що закон дійсно пов'язує виникнення права власності на нерухоме майно з моменту його державної реєстрації.
Аналізуючи положення Податкового кодексу України, які регулюють відносини щодо справляння податку на додану вартість, суд встановив, що у відповідності до підпункту «б» пункту 198.1 статті 198 вказаного кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).
В силу положень пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України (в редакція, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною .
З наведених положень Податкового кодексу України вбачається, що платник податків одержує право на податковий кредит у разі здійснення операцій з придбання необоротних активів з дати отримання цих активів, що підтверджено податковою накладною.
Так, між позивачем та дочірнім підприємством «Кондитерська корпорація «Рошен» укладено договір купівлі-продажу нежитлових будівель та споруд без номеру від 11 жовтня 2013 року, згідно умов якого останнє передало у власність, а позивач прийняв у власність нежитлові будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: Черкаська область, місто Умань, вул. Дерев'янка, буд 4-б. Вартість продажу предмету договору становить 7 203 000 грн., крім того ПДВ - 1 440 600 грн., всього 8 643 600 грн. Позивач зобов'язався сплатити вказану суму шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на рахунок продавця у строк до 11 жовтня 2017 року включно.
Пунктом 6.9 вказаного договору передбачено, що право власності на предмет договору виникає у позивача після повної оплати за цим договором та з моменту його державної реєстрації та реєструється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Сторони погодили, що передача предмету договору та передача технічної документації на нежитлові будівлі та споруди здійснюється 11 жовтня 2013 року за актом прийому-передачі, підписаним у простій письмовій формі.
Згідно відомостей, які містяться в матеріалах справи, сторонами 11 жовтня 2013 року підписано акт прийому-передачі нежитлових будівель та споруд, що знаходяться за адресою: Черкаська область, місто Умань, вул. Дерев'янка, буд 4-б, технічної та іншої документації по вказаному об'єкту.
Дочірнє підприємство «Кондитерська корпорація «Рошен» виписало позивачу видаткову накладну № 80004739 від 11.10.2013 року та податкову накладну № 52209 від 11.10.2013 року на повну вартість вказаного майна в розмірі 8 643 600 грн. в тому числі ПДВ 1 400 600 грн.
Таким чином, позивач отримав нежитлові будівлі та споруди 11 жовтня 2013 року, що підтверджено податковою накладною.
Позивач включив зазначену суму ПДВ в розмірі 1 400 600 грн. до складу податкового кредиту за грудень 2013 року, подавши 17.01.2014 року до Уманської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Черкаській області відповідну декларацію.
Станом на 30.09.2014 року позивач перерахував кошти ДП «Кондитерська корпорація «Рошен» на загальну суму 3 413 490 грн., в тому числі ПДВ 568 915 грн.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що факт отримання позивачем нерухомого майна на підставі договору купівлі-продажу за актом прийому-передачі є достатньою підставою для включення до складу податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 1 400 600 грн., що підтверджена податковою накладною, навіть за умови якщо дата переходу права власності на це майно відкладена у часі до повної оплати вартості товару.
Виходячи з положень підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Абзацом «а» вказаного підпункту визначено, що постачанням товарів також вважається фактична передача матеріальних активів іншій особі на підставі договору про фінансовий лізинг чи іншої домовленості, відповідно до якої оплата відстрочена, але право власності на матеріальні активи передається не пізніше дати здійснення останнього платежу.
У відповідності до підпункту 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.
Зважаючи, що укладений між позивачем та ДП «Кондитерська корпорація «Рошен» договір купівлі-продажу, який передбачає перехід права власності на нерухоме майно, то колегія суддів вважає необґрунтованими посилання контролюючого органу на відсутність підстав на формування позивачем податкового кредиту за грудень 2013 року.
Суд відхиляє доводи контролюючого органу щодо виникнення права на податковий кредит з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно, оскільки це не передбачено положеннями Податкового кодексу України.
Отже, враховуючи сукупність встановлених вище обставин справи, суд приходить до висновку про законність формування позивачем податкового кредиту за грудень 2013 року у зв'язку з включенням до його складу суми податку на додану вартість в розмірі 1 400 600 грн., а тому оскаржувані податкові повідомлення - рішення Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 26.01.2015 року № 0000032210 та № 0000042210, є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відтак, з огляду на встановлені в ході розгляду спору обставини, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено правомірності прийнятих ним оскаржуваних рішень, а тому приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області - залишити без задоволення.
Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Чаку Є.В.
Судді: Мєзєнцев Є.І.
Файдюк В.В.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.04.2015 |
Оприлюднено | 29.04.2015 |
Номер документу | 43733880 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Чаку Є.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні