Постанова

від 23.02.2015 по справі 826/19364/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 лютого 2015 року 13:43 № 826/19364/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О., при секретарі судового засідання Приходько О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Промінь безпека» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві провизнання дій протиправними, скасування податкового повідомлення-рішення від 12.11.2014 р. № 0006042203,

за участю представників сторін :

від позивача: Бойко Ю.А.

від відповідача: Буркова О.М.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 23 лютого 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промінь Безпека» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, в якому просить:

1. Визнати протиправними дії відповідача стосовно проведення позапланової документальної невиїзної перевірки з питань фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ «ЕВС БРЕЙК Україна» (код ЄДРПОУ 37068415).

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.11.2014 р. № 0006042203.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки від 24.10.2014 р. № 7923/26-51/22-03/37905592 щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.11.2014 р. № 0006042203, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання на загальну суму 96 728,75 грн.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених в запереченнях на позовну заяву.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Промінь Безпека» з питань фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ «ЕВС Брейкс Україна» за період діяльності з 01.01.2014 р. по 31.05.2014 р.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Промінь Безпека»: п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 77 383,00 грн., в тому числі за:

- січень 2014 р. - 2517,00 грн.;

- березень 2014 р. - 28867,00 грн.;

- квітень 2014 р. - 23 833,00 грн.;

- травень 2014 р. - 22 167,00 грн.

За результатами перевірки складено акт від 24.10.2014 р. № 7923/26-51/22-03/37905592 та винесено податкове повідомлення-рішення від 12.11.2014 р. № 0006042203, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах на загальну суму 96 728,75 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 77 383,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 19 345,75 грн.

За результатами розгляду заперечень, ДПІ у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві прийнято рішення від 07.11.2014 р. № 12592/10/26-51-22-03, яким встановлено відсутність підстав для перегляду акту перевірки від 24.10.2014 р. № 7923/26-51/22-03/37905592.

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про його скасування.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Положеннями статті 79 Податкового кодексу України визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

Отже, положеннями вказаної вище статті визначено підстави, за яких контролюючим органом проводиться документальна позапланова невиїзна перевірка.

Як вбачається з матеріалів справи, перевірка проводилася на підставі наказу начальника ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 14.10.2014 р. 1302-П, який, разом із повідомленням від 14.10.2014 р. № 54 про проведення перевірки, було надіслано позивачу рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та отримано 16.10.2014 р. особисто ОСОБА_4

Отже, документальна позапланова невиїзна перевірка проводилася у відповідності до вимог чинного законодавства.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача стосовно проведення позапланової документальної невиїзної перевірки з питань фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ «ЕВС БРЕЙК Україна» (код ЄДРПОУ 37068415, а тому відмовляє в їх задоволенні.

Разом з тим, пунктом 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV (далі - Закон № 996) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

З урахуванням пункту 2 статті 3 Закону України № 996 фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 Закону України № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу об'єктом оподаткування є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виходячи із системного аналізу вищенаведених правових норм для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Виходячи з вищенаведеного, відображенню в бухгалтерському обліку та податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, при наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську операцію.

Відповідно до пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704 (далі - Положення № 88), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення; господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі останнього від 02.06.2011 р. №742/11/13-11.

З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товару з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

При цьому, наявність належним чином оформлених податкових накладних є обов'язковою, але не вичерпною обставиною для формування податкового кредиту. Зокрема, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то, відповідно, придбання таких товарів або послуг не відбулося, право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права на придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Промінь безпека» зареєстровано Дарницькою районною у м. Києві державною адміністрацією, взято на облік у ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві. Основним видом діяльності ТОВ «Промінь безпека» є діяльність приватних охоронних служб.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом перевірки стали фінансово-господарські взаємовідносини позивача з ТОВ «ЕВС Брейкс Україна».

Так, між ТОВ «ЕВС Брейкс Україна» (виконавець) та ТОВ «Промінь безпека» (замовник) укладено договір про надання послуг по технічному обстеженню об'єкту від 03.01.2014 р. № б/н, відповідно до умов якого, замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання з надання послуг по технічному обстеженню об'єкту.

На підтвердження виконання робіт позивачем надано суду акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкові накладні, рахунки-фактури, оборотно-сальдову відомість, заявки на проведення робіт, звіти з виконаних робіт.

Також позивачем було укладено договір про надання послуг по охороні об'єктів № 3-16 від 23.12.2013 р. з ТОВ «Еколь Логістик».

Згідно матеріалів справи, перевірку проведено на підставі наданих документів ТОВ «Промінь Безпека» та з урахуванням:

- Листа №6687/7/15-32-09-02 від 29.07.2014 р. ВКР СУ ФР ГУ Міндоходів в Одеській області, з додатком до нього - постановою від 29.07.2014 р. про призначення документальної позапланової виїзної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів ТОВ «Промінь Безпека» по взаємовідносин з ТОВ «ЕВС Брейкс Україна».

- Листа №7148/7/15-32-09-02 від 18.08. 2014 р. ВКР СУ ФР ГУ Міндоходів в Одеській області, з додатком до нього - копією протоколу допиту свідка ОСОБА_5 від 27.06.2014р., який являється директором ТОВ «ЕВС Брейкс Україна».

Відповідно до наданого пояснення на підприємстві працює 6 чоловік, середня заробітна плата одного працівника становить - 1666,67 грн.

Згідно отриманої формації, в ході досудового розслідування встановлено, що група осіб у складі: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 під керівництвом ОСОБА_9, організували діяльність так званого «конвертаційного центру». Схема не законної діяльності «конвертаційного центру» полягала в тому, що вказані особи використовуючи підприємства з ознаками фіктивності, ТОВ "ЕВС БРЕЙКС Україна" (код ЄДРПОУ 37068415), документально оформляли неіснуючі фінансово - господарські операції з продажу товарів (робіт, послуг), після чого передавали вказані документи замовникам послуг реально діючим суб'єктам господарської діяльності різних областей України для їхнього відображення в бухгалтерському і податковому обліках з метою незаконного формування податкового кредиту і валових витрат, заниження своїх податкових зобов'язань з податку на додану вартість і податку на прибуток підприємств.

У подальшому, клієнти «конвертаційного центру» перераховували грошові кошти на банківські рахунки фіктивних підприємств, які знімалися готівкою та поверталися представникам діючих суб'єктів господарської діяльності за виключенням частини коштів в якості оплати за надані послуги.

В ході проведення обшуків за адресами діяльності «конвертаційного центру» виявлено та вилучено фінансового - господарські документи, печатки вказаних підприємств з ознаками фіктивності.

ТОВ «ЕВС Брейкс Україна» (код ЄДРПОУ 37068415) зареєстровано 13.05.2010 Головним управлінням юстиції у м. Києві за №12241020000049605, взято на податковий облік в Білоцерківську ОДПІ ГУ Міндоходів 17.05.2010 за №16042, засновник та директор ОСОБА_10.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_5 ознайомився із пред'явленими документами та підтвердив, що останні були підписані ним. Зазначив, що для діяльності товариства ліцензія не була потрібна. Роботу виконували робітники, особисто роботи не виконував.

Разом з тим, надаючи правову оцінку обставинам справи, суд не може погодитись з доводами позивача та критично ставиться до наданих позивачем первинних документів бухгалтерського обліку, підтверджуючих здійснення господарських операцій з вказаним контрагентом, а також до пояснень свідка ОСОБА_5, з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Вищий адміністративний суд України в своєму листі від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11 звернув увагу судів на те, що належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Дослідивши надані позивачем первинні документи, суд приходить до висновку про неможливість встановлення об'єкту оподаткування. З наданих позивачем документів неможливо встановити, які об'єкти підлягали охороні, якими силами та засобами виконувалися роботи (надавалися послуги); позивачем не надано доказів наявності основних фондів, наявності оформлених працівників відповідної кваліфікації; доказів приймання та передачі об'єктів охорони.

Про здійснення господарських операцій свідчить лише фактичний рух активів.

З огляду на вищевказане, враховуючи відсутність документів, які б могли достовірно свідчити про товарність господарських операцій між ТОВ «Промінь Безпека» та ТОВ «ЕВС Брейкс Україна», суд дійшов висновку про не підтвердження реальності проведення господарських операцій, тобто, про відсутність операцій, які можуть бути об'єктом оподаткування ПДВ.

Наведені у сукупності обставини та досліджені судом документальні докази, суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції з продажу товарів та надання послуг фактично не мали реального характеру, замовлення та виконання робіт оформлені лише документально та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені укладеними договорами.

Враховуючи вищенаведене, із наданих позивачем документів не можливо встановити зв'язок між його господарською діяльністю, придбанням послуг та їх реалізацією, руху активів, а, відтак, позивач не довів, що його дії по формуванню податкового кредиту є правомірними.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що наслідки порушення податкового законодавства застосовуються незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Враховуючи вищенаведене, суд погоджується із висновком податкового органу про те, що в порушення вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 77 383,00 грн.

Оскільки судом не встановлено підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 12.11.2014 р. № 0006042203, відповідно, відсутні підстави для задоволення даних позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивач не довів обставин в обґрунтування своїх вимог, в зв'язку з чим, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають поверненню.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь безпека» відмовити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь безпека» (код ЄДРПОУ 37905592) решту суми судового збору у розмірі 1741,11 грн. до Державного бюджету України.

3. Доручити ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь безпека» (код ЄДРПОУ 37905592) решту суми судового збору у розмірі 1741,11 грн.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук

Повний текст постанови складено 02.03.2015 р.