Постанова

від 09.06.2015 по справі 826/19364/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/19364/14 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О.

Суддя-доповідач: Собків Я.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 червня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Ключковича В.Ю., Борисюк Л.П.,

при секретарі: Присяжній Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь безпека" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь безпека" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання дій протиправними, скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь Безпека» звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, в якому просив:

1. Визнати протиправними дії відповідача стосовно проведення позапланової документальної невиїзної перевірки з питань фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ «ЕВС БРЕЙК Україна» (код ЄДРПОУ 37068415).

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 12.11.2014 р. № 0006042203.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 лютого 2015 року в задоволенні вимог даного позову відмовлено.

Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити даний позов в повному обсязі.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Промінь Безпека» з питань фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ «ЕВС БрейксУкраїна» за період діяльності з 01.01.2014 по 31.05.2014.

Перевірка проводилася на підставі наказу начальника ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 14.10.2014 1302-П, який разом із повідомленням від 14.10.2014 № 54 про проведення перевірки, було надіслано позивачу рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та отримано 16.10.2014 особисто ОСОБА_3

За результатами перевірки складено акт від 24.10.2014 № 7923/26-51/22-03/37905592 (далі - Акт перевірки), у висновках якого зафіксовано порушення ТОВ «Промінь Безпека» п.198.3, п.198.6ст.198, п.201.4, п.201.6, п.201.10ст.201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 77 383,00 грн., в тому числі за: січень 2014 р. - 2517,00 грн.; березень 2014 р. - 28867,00 грн.; квітень 2014 р. - 23 833,00 грн.; травень 2014 р. - 22 167,00 грн.

На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.11.2014 № 0006042203, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах на загальну суму 96 728,75 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 77 383,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 19 345,75 грн.

До викладених вище висновків щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства податковий орган дійшов на підставі наступних установлених в ході перевірки обставин.

ТОВ «Промінь безпека» зареєстровано Дарницькою районною у м. Києві державною адміністрацією, взято на облік у ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві. Основним видом діяльності ТОВ «Промінь безпека» є діяльність приватних охоронних служб. Предметом перевірки стали фінансово-господарські взаємовідносини позивача з ТОВ «ЕВС БрейксУкраїна».

Між ТОВ «ЕВС БрейксУкраїна» (виконавець) та ТОВ «Промінь безпека» (замовник) укладено договір про надання послуг по технічному обстеженню об'єкту від 03.01.2014 № б/н, відповідно до умов якого, замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання з надання послуг по технічному обстеженню об'єкту.

На підтвердження виконання робіт позивачем до перевірки і суду надані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкові накладні, рахунки-фактури, оборотно-сальдову відомість, заявки на проведення робіт, звіти з виконаних робіт.

Також, позивачем було укладено договір про надання послуг по охороні об'єктів № 3-16 від 23.12.2013 з ТОВ «Еколь Логістик».

Згідно з матеріалами справи, перевірку проведено на підставі наданих ТОВ «Промінь Безпека»первинних документів та з урахуванням:

- Листа № 6687/7/15-32-09-02 від 29.07.2014 ВКР СУ ФР ГУ Міндоходів в Одеській області, з додатком до нього - постановою від 29.07.2014 про призначення документальної позапланової виїзної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів ТОВ «Промінь Безпека» по взаємовідносинах з ТОВ «ЕВС БрейксУкраїна»;

- Листа № 7148/7/15-32-09-02 від 18.08. 2014 ВКР СУ ФР ГУ Міндоходів в Одеській області, з додатком до нього - копією протоколу допиту свідка ОСОБА_5 від 27.06.2014 - директора ТОВ «ЕВС БрейксУкраїна».

Відповідно до наданого пояснення на підприємстві працює 6 чоловік, середня заробітна плата одного працівника становить - 1666,67 грн.

Згідно з отриманою відповідачем формацією, в ході досудового розслідування встановлено, що група осіб під керівництвом ОСОБА_6, організували діяльність так званого «конвертаційного центру». Схема незаконної діяльності «конвертаційного центру» полягала в тому, що вказані особи використовуючи підприємства з ознаками фіктивності, ТОВ «ЕВС БРЕЙКС Україна» (код ЄДРПОУ 37068415), документально оформляли неіснуючі фінансово - господарські операції з продажу товарів (робіт, послуг), після чого передавали вказані документи замовникам послуг реально діючим суб'єктам господарської діяльності різних областей України для їхнього відображення в бухгалтерському і податковому обліках з метою незаконного формування податкового кредиту і валових витрат, заниження своїх податкових зобов'язань з податку на додану вартість і податку на прибуток підприємств.

У подальшому, клієнти «конвертаційного центру» перераховували грошові кошти на банківські рахунки фіктивних підприємств, які знімалися готівкою та поверталися представникам діючих суб'єктів господарської діяльності за виключенням частини коштів в якості оплати за надані послуги.

В ході проведення обшуків за адресами діяльності «конвертаційного центру» виявлено та вилучено фінансового - господарські документи, печатки вказаних підприємств з ознаками фіктивності.

ТОВ «ЕВС БрейксУкраїна» (код ЄДРПОУ 37068415) зареєстровано 13.05.2010 Головним управлінням юстиції у м. Києві за № 12241020000049605, взято на податковий облік в Білоцерківську ОДПІ ГУ Міндоходів 17.05.2010 № 16042, засновник та директор ОСОБА_7

Водночас, допитаний в судовому засіданні судом першої інстанції ОСОБА_7.о знайомився із пред'явленими документами та підтвердив, що останні були підписані ним. Зазначив, що для діяльності товариства ліцензія не була потрібна. Роботу виконували робітники, особисто роботи не виконував.

Крім того, в матеріалах справи міститься копія письмових пояснень ОСОБА_7 від 24.10.2014, в яких останній повідомляє про спростування наданих раніше органам податкової міліції свідчень, оскільки такі були надані ним під тиском працівників контролюючих органів.

Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що документальна позапланова невиїзна перевірка позивача проводилася податковим органом у відповідності до вимог чинного законодавства. Водночас, на думку суду першої інстанції, відсутність документів, які б могли достовірно свідчити про товарність господарських операцій між ТОВ «Промінь Безпека» та ТОВ «ЕВС БрейксУкраїна», свідчить про не підтвердження реальності проведення господарських операцій, тобто, про відсутність операцій, які можуть бути об'єктом оподаткування ПДВ. Отже, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оспорюване податкове повідомлення-рішення є правомірним та скасуванню не підлягає.

Надаючи правову оцінку установленим обставинам цієї справи, колегія суддів не може погодитись зі вказаними висновками суду першої інстанції в повній мірі та виходить з наступного.

Відповідно до п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Також документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону (пп. 78.1.11 ПК України).

Положеннями статті 79 Податкового кодексу України визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями77та78цьогоКодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

Ураховуючи викладені положення ПК України, суд апеляційної інстанції погоджується з обґрунтованим висновком суду першої інстанції щодо правомірності дій відповідача з проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Промінь Безпека» на підставі наказу начальника ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 14.10.2014 1302-Пта повідомлення від 14.10.2014 № 54.

Водночас, суд апеляційної інстанції не бере до уваги посилання апелянта на те, що ТОВ «Промінь Безпека» на запит податкового органу надало необхідні первинні документи і пояснення щодо взаємовідносин з контрагентом ТОВ «ЕВС БрейксУкраїна» (вх. № 14982/10 від 10.09.2014), оскільки це не позбавляє права контролюючого органу здійснити перевірку на підставі відповідного наказу і повідомлення, якщо відповіддю платника податків не спростовано підозри щодо можливого порушення податкового законодавства.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до змісту Акта перевірки її здійснено, зокрема з урахуванням постанови від 29.07.2014 про призначення документальної позапланової виїзної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів ТОВ «Промінь Безпека» по взаємовідносинах з ТОВ «ЕВС БрейксУкраїна», що виключає необхідність надсилання запиту про надання пояснень і документів.

Таким чином, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову в частині визнання протиправними дій відповідача стосовно проведення позапланової документальної невиїзної перевірки позивача з питань фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ «ЕВС БрейкУкраїна».

Згідно з частиною 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до вимог частини першої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до частини четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, колегія суддів вважає безпідставними посилання податкового органу на матеріали досудового слідства у кримінальному провадженні, в якому не винесено обвинувального вироку, оскільки ці матеріали повинні оцінюватись судом під час розгляду такого кримінального провадження та у цій справі не є належним доказом безтоварності операцій позивача з контрагентом.

Водночас, зібрані у рамках кримінального провадження дані щодо діяльності ТОВ «ЕВС БрейксУкраїна» та його керівника ОСОБА_7 спростовуються поясненнями цієї особи, отриманими у межах розгляду цієї справи.

Відповідно до статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши у сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, колегія суддів дійшла висновку про те, що реальність здійснення господарських відносин ТОВ «Промінь Безпека» з ТОВ «ЕВС БрейксУкраїна» підтверджено належним чином оформленими бухгалтерськими документами, зокрема, договором; податковими накладними; актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунками-фактурами, оборотно-сальдовою відомістю, заявками на проведення робіт, звітами з виконаних робіт,а позивач правомірно на їх підставі сформував податковий кредит з ПДВ на спірну суму у зв'язку з наступним.

Згідно з підпунктом14.1.181 пункту14.1 статті14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України установлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно із пунктом 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України установлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 201.1статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті, є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні облікові документи можуть бути складені на паперових носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 № 1379, податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у цьому пункті.

Пунктом 6.2 вказаного Порядку передбачено, що податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Обставини фактичного отримання послуг з охорони об'єктів підтверджуються окрім податкових накладних, також іншими первинними документами, що свідчать про придбання послуг позивачем в межах власної господарської діяльності.

Як установлено в ході розгляду цієї справи, видані ТОВ «ЕВС Брейкс Україна» первинні бухгалтерські документи, зокрема, податкові накладні, оформленні в межах виконання правочину, укладеного позивачем з цим контрагентом, відповідають вимогам податкового та бухгалтерського законодавства. Іншого податковим органом не доведено.

Відповідно до змісту інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11 з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевіряти фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Про відсутність факту здійснення господарської операції можуть також свідчити і результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, які фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту, а тому право платника ПДВ на податковий кредит може визнаватися лише у разі, якщо відповідні товари/послуги ним реально придбавалися, або ж у разі реального понесення ним витрат на таке придбання.

Як установлено під час розгляду справи, результати спірних правовідносин між позивачем та ТОВ «ЕВС БрейксУкраїна »належним чином відображені у податковій звітності позивача, відповідають зареєстрованому економічному змісту діяльності як позивача, так і його контрагента. Реальність отримання за договором послуг також підтверджена відповідними дослідженими вході розгляду справи первинними документами.

Крім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду України у разі, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних. Разом з тим, не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. Також не є підставою для визнання неправомірними операцій платника податків подальше припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість його контрагента. Усі операції, вчинені контрагентом платника податку до припинення такого контрагента, не можуть автоматично розглядатися як нікчемні правочини в силу самого собою припинення юридичної особи або анулювання її податкового статусу. У такому разі достатньо встановити необізнаність платника податку, що заявляє право на податковий кредит чи бюджетне відшкодування з податку на додану вартість про факт припинення або недобросовісний характер діяльності контрагента (зокрема про несплату податків чи неподання податкової звітності).

У разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податкова інспекція не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Згідно зі статтею 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Так, на момент укладення та виконання спірного правочину позивачем з ТОВ «ЕВС БрейксУкраїна» вказана юридична особа-контрагент не була припинена у визначеному законом порядку та на час вчинення господарських взаємовідносин була наділена адміністративною процесуальною дієздатністю, була зареєстрованим платником ПДВ.

Відповідно до змісту рішень Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які на підставі частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права, платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Крім того, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Таким чином, ТОВ «Промінь Безпека» не повинно відповідати за можливі неправомірні дії свого контрагента за умови здійснення господарських операцій та необізнаності позивача про такі дії контрагентів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Як свідчать матеріали цієї справи, на момент здійснення господарських операцій у Єдиному державному реєстрі були відсутні відомості, які б ставили під сумнів цивільну правоздатність контрагента позивача ТОВ «ЕВС БрейксУкраїна».

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на викладене, відповідач не надав суду жодних належних доказів ,які б свідчили про можливу недобросовісність ТОВ «Промінь Безпека» під час здійснення господарських операцій з придбання послуг у ТОВ «ЕВС БрейксУкраїна», а також про відсутність правових підстав для формування позивачем податкового кредиту з ПДВ за результатами правовідносин з цим контрагентом.

Таким чином, аналізуючи обставини цієї справи та оцінюючи зібрані у справі докази, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності всіх обов'язкових підстав для формування позивачем податкового кредиту з ПДВ за результатами господарських відносин із ТОВ «ЕВС БрейксУкраїна» за січень, березень, квітень, травень 2014 року та про відсутність у відповідача підстав для донарахування позивачу зобов'язань з податку на додану вартість оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Отже, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.11.2014 № 0006042203 підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з частковим порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції, а тому вбачаються підстави для скасування постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 лютого 2015 року та ухвалення нового рішення, яким адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь Безпека" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання дій протиправними, скасування податкового повідомлення-рішення, слід задовольнити частково.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь Безпека"- задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 лютого 2015 року - скасувати в частині відмови в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь Безпека" про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 12.11.2014 № 0006042203.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь Безпека" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 12.11.2014 р. № 0006042203.

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 лютого 2015 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків В.Ю. Ключкович Л.П. Борисюк

Повний текст постанови виготовлено - 15.06.15 р.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Ключкович В.Ю.

Борисюк Л.П.