Рішення

від 04.03.2015 по справі 904/1137/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.03.15р. Справа № 904/1137/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БАМ", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АМАРАН", смт. Ювілейне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область

про стягнення 224 095,54 грн.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

від позивача: Бугай О.М., керівник, довідка АА № 691860 від 04.10.2012 р.

Рибінцев С.С., довіреність № 01/01/15 від 03.01.2015 р.

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БАМ" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АМАРАН" (далі - відповідач) про стягнення 204 966,71 грн. - заборгованості, 6 888,24 грн. - пені, 738,03 грн. - 3 % річних, 11 502,56 грн. - інфляційних нарахувань та витрат по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині оплати за виконані роботи.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2015 р. по справі № 904/1137/15 порушено провадження та розгляд справи призначено до розгляду у судовому засіданні на 04.03.2015 р.

Представники позивача у судовому засіданні наполягали на задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження у справі не виконав, письмовий відзив на позов не надав.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2015 р. була надіслана на адресу відповідача, що зазначена у Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Теплична, буд. 21, код ЄДРПОУ 38242276) на яку насамперед і було направлено кореспонденцію господарського суду. Згідно з довідкою поштової установи поштове відправлення на адресу відповідача повернуте до суду з позначкою: "за закінченням терміну зберігання".

У п. 4 інформаційного листа ВГСУ від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначається, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Згідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 04.03.2015 р. оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

03.12.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "БАМ" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АМАРАН" (замовник) укладений Договір № 03-12/13 (далі - Договір) відповідно до п. 1.1. якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання виготовити обладнання ресторану, згідно креслень замовника.

За умов п. 1.2. Договору номенклатура, кількість та ціна обладнання вказується в специфікаціях, які є додатками до даного Договору.

Загальна сума Договору визначається в специфікації та включає в себе вартість всіх робіт та матеріалів, необхідних для виконання робіт по даному Договору (п. 3.1. Договору).

Відповідно до п. 3.2. Договору розрахунок по даному договору здійснюється в безготівковій формі по наступному графіку: - передоплата в розмірі 50 % від загальної вартості визначеної у специфікації; - 25 % від загальної вартості після виготовлення деталировки перед збіркою; остаточний розрахунок, здійснюється по факту виконання робіт та підписання сторонами акту виконаних робіт або накладних у випадку відсутності претензії зі сторони замовника.

Даний Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до виконання сторонами всіх своїх зобов'язань, у тому числі по п. 5.1. даного Договору (п. 9.1. Договору).

На виконання умов Договору та Специфікацій №№ 1-9 до Договору, позивачем здійснено відповідачу виготовлення обладнання та проведено роботи щодо його монтажу та доставки на загальну суму 983 303,57 грн., що підтверджується актами виконаних робіт від 08.04.2014 р. (а.с. 28-44) та видатковими накладними (а.с. 45-46).

Відповідач свої зобов'язання за Договором в частині оплати за надані роботи виконав частково, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед позивачем яка складає 204 966,71 грн., що і є причиною виникнення спору.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України (надалі по тексту ГК України), який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 ГК України).

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 п. 1 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (п.1 ст. 853 Цивільного кодексу України).

На момент розгляду справи заборгованість відповідача за виконані роботи складає 204 966,71 грн., докази погашення якої в матеріалах справи відсутні, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки (пені).

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що за несвоєчасну оплату, прийнятих робіт, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,5 % від неоплаченої суми за кожен прострочений день платежу.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України, передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню у розмірі 6 888,24 грн. (за період з 28.11.2014 р. по 10.02.2015 р.). Перевіривши розрахунок суми пені з урахуванням визначеного позивачем періоду, господарський суд вважає, його таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 738,03 грн. (за період з за період з 28.11.2014 р. по 10.02.2015 р.) та інфляційних нарахувань у розмірі 11 502,56 грн. (за період з листопада 2014 р. по грудень 2014 р.) Перевіривши розрахунки 3 % річних та інфляційних нарахувань, господарський суд вважає, їх такими, що підлягають задоволенню.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене та з урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає, що вимоги позивача до відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у сумі 204 966,71 грн. - заборгованості, 6 888,24 грн. - пені, 738,03 грн. - 3 % річних, 11 502,56 грн. - інфляційних нарахувань.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АМАРАН" (52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Теплична, буд. 21, код ЄДРПОУ 38242276) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БАМ" (49021, м. Дніпропетровськ, вул. Гудкова, буд. 4; код ЄДРПОУ 32533958) 204 966,71 грн. (двісті чотири тисячі дев'ятсот шістдесят шість грн. 71 коп.) - заборгованості, 6 888,24 грн. (шість тисяч вісімсот вісімдесят вісім грн. 24 коп.) - пені, 738,03 грн. (сімсот тридцять вісім грн. 03 коп.) - 3 % річних, 11 502,56 грн. (одинадцять тисяч п'ятсот дві грн. 56 коп.) - інфляційних нарахувань, 4481,91 грн. (чотири тисячі чотириста вісімдесят одна грн. 91 коп.) - судового збору, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя І.А. Рудовська

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК

України " 05 " березня 2015 р.