Постанова

від 19.05.2015 по справі 904/1137/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2015 року Справа № 904/1137/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Герасименко І.М. (доповідач)

судді : Кузнецова І.Л., Сизько І.А.

секретар судового засідання: Мацекос І.М.

за участю представників сторін:

представники позивача: Рибінцев С.С., Бугай О.М.

представник відповідача: Василенко О.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АМАРАН", смт. Ювілейне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область,

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2015 року у справі №904/1137/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БАМ", м. Дніпропетровськ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АМАРАН", смт. Ювілейне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область,

про стягнення 224 095,54 грн.,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "БАМ" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АМАРАН" про стягнення за договором підряду №03-12/13 від 03.12.2013р. 204 966,71 грн. - заборгованості, 6 888,24 грн. - пені, 738,03 грн. - 3% річних, 11 502,56 грн. - інфляційних нарахувань та витрат по сплаті судового збору.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2015р. по справі №904/1137/15 (суддя Рудовська І.А.) позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АМАРАН" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БАМ" 204 966,71 грн. - заборгованості, 6 888,24 грн. - пені, 738,03 грн. - 3 % річних, 11 502,56 грн. - інфляційних нарахувань, 4481,91 грн. - судового збору.

Не погодившись з зазначеним рішенням господарського суду, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також з невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи. Просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2015р у справі №904/1137/15 та прийняти нове рішення, зменшивши суму боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Амаран» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Бам».

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.04.2015р. справу №904/1137/15 прийнято до розгляду колегією суддів у складі: головуючий суддя Герасименко І.М. (доповідач), судді: Широбокова Л.П., Кузнецова І.Л. Розгляд справи призначено на 16.04.2015р.

В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду 16.04.2015р. представники відповідача підтримали апеляційну скаргу; представники позивача просять рішення суду залишити без змін. По справі оголошена перерва до 14.05.2015р.

Зміна складу колегії суддів відбулась на підставі розпорядження в.о. голови суду Паруснікова Ю.Б. від 08.05.2015р., справу передано колегії суддів у складі: головуючий суддя - Герасименко І.М. (доповідач), суддів: Кузнецова І.Л., Сизько І.А.

В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду 14.05.2015р. представники відповідача підтримали апеляційну скаргу; представники позивача просять рішення суду залишити без змін. По справі оголошена перерва до 19.05.2015р.

В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду 19.05.2015р. представник відповідача підтримав апеляційну скаргу; представники позивача просять рішення суду залишити без змін.

Колегія суддів, дослідивши докази по справі, в їх сукупності, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

03.12.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "БАМ" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АМАРАН" (замовник) укладений Договір № 03-12/13 (далі - Договір) відповідно до п. 1.1. якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання виготовити обладнання ресторану, згідно креслень замовника.

Відповідно до умов п. 1.2. Договору, номенклатура, кількість та ціна обладнання вказується в специфікаціях, які є додатками до даного Договору.

Загальна сума Договору визначається в специфікації та включає в себе вартість всіх робіт та матеріалів, необхідних для виконання робіт по даному Договору (п. 3.1. Договору).

Відповідно до п. 3.2. Договору, розрахунок по даному договору здійснюється в безготівковій формі по наступному графіку: - передоплата в розмірі 50 % від загальної вартості визначеної у специфікації; - 25 % від загальної вартості після виготовлення деталировки перед збіркою; остаточний розрахунок, здійснюється по факту виконання робіт та підписання сторонами акту виконаних робіт або накладних у випадку відсутності претензії зі сторони замовника.

Таким чином, сторони узгодили, що остаточний розрахунок здійснюється в момент підписання акту виконаних робіт або накладних.

Відповідно до п. 9.1 Договору, даний Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до виконання сторонами всіх своїх зобов'язань, у тому числі згідно з п. 5.1. даного Договору.

Відповідно до п. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (п.1 ст. 853 Цивільного кодексу України).

На виконання умов Договору та Специфікацій №№ 1-9 до Договору, позивачем було виготовлено для відповідача обладнання та проведено роботи щодо його монтажу та доставки на загальну суму 983 303,57 грн., що підтверджується актами виконаних робіт від 08.04.2014 р. (а.с. 28-44) та видатковими накладними (а.с. 45-46).

Так, з матеріалів справи вбачається, що:

- за специфікацією (додаток №1) сторони підписали акти виконаних робіт на суму 83656 грн. 50 коп. від 08.04.2014р. та на суму 27885 грн. 50 коп. від 08.09.2014р., а всього - на суму 111542 грн. 00 коп.;

- за специфікацією (додаток №2) сторони підписали акти виконаних робіт на суму 21943 грн. 50 коп. від 08.04.2014р. та на суму 7314 грн. 50 коп. від 26.05.2014р., а всього - на суму 29258 грн. 00 коп.;

- за специфікацією (додаток №3) сторони підписали акти виконаних робіт на суму 23765 грн. 25 коп. від 08.04.2014р. та на суму 7921 грн. 75 коп. від 26.05.2014р., а всього - на суму 31687 грн. 00 коп.;

- за специфікацією (додаток №4) сторони підписали акти виконаних робіт на суму 62319 грн. 75 коп. від 08.04.2014р. та на суму 20773 грн. 25 коп. від 26.05.2014р., а всього - на суму 83093 грн. 00 коп.;

- за специфікацією (додаток №5) сторони підписали акт виконаних робіт на суму 112074 грн. від 08.04.2014р.;

- за специфікацією (додаток №6) сторони підписали акти виконаних робіт на суму 44108 грн. 25 коп. від 08.04.2014р. та на суму 14702 грн. 75 коп. від 08.09.2014р., а всього - на суму 58811 грн.;

- за специфікацією (додаток №7) сторони підписали акти виконаних робіт на суму 197189 грн. 19 коп. від 08.04.2014р. та на суму 65729 грн. 73 коп. від 08.09.2014р., а всього - на суму 262918 грн. 92 коп.;

- за специфікацією (додаток №8) сторони підписали акти виконаних робіт на суму 115118 грн. 25 коп. від 08.04.2014р. та на суму 38372 грн. 75 коп. від 26.05.2014р., а всього - на суму 153491 грн. 00 коп.;

- за специфікацією (додаток №9) сторони підписали видаткову накладну від 23.06.2014р. на суму 8347 грн. 20 коп. (а.с. 16); видаткову накладну від 02.07.2014р. на суму 28943 грн. 24 коп. (а.с. 15), а всього на суму 37290 грн. 44 коп.

Таким чином, сторонами було підписано акти виконаних робіт та видаткові накладні на загальну суму 880165 грн. 36 коп . і вартість цих робіт та отриманих товарів повинна бути оплачена в момент підписання актів виконаних робіт та видаткових накладних (п. 3.2 Договору).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 08.09.2014р. було складено акт виконаних робіт за специфікацією №5 на суму 37358грн. (а.с. 37), від підпису якого ТОВ «Амаран» відмовилось, заява щодо якості робіт не надходили. Також матеріали справи містять копію акту виконаних робіт від 08.09.2014р., складеного на підставі специфікації №9 на суму 65780грн. 21 коп., від підпису якого ТОВ «Амаран» відмовилось, але претензії щодо якості цих робіт не заявлялись. Загальна сума вартості робіт за цими актами склала 103138 грн. 21 коп., а вього виконано роботи та надано матеріалів на суму 983 303грн. 57коп.

Відповідно до вимог ст.853 Цивільного кодексу України, на замовника покладається безумовний обов'язок прийняти виконану роботу, а оглянувши її, негайно заявити про недоліки. Фактичні обставини справи вказують на те, що такої заяви зроблено не було і відповідач користується виконаною роботою, не сплативши її.

Частиною 4 ст.882 Цивільного кодексу України передбачено, що разі відмови однієї іх сторін (тобто ТОВ «Амаран») від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною (тобто ТОВ «БАМ»).

Слід врахувати, що сама по собі відмова підписати акт виконаних робіт не звільняє сторону від обов'язку оплатити виконані роботи. Така позиція висловлена і в пункті 6 Оглядового листа Вищого господарського суду №01-06/374/2013 від 18.02.2013р. (з посиланням на постанову Вищого господарського суду України від 11.05.2012р. №21/5005/14068/2011), де вказується, що: 1) відмова замовника від підписання акта виконаних робіт за договором підряду за відсутності своєчасно наданих зауважень до виконаних робіт не звільняє замовника від обов'язку щодо їх оплати; 2) виконана робота за договором підряду в будь - якому разі підлягає сплаті навіть за відсутності підписаного акту виконаних робіт і 3) зроблено висновок про відсутність правових підстав щодо покладання на підрядника обов'язку щодо спонукання замовника до підписання акту виконаних робіт, зокрема шляхом звернення до суду.

Таким чином, строк оплати за цими актами необхідно рахувати починаючи з 31.01.2015р., тобто в порядку ст.530 Цивільного кодексу України, в семиденний термін з моменту пред'явлення вимоги - претензії №2201 від 22.01.2015р. (а.с. 51), яка містить відмітку про її отримання відповідачем та докази поштового відправлення претензії та актів за специфікаціями №5 та №9.

З матеріалів справи вбачається, що за період з 04.12.2013р. по 06.06.2014р. відповідач сплатив за договором №03-12/13 загальну суму 775092 грн. 12 коп.(а.с. 85-95), з врахуванням того, що за платіжним дорученням №206 від 06.06.2014р. на суму 72 963грн. 75 коп. (а.с. 95) частина сплаченої суми 66663грн. 93 коп. відноситься до розрахунку за договором підряду №03-12/13, а частина суми 6299грн. 82 коп. відноситься до виконання робіт поза договором, за рахунком №СФ-0000016 від 09.04.2014р. (а.с. 104-106).

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов'язання за Договором в частині оплати за надані роботи виконав частково, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед позивачем яка складає 204 966,71 грн.

Відповідно до статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має

виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі змісту статті 530 п. 1 Цивільного кодексу України вбачається, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

На момент розгляду справи, заборгованість відповідача за виконані роботи склала 204 966,71 грн., докази погашення якої в матеріалах справи відсутні, тому суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов в частині стягнення основної заборгованості.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки (пені).

В пункті 4.2 Договору сторони узгодили, що за несвоєчасну оплату, прийнятих робіт, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,5 % від неоплаченої суми за кожен прострочений день платежу.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором, а відповідно до частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, при цьому, відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню у розмірі 6 888,24 грн. (за період з 28.11.2014 р. по 10.02.2015 р. та за період з 31.01.2015р. по 10.02.2015р. за актами, що не були підписані відповідачем). Перевіривши розрахунок суми пені з урахуванням визначеного позивачем періоду, господарський суд вважає, його таким, що підлягає задоволенню, з чим погоджується суд апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Посилаючись на ст.625 Цивільного кодексу України, позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 738,03 грн. (за період з за період з 28.11.2014 р. по 10.02.2015 р. та за період з 31.01.2015р. по 10.02.2015р. за актами, що не були підписані відповідачем) та інфляційних нарахувань у розмірі 11 502,56 грн. (за період з листопада 2014 р. по грудень 2014 р.) Перевіривши розрахунки 3 % річних та інфляційних нарахувань, господарський суд обґрунтовано та законно задовольнив позов в цій частині.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене та з урахуванням встановлених обставин справи, суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в частині основної заборгованості у сумі 204 966,71 грн., 6 888,24 грн. - пені, 738,03 грн. - 3 % річних, 11 502,56 грн. - інфляційних нарахувань.

Що стосується клопотання відповідача про призначення судової експертизи (а.с. 111-112), на вирішення якої відповідач просив поставити наступні питання: чи виконані роботи, визначені в акті виконаних робіт від 08.09.2014р. за специфікацією №9 та в якому обсязі виконані роботи, визначені специфікацією №5 за договором підряду №03-12/13 від 03.12.2013р., то колегія суддів вважає, що в задоволенні клопотання необхідно відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст.41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.

Зі змісту постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012р. «Про деякі питання практики призначення судової експертизи», передбачено, що відповідно до статті 1 Закону судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас і згідно з частиною першою статті 41 ГПК експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань. Із сукупності наведених норм матеріального і процесуального права вбачається, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Зважаючи на те, що факт виконання робіт, їх обсяг та вартість доведено доказами по справі, в їх сукупності, претензій щодо обсягу та якості робіт від відповідача не надходило, колегія суддів вважає, що підстави для призначення судової експертизи відсутні.

Таким чином, підстави для зміни або скасування рішення суду, передбачені статтею 104 ГПК України, відсутні, а в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.99,101,103,105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АМАРАН", смт. Ювілейне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область, - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2015 року по справі №904/1137/15, - залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України на протязі 20 днів.

Повний текст постанови підписано 25.05.2015р.

Головуючий І.М. Герасименко

Судді І.Л. Кузнецова

І.А. Сизько