Постанова

від 18.02.2015 по справі 821/281/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2015 р. Справа № 821/281/13-а

Категорія: 8.3.1Головуючий в 1 інстанції: Кисильова О.Й.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Золотнікова О.С., Косцової І.П.,

при секретарі Голбан К.В.,

за участю представника прокуратури Пашаєва Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу заступника прокурора Херсонської області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19 березня 2013 року по справі за адміністративним позовом заступника прокурора Херсонської області до Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області та 3-ї особи ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування розпорядження,-

В С Т А Н О В И В:

23.01.2013р. заступник прокурора Херсонської області звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Чаплинської РДА Херсонської області та 3-ї особи ОСОБА_2, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Чаплинської РДА від 17.02.2012р. №78 «Про надання ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 26 га ріллі в оренду терміном на 3 роки для створення та ведення фермерського господарства».

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що при прийнятті спірного рішення щодо надання ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою, відповідачем було порушено вимоги ст.7 Закону України «Про фермерське господарство» щодо надання 3-ю особою необхідних документів, які підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої у аграрному навчальному закладі та ч.5 ст.116 ЗК України щодо відсутності підстав для передачі спірної земельної ділянки у користування громадянам у разі, якщо ця земельна ділянка перебуває у користуванні інших осіб.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 19 березня 2013 року у задоволенні адміністративного позову заступнику прокурора Херсонської області - відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, заступник прокурора Херсонської області 03.04.2013р. подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми матеріального і процесуального права та просив скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19.03.2013р. та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник прокуратури підтримав апеляційну скаргу та наполягав на її задоволенні.

Представник відповідача та 3-я особа ОСОБА_2, будучи своєчасно та належним чином повідомленими про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання суду апеляційної інстанції не прибули та, в свою чергу, надали свої письмові заперечення на апеляційну скаргу прокурора, в яких просили суд розглянути справу за їх відсутності.

Заслухавши суддю - доповідача, виступ представника прокуратури в підтримку апеляційної скарги, та перевіривши матеріали справи і доводи цієї апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність достатніх підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

25.01.2012 року 3-я особа по справі ОСОБА_2 звернувся до Чаплинської РДА із заявою, в якій просив надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для створення та ведення фермерського господарства орієнтовною площею 26 га із земель державної власності магдалинівської сільської ради.

Розпорядженням голови Чаплинської РДА від 17.02.2012р. №78 ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для створення та ведення фермерського господарства орієнтовною площею 26,0 га ріллі із земель запасу Магдалинівської сільської ради терміном на 3 роки.

В листопаді 2012 року, на виконання доручення Генеральної прокуратури України від 18.10.2012р., прокуратурою Херсонської області було проведено перевірку додержання органами державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування вимог законодавства при розпорядженні земельними ділянками сільськогосподарського призначення, у ході якої встановлено, що розпорядження Чаплинської РДА від 17.02.2012р. №78 видано з порушенням вимог чинного земельного законодавства, а саме: всупереч ст.7 Закону України «Про фермерське господарство» при зверненні ОСОБА_2 до Чаплинської РДА із заявою про отримання дозволу на розробку проекту землеустрою останнім не було додано документу, який би підтверджував його досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої у аграрному навчальному закладі. Крім того, земельна ділянка, яку мав намір отримати ОСОБА_2, до цього часу фактично перебуває у постійному користуванні фермерського господарства «Новатор», а тому, відповідно до ст.116 ЗК України, без припинення права користування цією земельною ділянкою у визначеному вказаним Кодексом порядку, відповідач не мав права передавати її іншій юридичній чи фізичній особі.

Таким чином, на підставі виявлених у ході перевірки порушень, прокурором Херсонської області 26.11.2012р. внесено протест до Херсонської ОДА із вказівкою на протиправність оскаржуваного розпорядження Чаплинської РДА та необхідність його скасування.

Разом з тим, 05.12.2012р. Херсонська обласна державна адміністрація відхилила протест прокурора Херсонської області у зв'язку із відсутністю достатніх підстав для його задоволення.

Не погоджуючись з вказаним вище рішеннями органім місцевого самоврядування, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи справу по суті та відмовляючи прокурору у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з правомірності оскаржуваного розпорядження РДА та відповідно, з необґрунтованості і недоведеності позовних вимог.

Однак, колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, не може погодитися з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх необґрунтованими та не заснованими на законі, з огляду на наступне.

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ст.24 Закону України «Про місцеве самоврядування» встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до змісту ст.ст.1,78 Земельного кодексу України, земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній і державній власності та є, в свою чергу, основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною Держави.

Згідно із приписами ст.ст.3,4 ЗК України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про оренду землі» №161-XIV від 06.10.1998 року, відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Так, у відповідності до положень ст.ст.17,124 ЗК України, ст.13 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», до компетенції відповідача належить прийняття розпоряджень (рішень) щодо затвердження проектів землеустрою, надання земельних ділянок за межами населених пунктів з земель державної власності в оренду і у власність, а також вирішення інших питань використання землі.

Аналогічні положення містять і приписи ст.ст.123,151 ЗК України та ст.16 Закону України «Про оренду землі», згідно зі змісту яких, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок (в разі зміни цільового призначення земельних ділянок, надання в користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі ) та на підставі технічної документації і землеустрою (в разі надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі, без зміни її цільового призначення ).

Як слідує зі ст.6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», актами місцевих державних адміністрацій - є відповідні розпорядження їх голів.

А як видно з п.2 ч.1 ст.21 вказаного Закону України, до повноважень місцевих державних адміністрацій в галузі використання та охорони земель, природних ресурсів і охорони довкілля відносяться зокрема, розпорядження землями державної власності відповідно до закону.

Згідно із ст.41 цього ж Закону , голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно із законодавством.

Так, як встановлено зі змісту ч.2 ст.123 ЗК України, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У такому клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення, а також додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки ).

А згідно із положеннями ст.ст.124,125,126 ЗК України та ст.ст.18,20 Закону України «Про оренду землі», передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки, укладений договір оренди землі підлягає обов'язковій державній реєстрації та набирає чинності відповідно лише тільки після його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення говору оренди і його державної реєстрації.

Разом з тим, слід звернути увагу на ту, що з метою визначення правових, економічних та соціальних засад створення та діяльності фермерських господарств, як прогресивної форми підприємницької діяльності громадян, у галузі сільського господарства України, було прийнято Закон України «Про фермерське господарство» №973, завданням якого, серед іншого, є забезпечення раціонального використання і охорони земель фермерських господарств, правового та соціального захисту фермерів України.

Як слідує з положень ст.2 Закону України «Про фермерське господарство» відносини, пов'язані зі створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України.

Таким чином, з системного аналізу вищезазначених норм діючого законодавства видно, що питання надання земельних ділянок державної або комунальної власності для створення фермерських господарств безпосередньо регулюється не тільки Земельним кодексом України, але і Законом України «Про фермерське господарство».

Саме вищевказаний Закон №973 визначає та регулює особливості, підстави та порядок набуття прав на землю для ведення фермерського господарства.

Зокрема, статтею 7 вказаного Закону України «Про фермерське господарство» передбачено порядок надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства. Так, у зазначеній статті визначені певні вимоги до заяви особи, яка звертається до уповноваженого органу з метою отримання земельних ділянок для вказаних цілей та необхідний перелік документів, які до неї долучаються. Саме в цій статті вказано на те, що основною передумовою для отримання особою земель є наявність відповідного досвіду роботи у сільському господарстві та освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.

Проте, як встановлено судовою колегією з матеріалів справи, 3-я особа - ОСОБА_2, який звернувся до Чаплинської РДА із заявою про надання йому у користування спірну земельну ділянку для створення та ведення фермерського господарства, має лише середню, а не вищу аграрну освіту, з 2007 року ні де не працює і, згідно відомостей його трудової книжки, відповідного досвіду роботи у сільському господарстві взагалі не має, оскільки близько 12 років працював в колгоспі виключно на посадах «слюсаря».

Що ж стосується позиції прокурора про те, що спірна земельна ділянка, яку ОСОБА_2 має намір отримати у користування для створення та ведення фермерського господарства на сьогодні фактично рахується в постійному користуванні за фермерським господарством «Новатор», а тому її передача третій особі без припинення землекористування у порядку, визначеному ЗК України, є незаконною, то судова колегія, з урахуванням конкретних обставин, погоджується із зазначеною позицією позивача, з огляду на наступне.

Так, як слідує з матеріалів справи, ФГ «Новатор» було зареєстровано як юридична особа 28.03.2000р. Чаплинською райрадою. Відповідно до Статуту цього ФГ «Новатор», його головою був ОСОБА_3, а членом - ОСОБА_4

Як встановлено судами обох інстанцій, вказані вище члени ФГ давно померли, а саме: ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1. (свідоцтво про смерть НОМЕР_1 ), а ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_2. (свідоцтво про смерть НОМЕР_2 ).

В подальшому, 30.11.2011р. Херсонським окружним адміністративним судом ухвалена постанова у справі №2-а-5469/11/2170, якою задоволено позов Чаплинської МДПІ в Херсонській області та припинено юридичну особу - Фермерське господарство «Новатор», про що державним реєстратором до ЄДРПОУ внесено відповідний запис.

Таким чином, судовою колегією по справі беззаперечно встановлено, що юридичну особу - Фермерське господарство «Новатор» припинено в 2011 році, члени цього ФГ - ОСОБА_4 та ОСОБА_3 померли ще 2003р. та 2008р. і будь-які відомості про їх спадкоємців вітсутні.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, не зважаючи на вказані вище обставини, за вказаним вище Фермерським господарством «Новатор» до цього часу досі рахується спірна земельна ділянка пл.26,3 га, надана ще 29.09.1999р. Чаплинською райрадою ОСОБА_3 в постійне користування для ведення фермерського господарства, що, в свою чергу, підтверджується наявним в матеріалах справи державним актом на право постійного користування земельною ділянкою ІУ-ХС №002448, виданого 17.03.2000р. та досі зареєстрованого у Відділі Держземагенства у Чаплинському районі Херсонської області.

Таким чином, за вказаних обставин та враховуючи, що норми діючого на цей час ЗК України від 25.10.2001р. (зі змінами і доповненнями ) не передбачають конкретних підстав для набуття або припинення права постійного користування землею фермерськими господарствами, як це було передбачено ст.27 ЗК України від 18.12.1990р., судова колегія приходить до висновку про те, що, в даному випадку, Чаплинська РДА, приймаючи спірне розпорядження, була зобов'язана одночасно припинити право постійного користування ФГ «Новатор» цією земельною ділянкою у порядку, визначеному діючим ЗК України, що б, в свою чергу, було б належною підставою для скасування відділом Держземагенства у Чаплинському районі відповідної реєстрації і в подальшому б унеможливлювало подвійну реєстрацію постійного та строкового права користування цією земельною ділянкою за двома особами (т.б. припиненою юридичною особою та фізичною - 3-ю особою ).

До того ж, ще необхідно зазначити й про те, що у відповідності до ст.ст.11,71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

А відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову що, в свою чергу, не було належним чином зроблено представниками відповідача при розгляді справи в суді 2-ї інстанції.

Отже, на підставі вищевикладеного, судова колегія вважає, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, до того ж, висновки суду не відповідають обставинам справи та ґрунтуються на невірному тлумаченні норм діючого у цій сфері законодавства.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

За таких обставин та враховуючи, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також в зв'язку із тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судова колегія, діючи в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, у відповідності до п.п.3,4 ч.1 ст.202 КАС України, вважає за необхідне скасувати постанову окружного суду та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог прокурора.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Заступника прокурора Херсонської області - задовольнити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19 березня 2013 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Заступника прокурора Херсонської області - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області від 17.02.2012р. №78 «Про надання ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 26 га ріллі в оренду терміном на 3 роки для створення та ведення фермерського господарства».

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: Ю.В. Осіпов

Судді: О.С. Золотніков

І.П. Косцова