Постанова

від 18.02.2015 по справі 816/156/15-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2015 року м. ПолтаваСправа №816/156/15-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Петрової Л.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лисака С.В.,

представника позивача - Левченка В.Г.,

представника відповідача - Гаспаряна С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Взаємодія" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

20 січня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Взаємодія" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 03 грудня 2014 року №0006952203/2778.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач порушив права та інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин через безпідставне збільшення суми грошових зобов'язань за платежем податок на додану вартість.

Підставою прийняття оспорюваного у справі податкового повідомлення-рішення став Акт перевірки від 20 серпня 2014 року №2051/16-03-22-03-08/13946724, складений на підставі проведеної Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Полтавській області позапланової виїзної перевірки ТОВ "ВФ "Взаємодія" (код ЄДРПОУ 13946724) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з МПП "Футура" за період жовтень 2011 року, ТОВ "Ростра-Люкс" за період травень 2012 року, ПП "Медіа-Простір" за період травень 2012 року, ПП "Асторг-М" за період листопад 2012 року. За результатами перевірки, відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Позивач не погоджується з висновками податкової інспекції, викладеними у Акті перевірки про завищення податкового кредиту на загальну суму ПДВ 29145,35 грн, вважає їх необґрунтованими та такими, що спростовуються належним виконанням сторонами умов договорів і первинними бухгалтерськими документами. Зауважує, що МПП "Футура", ТОВ "Ростра-Люкс", ПП "Асторг-М" на момент здійснення господарських операцій були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та мали свідоцтва платників податку на додану вартість. Господарські операції із вказаними контрагентами носили реальний характер та повністю відображені у бухгалтерському та податковому обліку на підставі первинних документів, оформлених у відповідності до чинного законодавства. Позивач, не погоджуючись з висновками контролюючого органу, викладеними у Акті перевірки, зауважує, що чинне законодавство України не ставить у залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Крім того, наполягає на застосуванні строку позовної давності на підставі статті 257 Цивільного кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні.

У своїх письмових запереченнях відповідач зазначав, що Кременчуцькою ОДПІ було використано при проведенні перевірки Акт Ленінської ОДПІ у М. Луганську ГУ Міндоходів від 27 серпня 2012 року №822/15-300/13382764, яким встановлено нереальність здійснення операцій по взаємовідносинам між ТОВ "ВФ "Взаємодія" та МПП "Футура". Крім того, позивачем до перевірки не надано товарно-транспортних накладних або подорожніх листів, які б засвідчували факт надання транспортних послуг.

Також, по взаємовідносинах позивача з ПП "Асторг-М" виникла розбіжність на суму 891,67 грн у зв'язку з тим, що ПП "Асторг-М" не подано податкову звітність за листопад 2012 року. Крім того, у акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) №АМ-0000022 не зазначено, які саме послуги, на якому об'єкті та з якою метою надані ПП "Асторг-М", не зазначено місце складання акту, прізвища осіб, якими було підписано акт. У видатковій накладній від 28 листопада 2012 року також не зазначено прізвища та посади отримувача, місця складання.

Розбіжність по взаємовідносинам позивача з ТОВ "Ростра-Люкс" виникла у зв'язку з надходженням акту ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 31 травня 2013 року №458/226/33248781 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Ростра-Люкс" з питань правомірності проведених господарських відносин з платниками податків з ТОВ "Матадор" за квітень-серпень 2012 року". Так, доставка будматеріалів ТОВ "ВФ "Взаємодія" здійснювалася транспортом постачальника ТОВ "Ростра-Люкс". Однак, доказів транспортування товару платником податків не надано. Натомість згідно даних АІС "Автомобіль" ДАІ МВС України за ТОВ "Ростра-Люкс" транспортні засоби не зареєстровані.

Таким чином, на думку контролюючого органу, позивачем неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинам з МПП "Футура", ТОВ "Ростра-Люкс", ПП "Асторг-М" /а.с. 163-167/.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Взаємодія" зареєстроване як юридична особа 29 квітня 1997 року, ідентифікаційний код 13946724, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЄ №691249, копія якого залучена до матеріалів справи /а.с. 151-153/.

Судовим розглядом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що у період з 08 серпня 2014 року по 14 серпня 2014 року Кременчуцькою ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "ВФ "Взаємодія" (код ЄДРПОУ 13946724) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з МПП "Футура" за період жовтень 2011 року, ТОВ "Ростра-Люкс" за період травень 2012 року, ПП "Медіа-Простір" за період травень 2012 року, ПП "Асторг-М" за період листопад 2012 року.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт від 20 серпня 2014 року №2051/16-03-22-03-08/13946724 /а.с. 11-24/, у якому зафіксовано порушення пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, у результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму ПДВ 29145,35 грн, у тому числі за жовтень 2011 року на суму ПДВ 22066,67 грн, за травень 2012 року на суму ПДВ 6187,01 грн, за листопад 2012 року на 891,67 грн.

Відповідно до висновків Акту перевірки, порушення податкового законодавства виникло у зв'язку із тим, що Кременчуцькою ОДПІ було використано при проведенні перевірки Акт Ленінської ОДПІ у М. Луганську ГУ Міндоходів від 27 серпня 2012 року №822/15-300/13382764, яким встановлено нереальність здійснення операцій по взаємовідносинам між ТОВ "ВФ "Взаємодія" та МПП "Футура". Крім того, позивачем до перевірки не надано товарно-транспортних накладних або подорожніх листів, які б засвідчували факт надання транспортних послуг /а.с. 14-15/.

Також, контролюючим органом у Акті перевірки встановлено, що по взаємовідносинам позивача з ПП "Асторг-М" виникла розбіжність на суму 891,67 грн у зв'язку з тим, що ПП "Асторг-М" не подано податкову звітність за листопад 2012 року /а.с. 21-23/.

На думку відповідача, розбіжність по взаємовідносинам позивача з ТОВ "Ростра-Люкс" виникла у зв'язку з надходженням акту ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 31 травня 2013 року №458/226/33248781 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Ростра-Люкс" з питань правомірності проведених господарських відносин з платниками податків з ТОВ "Матадор" за квітень-серпень 2012 року" /а.с. 16-19/.

На підставі Акту перевірки та з урахуванням результатів адміністративного оскарження /а.с. 37-55/ Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 03 грудня 2014 року №0006952203/2778, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 36197,92 грн, у тому числі 28958,34 грн за основним платежем, 7239,58 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) /а.с. 56/.

Позивач не погодився із зазначеним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його до суду.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню від 02 жовтня 2014 року №0004742203/1872, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

Відповідно до підпункту "а " пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.6. статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.4. статті 201 зазначеного Кодексу передбачено, що податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Пунктом 201.6. статті 201 вказаного Кодексу визначено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

З огляду на викладені положення Кодексу, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Судом встановлені фактичні обставини справи щодо господарських операцій, при оподаткуванні яких, на думку відповідача, платником були порушені наведені норми закону.

Господарські відносини позивача (Замовник) з МПП "Футура" (Перевізник) ґрунтувалися на підставі договірних відносин з надання транспортних послуг.

Так, судом встановлено, що 10 жовтня 2011 року між ТОВ "ВФ "Взаємодія" та МПП "Футура" укладено договір про надання транспортних послуг №127-тр /а.с. 71-72/, згідно пункту 1.1. умов якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Перевізник бере на себе зобов'язання за завданням Замовника та за плату доставляти визначений Замовником вантаж, а Замовник зобов'язується сплатити за таке перевезення Перевізникові встановлену цим Договором плату.

Пунктом 1.2. умов договору визначено вантаж: пісок природний.

У пункті 1.3. умов Договору Сторонами узгоджено місце доставки с. Денихівка Тетіївського району Київської області.

Виконання послуг обліковується в тонокілометрах, ціна одного тонокілометра встановлюється у розмірі 01,14 грн, у тому числі ПДВ 0,19 грн. Вартість надання транспортних послуг по перевезенню вантажу за цим Договором визначається Сторонами у Акті приймання наданих послуг /пункт 3.1. умов Договору/.

Відповідно до пункту 3.3. умов Договору Замовник сплачує Перевізникові плату шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Перевізника не пізніше п'яти днів від дати підписання Акту.

На виконання умов вищезазначеного Договору, а також на підтвердження реальності здійснення господарських операцій, позивачем залучено до матеріалів справи, а судом досліджено завірені належним чином копії наступних документів:

- податкової накладної від 13 жовтня 2011 року №185 (номенклатура постачання товарів/послуг продавця: транспортні послуги за маршрутом с. Ратуш Володарського району Київської області - с. Денихівка Тетіївського району Київської області) на загальну суму 32000,00 грн, у тому числі ПДВ 5333,33 грн /а.с. 98/, акту виконаних робіт (послуг) від 13 жовтня 2011 року №131011 (назва послуги: транспортні послуги за маршрутом с. Ратуш Володарського району Київської області - с. Денихівка Тетіївського району Київської області) на загальну суму 32000,00 грн, у тому числі ПДВ 5333,33 грн /а.с. 91/;

- податкової накладної від 14 жовтня 2011 року №186 (номенклатура постачання товарів/послуг продавця: транспортні послуги за маршрутом с. Ратуш Володарського району Київської області - с. Денихівка Тетіївського району Київської області) на загальну суму 20000,00 грн, у тому числі ПДВ 3333,33 грн /а.с. 97/, акту виконаних робіт (послуг) від 14 жовтня 2011 року №141018 (назва послуги: транспортні послуги за маршрутом с. Ратуш Володарського району Київської області - с. Денихівка Тетіївського району Київської області) на загальну суму 20000,00 грн, у тому числі ПДВ 3333,33 грн /а.с. 90/;

- податкової накладної від 17 жовтня 2011 року №189 (номенклатура постачання товарів/послуг продавця: транспортні послуги за маршрутом с. Ратуш Володарського району Київської області - с. Денихівка Тетіївського району Київської області) на загальну суму 24000,00 грн, у тому числі ПДВ 4000,00 грн /а.с. 96/, акту виконаних робіт (послуг) від 17 жовтня 2011 року №171011 (назва послуги: транспортні послуги за маршрутом с. Ратуш Володарського району Київської області - с. Денихівка Тетіївського району Київської області) на загальну суму 24000,00 грн, у тому числі ПДВ 4000,00 грн /а.с. 88/;

- податкової накладної від 18 жовтня 2011 року №190 (номенклатура постачання товарів/послуг продавця: транспортні послуги за маршрутом с. Ратуш Володарського району Київської області - с. Денихівка Тетіївського району Київської області) на загальну суму 30000,00 грн, у тому числі ПДВ 5000,00 грн /а.с. 95/, акту виконаних робіт (послуг) від 18 жовтня 2011 року №181007 (назва послуги: транспортні послуги за маршрутом с. Ратуш Володарського району Київської області - с. Денихівка Тетіївського району Київської області) на загальну суму 30000,00 грн, у тому числі ПДВ 5000,00 грн /а.с. 89/;

- податкової накладної від 25 жовтня 2011 року №198 (номенклатура постачання товарів/послуг продавця: транспортні послуги за маршрутом с. Ратуш Володарського району Київської області - с. Денихівка Тетіївського району Київської області) на загальну суму 26400,00 грн, у тому числі ПДВ 4400,00 грн /а.с. 94/, акту виконаних робіт (послуг) від 25 жовтня 2011 року №251008 (назва послуги: транспортні послуги за маршрутом с. Ратуш Володарського району Київської області - с. Денихівка Тетіївського району Київської області) на загальну суму 26400,00 грн, у тому числі ПДВ 4400,00 грн /а.с. 87/;

- рахунків-фактур від 13 жовтня 2011 року №131012 (назва: транспортні послуги за маршрутом с. Ратуш Володарського району Київської області - с. Денихівка Тетіївського району Київської області) на загальну суму 89360,00 грн, у тому числі ПДВ 14893,33 грн /а.с. 92/, від 18 жовтня 2011 року №181012 (назва: транспортні послуги за маршрутом с. Ратуш Володарського району Київської області - с. Денихівка Тетіївського району Київської області) на загальну суму 43040,00 грн, у тому числі ПДВ 7173,33 грн /а.с. 93/.

Зазначені податкові накладні оформлені згідно із вимогами статті 201 Податкового кодексу України, підписані та скріплені печаткою контрагента позивача МПП "Футура" (код за ЄДРПОУ 13382764), яке на момент їх видачі знаходилося в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців /а.с. 79-80, 82-86/ та було зареєстровано платником ПДВ /а.с. 78/, із Акту перевірки вбачається, що порушень при їх оформленні перевіряючими у ході проведення перевірки не встановлено.

Оплата за транспортні послуги проведена у повному обсязі, що не заперечується відповідачем та підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками /а.с. 99-102/.

Із пояснень представника позивача у судовому засіданні встановлено та підтверджено залученими до матеріалів справи завіреними належним чином копіями Акту приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2011 року форми КБ2 /а.с. 180-185/ та підсумкової відомістю ресурсів за жовтень 2011 року /а.с. 186-192/, що підприємство позивача виконувало будівельні роботи по влаштуванню фундаментів у с. Денихівка Тетіївського району Київської області на замовлення ТОВ СП "Нібулон". Для виконання робіт ТОВ "ВФ "Взаємодія" придбані послуги у МПП "Футура" по перевезенню піску на об'єкт у с. Денихівка Тетіївського району Київської області.

При цьому, на противагу доводам відповідача, викладеним у Акті перевірки /а.с. 13/ та представника відповідача, викладеним у письмових запереченнях /а.с. 163/, що основним видом діяльності МПП "Футура" є видання газет, суд зазначає, що згідно Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА №431821, виданої на 12 липня 2011 року, основним видом діяльності за КВЕД МПП "Футура" є організація перевезення вантажів /а.с. 76-77/.

Більш того, такого виду діяльності як видання газет взагалі немає у переліку основних видів діяльності МПП "Футура".

До того ж, станом на 23 вересня 2014 року основним видом діяльності МПП "Футура" продовжує бути організація перевезення вантажів /а.с. 85/, що підтверджується залученою позивачем до матеріалів позовної заяви копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, сформованого станом на 23 вересня 2014 року /а.с. 82-86/.

Представник відповідача у судовому засіданні не зміг пояснити походження інформації, зазначеної у Акті перевірки та письмових запереченнях, щодо основного виду діяльності МПП "Футура".

На противагу доводам відповідача щодо відсутності у позивача товарно-транспортних накладних та подорожніх листів суд зазначає, що товарно-транспортна накладна є підставою для списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника і оприбуткування їх у вантажоодержувача при перевезенні вантажів у межах України та не є єдиним та безумовним документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснення господарської операції.

Також, суд зазначає, що правила податкового обліку не встановлюють конкретного переліку первинних документів, за допомогою яких повинні бути оформлені господарські операції, а також не передбачають будь-яких спеціальних вимог до форми або виду первинних документів, до їх оформлення та заповнення. До документів, які засвідчують факт придбання товару, робіт, послуг, діючим законодавством передбачена лише одна умова: вони повинні засвідчувати фактичне отримання товару або результатів робіт, послуг.

Суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про відсутність у позивача подорожніх листів під час здійснення перевезення товару як на підставу для правомірності зменшення суми податкового кредиту, оскільки, у судовому засіданні було встановлено, що перевезення вантажу (піску) здійснювалося МПП "Футура" згідно договору надання транспортних послуг. Наявність у водія подорожнього листа є необхідним документом при здійсненні перевезення товару та підтвердження по бухгалтерському обліку кількість витраченого пального водієм для валових витрат. Оскільки водії не перебувають у трудових відносинах з позивачем та автомобільний транспорт, яким здійснювалося перевезення товару не належить іншим особам, тому твердження представника відповідача про те, що у позивача повинні бути у наявності подорожні листи є безпідставним.

Транспортування піску відбувалось до пункту розвантаження за адресою с. Денихівка Тетіївського району Київської області, де знаходився об'єкт будівництва, що підтверджено матеріалами справи /а.с. 179-192/.

Таким чином, у ході судового розгляду справи доведено реальність господарських операцій з придбання послуг по транспортуванню піску у МПП "Футура" та, відповідно, правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту за жовтень 2011 року суми ПДВ у розмірі 22066,67 грн.

Господарські відносини позивача (Замовник) з ПП "Асторг-М" (Виконавець) ґрунтувалися на підставі договірних відносин з надання транспортних послуг автокраном.

Так, судом встановлено, що 01 липня 2012 року між ТОВ "ВФ "Взаємодія" та ПП "Асторг-М" укладено договір про надання транспортних послуг №24 /а.с. 106-107/, згідно пункту 1.1. умов якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Виконавець зобов'язується за завданням Замовника протягом визначеного в Договорі строку надавати за плату транспортні послуги автокраном КС-5374.

Пунктом 2.1. умов Договору встановлено, що вартість послуг визначається за домовленістю Сторін.

Розрахунки за даним Договором здійснюються Замовником шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця згідно виставлених рахунків /пункт 2.2. умов Договору/.

На виконання умов вищезазначеного Договору, а також на підтвердження реальності здійснення господарських операцій, позивачем залучено до матеріалів справи, а судом досліджено завірені належним чином копії наступних документів:

- податкової накладної від 07 листопада 2012 року №1 на загальну суму 3350,00 грн, у тому числі ПДВ 558,33 грн /а.с. 118/, рахунку-фактури від 07 листопада 2012 року №АМ-0000390 на загальну суму 3350,00 грн, у тому числі ПДВ 558,33 грн /а.с. 113/, акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 07 листопада 2012 року №АМ-0000022 на загальну суму 3350,00 грн, у тому числі ПДВ 558,33 грн /а.с. 115/;

- податкової накладної від 28 листопада 2012 року №75 на загальну суму 2000,00 грн, у тому числі ПДВ 333,33 грн /а.с. 117/, рахунку-фактури від 28 листопада 2012 року №АМ-0000464 на загальну суму 2000,00 грн, у тому числі ПДВ 333,33 грн /а.с. 113/, видаткової накладної від 28 листопада 2012 року на загальну суму 2000,00 грн, у тому числі ПДВ 333,33 грн /а.с. 116/.

Зазначені податкові накладні оформлені згідно із вимогами статті 201 Податкового кодексу України, підписані та скріплені печаткою контрагента позивача ПП "Асторг-М" (код за ЄДРПОУ 38052647), яке на момент їх видачі знаходилося в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців /а.с. 108-112/ та було зареєстровано платником ПДВ (свідоцтво платника ПДВ анульовано лише 29 березня 2013 року) /а.с. 164/, із Акту перевірки вбачається, що порушень при їх оформленні перевіряючими у ході проведення перевірки не встановлено.

Оплата за транспортні послуги проведена у повному обсязі, що не заперечується відповідачем та підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками /а.с. 119-120/.

Із пояснень представника позивача у судовому засіданні встановлено та підтверджено копією службової записки /а.с. 121/, що підприємство позивача виконувало будівельні роботи на об'єкті елеваторного комплексу у місті Світловодськ Кіровоградської області. Для виконання робіт ТОВ "ВФ "Взаємодія" придбані послуги у ПП "Асторг-М" по роботі автокрану у місті Світловодськ Кіровоградської області.

Доводи представника відповідача, що у акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) №АМ-0000022 не зазначено, які саме послуги, на якому об'єкті та з якою метою надані ПП "Асторг-М", не зазначено місце складання акту, прізвища осіб, якими було підписано акт; у видатковій накладній від 28 листопада 2012 року також не зазначено прізвища та посади отримувача, місця складання суд вважає необґрунтованими оскільки, по-перше, зазначені порушення не були встановлені ревізором-інспектором під час проведення перевірки та не зафіксовані у Акті перевірки; по-друге, незначні недоліки у заповненні бухгалтерських документів, одержаних від виконавця, виявлені податковою інспекцією у результаті перевірки позивача, не свідчать про їх неналежність та недопустимість як доказів. Більш того, вони не є підставою для висновку про неправомірність віднесення понесених покупцем витрат до валових витрат та про обґрунтованість рішення контролюючого органу щодо нарахування податкового зобов'язання.

Доводи відповідача у Акті перевірки фактично зводяться до того, що по взаємовідносинах позивача з ПП "Асторг-М" виникла розбіжність на суму 891,67 грн у зв'язку з тим, що ПП "Асторг-М" не подано податкову звітність за листопад 2012 року /а.с. 21-23/.

На противагу позиції відповідача, викладеній у Акті перевірки /а.с. 21-23/, суд вважає за необхідне зазначити, що порушення податкового законодавства, у разі їх документального доведення, вчинені контрагентами не є свідченням протиправності дій та порушення податкового законодавства позивачем, оскільки за статтею 61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер. Невиконання контрагентами по ланцюгу постачання своїх зобов'язань має наслідком притягнення до відповідальності саме цих суб'єктів господарювання.

Таким чином, у ході судового розгляду справи доведено реальність господарських операцій з придбання транспортних послуг (автокраном) ПП "Асторг-М" та, відповідно, правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту за листопад 2012 року суми ПДВ у розмірі 891,67 грн.

Господарські відносини позивача (Покупець) з ТОВ "Ростра-Люкс" (Постачальник) ґрунтувалися на підставі договірних відносин з поставки фанери.

Судом встановлено, що 21 травня 2012 року між ТОВ "ВФ "Взаємодія" та ТОВ "Ростра-Люкс" укладено договір поставки №2105/1 /а.с. 122-123/, згідно пункту 1.1. умов якого Постачальник зобов'язується протягом строку дії цього Договору передавати Покупцю у власність, а Покупець - приймати та оплачувати фанеру, що надалі іменується "Товар".

Пунктом 1.2. умов договору Сторони узгодили, що найменування, одиниця обліку, кількість та асортимент Товару вказуються у накладній (рахунку-фактурі), що складається відповідно до замовлення Покупця.

Відповідно до пункту 1.3. умов Договору ціна Товару встановлюється постачальником на момент готовності до відвантаження, відображається в накладній (рахунку-фактурі) та вважається погодженою між Постачальником і Покупцем за наявності печаток та підписів уповноважених осіб.

Постачальник поставляє Товар на умовах EXW (Інкотермс 2010) - склад Постачальника, м. Дніпропетровськ, проспект Газети "Правда", 35а /пункт 2.1. умов Договору/.

Згідно пункту 6.1. умов Договору якість Товару повинні відповідати нормативно-технічній документації і підтверджуватися сертифікатом якості заводу-виробника.

На виконання умов вищезазначеного Договору, а також на підтвердження реальності здійснення господарських операцій, позивачем залучено до матеріалів справи, а судом досліджено завірені належним чином копії наступних документів:

- податкових накладних від 22 травня 2012 року №13 на загальну суму 1800,00 грн, у тому числі ПДВ 300,00 грн /а.с. 136/, від 30 травня 2012 року №22 на загальну суму 34200,00 грн, у тому числі ПДВ 5700,00 грн /а.с. 137/;

- рахунку на оплату від 21 травня 2012 року №93 на загальну суму 36000,00 грн, у тому числі ПДВ 6000,00 грн /а.с. 134/;

- видаткової накладної від 30 травня 2012 року №91 на загальну суму 36000,00 грн, у тому числі ПДВ 6000,00 грн /а.с. 133/;

- сертифікату відповідності на продукцію: фанеру /а.с. 135/.

Зазначені податкові накладні оформлені згідно із вимогами статті 201 Податкового кодексу України, підписані та скріплені печаткою контрагента позивача ТОВ "Ростра-Люкс" (код за ЄДРПОУ 33248781), яке на момент їх видачі знаходилося в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців /а.с. 124-128, 129, 131/ та було зареєстровано платником ПДВ /а.с. 130/, із Акту перевірки вбачається, що порушень при їх оформленні перевіряючими у ході проведення перевірки не встановлено.

Оплата за поставлений товар проведена у повному обсязі, що не заперечується відповідачем та підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками /а.с. 142-143/.

Доводи відповідача щодо необхідності наявності у позивача товарно-транспортної накладної на підтвердження транспортування придбаного товару суд вважає необґрунтованими, оскільки за умовами пункту 2.1. Договору постачання Постачальник поставляє Товар на умовах EXW (Інкотермс 2010) - склад Постачальника, м. Дніпропетровськ, проспект Газети "Правда", 35а.

У відповідності до пункту 2.6. умов Договору поставки уповноваженою особою позивача Ружанським В.А. за довіреністю від 30 травня 2012 року №31 отримано товар (фанеру) на загальну суму 36000,00 грн, у тому числі ПДВ 6000,00 грн, що підтверджується витягом з журналу реєстрації довіреностей /а.с.144/ та видатковою накладною від 30 травня 2012 року №91 /а.с. 133/.

Із пояснень представника позивача у судовому засіданні встановлено, що придбаний товар (фанеру) було використано у власній господарській діяльності ТОВ "ВФ "Взаємодія" для виконання будівельних робіт.

Таким чином, у ході судового розгляду справи доведено реальність господарських операцій з придбання транспортних послуг (автокраном) ТОВ "Ростра-Люкс"" та, відповідно, правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту за травень 2012 року суми ПДВ у розмірі 6000,00 грн.

Доводи відповідача у Акті перевірки фактично зводяться до того, що по взаємовідносинах позивача з ТОВ "Ростра-Люкс" виникла розбіжність на суму 6000,00 грн у зв'язку з тим, що за результатами перевірки ТОВ "Ростра-Люкс" ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська не підтверджено податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 6000,00 грн /а.с. 16-18/.

На противагу позиції відповідача, викладеній у Акті перевірки /а.с. 16-18/, суд вважає за необхідне зазначити, що порушення податкового законодавства, у разі їх документального доведення, вчинені контрагентами не є свідченням протиправності дій та порушення податкового законодавства позивачем, оскільки за статтею 61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер. Невиконання контрагентами по ланцюгу постачання своїх зобов'язань має наслідком притягнення до відповідальності саме цих суб'єктів господарювання.

Виконання договорів характеризується дотриманням кожною стороною їх умов, сторони у повному обсязі виконали взяті на себе зобов'язання, один до одного претензій не мають, а отже договори між ними укладені та виконані встановленому законом порядку.

Незважаючи на проаналізовані вище обставини, єдиною підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення було прийняття до уваги відповідачем даних Актів перевірок контрагентів позивача МПП "Футура", ТОВ "Ростра-Люкс", та неподання податкової звітності за листопад 2012 року ПП "Асторг-М", що на думку представника відповідача є підставою для зменшення позивачу суми податкового кредиту.

Слід зазначити, що Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій чи бездіяльності його контрагентів.

Реальність господарських операцій позивача з МПП "Футура", ТОВ "Ростра-Люкс", ПП "Асторг-М" підтверджується первинними та іншими документами, копії яких наявні у справі та були досліджені судом під час розгляду справи.

З огляду на викладене контролюючий орган безпідставно та протиправно поставив під сумнів розмір податкового кредиту з ПДВ, задекларований позивачем за жовтень 2011 року, травень, листопад 2012 року по взаємовідносинам з МПП "Футура", ТОВ "Ростра-Люкс", ПП "Асторг-М".

З урахуванням документів, які були надані позивачем під час судового розгляду справи, суд приходить до висновку, що правові наслідки за вищенаведеними договорами настали, позивачем та його контрагентами виконані договірні обов'язки, первинні бухгалтерські документи оформлені у відповідності до вимог діючого законодавства, а тому у позивача були всі підстави для формування податкового кредиту за жовтень 2011 року, травень, листопад 2012 року по взаємовідносинам з МПП "Футура", ТОВ "Ростра-Люкс", ПП "Асторг-М".

З огляду на наведене, суд вважає, що у випадку підтвердження податкового кредиту належним чином оформленими податковими накладними, оплати податку на додану вартість продавцю в ціні товару, дійсної поставки продавцем товарів (робіт, послуг), які підлягають до використання покупцем у господарській діяльності, нікчемність угод, укладених постачальниками по ланцюгу не може бути підставою для зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість платнику податків - покупцю, оскільки не ґрунтується на законі.

Таким чином, суд приходить до висновку, що доводи відповідача про порушення ТОВ "ВФ Взаємодія"" вимог Податкового кодексу не відповідають фактичним обставинам справи.

Представник позивача зазначив у судовому засіданні, що перед укладення угод з МПП "Футура", ТОВ "Ростра-Люкс", ПП "Асторг-М", позивач перевіряв у базі даних ДПА відомості щодо державної реєстрації контрагентів та наявності свідоцтва платника ПДВ, та через інтернет-ресурс переконався у наявності запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про підтвердження відомостей про юридичну особу МПП "Футура", ТОВ "Ростра-Люкс", ПП "Асторг-М".

Доводи контролюючого органу про те, що господарські операції позивача з МПП "Футура", ТОВ "Ростра-Люкс", ПП "Асторг-М" не спричиняють реального настання правових наслідків, ґрунтується лише на висновках Актів перевірок контрагентів позивача. Разом з тим, суд зауважує, що порушення порядку здійснення господарської діяльності МПП "Футура", ТОВ "Ростра-Люкс", ПП "Асторг-М" не впливає на результати діяльності позивача і не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності.

З огляду на викладене, суд вважає, що контролюючий орган не перевірив у належний спосіб дійсність відповідних фінансово-господарських операцій.

Сторони в повному обсязі виконали взяті на себе зобов'язання, здійснили виконання проектних робіт в обумовлені строки Замовнику, сторони один до одного претензій не мають, а отже, договори між ними укладені та виконані у встановленому законом порядку.

Реальність господарських операцій позивача з МПП "Футура", ТОВ "Ростра-Люкс", ПП "Асторг-М" підтверджується первинними та іншими документами, копії яких наявні у справі та були досліджені судом під час розгляду справи.

Доводи відповідача в Акті перевірки та запереченнях проти позову не підтверджені будь-якими доказами. На вимогу суду про надання підтверджуючих документів відповідачем їх надано не було, у зв'язку з чим суд не має можливості оцінити вказані припущення Кременчуцької ОДПІ як докази. Натомість реальність здійснення господарських операцій між позивачем та МПП "Футура", ТОВ "Ростра-Люкс", ПП "Асторг-М" підтверджено первинною бухгалтерською документацією, дослідженою у судовому засіданні.

Крім того, суд вважає необхідним зазначити, що чинним законодавством не заборонено використовувати залучені трудові та виробничі ресурси, тощо, ці факти відповідачем у жодний спосіб не перевірені.

Надання контролюючому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки і збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо контролюючим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.

Досліджена судом первинна документація відповідає вимогам, установленим статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Таким чином, фактичність надання послуг та постачання товарів МПП "Футура", ТОВ "Ростра-Люкс", ПП "Асторг-М" підтверджена належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, копії яких наявні у матеріалах справи та досліджені судом у ході судового розгляду.

З урахуванням документів, які були надані позивачем під час судового розгляду справи, суд приходить до висновку, що правові наслідки за вищенаведеними договорами настали, позивачем та його контрагентом виконані договірні обов'язки, первинні бухгалтерські документи оформлені у відповідності до вимог діючого законодавства, а тому у позивача були всі підстави для формування податкового кредиту по взаємовідносинам з МПП "Футура", ТОВ "Ростра-Люкс", ПП "Асторг-М".

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення покладено на контролюючий орган.

Відповідач не довів суду правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 03 грудня 2014 року №0006952203/2778.

Враховуючи зміст позовних вимог та заперечень сторін, у ході судового розгляду справи було з'ясовано обставини щодо правомірності формування ТОВ "ВФ "Взаємодія" податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 28958,34 грн за жовтень 2011 року, травень, листопад 2012 року по взаємовідносинам з МПП "Футура", ТОВ "Ростра-Люкс", ПП "Асторг-М".

З огляду на викладене, необґрунтованим є також висновок органу доходів і зборів про застосування до ТОВ "ВФ "Взаємодія" штрафних (фінансових) санкцій у сумі 36197,92 грн.

При цьому, суд вважає необґрунтованими доводи позивача щодо необхідності застосування строку позовної давності на підставі статті 257 Цивільного кодексу України, з огляду на те, що правомірність формування податкового кредиту регулюється нормами Податкового кодексу України, яким передбачено застосування 1095 денного строку давності, який від дати здійснення господарських операцій (починаючи з жовтня 2011 року) по день проведення перевірки (08 серпня 2014 року) не сплинув.

Системний аналіз вказаних правових норм та оцінка фактичних обставин справи дають підстави суду дійти висновку, що при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення суб'єкт владних повноважень діяв з недотриманням приписів закону, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення.

Зважаючи на те, що податкове повідомлення-рішення від 03 грудня 2014 року №0006952203/2778 є правовим актом індивідуальної дії, який відповідно до повноважень суду, встановлених частиною другою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне згідно з частиною другою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 03 грудня 2014 року №0006952203/2778.

Відповідно до положень частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI передбачено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

В силу пункту 21 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" органи доходів і зборів звільнені від сплати судового збору, отже, сума судового збору пропорційно задоволеної частини позовних вимог з відповідача до державного бюджету стягненню не підлягає.

Згідно пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Взаємодія" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 03 грудня 2014 року №0006952203/2778.

Стягнути з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Взаємодія" (ідентифікаційний код 13946724) витрати зі сплати судового збору у розмірі 182,70 грн /сто вісімдесят дві гривні сімдесят копійок/.

Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Взаємодія" (ідентифікаційний код 13946724) надміру сплачену суму судового збору згідно платіжного доручення від 13 січня 2015 року №5 у розмірі 1644,30 грн /одна тисяча шістсот сорок чотири гривні тридцять копійок/.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 23 лютого 2015 року.

Суддя Л.М. Петрова