Ухвала

від 14.04.2015 по справі 816/156/15-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2015 р.Справа № 816/156/15-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Бартош Н.С., Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання - Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Взаємодія» до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

В с т а н о в и л а:

У січні 2015 року позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Взаємодія» (далі по тексту ТОВ «ВФ «Взаємодія»), звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення відповідача - Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - Кременчуцька ОДПІ) від 03 грудня 2014 року №0006952203/2778, яким за встановлені порушення п. 198.1, 198.6 ст. 198, п. 201.4, 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 36.197 грн. 92 коп., у тому числі 28.958 грн. 34 коп. - за основним платежем, 7.239 грн. 58 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає про хибність висновків податкового органу про порушення підприємством податкового законодавства, викладених в акті перевірки від 20 серпня 2014 року №2051/16-03-22-03-08/13946724, складений на підставі проведеної Кременчуцькою ОДПІ позапланової виїзної перевірки ТОВ «ВФ «Взаємодія» (код ЄДРПОУ 13946724) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з МПП «Футура» за період жовтень 2011 року, ТОВ «Ростра-Люкс» за період травень 2012 року, ПП «Медіа-Простір» за період травень 2012 року, ПП «Асторг-М» за період листопад 2012 року (далі - Акт перевірки).

Вказує на те, що при формуванні податкового кредиту ТОВ «ВФ «Взаємодія» дотримані вимоги Податкового кодексу України. Зауважує, що його контрагенти - МПП «Футура», ТОВ «Ростра-Люкс», ПП «Асторг-М» на момент здійснення господарських операцій були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та мали свідоцтва платників податку на додану вартість. Господарські операції із вказаними контрагентами носили реальний характер та повністю відображені у бухгалтерському та податковому обліку на підставі первинних документів, оформлених у відповідності до чинного законодавства. Позивач, не погоджуючись з висновками контролюючого органу, викладеними у Акті перевірки, зауважує, що чинне законодавство України не ставить у залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Крім того, наполягає на застосуванні строку позовної давності на підставі статті 257 Цивільного кодексу України.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року адміністративний позов ТОВ «ВФ «Взаємодія» задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 03 грудня 2014 року №0006952203/2778.

Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі Кременчуцька ОДПІ, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову з прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволені позовних вимог підприємства у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідно до положень ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судом встановлено, що у період з 08 серпня 2014 року по 14 серпня 2014 року Кременчуцькою ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «ВФ «Взаємодія» (код ЄДРПОУ 13946724) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з МПП «Футура» за період жовтень 2011 року, ТОВ «Ростра-Люкс» за період травень 2012 року, ПП «Медіа-Простір» за період травень 2012 року, ПП «Асторг-М» за період листопад 2012 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт від 20 серпня 2014 року №2051/16-03-22-03-08/13946724 (а.с. 11-24), у якому зафіксовано порушення позивачем пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, у результаті чого підприємством завищено податковий кредит на загальну суму ПДВ 29.145,35 грн., у тому числі за жовтень 2011 року на суму ПДВ 22.066,67 грн., за травень 2012 року на суму ПДВ 6.187,01 грн., за листопад 2012 року на 891,67 грн.

Відповідно до висновків Акту перевірки, порушення податкового законодавства виникло у зв'язку із тим, що Кременчуцькою ОДПІ було використано при проведенні перевірки Акт Ленінської ОДПІ у М. Луганську ГУ Міндоходів від 27 серпня 2012 року №822/15-300/13382764, яким встановлено нереальність здійснення операцій по взаємовідносинам між ТОВ «ВФ «Взаємодія» та МПП «Футура». Крім того, позивачем до перевірки не надано товарно-транспортних накладних або подорожніх листів, які б засвідчували факт надання транспортних послуг (а.с. 14-15).

Також, контролюючим органом у Акті перевірки встановлено, що по взаємовідносинам позивача з ПП «Асторг-М» виникла розбіжність на суму 891,67 грн. у зв'язку з тим, що ПП «Асторг-М» не подано податкову звітність за листопад 2012 року (а.с. 21-23).

На думку відповідача, розбіжність по взаємовідносинам позивача з ТОВ «Ростра-Люкс» виникла у зв'язку з надходженням акту ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 31 травня 2013 року №458/226/33248781 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Ростра-Люкс» з питань правомірності проведених господарських відносин з платниками податків з ТОВ «Матадор» за квітень-серпень 2012 року» (а.с. 16-19).

На підставі Акту перевірки та з урахуванням результатів адміністративного оскарження (а.с. 37-55) Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 03 грудня 2014 року №0006952203/2778, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 36.197 грн. 92 коп., у тому числі 28.958 грн. 34 коп. за основним платежем, 7.239 грн. 58 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с. 56).

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог ТОВ «ВФ «Взаємодія», колегія суддів зазначає, що питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість врегульовані розділом V Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За змістом п. 201.10 ст. 201 ПК України підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Положеннями п. 198.3 ст. 198 цього Кодексу визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до складу податкового кредиту суми податку сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформленими з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно п. 201.4. ст. 201 ПК України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Відповідно до п. 201.6. ст. 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Порядок ведення бухгалтерського обліку та звітності для суб'єктів господарювання регламентований Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Згідно з ч. 2 ст. 3 зазначеного Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлені вимоги до первинних документів, відповідно до яких підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 (далі за текстом - Положення №88), відповідно до якого первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Таким чином, з наведених положень вбачається, що для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

При цьому, колегія суддів зазначає, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що ТОВ «ВФ «Взаємодія» документально підтвердило факт здійснення господарських операцій з МПП «Футура» за період жовтень 2011 року, ТОВ «Ростра-Люкс» за період травень 2012 року, ПП «Медіа-Простір» за період травень 2012 року, ПП «Асторг-М» за період листопад 2012 року.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що господарські відносини позивача (Замовник) з МПП «Футура» (Перевізник) ґрунтувалися на підставі договірних відносин з надання транспортних послуг в межах договору №127-тр від 10.10.2011 року (а.с. 71-72) згідно пункту 1.1. умов якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Перевізник бере на себе зобов'язання за завданням Замовника та за плату доставляти визначений Замовником вантаж, а Замовник зобов'язується сплатити за таке перевезення Перевізникові встановлену цим Договором плату. Пунктом 1.2. умов договору визначено вантаж: пісок природний. У пункті 1.3. умов Договору Сторонами узгоджено місце доставки с. Денихівка Тетіївського району Київської області.

Про реальність здійснення господарських операцій свідчать долучені до матеріалів справи податкові накладні (а.с. 94-98), акти виконаних робіт (а.с. 87-91), рахунки-фактури (92-93).

Зазначені податкові накладні оформлені згідно із вимогами статті 201 Податкового кодексу України, підписані та скріплені печаткою контрагента позивача МПП «Футура» (код за ЄДРПОУ 13382764), яке на момент їх видачі знаходилося в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 79-80, 82-86) та було зареєстровано платником ПДВ (а.с. 78).

Оплата за транспортні послуги проведена у повному обсязі, що не заперечується відповідачем та підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками (а.с. 99-102).

Послуги у МПП «Футура» по перевезенню піску на об'єкт у с. Денихівка Тетіївського району Київської області придбані позивачем для виконання будівельних робіт по влаштуванню фундаментів у с. Денихівка Тетіївського району Київської області на замовлення ТОВ СП «Нібулон», що підтверджено залученими до матеріалів справи завіреними належним чином копіями Акту приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2011 року форми КБ2 (а.с. 180-185) та підсумкової відомістю ресурсів за жовтень 2011 року (а.с. 186-192).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості доводів відповідача про відсутність у позивача подорожніх листів та товарно-транспортних накладних під час здійснення перевезення товару як на підставу для правомірності зменшення суми податкового кредиту, оскільки наявність у водія подорожнього листа є необхідним документом при здійсненні перевезення товару та підтвердження по бухгалтерському обліку кількість витраченого пального водієм для валових витрат. Оскільки водії не перебувають у трудових відносинах з позивачем та автомобільний транспорт, яким здійснювалося перевезення товару належить іншим особам, тому твердження відповідача про те, що у позивача повинні бути у наявності подорожні листи є безпідставним. А товарно-транспортна накладна є підставою для списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника і оприбуткування їх у вантажоодержувача при перевезенні вантажів у межах України та не є єдиним та безумовним документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей.

Господарські відносини позивача (Замовник) з ПП «Асторг-М» (Виконавець) ґрунтувалися на підставі договору про надання транспортних послуг №24 від 01.07.2012 року (а.с. 106-107) згідно пункту 1.1. умов якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Виконавець зобов'язується за завданням Замовника протягом визначеного в Договорі строку надавати за плату транспортні послуги автокраном КС-5374. Вартість послуг визначається за домовленістю Сторін - пункт 2.1. умов Договору. Розрахунки за даним Договором здійснюються Замовником шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця згідно виставлених рахунків - пункт 2.2. умов Договору.

На виконання умов вищезазначеного Договору, а також на підтвердження реальності здійснення господарських операцій, позивачем залучено до матеріалів справи, завірені належним чином копії: податкових накладних (а.с. 117-118), видаткової накладної (а.с. 116), рахунку-фактури (а.с. 113), акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с. 115).

Зазначені податкові накладні оформлені згідно із вимогами статті 201 ПК України, підписані та скріплені печаткою контрагента позивача ПП «Асторг-М» (код за ЄДРПОУ 38052647), яке на момент їх видачі знаходилося в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 108-112) та було зареєстровано платником ПДВ (свідоцтво платника ПДВ анульовано лише 29 березня 2013 року) (а.с. 164).

Оплата за транспортні послуги проведена у повному обсязі, що не заперечується відповідачем та підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками (а.с. 119-120).

Послуги у ПП «Асторг-М» по роботі автокрану придбані ТОВ «ВФ «Взаємодія» для виконання робіт на об'єкті елеваторного комплексу у місті Світловодськ Кіровоградської області, що підтверджено копією службової записки (а.с. 121).

Господарські відносини позивача (Покупець) з ТОВ «Ростра-Люкс» (Постачальник) ґрунтувалися на підставі договірних відносин відповідно до договору поставки №2105/1 від 21.05.2012 року (а.с. 122-123), згідно пункту 1.1. умов якого Постачальник зобов'язується протягом строку дії цього Договору передавати Покупцю у власність, а Покупець - приймати та оплачувати фанеру, що надалі іменується «Товар». Пунктом 1.2. умов договору Сторони узгодили, що найменування, одиниця обліку, кількість та асортимент Товару вказуються у накладній (рахунку-фактурі), що складається відповідно до замовлення Покупця. Ціна Товару встановлюється постачальником на момент готовності до відвантаження, відображається в накладній (рахунку-фактурі) та вважається погодженою між Постачальником і Покупцем за наявності печаток та підписів уповноважених осіб - пункт 1.3. умов Договору. Постачальник поставляє Товар на умовах EXW (Інкотермс 2010) - склад Постачальника, м. Дніпропетровськ, проспект Газети «Правда», 35а - пункт 2.1. умов Договору. Згідно пункту 6.1. умов Договору якість Товару повинні відповідати нормативно-технічній документації і підтверджуватися сертифікатом якості заводу-виробника.

На виконання умов вищезазначеного Договору, а також на підтвердження реальності здійснення господарських операцій, позивачем залучено до матеріалів справи, завірені належним чином копії: податкових накладних (а.с. 136, 137), видаткової накладної (а.с. 133), рахунку на оплату (а.с. 134), сертифікату відповідності на продукцію: фанеру (а.с. 135).

Податкові накладні оформлені згідно із вимогами статті 201 Податкового кодексу України, підписані та скріплені печаткою контрагента позивача ТОВ «Ростра-Люкс» (код за ЄДРПОУ 33248781), яке на момент їх видачі знаходилося в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 124-128, 129, 131) та зареєстровано платником ПДВ (а.с. 130).

Оплата за поставлений товар проведена у повному обсязі, що не заперечується відповідачем та підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками (а.с. 142-143).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості доводів відповідача стосовно необхідності наявності у позивача товарно-транспортної накладної на підтвердження транспортування придбаного товару, оскільки за умовами пункту 2.1. Договору постачання Постачальник поставляє Товар на умовах EXW (Інкотермс 2010) - склад Постачальника, м. Дніпропетровськ, проспект Газети «Правда», 35а.

У відповідності до пункту 2.6. умов Договору поставки уповноваженою особою позивача Ружанським В.А. за довіреністю від 30 травня 2012 року №31 отримано товар (фанеру) на загальну суму 36000,00 грн., у тому числі ПДВ 6000,00 грн., що підтверджується витягом з журналу реєстрації довіреностей (а.с.144) та видатковою накладною від 30 травня 2012 року №91 (а.с. 133).

Судом встановлено, що придбаний товар (фанеру) використано у власній господарській діяльності ТОВ «ВФ «Взаємодія» для виконання будівельних робіт.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані позивачем, на підтвердження реальності здійснення господарських операцій, документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Колегія суддів зазначає, що одним із юридичних елементів дійсності правочину є його спрямування на реальне настання правових наслідків, обумовлених ним. При цьому, в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Крім того, Кременчуцька ОДПІ не встановила порушень позивача щодо відображення в податкових деклараціях сум податкового кредиту та податкових зобов'язань, а недотримання контрагентами позивача податкового законодавства не є підставою для висновку про порушення саме позивачем вимог податкового законодавства.

Колегія суддів зазначає, що чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

На думку колегії суддів, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Таких доказів на виконання приписів ч. 2 ст. 71 КАС України податковим органом не надано так само, як і не доведено нереальність виконання господарських операцій та факт відсутності виконання вищезазначених послуг.

Таким чином, враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що господарські операції між позивачем та МПП «Футура» (з надання транспортних послуг), ПП «Асторг-М» (з надання транспортних послуг автокраном) та ТОВ «Ростра-Люкс» (з поставки фанери) фактично здійснені, направлені на настання правових наслідків, які обумовлені ними та підтверджені належним чином складеними первинними документами, тобто позивач має право на відображення цих господарських операцій у податковому обліку при визначенні об'єкту оподаткування податком на додану вартість, зокрема формування податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості доводів позивача щодо необхідності застосування строку позовної давності на підставі статті 257 Цивільного кодексу України, оскільки правомірність формування податкового кредиту регулюється нормами Податкового кодексу України, яким передбачено застосування 1095 денного строку давності, який від дати здійснення господарських операцій (починаючи з жовтня 2011 року) по день проведення перевірки (08 серпня 2014 року) не сплинув.

Крім того, колегія суддів погоджується з обраним судом першої інстанції, відповідно до приписів ч. 2 ст. 11 КАС України, способом захисту порушеного права позивача: шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 03 грудня 2014 року №0006952203/2778, оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правовим актом індивідуальної дії, який відповідно до повноважень суду, встановлених частиною другою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, визнається судом протиправним і скасовується.

Виходячи з наведеного, колегія суддів не вбачає підстав, передбачених ст. 202 КАС України для скасування судового рішення та приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення, відповідно до положень ст. 200 КАС України, - без змін.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

В порядку, визначеному ст. 41, ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд справи відбувся за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 41 ч.1, 160, 167, 185, 195, 196, 198 ч. 1 п. 1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року - без змін.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) Н.С. Бартош

(підпис) Л.О. Донець

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 17 квітня 2015 року.