Рішення

від 25.02.2015 по справі 910/558/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2015Справа №910/558/15-г За позовом Приватного підприємства «Пождума»

до Публічного акціонерного товариства «Трест Київпідземшляхбуд-2»

про стягнення 15585,73 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - Сидоренко С.О. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явились.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного підприємства «Пождума» (далі - Позивач) до Публічного акціонерного товариства «Трест Київпідземшляхбуд-2» (далі - Відповідач) про стягнення 30737,37 грн. заборгованості та санкцій за Договором № ПС-0203/12 від 19.03.2012 на виконання робіт.

За вищевказаним позовом було порушено провадження у справі № 910/558/15-г.

Позивачем неодноразово подавалися заяви про зменшення позовних вимог, і зокрема заявою від 25.02.2015 Позивачем було зменшено позовні вимоги та він заявляє до стягнення 14498,91 коп. заборгованості, 1086,82 грн. 3% річних та 1071,86 грн. пені. Пізнішою заявою від 25.02.2015, поданою в засіданні, Позивачем було зменшено суму вимог на суму пені. Судом вказані заяви прийняті, тому відповідно до ст. 55 ГПК України має місце нова ціна позову, з якої підлягає вирішенню спір у даній справі: 14498,91 коп. заборгованості та 1086,82 грн. 3% річних.

У судовому засіданні 09.02.2015 оголошувалась перерва на 25.02.2015.

Позовні вимоги умотивовані невиконанням Відповідачем свого обов'язку розрахуватися виконані Позивачем та прийняті Відповідачем без зауважень роботи.

Відповідач проти позову заперечує з підстав викладених у відзиві, та зокрема вказує на завищення Відповідачем вартості робіт без згоди Позивача, на допущені при складанні актів виконаних робіт та довідок про їх вартість порушень, на відсутність фінансування від замовника як підставу не перерахування коштів Позивачу та на недійсність договору через перевищення повноважень підписантом з його боку.

І також Відповідачем було подано клопотання про застосування строків позовної давності до вимог про стягнення пені.

У судове засідання 25.02.2015 Відповідач своїх представників не направив, хоча про призначення справи до розгляду на вказану дату представника Відповідача було повідомлено під розписку, надану в попередньому засіданні 09.02.2015, натомість 24.02.2015 через відділ діловодства суду від Відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з неотриманням копії заяви Позивача про зменшення позовних вимог та відсутністю часу у представника ознайомитись з матеріалами справи.

Суд до такого клопотання ставиться критично, оскільки Відповідач у клопотанні не обґрунтовує неможливість направлення представника у судове засідання, а питання зайнятості представника і як наслідок неможливість виділити час для ознайомлення зі справою є питаннями господарської діяльності Відповідача.

Неможливість заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні (п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Суд також приймає до уваги, що явка представників сторін у судове засідання 25.02.2015 обов'язковою не визнавалась, та Відповідачем перед судом не обґрунтовано підстав необхідності прийняття його представником особистої участі в судовому засіданні.

Усупереч твердженням Відповідача, обов'язок направлення копії заяви про зміну розміру позовних вимог покладено на Позивача за приписами ст. 22 ГПК України тільки у випадку збільшення їх розміру, а у випадку зменшення розміру позовних вимог (Позивачем у всіх поданих заявах розмір вимог фактично та поступово зменшувався від первісно заявленого) на Позивача такого обов'язку не покладено, оскільки при поданні позову Відповідач ознайомлюється з більшим розміром вимог та може заявити заперечення до всього їх обсягу, та отже і в зменшеній частині також може висловити заперечення. Тому і необхідність ознайомлення з заявами про зменшення позовних вимог є власним господарським рішенням Відповідача, та отже Відповідач повинен був розставити відповідні пріоритети в залежності від зайнятості представника, та доручити йому в першу чергу ознайомитись з цими заявами, якщо Відповідач вважав, що це йому потрібно в першу чергу.

Відтак, суд дійшов висновку про відсутність встановлених ст. 77 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи та відмовляє в задоволенні клопотання Відповідача. Судом також не встановлено обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін Відповідача, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

19.03.2012 між Позивачем, як Підрядником, та Відповідачем, як Генпідрядником, було укладено Договір № ПС-0203/12 (далі - Договір), за умовами якого Підрядник зобов'язався своїми силами та засобами, за завданням та на підставі наданої Генпідрядником проектної документації, за рахунок та з матеріалів і обладнання Генпідрядника виконати наступні роботи: домонтаж та пусконалагоджувальні роботи систем - автоматичної установки пожежної сигналізації, порошкового пожежогасіння машинних приміщень ліфтів та системи оповіщення про пожежу (далі - Роботи), а Генпідрядник зобов'язується прийняти виконані Підрядником Роботи та оплатити їх вартість.

За умовами Договору, ціна Робіт визначається відповідно до норм ДБН Д. 1.1-1-2000 зі змінами та доповненнями і орієнтовно складає - 95948грн. 62 коп. (у т.ч. з ПДВ), без вартості матеріалів та обладнання. Договірна ціна уточнюється згідно фактично виконаних обсягів робіт, шляхом підписання Сторонами актів ф.КБ-2в та довідок ф.КБ-3.

Генпідрядник, після підписання Договору, на протязі 5-ти робочих днів, перераховує Підряднику аванс в окремо узгодженому розмірі.

Оплата Робіт здійснюється Генпідрядником в розмірі 98% (дев'яносто вісім) відсотків від кожного оформленого Сторонами акту виконаних робіт (ф. КБ-2в та КБ-3) до 25 числа місяця, наступного за звітним, при умові отримання коштів від Замовника. Два відсотки від вартості Договору залишаються в Гарантійному фонді будівництва на рахунку Замовника.

Накопичені за період будівництва 2% перерахувань до гарантійного фонду перераховуються Генпідрядником Підряднику через 12 місяців після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом Об'єкту відповідно до діючого законодавства при умові отримання коштів від Замовника.

Окремим пунктом Договору (4.3.8) на Підрядника було покладено обов'язок сплатити кошти за послуги генпідряду в розмірі 2% від договірної ціни виконаних Робіт. Строк виконання даного обов'язку Договором не встановлений, а отже підлягає виконанню на вимогу генпідрядника у порядку ст. 530 ЦК України, та не є предметом даного спору.

Так, по фактам виконання частини робіт за Договором Підрядник передав а Генпідрядник приймав виконані роботи за актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в): 1) від 31.05.2012 № 1/ПС-0203/12; 2) від 31.05.2012 № 2/ПС-0203/12, які підписані представниками та посвідчені печатками Підрядника та Генпідрядника.

Вартість прийнятих робіт за вищезазначеними актами та згідно підписаних і скріплених печатками Підрядника і Генпідрядника довідок про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3) за травень 2012 року від 31.05.2012 становить 96 427,46 грн., з яких:

1) 79836,20 грн. - вартість робіт за актом (форма КБ-2в) від 31.05.2012 № 1/ПС-0203/12;

2) 16591,26 грн. - вартість робіт за актом (форма КБ-2в) від 31.05.2012 № 2/ПС-0203/12.

Отже, за умовами Договору Генпідрядник повинен був оплатити Підряднику 98% від кожного з вказаних актів виконаних робіт, що становить 94498,91 грн., до 25 числа місяця, наступного за звітним, тобто до 25.06.2012 (враховуючи, що обидва акти підписані однією датою). Але залученими до матеріалів справи платіжними дорученнями підтверджується здійснення лише часткової оплати:

- 29.03.2012 у сумі 20000 грн. (платіжне доручення № 3883);

- 05.04.2012 у сумі 20000 грн. (платіжне доручення № 4004);

- 13.04.2012 у сумі 40000 грн. (платіжне доручення № 4292).

Отже загалом станом на 25.06.2012 було перераховано 80000 грн., і заборгованість становить 14498,91 грн.

Відповідно до ч. 2, 4 ст. 844 ЦК України, кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв'язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи.

Посилання Відповідача, що Позивачем було протиправно підвищено вартість фактично виконаних робіт (96427,46 грн. проти передбачених Договором 95948,62 грн.) та на таке підвищення Відповідач згоди не давав, судом відхиляються, оскільки за умовами Договору ціну Робіт визначено як орієнтовну, а не як тверду, та відповідно до ст. 844 ЦК України передбачено можливість її уточнення згідно фактично виконаних обсягів робіт, шляхом підписання Сторонами актів ф.КБ-2в та довідок ф.КБ-3, що і мало місце в даному випаду, оскільки вищевказані акти виконаних робіт та їх довідки підписані Відповідачем, а отже ним було вчинено конклюдентні дії на погодження зміни (збільшення) вартості робіт за договором, а подальше укладення відповідних змін до Договору на підстав його п. 3.3 було б тільки посвідченням факту вже наданої раніше шляхом підписання актів та довідок згоди на збільшення вартості робіт.

При цьому, підстави для призначення експертизи фактично виконаних обсягів робіт за ч. 4 ст. 853 ЦК України у суду відсутні, оскільки їх обсяг Відповідачем не оспорюється, натомість оспорюється невиконання сторонами умов Договору щодо невнесення відповідних змін у нього, але позаяк такі вимоги не заявляються, то можуть бути предметом окремого позову.

Посилання Відповідача на складення вищевказаних актів та довідок з порушеннями судом відхиляються, оскільки ці акти та довідки були без застережень підписані Відповідачем, тому відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України Відповідач втратив право заявляти на будь-які допущені в актах порушення.

Посилання Відповідача на відсутність повного фінансування від замовника, як на Договірну підставу не виникнення обов'язку з перерахування заявленої суми заборгованості Відповідачу, судом відхиляються.

Суд зазначає, що хоча умови чинного цивільного законодавства передбачають право сторін, не відходячи від обов'язкових вимог актів цивільного законодавства, в іншій частині погодити умови договору на власний розсуд, проте посилання Відповідача на умови договору, згідно з якими обов'язок Відповідача остаточно розрахуватися за виконанні для нього роботи залежить від надходження коштів від Замовника, не визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами та не вказує на подію, яка має неминуче настати, а отже в розумінні ст.ст. 251-252, 530 ЦК України не є строком (терміном) виконання зобов'язань, як то вважає Відповідач.

Обов'язок замовника оплатити виконані для нього роботи в силу вимог чинного законодавства не пов'язаний з наявністю у того необхідних коштів чи станом виконання перед ним зобов'язань іншими особами (ч. 1 ст. 854 ЦК України). Наявність таких обставин також не дає підстав для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (ст. 617 ЦК України).

Отже, строк виконання Відповідачем обов'язку оплатити Позивачу 98% відсотків вартості робіт відповідно до п. 3.5 Договору настає після кожного оформленого Сторонами акта виконаних робіт (ф. КБ-2в та КБ-3) до 25 числа місяця, наступного за звітним, та матеріалами справи доведено прострочення Відповідачем оплати в сумі 14498,91 грн., тому позовні вимоги згідно зі статтями 525, 526, 530, 837 та 854 ЦК України, ст. 193 ГК України визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також, виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, Відповідач є порушником грошового зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом, та зокрема у вигляді нарахування та стягнення 3% річних на підставі ст. 625 ЦК України.

Перевіривши наведений у заяві Позивача від 25.02.2015 розрахунок 3% річних суд дійшов висновку про його обґрунтованість, арифметичну правильність, відповідність вимогам закону та умовам Договору, тому позовні вимоги про стягнення 1086,82 грн. 3% річних визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Клопотання Відповідача про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені судом не враховується, оскільки відповідно до заяви Позивача від 25.02.2015 про зменшення позовних вимог, стягнення пені Позивач вже не заявляє.

Заперечення проти позову щодо недійсності Договору в зв'язку з недостатністю у підписанта з боку Відповідача достатнього обсягу повноважень та таку дію судом відхиляються, оскільки Договір отримав подальше схвалення з боку Відповідача як юридичної особи у вигляді перерахування коштів на його виконання та підписання актів про прийняття робіт за Договором і довідок про їх вартість, а отже за законом визнаним недійсним з підстави перевищення повноважень Договір бути не може.

Судовий збір відповідно до статті 49 ГПК України покладається на Позивача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Трест Київпідземшляхбуд-2» (м. Київ, вул. Тампере, 13-Б; ідентифікаційний код 04012721) на користь Приватного підприємства «Пождума» (м. Київ, вул. Цитадельна, 6/8; ідентифікаційний код 36924944) 14498 (чотирнадцять тисяч чотириста дев'яносто вісім) грн. 91 коп. заборгованості, 1086 (одну тисячу вісімдесят шість) грн. 82 коп. 3% річних, а також 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 04.03.2015

Суддя Сташків Р.Б.