Рішення

від 04.03.2015 по справі 914/4366/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.2015 р. Справа № 914/4366/14

За позовом: Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача: Приватного підприємства «Укргал Плюс», м. Львів

про: стягнення 23 361,36 грн.,

Головуючий Суддя Долінська О.З.

Суддя Синчук М.М.

Суддя Юркевич М.В.

При секретарі Вашкевич Н.І.

За участю представників:

позивача: Крива О.В. - дов. №164 від 22.01.2015 року,

відповідача: не з'явився.

Учасникам судового процесу роз'яснено їхні права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід складу суду не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради до Приватного підприємства «Укргал Плюс» про стягнення 23 361,36 грн. Ухвалою від 11.12.2014 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 18.12.2014р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач неналежним чином виконував умови Договору №170-12 від 29.08.2012 року, укладеного з позивачем про право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення об'єктів соціально-культурного, торгівельного та іншого призначення щодо щомісячної сплати коштів за користування Обєктом пл. 56,0 м 2 до 25 числа поточного місяця, внаслідок чого, у останнього за період з 01.08.2012 року (згідно довідки позивача) утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 20 886,14 грн.

Крім того відповідачу нарахована пеня в сумі 2 474,71 грн. відповідно до оборотно-сальдової відомості від 25.11.2014 року за період з 01.01.2014 року по 01.11.2014 року.

Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду, що містяться в матеріалах справи.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 19.02.2015 року за клопотанням представника позивача призначено колегіальний розгляд справи та розгляд справи відкладено на 04.03.2015 року.

Відповідно до довідки про автоматичний розподіл справ між суддями (повторний розподіл) від 20.02.2015 р., до складу колегії призначено суддів Юркевича М.В. та Синчука М.М.

23.02.2015 р. через відділ обліку та документального забезпечення суду, представником позивача подано клопотання за вх. №7699/15 із заявою від 23.02.2015 року, в якій зазначено, що в позовній заяві за позовом управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради до Приватного підприємства «Укргал Плюс» про стягнення 20 886,14 грн. вказано помилково період, за який нарахована сума основного боргу з 01.08.2012 р. по 17.11.2014 р. Фактично дану заборгованість слід рахувати з 29.08.2012 р. по жовтень 2014 р. включно. Пеню до стягнення з відповідача просить стягнути за не сплату орендної плати по договору з січня 2014 р. по жовтень 2014 р. включно за період з 01.01.2014 р. до 01.11.2014 р.

В судове засідання 04.03.2015 р. представник позивача з'явився, позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві та з врахування поданої заяви 23.02.2015 р. з клопотанням за вх. №7699/15, вимоги ухвал суду виконав.

В судове засідання 04.03.2015 р. представник відповідача не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи (докази містяться в матеріалах справи), причин неприбуття в судове засідання не повідомив, відзиву не подав, вимоги ухвал суду не виконав.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81 1 ГПК України), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Господарським судом Львівської області встановлено, що ухвали про порушення провадження у справі та ухвали про відкладення розгляду справи надсилалися місцевим господарським судом на адресу Приватного підприємства «Укргал Плюс», яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 19.02.2015 р., а саме: пл. Осмомисла, буд. 2 кв. 1, м. Львів, 79008.

Як вбачається з матеріалів справи, поштові конверти з ухвалами суду повернулися на адресу Господарського суду Львівської області з відміткою: "за закінченням терміну зберігання».

Таким чином, судом вжито усі передбачені дії і дотримано встановлені вимоги щодо належного повідомлення сторін про дату, час та місце судового розгляду даної справи.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 04.03.2015 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивш наявні в матеріалах справи докази оглянувши оригінали документів, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши усі обставини даної справи в їх сукупності, судом встановлено таке.

29.08.2012 р. між управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (позивачем) та Приватним підприємством «Укргал Плюс» (відповідачем) було укладено договір №170-12 на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення об'єктів соціально-культурного, торгівельного та іншого призначення (надалі-Договір).

За умовами вказаного договору, позивач зобов'язався надати у тимчасову оренду відповідачу конструктивний елемент благоустрою комунальної власності для розміщення об'єктів соціально - культурного, торговельного та іншого призначення площею 56,0 кв.м. за адресою: м. Львів, вул. Чорновола - вул. Вагова, а останній взяв на себе зобов'язання вчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Пунктом 7 Договору, сторони погодили, що термін дії договору встановлюється на 3 роки.

Згідно п. 3.2 Договору, орендар сплачує орендодавцеві плату за користування об'єктом площею 56 кв.м. щомісячно до 25 числа поточного місяця у розмірі (35,0*56,0*27*18*0,0084)/12*1,2=800,15 грн. (вісімсот гривень 15 копійок) за місяць, у тому числі ПДВ 133,36 грн.(сто тридцять три гривні 36 копійок).

За твердженням позивача, відповідач неналежним чином виконував взяті на себе зобов'язання, зокрема, не вповному обсязі здійснював оплату за користування об'єктом оренди, внаслідок чого допустив заборгованість в розмірі 20 886,14 грн. за період з 29.08.2012 року по жовтень 2014 року включно, відповідно до розрахунку заборгованості наданого позивачем.

17.11.2014р. позивачем, було складено акт звірки взаєморозкрахунків між сторонами за позовними вимогами. Однак, як зазначає позивач, відповідач акт не підписав, в матеріалах справи підписаний сторонами акт звірки взаєморозрахунків відсутній.

З огляду на вищенаведене, а також те, що відповідач в добровільному порядку не оплатив суми боргу, позивач звернувся в господарський суд з вимогою про стягнення з відповідача 20 886,14 грн. орендної плати по Договору за вказаний період. Крім того, просить стягнути пеню з відповідача на його користь в сумі 2 474,71 грн. згідно поданого ним розрахунку.

Розглянувши доводи позовних вимог, вивчивши матеріали справи та наявні в ній докази, суд вважає позовні вимоги такими що підлягають до задоволення частково. При цьому, суд виходить із наступного:

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530, 629, 759, 762 ЦК України, ст. 230 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 283, ч. 4 ст. 284, ст. 291 ГК України, норми якого у даному випадку є спеціальними щодо загальних норм Цивільного кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). Об'єктом оренди може бути, зокрема й нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення). До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Строк договору оренди визначається за погодженням сторін.

Одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об'єкта оренди; ліквідації суб'єкта господарювання - орендаря; загибелі (знищення) об'єкта оренди. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Між сторонами у справі 29 серпня 2012 р. укладено Договір № 1170-12 на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення. Відповідно до п.п. 1, 2 цього договору сторони погодили, що предметом договору є надання позивачем відповідачу права на тимчасове користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності для розміщення об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення (надалі об'єкт павільйон) площею 56,0 кв. м за адресою: м. Львів, вул. Чорновола - вул. Вагова на умовах оренди на терміни відповідно до ухвали ЛМР від 03.12.2009 року №3087 «Про внесення змін та доповнень до ухвали міської ради від 18.12.2008 р. №2311 та змін до ухвали ЛМР від 21.05.2009 р. №5685» та від ухвали ЛМР від 16.12.2010 р. №19 «Про внесення змін до ухвал міської ради від 18.12.2008 р. №2311 та від 03.12.2009 р. №3087».

Доказів сплати за користування об'єктом оренди за період дії договору сторонами суду не подано.

З наведених обставин, суд прийшов до висновку, що з відповідача підлягає до стягнення основна сума заборгованості за період з 29.08.2011 року до 01.11.2014 року в сумі 20 886,14 грн. на користь позивача.

Щодо пені, заявленої до стягнення, то пунктом 4.1. Договору, у разі протермінування платежів, передбачених п. 3.2. цього договору Орендар сплачує на користь Орендодавця пеню від суми протермінованого платежу за кожен день протермінування згідно діючим на цей період законодавством, але не вище подвійної облікової ставки Національного банку України.

Згідно із ч. 2ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до 5.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» №12 від 29.05.2013 р., господарським судам слід мати на увазі, що з огляду на положення частини шостої статті 231, частини другої статті 343 ГК України та статей 1 і 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" яким би способом не визначався в договорі оренди (найму) розмір пені за прострочення платежу за відповідним зобов'язанням, стягнуто може бути лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислена з урахуванням подвійної облікової ставки Національного банку України.

Перевіривши розрахунок пені, по несплаті коштів за оренду об'єкта з 1 січня 2014 року по жовтень 2014 року включно, здійсненний позивачем та з врахуванням заяви представника позивача від 23.02.2015 року, в якій просить стягнути пеню за період з 01.01.2014 року до 01.11.2014 року, суд вважає, що в межах заявлених позовних вимог до стягнення з відповідача підлягає сума пені в розмірі 578,35 грн. (розрахунок пені додається судом до матеріалів справи). Решта сума пені нарахована позивачем безпідставно і до задоволення не підлягає.

За умовами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Крім того, відповідно до ч. 1 та 2 ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності . Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, по сплаті судового збору покладаються на відповідача, так як спір виник з його вини. А відтак, сума понесених витрат 1827,00 грн. на сплату судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 49, 75, 82-85,116 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ :

1 . Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Укргал Плюс» (адреса: 79008, Львівська область, м.Львів, пл.Осмомисла, 2/1 код ЄДРПОУ 34668523) на користь Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (адреса: 79008, м. Львів, пл. Галицька, 15, код ЄДРПОУ 25558625) 20 886,14 грн. основної заборгованості, 578,35грн. пені та 1 827,00 грн. витрат понесених на сплату судового збору.

3. В задоволені решти позовних вимог відмовити.

4 . Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 06.03.2015 р.

Суддя Долінська О.З.

Суддя Синчук М.М.

Суддя Юркевич М.В.