Рішення

від 24.02.2015 по справі 5023/4347/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2015 р.Справа № 5023/4347/12

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Шарко Л.В.

судді: Сальнікова Г.І. , Пономаренко Т.О.

при секретарі судового засідання Воронько В.В.

розглянувши справу

за позовом АК "Харківобленерго", м. Харків до КП "Харківводоканал", м. Харків про стягнення 2053326,09грн. за участю представників:

позивача - Квіцінська А.І., довіреність №01-42юр/8329 від 15.09.14 р.,

відповідача - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь 3% річних в розмірі 740256,37 грн. та пеню в розмірі 1313069,72 грн. Свої вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором про постачання електричної енергії №1.01 від 03.01.2008 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.10.2012р. (суддя Ковальчук Л.В.) позовну заяву прийнято до розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою суду від 22.11.2012р. провадження у справі 5023/4347/12 зупинено до вирішення пов`язаною з нею іншої справи №5023/4029/11 (н.р. №49/193-10) Харківським апеляційним господарським судом.

27.09.13р. було підписано розпорядження №1190 керівником апарата господарського суду Харківської області яким передбачено, що відповідно до п.3.1.13 "Положення про автоматичну систему документообігу суду призначити повторний автоматичний розподіл справи №5023/4347/12, у зв`язку з закінченням повноважень судді Ковальчук Л.В.

Відповідно до Витягу автоматизованої системи документообігу суду від 27.09.2013р. для розгляду справи № 5023/4347/12 призначено суддю Шарко Л.В.

12.09.14р. представник позивача надав клопотання про поновлення провадження по справі у зв`язку з прийняттям Харківським апеляційним господарським судом постанови по справі №5023/4029/11.

Ухвалою суду від 15.09.14р. поновлено провадження у справі №5023/4347/12 та призначено її до розгляду в судовому засіданні.

На підставі розпорядження заступника голови господарського суду Харківської області від 15.10.14р. для розгляду справи призначено судову колегію у складі: головуючий суддя Шарко Л.В., судді Сальнікова Г.І., Пономаренко Т.О.

На підставі розпорядження заступника голови господарського суду Харківської області від 11.12.14р. у зв`язку з відпусткою судді Пономаренко Т.О., для розгляду справи призначено судову колегію у складі: головуючий суддя Шарко Л.В., судді Сальнікова Г.І., Аріт К.В.

11.02.15р. представник позивача надав клопотання про продовження строку вирішення спору на 15 днів, за межі встановлені ч.1 ст. 69 ГПК України, посилаючись на необхідність надання додаткових документів.

Ухвалою суду від 11.02.15р. продовжено строк вирішення спору по 26.02.15р.

На підставі розпорядження виконуючого обов`язків голови суду від 24.02.15р. призначено для розгляду справи № 5023/4347/12 колегію суддів у складі: головуючий суддя Шарко Л.В., судді Сальнікова Г.І., Пономаренко Т.О.

Представник позивача в судовому засіданні 24.02.15р. підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 24.02.15р. не з`явився.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

03.01.2008 року між сторонами Акціонерна Компанія "Харківобленерго" та Комунальним підприємством КП "ВТП "Вода" було укладено договір постачання електричної енергії № 1.01. Даний Договір відповідно до п. 9.11 пролонгований на 2011 р.

У зв'язку з реорганізацією Комунального підприємства "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" шляхом приєднання до Комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" (яке є повним правонаступником), згідно Рішення Харківської міської ради Харківської області від 12.01.2011 р. № 132/11 "Про реорганізацію шляхом приєднання комунального підприємства "Виробничо-технологічне підприємство "Вода", сторони 01.06.2012 року уклали Додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії № 1,01 від 03.01.2008 р. Згідно п. З Угоди Новий Споживач - КП "Харківводоканал" приймає на себе всі обов'язки Споживача, що передбачені Договором про постачання електричної енергії № 1,01 від 03.01.2008 року. Додаткова угода набрала чинності з 01.06.2012 року та діє до 31 липня 2012 року.

На виконання Закону України "Про державний бюджет на 2014 рік" постановою Кабінету міністрів України № 30 від 29.01.2014р. встановлений спеціальний порядок ведення розрахунків підприємств водопостачання та водовідведення перед енергопостачальниками за рахунок коштів з державного бюджету, який відповідач не вправі змінювати.

Відповідно до пункту 4 Постанови № 30 визначено, що підставою для проведення розрахунків у тому числі між підприємствами водопостачання та водовідведення перед ергопостачальниками за рахунок коштів з державного бюджету є договір про організацію взаєморозрахунків.

На виконання вказаного порядку за участі та згоди позивача на це були укладені договори: № 517Е/184 від 29.10.2012 р., № 26/21 від 21.08.2012 р., № 18/21 від 21.08.2012 р., № 517Е/337 від 13.12.2012 р., №101/21 від 14.12.2012р. про організацію взаєморозрахунків (надалі договори), згідно з якими був проведений розрахунок у тому числі за колом зобов'язань, що виникли на підставі договору №1.01 від 03.01.2008р. за період з 08.2010р. по 07.2012р. та за період з 01.2012р. по 07.2012р. та увійшли до предмета вищезазначених договорів про організацію взаєморозрахунків, тобто, за ті місяці які саме і послугували базою для нарахування 3% річних та пені у цій справі (договори у матеріалах справи).

Акт підписання позивачем договорів про організацію взаєморозрахунків №1191/30, №1193/30, №1194/30, №1195/30, №1196/30, №1351/30 вказує на його безпосередню волю провести розрахунок за лютий, березень, травень 2011р. по договору №1.01 від 03.01.2008р. саме в порядку передбаченому цими договорами про організацію взаєморозрахунків.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт господарювання (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вичинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язків.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Як вбачається з пункту 14 вказаних договорів компанія "Харківобленерго" взяла на себе обов'язок не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору про організацію взаєморозрахунків №1191/30, №1193/30, №1194/30, №1195/30, №1196/30, №1351/30, тобто, згідно з цим пунктом позивач погодився з тим, що виконання визначеного у договорах (про організацію розрахунків) в інший спосіб ніж передбачено ними виключається. Наведене свідчить про те що сума зобов'язань з оплати вартості електроенергії за лютий, березень, травень 2011р. по договору №1.01. від 03.01.2008р. не може бути базою для нарахування 3% річних у цій справі з огляду на те що вони за добровільної згоди на це позивача включені у предмет договорів про організацію взаєморозрахунків №1191/30, 93/30, №1194/30, №1195/30, №1196/30, №1351/30, зміст п. 3, п. 8, п. 14, п. 17, яких вказує на зміну порядку та строку виконання зобов'язань за лютий, березень, травень 2011р., по договору №1.01. від 03.01.2008р., а отже, відсутність факту прострочки щодо сум зобов`язань, які увійшли у предмет цих договорів як підстави для нарахування на вказану частину зобов'язань передбачених п. п. 4.2.1 договору №1.01 від 03.01.2008р. додаткових зобов'язань.

За таких обставин у задоволенні вимог позивача про стягнення 3% річних та пені суд відмовляє частково.

Також, як вбачається з наданих сторонами документів, 10000,00 грн. заборгованості відповідачем погашено поза межами порядку та строків встановлених договорами про організацію взаєморозрахунків. Таким чином, стягненню підлягає сума 3% річних в розмірі 25,42 грн. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 1313069,72 грн. відмовити.

Згідно статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 509, 598, 612, 625 Цивільного кодексу України; ст.ст. 173, 174, 179, 193, 197, 232 Господарського кодексу України; ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Харківводоканал" (61013, м. Харків, вул. Шевченко, 2, р/р 260006932 у ПАТ "Мегабанк" м. Харкова, МФО 351629, код 37878391) на користь Акціонерної Компанії "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, п/р 26003010050912 в АТ "Банк Золоті Ворота", МФО 351931, код ЄДРПОУ 00131954) три відсотки річних в розмірі 25,42 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 0,51 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 3% річних в сумі 740230,95 грн. та пені в сумі 1313069,72 грн. відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для оскарження. Зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.03.2015 р.

Головуючий суддя Суддя Суддя Л.В. Шарко Г.І. Сальнікова Т.О. Пономаренко