Постанова

від 12.05.2015 по справі 5023/4347/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2015 р. Справа № 5023/4347/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слободін М.М. , суддя Гончар Т. В. , суддя Гребенюк Н. В.

при секретарі Томіній І.В.

за участю представників:

позивача - Алісултонова І.Б. за довіреністю №01-42юр/8327 від 15.09.2014 р.

Квіцінська А.І. за довіреністю №01-42юр/8329 від 15.09.2014 р.

відповідача - Матофій Р.М. за довіреністю №304/810 від 10.12.2014 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерної компанії "Харківобленерго" (вх. №1641 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 24.02.15 р. у справі № 5023/4347/12

за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго" м. Харків

до Комунального підприємства "Харківводоканал" м. Харків

про стягнення 2 053 326,09 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 24.02.15 р. по справі № 5023/4347/12 (головуючий суддя Шарко Л.В., суддя Сальнікова Г.І., суддя Пономаренко Т.О.) позов задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства "Харківводоканал" на користь Акціонерної Компанії "Харківобленерго" три відсотки річних в розмірі 25,42 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 0,51 грн. В частині стягнення 3% річних в сумі 740230,95 грн. та пені в сумі 1313069,72 грн. відмовлено.

Позивач з рішенням господарського суду Харківської області не погодився, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить частково скасувати рішення господарського суду Харківської області по справі № 5023/4347/12 від 24.02.15 р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в частині стягнення пені та 3% річних в повному обсязі. Судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування викладених в апеляційній скарзі вимог позивач зазначає про те, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми ст. 526 та 625 ЦК України. Позивач вважає, що порушення відповідачем договірного зобов'язання в частині своєчасної оплати отриманої електричної енергії є підставою для покладання на останнього обов'язку по оплаті 3% річних та пені, які були нараховані виключно на підставі умов укладеного між сторонами первісного договору про постачання електричної енергії від 03.01.2008 № 1.01.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу з наведеними позивачем доводами не погоджується, вважає рішення законним та обґрунтованим. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення - без змін. При цьому, відповідач посилається на те, що розрахунок за електричну енергію, у тому числі відносно місяців, на які позивачем нараховані 3% річних та пеня, відбувся у порядку та строки, передбачені у договорах про організацію взаєморозрахунків, що підтверджується відповідними виписками Головного управління державної казначейської служби України у Харківській області та платіжними дорученнями, які знаходяться в матеріалах справи. Як зазначає відповідач, позивач прийняв кошти, чим визнав виконання зобов'язань по сплаті за електроенергію на умовах, передбачених договорами про організацію взаєморозрахунків.

08.04.2015 позивач надав додаткові пояснення по справі, в яких посилається на практику Вищого господарського суду України по справам між тими ж самими сторонами.

В судовому засіданні 08.04.2015 оголошено перерву до 12.05.2015.

12.05.2015 відповідач надав додаткові пояснення по справі, в яких в обґрунтування своєї позиції по справі посилається зокрема на висновки, викладені Верховним Судом України у відповідних постановах, в зв'язку з чим зазначає про те, що наслідком виконання договорів про організацію взаєморозрахунків є відсутність у сторін жодних претензій одна до одної стосовно предмета цього договору, тобто відсутність самого факту прострочки щодо оплати вартості електроенергії, яка сплачена у межах порядку і строку встановлених договорами про організацію взаєморозрахунків, що свідчить про відсутність підстав для стягнення 3% річних та пені у цій справі.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, їх юридичну оцінку в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, заслухавши пояснення представників сторін, приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, 03.01.2008 року між Акціонерною Компанією "Харківобленерго" та Комунальним підприємством КП "ВТП "Вода" було укладено договір постачання електричної енергії № 1.01. Даний договір відповідно до п. 9.11 пролонгований на 2011 рік.

У зв'язку з реорганізацією Комунального підприємства "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" шляхом приєднання до Комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" (яке є повним правонаступником), згідно Рішення Харківської міської ради Харківської області від 12.01.2011 р. № 132/11 "Про реорганізацію шляхом приєднання комунального підприємства "Виробничо-технологічне підприємство "Вода", сторони 01.06.2012 року уклали Додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії № 1,01 від 03.01.2008 р. Згідно п. З Угоди Новий Споживач - КП "Харківводоканал" приймає на себе всі обов'язки Споживача, що передбачені Договором про постачання електричної енергії № 1,01 від 03.01.2008 року. Додаткова угода набрала чинності з 01.06.2012 року та діє до 31 липня 2012 року.

Звертаючись до господарського суду, позивач зазначив про те, що відповідач належним чином не виконав свої договірні зобов'язання щодо своєчасного проведення оплати використаної електричної енергії, в зв'язку з чим відповідно до умов договору (п. п. 4.2.1, 4.2.5), норм Цивільного та Господарського кодексів України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», відповідачу були нараховані пеня в розмірі 1 313 069,72 грн. та 3% річних в розмірі 740 256,37 грн.

Вказані обставини стали підставою звернення позивача до господарського суду з даним позовом.

Вирішуючи даний господарський спір, суд першої інстанції виходив з обставин, за якими встановив, що на виконання Закону України "Про державний бюджет на 2014 рік" постановою Кабінету міністрів України № 30 від 29.01.2014р., яким визначений спеціальний порядок ведення розрахунків підприємств водопостачання та водовідведення перед енергопостачальниками за рахунок коштів з державного бюджету, між сторонами у справі були укладені договори: № 517Е/184 від 29.10.2012 р., № 26/21 від 21.08.2012 р., № 18/21 від 21.08.2012 р., № 517Е/337 від 13.12.2012 р., №101/21 від 14.12.2012р. про організацію взаєморозрахунків (надалі договори), згідно з якими був проведений розрахунок у тому числі за колом зобов'язань, що виникли на підставі договору №1.01 від 03.01.2008р. за період з 08.2010р. по 07.2012р. та за період з 01.2012р. по 07.2012р. та увійшли до предмета вищезазначених договорів про організацію взаєморозрахунків, тобто, за ті місяці які саме і послугували базою для нарахування 3% річних та пені у цій справі (договори у матеріалах справи).

Таким чином, встановивши, що підписання позивачем договорів про організацію взаєморозрахунків №1191/30, №1193/30, №1194/30, №1195/30, №1196/30, №1351/30 свідчить про його безпосередню волю провести розрахунок за лютий, березень, травень 2011р. по договору №1.01 від 03.01.2008р. саме в порядку передбаченому цими договорами про організацію взаєморозрахунків, а також зважаючи на відсутність факту прострочки щодо сум зобов`язань, які увійшли у предмет цих договорів як підстави для нарахування на вказану частину зобов'язань передбачених п. п. 4.2.1 договору №1.01 від 03.01.2008р. додаткових зобов'язань, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача 3% річних в сумі 740230,95 грн. та пені в сумі 1313069,72 грн.

Разом з цим, місцевим господарським судом встановлено, що 10000,00 грн. заборгованості відповідачем погашено поза межами порядку та строків встановлених договорами про організацію взаєморозрахунків. Таким чином, судом задоволено позовні вимоги в частині стягнення суми 3% річних в розмірі 25,42 грн.

З даними висновками повністю погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають обставинам справи та ґрунтуються на нормах чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини.

Переглядаючи оскаржуване рішення в апеляційному порядку, дослідивши матеріали справи, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позову, колегія суддів виходить з наступного.

Предметом даного господарського спору є матеріально-правова вимога про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 740256,37 грн. та пені в розмірі 1313069,72 грн. в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором про постачання електричної енергії №1.01 від 03.01.2008 року.

Матеріали справи свідчать про те, що на виконання Закону України "Про державний бюджет на 2014 рік" постановою Кабінету міністрів України № 30 від 29.01.2014р. встановлений спеціальний порядок ведення розрахунків підприємств водопостачання та водовідведення перед енергопостачальниками за рахунок коштів з державного бюджету, який відповідач не вправі змінювати.

Відповідно до пункту 4 Постанови № 30 визначено, що підставою для проведення розрахунків у тому числі між підприємствами водопостачання та водовідведення перед ергопостачальниками за рахунок коштів з державного бюджету є договір про організацію взаєморозрахунків.

На виконання вказаного порядку за участі та згоди позивача на це були укладені договори: № 517Е/184 від 29.10.2012 р., № 26/21 від 21.08.2012 р., № 18/21 від 21.08.2012 р., № 517Е/337 від 13.12.2012 р., №101/21 від 14.12.2012р. про організацію взаєморозрахунків (надалі договори).

Зі змісту договорів про організацію взаєморозрахунків вбачається, що предметом цих договорів є організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до статті 23 Закону України "Про державний бюджет України на 2012 рік" та постанови Кабінету Міністрів України від 11.06.2012 № 5 "Про затвердження порядку та умов надання у 2012 році субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування.

В пункті 2 договорів про організацію взаєморозрахунків сторони погодили перелік підприємств, установ та організацій, що беруть участь у проведенні взаєморозрахунків. Послідовність виконання сторонами договорів про організацію взаєморозрахунків передбачено в пунктах 3 - 10 цих договорів.

Відповідно до пункту 7 договорів про організацію взаєморозрахунків договорів Комунальне підприємство "Харківводоканал" зобов'язалось перераховувати на рахунок Акціонерної компанії "Харківобленерго" кошти для погашення заборгованості за електричну енергію згідно з договором про постачання електричної енергії № 1.01 від 03.01.2008.

З п. 3 договорів вбачається, що початок перебігу строку виконання визначеного в договорі пов'язаний з моментом перерахування коштів органом казначейства. Підпунктом 3 пункту 13 (10) договорів встановлено, що кожна сторона повинна перерахувати кошти наступній стороні не пізніше наступного дня з моменту їх зарахування на рахунок. Підпунктом 2 пункту 13 (10) договорів встановлено, що учасники розрахунків зобов'язуються не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до цього договору.

Слід зазначити, що зазначені договори не є новацією в розумінні ч.2 ст. 604 ЦК України та не припиняють первісні зобов'язання за договором про постачання електричної енергії №1.01 від 03.01.2008 року. Уклавши договори про організацію взаєморозрахунків, сторони тим самим змінили порядок і строк проведення розрахунків за електричну енергію, поставлену відповідно до договору №1.01 від 03.01.2008 року.

У п. 18 (п. 15, п. 19) сторони засвідчили, що після виконання договору (про організацію взаєморозрахунків) вони не мають одна до одної жодної претензії стосовно предмету договору.

Колегія суддів звертає увагу на висновки, викладені Верховним Судом України в постанові від 30.09.2014 у справі № 922/2339/13 та Вищим господарським судом України в постанові від 25.02.2015 у справі № 5023/2172/13, про те, що правовим наслідком укладання договорів про організацію взаєморозрахунків є зміна порядку і строку проведення розрахунків відносно кола зобов'язань з оплати вартості електричної енергії, які виникли на підставі договору № 1.01 від 03.01.2008 та увійшли за добровільної згоди на це позивача у предмет договору про організацію взаєморозрахунків.

Як свідчать матеріали справи, розрахунок за електричну енергію, у тому числі відносно місяців, на які позивачем нараховані 3% річних та пеня у цій справі, відбувся у порядку та строки, передбачені у вищенаведених договорах про організацію взаєморозрахунків. Вказана обставина підтверджується виписками Головного управління державної казначейської служби України у Харківській області та платіжними дорученнями № 3 від 20.12.2012, № 5 від 20.12.2012, № 6 від 20.12.2012, № 7 від 20.12.2012, № 10, 11, 12, 13, 14, 16 від 16.12.2014, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Наведене свідчить про те що сума зобов'язань з оплати вартості електроенергії за лютий, березень, травень 2011р. по договору №1.01. від 03.01.2008р. не може бути базою для нарахування 3% річних у цій справі з огляду на те що вони за добровільної згоди на це позивача включені у предмет договорів про організацію взаєморозрахунків №1191/30, 93/30, №1194/30, №1195/30, №1196/30, №1351/30, зміст п. 3, п. 8, п. 14, п. 17, яких вказує на зміну порядку та строку виконання зобов'язань за лютий, березень, травень 2011р., по договору №1.01. від 03.01.2008р., а отже, відсутність факту прострочки щодо сум зобов`язань, які увійшли у предмет цих договорів як підстави для нарахування на вказану частину зобов'язань передбачених п. п. 4.2.1 договору №1.01 від 03.01.2008 додаткових зобов'язань.

З огляду на те, що для застосування санкцій, передбачених договором про постачання електричної енергії №1.01 від 03.01.2008 року та наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України, необхідно, щоб оплата була здійснена поза межами порядку і строків, встановлених договорами про організацію взаєморозрахунків, і відповідно до змісту яких сторони засвідчили, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодних претензій стосовно предмету договору.

Вказане узгоджується з позицією Вищого господарського суду України, викладеній в постанові від 01.12.2014 у справі № 909/694/14, від 26.01.2015 у справі № 922/3580/14.

Колегією суддів при розгляді даної справи взято до уваги позиція Верховного Суду України за результатами розгляду справ № 5011-1/1043-2012-42/528-2012; № 5011-35/1272-2012-42/527-2012; № 5011-35/1533-2012-19/522-2012, у відповідних постановах від 09.09.2014р., в якій надано правову оцінку природі договорів про організацію вазаєморозрахунків, зокрема, встановлено, що правовим наслідком укладання договорів про організацію взаєморозрахунків є зміна порядку та строку розрахунку за договором поставки, згідно з умовами яких сторони засвідчили, що після виконання договору, вони не мають одна до одної жодної претензії стосовно предмета договору, з огляду на що для стягнення 3% річних, інфляційних та пені, позивачу необхідно довести що відповідні оплати за узгоджені періоди були здійснені на його користь поза межами порядку і строків, встановлених договорами про організацію взаєморозрахунків.

Також, на розгляді Верховного суду України перебувало провадження за заявою КП «Харківводоканал» про перегляд постанови ВГСУ у справі № 922/2339/13 за позовом АК «Харківобленерго» до КП «Харківводоканал» про стягнення пені, за результатами розгляду якої як вбачається з висновків, що містяться в абз.6 та абз.9 на арк. 4 та в абз.1 на арк.5 постанови Верховного Суду України від 30.09.2014р., Верховний Суд України визнав неправомірним стягнення з відповідача пені (3% річних та індекс інфляції не були предметом розгляду у справі №922/2339/13), виходячи з того, що умовами договорів про організацію взаєморозрахунків було змінено умови та строки оплати поставленої електроенергії за договором №1.01 від 03.01.2008. А отже, нарахування 3% річних, індексу інфляції та пені, що передбачені п.п.4.2.1 договору №1.01 від 03.01.2008р., підлягають стягненню лише у разі здійснення оплати поза межами порядку і строків, встановлених договорами про організацію взаєморозрахунків. Наслідком виконання договорів про організацію взаєморозрахунків згідно з пунктами 18 (п.17;п.19;) є відсутність у сторін жодних претензій одна до одної стосовно предмета цього договору. Вказані висновки повністю узгоджуються з висновками висловленими Верховним судом України в постановах від 9, 16, 23 та ЗО вересня 2014 року у справах - № 5011-1/1043-2012-42/528-2012; - № 5011-35/1272-2012-42/527-2012; - № 5011-35/1533-2012-19/522-2012; - № 5011-42/1230-2012-69/542-2012; - № 5011-35/1271-2012; № 5011-35/1534-2012-42/553-2012.

Зважаючи на встановлені судом обставини щодо проведення остаточного розрахунку за договором про постачання електричної енергії №1.01 від 03.01.2008 року у порядку та строки, передбачені у договорах про організацію взаєморозрахунків (окрім суми в розмірі 10000,00 грн., яка була погашена відповідачем поза межами порядку та строків встановлених договорами про організацію взаєморозрахунків), колегія суддів зазначає про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 740230,95 грн. на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

Поряд з цим, з огляду на особливості здійснення господарської діяльності у сфері постачання та реалізації енергоносіїв та законодавчо обумовлену специфіку взаємовідносин між суб'єктами, що провадять господарську діяльність в енергетичній галузі, вбачається, що Комунальне підприємство "Харківводоканал" було позбавлене можливості самостійно впливати на своєчасність розрахунків за електричну енергію, що підтверджує відсутність вини з боку відповідача, що, в свою чергу, виключає застосування до нього штрафних санкцій у вигляді стягнення пені в силу статті 218 Господарського кодексу України та статті 614 Цивільного кодексу України.

Крім того, відсутність вини з боку Комунального підприємства "Харківводоканал" підтверджується вжиттям останнім всіх заходів, необхідних для належного виконання зобов'язання в частині погашення заборгованості перед Акціонерною компанією "Харківобленерго" за спожиту електроенергію за договором про постачання електричної енергії № 1.01 від 03.01.2008 р.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що належних правових підстав для стягнення з Комунального підприємства "Харківводоканал" на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" пені за несвоєчасне внесення платежів, передбаченої пунктом 4.2.1 договору про постачання електричної енергії № 1.01 від 03.01.2008 р., в даному випадку немає.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 24.02.2015 у справі № 5023/4347/12 прийняте при повному з'ясуванні фактичних обставин справи у відповідності з нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для його зміни чи скасування не вбачається. Натомість, доводи, викладені позивачем у апеляційній скарзі, судова колегія вважає непереконливими та такими, що спростовуються наявними доказами та матеріалами справи.

На підставі викладеного та керуючись статтями ст. ст. 32-34, 43, 99, 101, пунктом 1 статтею 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Акціонерної компанії "Харківобленерго" м. Харків залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 24.02.2015 р. у справі № 5023/4347/12 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови підписано 14 травня 2015 року

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Гончар Т. В.

Суддя Гребенюк Н. В.