Справа № 188/1746/14-а
Провадження № 2-а/188/58/2014
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2014 року Петропавлівський районний суд в складі головуючого судді Бурди П.О., при секретарі Хандрига Л.І.,
за участю представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача 1 Воронежської П.Р.,
відповідача 2 Боровенської Л.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Петропавлівка адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Управління Держземагенства у Петропавлівському районі Дніпропетровської області та Державного кадастрового реєстратора Управління Держземагенства у Петропавлівському районі Дніпропетровської області Боровенської Любові Леонідівни про визнання дій незаконними,
ВСТАНОВИВ:
Петропавлівським районним судом було відкрито провадження за позовом ОСОБА_4 до Управління Держземагенства у Петропавлівському районі Дніпропетровської області про визнання дій незаконними.
На підставі ст.52 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАСУ) своєю ухвалою суд замінив за згодою позивачки відповідача на належного.
Позивачка позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її чоловік ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.
10 жовтня 2014 року вона звернулася до приватного нотаріуса Петропавлівського районного нотаріального округу з заявою про прийняття спадщини. Нотаріусом заведено спадкову справу, про що свідчить витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі спадкової справи № 38593664 від 10.10.2014 року. Того ж дня нотаріус направила запит до відділу Держземагенства у Петропавлівському районі, який отриманий відділом Держземагенства в цей же день, стосовно надання витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки та довідки про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, а саме:
- земельна ділянка для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,25 га., що розташована в АДРЕСА_1, що належала чоловікові позивачки ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ №796035, виданого Українською сільською радою, Петропавлівського району та відділом Держкомзему у Петропавлівському районі Дніпропетровської області, 27.02.2009 року зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010912900188, кадастровий номер земельної ділянки 1223886000:05:001:0014;
- земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 0,2948 га., що розташована в АДРЕСА_1, та належала ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ №796036, виданого Українською сільською радою та відділом Держкомзему у Петропавлівському районі Дніпропетровської області 27.02.2009 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010912900189, кадастровий номер земельної ділянки 1223886000:05:001:0015;
- земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 11,18 га., що розташована на території Української сільської ради, Петропавлівського району, Дніпропетровської області та належала ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ІІ-ДП №088209, виданого Українською сільською радою, Петропавлівського району, Дніпропетровської області 10.04.2001, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №2386, кадастровий номер: 1223886000:01:001:0304.
21 жовтня 2014 року державним кадастровим реєстратором було надано витяг з Державного земельного кадастру на земельну ділянку для ведення товарного сільського виробництва площею 11,18 га..
Позивачці було відмовлено у видачі витягу з Державного кадастрового реєстру про земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,2948 га., що розташована в АДРЕСА_1, що належала її чоловікові ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ №796036, виданого Українською сільською радою та відділом Держкомзему у Петропавлівському районі Дніпропетровської області 27.02.2009 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010912900189, кадастровий номер земельної ділянки 1223886000:05:001:0015.
Позивачка зазначає, що їй 21 жовтня 2014 року було видано повідомлення про відмову у наданні відомостей з Державного земельного кадастру № 152 від 17.10.2014 року, в якому відповідач обґрунтовував свою відмову тим, що витяг на земельну ділянку видати неможливо, оскільки виникло дублювання кадастрових номерів земельних ділянок.
Дії відповідача позивачка вважає незаконними та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства.
На підставі ст. 321 Цивільного кодексу та ст.ст. 6, 17, 71, 99, 105 КАС України просить суд визнати дії відділу Держземагенства стосовно відмови у видачі витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку незаконними та зобов'язати відділ Держземагенства видати їй витяг з Державного кадастрового реєстру про земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,2948 га., що розташована в АДРЕСА_1, яка належала померлому ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ №796036, виданого Українською сільською радою та відділом Держкомзему у Петропавлівському районі Дніпропетровської області 27.02.2009 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010912900189, кадастровий номер земельної ділянки 1223886000:05:001:0015.
Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, позов просила задовольнити.
Представник відповідача 1 в судовому засіданні позов не визнала, пояснила, що працівником відповідача 1, а саме державним кадастровим реєстратором допущена помилка при занесенні відомостей про земельні ділянки до Державного земельного кадастру, внаслідок чого виникло дублювання кадастрових номерів земельних ділянок, тому позивачці відмовлено у видачі витягу. Представник відповідача 1 вважає, що виправити помилку відповідно до законодавства, норму якого вона назвати не змогла, є можливим тільки за заявою власника, у спадкоємців або інших осіб права на звернення з такою заявою немає, за власною ініціативою відповідач 2 цього зробити не може.
Відповідач 2 підтримав позицію, висловлену представником відповідача 1.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані сторонами докази в їх сукупності, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи, характер правовідносин між сторонами на підставі чинного законодавства, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер чоловік позивачки ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1, виданого 12.09.2014 року виконавчим комітетом Української сільської ради Петропавлівського району (а.с. 6).
Родинні відносини позивачки та померлого підтверджуються копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2, виданого 28.04.1979 року Бабушкінським відділом ЗАГС м. Дніпропетровськ (а.с. 9).
Померлому ОСОБА_5 на момент смерті належала земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 0,2948 га., що розташована в АДРЕСА_1, що підтверджується копією Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ №796036, виданого Українською сільською радою та відділом Держкомзему у Петропавлівському районі Дніпропетровської області 27.02.2009 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010912900189, кадастровий номер земельної ділянки 1223886000:05:001:0015 (а.с. 14).
10 жовтня 2014 року позивачка звернулася до приватного нотаріуса Петропавлівського районного нотаріального округу з заявою про прийняття спадщини. Нотаріусом заведено спадкову справу, що підтверджується копією витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі спадкової справи № 38593664 від 10.10.2014 року (а.с. 11).
10.10.2014 року приватний нотаріус направила запит до відділу Держземагенства у Петропавлівському районі, який отриманий відділом Держземагенства в цей же день, стосовно надання витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки та довідки про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, а саме:
- земельна ділянка для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,25 га., що розташована в АДРЕСА_1, що належала ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ №796035, виданого Українською сільською радою, Петропавлівського району та відділом Держкомзему у Петропавлівському районі Дніпропетровської області, 27.02.2009 року зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010912900188, кадастровий номер земельної ділянки 1223886000:05:001:0014;
- земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 0,2948 га., що розташована в АДРЕСА_1, та належала ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ №796036, виданого Українською сільською радою та відділом Держкомзему у Петропавлівському районі Дніпропетровської області 27.02.2009 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010912900189, кадастровий номер земельної ділянки 1223886000:05:001:0015;
- земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 11,18 га., що розташована на території Української сільської ради, Петропавлівського району, Дніпропетровської області та належала ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ІІ-ДП №088209, виданого Українською сільською радою, Петропавлівського району, Дніпропетровської області 10.04.2001, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №2386, кадастровий номер: 1223886000:01:001:0304.
У справі міститься копія запиту нотаріуса (а.с. 10).
13.10.2014 року ОСОБА_4 оплачено за надання відомостей з Державного земельного кадастру 53 грн., що підтверджується копією квитанції ПАТ КБ «ПриватБанк» № 0.0.305384805.1 від 13.10.2014 року. (а.с. 12).
Проте, 17.10.2014 року Державним кадастровим реєстратором Управління Держземагенства у Петропавлівському районі позивачці видане повідомлення № 152 про відмову у наданні відомостей з Державного земельного кадастру у зв'язку з тим, що виникло дублювання кадастрових номерів земельних ділянок (а.с. 13).
Крім того, позивачці рекомендовано для внесення земельних ділянок до Державного земельного кадастру (проведення державної реєстрації) звернутися до землевпорядної організації та замовити розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Згідно з п. 1.12 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю право, колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах 04.05.99 № 43, складання державного акта на право власності на земельну ділянку або право постійного користування земельною ділянкою при передачі або наданні земельних ділянок громадянам,
підприємствам, установам, організаціям та об'єднанням громадян всіх видів проводиться після перенесення в натуру (на місцевість) меж земельної ділянки та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженим в установленому порядку проектом відведення цієї ділянки.
Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України (ч. 1 ст. 126 Земельного Кодексу України в редакції станом на 03.02.2009 року).
Згідно з частиною першою статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Абзацом 7 ч. 4 статті 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що державний кадастровий реєстратор здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі.
Відповідно до ч.5 ст. 37 Закону України «Про Державний земельний кадастр» виправлення помилок у відомостях про земельну ділянку може здійснюватися також на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) або матеріалів інвентаризації земель чи рішення суду.
Виправлення технічних помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок наявності технічних помилок у документах, на підставі яких були внесені такі відомості, здійснюється після виправлення помилок у зазначених документах (ч.3).
Виправлення інших помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою, оцінки земель, здійснюється після внесення змін до такої документації (ч.4).
Стаття 39 Закону України «Про Державний земельний кадастр» містить такі положення:
1. Виконавці робіт із землеустрою та землеоціночних робіт, посадові особи, які здійснюють формування та/або внесення до Державного земельного кадастру відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру, державні кадастрові реєстратори за порушення законодавства у сфері Державного земельного кадастру несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність у порядку, встановленому законом.
2. Дії або бездіяльність Державного кадастрового реєстратора можуть бути оскаржені до суду в порядку, встановленому законом.
3. Шкода, заподіяна Державним кадастровим реєстратором фізичним чи юридичним особам під час виконання своїх обов'язків, підлягає відшкодуванню за рахунок держави у порядку, встановленому законом.
Нормами Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, зокрема, наступне:
2. Земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.
У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності).
Внесення інших змін до відомостей про ці земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок.
У разі якщо кадастрові номери земельних ділянок були визначені (в тому числі на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку), але не присвоєні до 1 січня 2013 року, такі кадастрові номери вважаються присвоєними, а земельні ділянки - зареєстрованими у Державному земельному кадастрі з моменту письмового звернення замовника документації із землеустрою, на підставі якої було визначено кадастровий номер земельної ділянки, без подання електронного документа та стягнення плати за державну реєстрацію земельної ділянки, у разі якщо така документація із землеустрою була затверджена до 1 січня 2013 року в порядку, встановленому законом.
3. Установити, що у разі якщо на земельній ділянці, право власності (користування) на яку не зареєстровано, розташований житловий будинок, право власності на який зареєстровано, кадастровий номер на таку земельну ділянку присвоюється за заявою власників такого будинку на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Забороняється вимагати для присвоєння земельній ділянці кадастрового номера інші документи. Такий кадастровий номер є чинним з моменту його присвоєння.
4. У разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення.
Відомості про інші об'єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженої та переданої до Державного фонду документації із землеустрою до 1 січня 2013 року, підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру на безоплатній основі центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, та його територіальними органами відповідно до їх повноважень.
Із системного аналізу вищезазначених норм законодавства України в сфері регулювання земельних відносин вбачається наступне.
Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №796036 площею 0,2948 га, розташовану в АДРЕСА_1, призначену для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 1223886000:05:001:0015, який був виданий спадкодавцю ОСОБА_5 Українською сільською радою та відділом Держкомзему у Петропавлівському районі Дніпропетровської області 27.02.2009 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010912900189, міг бути виданий лише на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документу, що посвідчує право на земельну ділянку, тобто державного акту.
Отже, технічна документація із землеустрою на вказану земельну ділянку вже існує. На її підставі 27.02.2009 року був виданий державний акт серії ЯЖ №796036 і зазначена в ньому земельна ділянка була зареєстрована в Державному реєстрі земель. Відомості про цю земельну ділянку з Державного реєстру земель були перенесені до Державного земельного кадастру державним земельним реєстратором.
Відповідач не заперечує наявності в Державному земельному кадастрі реєстрації цієї земельної ділянки, однак стверджує про виявлення помилки у присвоєнні декільком земельним ділянкам однакових номерів.
Суд дійшов висновку, що виправлення такої помилки має здійснюватися Державним земельним реєстратором на підставі наявної технічної документації із землеустрою. В разі, якщо в технічній документації із землеустрою або інших документах, на підставі яких були внесені такі відомості, теж мається помилка, виправлення помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру, здійснюється після виправлення помилок у зазначених документах. Виготовлення нової технічної документації для виправлення помилки в Державному земельному кадастрі не передбачено діючим законодавством.
Відповідно до абзацу п'ятого частини 7 ст. 38 Закону України «Про Державний земельний кадастр» відмова у наданні відомостей з Державного земельного кадастру надається у разі, якщо:
у Державному земельному кадастрі відсутні запитувані відомості;
із заявою звернулася неналежна особа;
документи подані не в повному обсязі та/або не відповідають вимогам, встановленим законом.
Відповідачі не надали доказів наявності вищезазначених підстав для відмови позивачці у наданні відомостей з Державного земельного кадастру.
Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч.2 ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.
Згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно із ч.1 ст.6 КАСУ кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачі не надали доказів правомірності своїх дій, не обґрунтували їх посиланням на норми матеріального права.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що вимоги позивачки є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, але лише частково ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а отже підлягають задоволенню частково, оскільки позивачка, на думку суду, заявила їх до неналежного відповідача, тому суд задовольняє їх по відношенню до відповідача, визначеного судом.
Керуючись ст.ст. 2, 17,52,70, 71, 94, 158-167 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати дії Державного кадастрового реєстратора Управління Держземагенства у Петропавлівському районі, які виявилися у відмові в наданні відомостей з Державного земельного кадастру про земельну ділянку площею 0,2948 га, призначену для ведення особистого селянського господарства, розташовану в АДРЕСА_1, кадастровий номер 1223886000:05:001:0015, яка належала ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ №796036, виданого Українською сільською радою та відділом Держкомзему у Петропавлівському районі Дніпропетровської області 27.02.2009 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010912900189, незаконними.
Зобов'язати Державного кадастрового реєстратора Управління Держземагенства у Петропавлівському районі надати ОСОБА_4 відомості з Державного земельного кадастру про земельну ділянку площею 0,2948 га, призначену для ведення особистого селянського господарства, розташовану в АДРЕСА_1, кадастровий номер 1223886000:05:001:0015, яка належала ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ №796036, виданого Українською сільською радою та відділом Держкомзему у Петропавлівському районі Дніпропетровської області 27.02.2009 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010912900189.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя П. О. Бурда
Суд | Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 12.12.2014 |
Оприлюднено | 12.03.2015 |
Номер документу | 42996835 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області
Бурда П. О.
Адміністративне
Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області
Бурда П. О.
Адміністративне
Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області
Бурда П. О.
Адміністративне
Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області
Бурда П. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні