Постанова

від 02.02.2015 по справі 804/17833/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2015 р. Справа № 804/17833/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Серьогіної О.В.

при секретарі судового засідання Бурцевої Я.Е.

за участю:

представника позивача Самухи В.О.

представника відповідача Петренко Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Реалф Інвест" до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Реалф Інвест" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому з урахуванням прийнятої судом заяви про зменшення позовних вимог просить, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.09.2014р. №0004322205 в частині нарахування пені в період з 25 березня 2014р. по 27 березня 2014р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуване рішення податкового органу підлягає скасування внаслідок неповного встановлення обставин та неправильного визначення характеру правовідносин, а також відсутності всіх елементів складу делікту (господарського правопорушення), що є підставою для застосування пені за наслідками порушення строків поставки товарів при виконанні зовнішньоекономічного контракту. Позивач зазначає, що саме від дати фактичного перетину митного кордону обов'язок постачальника по поставці товару вважається виконаним для цілей застосування положень Закону України «Про порядок розрахунків в іноземній валюті», тому обрахунок пені повинен був бути здійснений до дати ввезення товарів на митну територію України, а саме - 25 березня 2014р., а не до дати закінчення митного оформлення товарів - 27 березня 2014р.

У судове засідання з'явились представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив суд позов задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти адміністративного позову заперечував з підстав викладених у письмових запереченнях, в задоволенні позову просив відмовити.

У письмових запереченнях відповідача зазначено, що перерахування грошових коштів на користь постачальника товарів за зовнішньоекономічним договором №MRI/1/15/06/13 від 15.06.2013р. було здійснено 15.11.2013р. - на загальну суму 319720,00 дол.США, граничний термін надходження товарів (90 днів) становить 13.02.2014р., товари надійшли 27.03.2014р. За порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД відповідно до вимог ст.ст. 2, 4 Закону України від 23.09.94р. «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» ТОВ "Реалф Інвест" нарахована пеня.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що відповідачем були винесено податкове повідомлення-рішення від 22.09.2014р. №0004322205, яким нараховано суму грошового зобов'язання за платежем пеня за порушення термінів у сфері ЗЄД за невиконання обов'язків та ШС за порушення вимог валютного законодавства.

Зазначене податкове повідомлення-рішення винесено на підставі Акту від 08.09.14р. №2391/04-61-22-5/37211315 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Реалф Інвест" при виконанні імпортного контракту №MRI/1/15/06/13 від 15.06.2013р., складеного з компанією «Marco Group Inc» 1411 Avenue V, Suite 2C Brooklyn New York 11229 USA за період з 01.07.2013р. по 08.04.2014р.».

У висновках наведеного акту зазначено, що імпортна продукція контракту №MRI/1/15/06/13 від 15.06.2013р. у сумі 69890,64 дол.США далі йшла з порушення строків, передбачених ст.2 Закону України від 23.09.1994р. №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» з урахуванням п.3 Постанови Правління НБУ «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» від 16.11.2012р. №475 та п.1 Постанови Правління НБУ «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу находжень в іноземній валюті» від 14.05.2013 №163, у т.ч.: 3056,88 дол. США - на 42 дня ( з 14.02.2014р. по 27.03.2014р.); 22916,88 дол. США - на 25 дні (з 03.03.2014р. по 27.03.2014р.); 43916,88 дол. США на 7 днів (з 21.03.2014р. по 27.03.2014р.).

За вказане порушення позивачу була нарахована пеня у сумі 29318,61 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 15 червня 2013р. між товариством з обмеженою відповідальністю «РЕАЛФ ІНВЕСТ» та компанією «MARCO GROUP INC» було укладено імпортний контракт №MRI/1/15.062913 на постачання комплектуючих та запасних частин до екскаваторів. Питання щодо визначення строків поставки товарів уточнювалися шляхом внесення змін до договору і в його остаточній редакції сторони зазначили, що строк поставки визначається виходячи із особливостей виготовлення та перевезення товарів і не може перевищувати 180 днів.

На виконання вказаного вище договору було здійснено дії щодо перерахування грошових коштів на користь постачальника товарів за зовнішньоекономічним договором, суми та строки здійснення даних платежів наведені в акті перевірки від 08 вересня 2014р. № 2391/04-61- 22-5/37211315.

Під час виконання зовнішньоекономічного договору від 15 червня 2013р. було прийнято Постанову Національного Банку України від 14 листопада 2013р. № 453, що набрала чинності 20 листопада 2013р. і якою змінено строки розрахунків за зовнішньоекономічними договорами, зокрема, запроваджено 90-денний строк поставки товарів від дати здійснення авансових платежів.

Розділом 16 договору від 15 червня 2013р. встановлений порядок внесення змін та доповнень до договору, що передбачає необхідність досягнення відповідної згоди сторін і виключає можливість проведення таких змін та доповнень в односторонньому порядку.

Після введення в дію постанови Національного Банку України від 14 листопада 2013р. №453 і скорочення строків поставки за зовнішньоекономічним договором, Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕАЛФ ІНВЕСТ» повідомило постачальника про відповідні законодавчі зміни і скорочення максимально допустимих строків постачання товарів, а також було запропоновано у передбачений законом та договором спосіб внести зміни до діючого договору в частині визначення граничних строків постачання та здійснити постачання товарів у строк, що не повинен перевищувати 90 днів від дати здійснення авансового платежу.

Постачальник в свою чергу відмовив внести зміни в договір щодо скорочення строків постачання товарів та здійснити дії щодо поставки товарів в 90-денний строк та як наслідок імпортна продукція по контракту №MRI/1/15/06/13 від 15.06.2013р. у сумі 69890,64 дол.США була поставлена з порушення строків, передбачених ст.2 Закону України від 23.09.1994р. №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» з урахуванням п.3 Постанови Правління НБУ «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» від 16.11.2012р. №475 та п.1 Постанови Правління НБУ «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу находжень в іноземній валюті» від 14.05.2013р. №163.

Перевіряючими в ході перевірки встановлено, що імпортна продукція по контракту №MRI/1/15/06/13 від 15.06.2013р. у сумі 69890,64 дол. США поставлена з порушенням строків, а саме: на суму 3056,88 дол. США - на 42 дня ( з 14.02.2014 по 27.03.2014); на суму 22916,88 дол. США - на 25 дні (з 03.03.2014 по 27.03.2014); на суму 43916,88 дол. США на 7 днів (з 21.03.2014 по 27.03.2014).

Проте, позивач в судовому засіданні не погодився з нарахуванням пені за період з 25 березня 2014р. по 27 березня 2014р. з посиланням на те, що початок здійснення процедур митного контролю і виникнення відповідних правовідносин в даній публічній сфері пов'язано із поміщенням товарів під митний контроль, що для митного режиму імпорт відповідає даті перетину митного кордону України, а саме 25 березня 2014 року.

З матеріалів справи вбачається, що митне оформлення товарів за договором №MRI/1/15.062913 від 15.06.2013р. було завершеним 27 березня 2014р., що підтверджується відбитком еліпсоподібного штампу (митного забезпечення), що проставлений на вантажно-митній декларації, проте, на транспортній накладній (bill of lading) та екологічній декларації № 20341 на товар, що був предметом даної поставки, проставлені відбитки прямокутних штампів із датою 25 березня 2014р., зокрема, прямокутний штамп південної митниці та прямокутний штамп служби радіологічного контролю, що відповідає даті перетину товаром митного кордону України і є датою початку митного контролю.

Згідно ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» моментом здійснення експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Згідно ч. 2 ст. 321 МК України від 03.03.2012 року №4495-VI, у разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Таким чином, початок здійснення процедур митного контролю і виникнення відповідних правовідносин в даній публічній сфері пов'язано із поміщенням товарів під митний контроль, що для митного режиму імпорт відповідає даті перетину митного кордону України.

Враховуючи вищевикладене, факт виконання обов'язків по постачанню товарів ототожнюється із фактом перетину митного кордону України і не може бути поставленим в залежність від тривалості процедур митного контролю, завершальним етапом якого є митне оформлення товарів.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного суду України від 04.07.2011р., 16.01.2012р.

Відтак суд погоджується з доводами позивача з приводу того, що саме від дати фактичного перетину митного кордону обов'язок постачальника по поставці товару вважається виконаним для цілей застосування положень Закону України «Про порядок розрахунків в іноземній валюті», тому обрахунок пені повинен був бути здійснений контролюючим органом до дати ввезення товарів на митну територію України 25 березня 2014р., а не до дати закінчення митного оформлення товарів - 27 березня 2014р.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів правомірність винесення ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині нарахування пені в період з 25 березня 2014р. по 27 березня 2014р. у розмірі 2663,74 грн. (43916,88*0,3%*2*10,1092=2663,77грн.)

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 158 - 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.09.2014р. №0004322205 в частині нарахування суми грошового зобов'язання у розмірі 2663,77 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Реалф Інвест" (код ЄДРПОУ 37211315) судові витрати в сумі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві гривні 70 копійок).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 06 лютого 2015 року.

Суддя О.В. Серьогіна