РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(ЗАОЧНЕ)
Справа №668/720/15-ц
Пров. №2/668/657/15
25.02.2015
Суворовський районний суд м. Херсона у складі:
головуючого судді - Гаврилова Д.В.,
при секретарі - Абович Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Спільного українсько-чеського підприємства «ВЕВСО» у формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення заборгованості за договорами позики,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Спільного українсько-чеського підприємства «ВЕВСО» у формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення заборгованості за договорами позики, трьох відсотків річних, інфляційних та штрафу на загальну суму 1264288,74 грн.
Позовна заява мотивована тим, що згідно договору №1 про відступлення права вимоги від 10.12.2014 року позивачу передано належне підприємству право грошової вимоги за укладеними між ПП «Фірма «Євро-Авто» та Спільним українсько-чеським підприємством «ВЕВСО» договорами: безпроцентної позики від 03.12.2008 року, безпроцентної позики від 04.12.2008 року, позики від 26.02.2009 року, грошової позики від 31.05.2012 року, грошової позики від 04.12.2012 року та за договором купівлі-продажу № 01-02-14/2 від 01.02.2014 року.
Оскільки відповідач був належно повідомлений про зміну кредитора та про існуючу заборгованість однак грошові кошти не сплатив, змушений звернути до суду з вказаним позовом.
У судове засідання представник позивача не з'явився, подав суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи за його відсутності та зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити з підстав зазначених у позові, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі, заперечень проти позову до суду не надходило.
Суд відповідно до положень ст.ст. 169, 224 ЦПК України вирішив розглядати справу за відсутності учасників процесу за наявними доказами.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що між Приватним підприємством «Фірма «Євро-Авто» та Спільним українсько-чеським підприємством «ВЕВСО» у формі товариства з обмеженою відповідальністю були укладені наступні договори:
договір безпроцентної позики від 03.12.2008 року на суму 85000 грн.;
договір безпроцентної позики від 04.12.2008 року на суму 75000 грн.;
договір безпроцентної позики від 26.02.2009 року на суму 72500 грн.;
договір безпроцентної позики від 31.05.2012 року на суму 20000 грн.;
договір безпроцентної позики від 04.12.2012 року на суму 40000 грн.;
договір № 01-02-14/2 купівлі-продажу товарів від 01.02.2014 року. в сумі 171107,94 грн.
За договором №1 про відступлення права вимоги від 10.12.2014 року Приватне підприємство «Фірма «Євро-Авто» передала ОСОБА_1 належне йому право грошової вимоги за вищевказаними договорами.
Згідно листа від 12.12.2014 року відповідач повідомлений про зміну прав вимог за договорами та про існуючу заборгованість.
Відповідно актів-звірки від 01.12.2014 року та 12.01.2015 року основний борг, визнаний відповідачем, становить 463607,94 грн.
На час розгляду справи докази повернення коштів відсутні.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного стану.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України).
Згідно частини 4 ст. 631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Відповідно до ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань.
Крім того, відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно вимог ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 1050 ЦК України визначені наслідки порушення договору позичальником, зокрема, в ч. 1 цієї статті зазначається, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Враховуючи викладене суд вважає, що належними та допустимими доказами було доведено те, що відповідач має заборгованість перед позивачем за договорами позики та договором купівлі-продажу, яка на час розгляду справи не сплачена, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судом перевірені розрахунки заборгованості, здійсненні позивачем, які суд вважає вірними та обґрунтованими. У зв'язку з чим з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за договорами позики та договором купівлі-продажу в сумі 1264288,74 грн., яка складається з наступного: суми основного боргу - 463607,94 грн.; інфляційних витрат - 474312,34 грн.; трьох процентів річних - 25765,94 грн. та штраф в сумі 300602,52 грн.
Крім того, відповідно до положень ст.ст. 79, 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 3654 грн.
Керуючись ст.ст. 526, 625, 629, 610-611, 631, 1046-1050 ЦК України, ст.ст. 79, 88, 169, 209, 214, 218, 224-233 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Спільного українсько-чеського підприємства «ВЕВКО» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (74900, Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Паризької Комуни, 10-В, код ЄДРПОУ 30667903) на користь ОСОБА_1 заборгованість за договорами позики та договором купівлі - продажу в сумі 1264288,74 грн.
Стягнути з Спільного українсько-чеського підприємства «ВЕВКО» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (74900 Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Паризької Комуни, 10-В, код ЄДРПОУ 30667903) на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 3654 грн.
Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Згідно загального порядку оскарження, дане рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення суду набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України, згідно якого рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СуддяГаврилов Д. В.
Суд | Суворовський районний суд м.Херсона |
Дата ухвалення рішення | 25.02.2015 |
Оприлюднено | 13.03.2015 |
Номер документу | 43006439 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Суворовський районний суд м.Херсона
Гаврилов Д. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні