Постанова

від 02.03.2015 по справі 826/17499/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 березня 2015 року № 826/17499/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М. розглянувши у письмовому провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «ІРИС» до Державної інспекції сільського господарства в місті Києві про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування приписів, - ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

11 листопада 2014 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Приватне підприємство «ІРИС» (далі - ПП «ІРИС», позивач) з адміністративним позовом про:

- визнання протиправними дій Державної інспекції сільського господарства в місті Києві (далі - Держсільгоспінспекція в м. Києві, відповідач) щодо проведення перевірок дотримання вимог земельного законодавства під час користування ПП «ІРИС» земельною ділянкою, яка розташована за адресою: м. Київ, Кільцева дорога, 19, результати яких відображено в актах перевірок № А420/107 від 29.10.2013 р. та № А07/107 від 20.01.2014 р.;

- визнання протиправними та скасування направлень Держсільгоспінспекції в м. Києві на проведення перевірок № 000623 від 11.10.2013 р. та № 000003 від 09.01.2014 р. та приписів № П420/107 від 29.10.2013 р. та № П07/107 від 20.01.2014 р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.12.2014 р. провадження у справі за позовом Приватного підприємства «ІРИС» до Державної інспекції сільського господарства в місті Києві в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування направлень Держсільгоспінспекції в м. Києві на проведення перевірок № 000623 від 11.10.2013 р. та № 000003 від 09.01.2014 р. закрито.

В обґрунтування своїх вимог, позивач вказує на те, що він не був письмово повідомлений про проведення планового заходу за десять днів до дня здійснення такого заходу, як того вимагають приписи Закону України «Про основні засади державного контролю (нагляду) у сфері господарської діяльності».

Також позивач зазначає, що акти перевірок № А420/107 від 29.10.2013 р. та № А07/107 від 20.01.2014 р. не відповідають встановленій формі та змісту.

Перевірку від 20.01.2014 р. проведено без керівника чи представника суб'єкта господарювання, що також підтверджується відсутністю даних щодо вказаних осіб в акті перевірки № А07/107.

Крім того, позивач вказує, що в актах перевірок № А420/107 від 29.10.2013 р. та № А07/107 від 20.01.2014 р. зазначено, що «посадова та/або уповноважена особа ПП «ІРИС» відмовилась від підписання акту перевірки», що не відповідає дійсності, так як акти перевірок для ознайомлення взагалі не надавались.

Відповідних записів щодо відмови суб'єкта господарювання від ознайомлення з актом перевірки, його підписання, надання пояснень, отримання копії акта перевірки до актів перевірок державними інспекторами, що здійснювали планову та позапланову перевірки, не внесено.

Як вказує позивач, вказані акти перевірок станом на день звернення до суду з контролюючого органу до суб'єкта господарювання засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення не надходили.

Також позивач зазначає, що в порушення приписів норм чинного законодавства, за результатами перевірки не вручені другі екземпляри приписів під підпис та їх не надіслано поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення особі, яка вчинила порушення земельного законодавства (приписи № П420/107 від 29.10.2013 р. та № П07/107 від 20.01.2014 р.), що унеможливлює їх виконання чи оскарження у встановленому законодавством порядку.

Після ознайомлення з матеріалами перевірки, проведеної прокуратурою Святошинського району м. Києва за зверненням ПП «ІРИС», а саме 04.11.2014 р., позивачу стало відомо про порушення своїх прав та інтересів, що й стало приводом для звернення останнього до суду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги повністю підтримав та просив їх задовольнити.

Держсільгоспінспекція в м. Києві подала заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначає, що державний нагляд (контроль) з питань перевірки стану дотримання позивачем вимог земельного законодавства було здійснено інспекційним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому, на думку відповідача, підстави для визнання протиправними дій, скасування направлень на проведення перевірок та приписів відсутні.

Як вказує відповідач, факт порушення суб'єктом господарювання вимог земельного законодавства підтверджується матеріалами перевірки.

В наданих запереченнях, відповідач просив в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Відповідно до вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з неявкою в судове засідання від 03.12.2014 р. представника відповідача, суд дійшов висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «ІРИС» (ідентифікаційний код юридичної особи 31841282) зареєстроване Святошинською районною у місті Києві державною адміністрацією 16.01.2002 р. Вказане підприємство розташоване за адресою: 03134, м. Київ, вул. Кільцева дорога, будинок 19 (Виписка з ЄДРЮОФОП серії ААВ № 459222). Земельні ділянки з кадастровими номерами 8 000 000 000:75:242:0045, 8 000 000 000:75:242:0046, 8 000 000 000:75:242:0047 розташовані за адресою: вул. Кільцева дорога, 19 у Святошинському районі м. Києва.

Відповідно до плану роботи Держсільгоспінспекції в м. Києві на IV квартал 2013 року, затвердженого наказом Держсільгоспінспекції в м. Києві від 24.09.2013 р. № 165, відповідачем було прийнято рішення про проведення планової перевірки з питань дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки суб'єктом господарювання за адресою: Кільцева дорога, 19 в Святошинському районі в м. Києві.

На виконання вказаного плану роботи, заступником начальника Держсільгоспінспекції в м. Києві 04.10.2013 р. було виписано та підписано Повідомлення на проведення перевірки з « 16» жовтня 2013 року по « 29» жовтня 2013 року.

10 жовтня 2013 року Держсільгоспінспекцією в м. Києві прийнято наказ «Щодо здійснення планових перевірок дотримання вимог земельного законодавства» № 786, яким посадових осіб Управління інспекційної діяльності на період з 16.10.2013 р. по 29.10.2013 р. вирішено направити для проведення планової перевірки дотримання ПП «ІРИС» вимог земельного законодавства під час користування земельною ділянкою за адресою: Кільцева дорога, 19 в Святошинському районі в м. Києві.

11 жовтня 2013 року посадовим особам відповідача було виписано та видано Направлення на проведення планової перевірки № 000623 Приватного підприємства «ІРИС» (вул. Академіка Туполєва, 17, м. Київ, 04128), згідно якого головним спеціалістам відділу контролю за використанням та охороною земель Управління інспекційної діяльності в строк з « 16» жовтня 2013 року по « 29» жовтня 2013 року необхідно було здійснити плановий захід, а саме перевірити дотримання вимог земельного законодавства, обстежити земельну ділянку, розташовану за адресою: Кільцева дорога, 19 в Святошинському районі в м. Києві.

За наслідками проведеної перевірки дотримання ПП «ІРИС» вимог земельного законодавства, 29.10.2013 р. посадовими особами Управління інспекційної діяльності було складено Акт обстеження № 199 та Акт перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства № А420/107, яким виявлено ряд порушень вимог земельного законодавства, вчинених суб'єктом господарювання за адресою: Кільцева дорога, 19 в Святошинському районі в м. Києві.

Так, інспекційним органом було встановлено, що станом на 28 жовтня 2013 року суб'єкт господарювання використовує земельні ділянки загальною площею 0,66 га за адресою: Кільцева дорога, 19 у Святошинському районі м. Києва на підставі рішення Господарського суду м. Києва від 13.06.2008 р. № 35/292 та договору оренди земельних ділянок від 05 серпня 2008 року за № 75-6-00413.

Земельна ділянка площею 0,2 га в межах червоних ліній (кадастровий номер 8 000 000 000:75:242:0045) договір оренди на 5 років.

Земельна ділянка площею 0,23 га (кадастровий номер 8 000 000 000:75:242:0046) договір оренди на 49 років.

Земельна ділянка площею 0,23 га (кадастровий номер 8 000 000 000:75:242:0047) договір оренди на 49 років.

Фактично на земельних ділянках розташована капітальна споруда закладу громадського харчування, ділянка з продажу техніки для сільського господарства та павільйон (збірного-розбірного типу) по продажу меблів, також на земельній ділянці розміщено автосалон, що є порушенням п. 2.1 вище зазначеного договору оренди. Земельні ділянки використовуються не за цільовим призначенням згідно договору, що є порушенням ст. 96 Земельного кодексу України. Також встановлено, що ПП «ІРИС» використовує земельну ділянку, орієнтовною площею 0,6 га, яка згідно даних автоматизованої системи ПК «Кадастр» обліковується як землі які не надані у власність чи користування, в чому вбачається самовільне зайняття земельної ділянки, що є порушенням ст. 211 Земельного кодексу України, за що передбачена цивільна, адміністративна або кримінальна відповідальність.

Межові знаки на земельній ділянці відсутні, що є порушенням ст. ст. 91 та 96 Земельного кодексу України.

Також, договір оренди для земельної ділянки з кадастровим номером 8 000 000 000:75:242:0045 (в межах червоних ліній) закінчився 05.08.2013 р.

На підставі акту перевірки, державним інспектором сільського господарства суб'єкту господарювання - ПП «ІРИС» 29 жовтня 2013 року був виданий Припис № П420/107, яким ПП «ІРИС» було зобовязано в 30 денний термін усунути порушення вимог земельного законодавства України. Про виконання припису необхідно було повідомити до « 28» листопада 2013 року.

Згідно даних з супровідного листа від 30.10.2013 р. вих. № 01-02/3509, позивачу окрім Припису № П420/107 від 29.10.2013 р., 04 листопада 2013 року були направлені й Акти від 29.10.2013 р. № № А420/107, 199.

У зв'язку з перевіркою виконання вимог Припису П420/107 від 29.10.2013 р., заступником начальника Держсільгоспінспекції в м. Києві 09.01.2014 р. прийнято наказ «Щодо здійснення позапланової перевірки дотримання вимог земельного законодавства» № 6, яким посадових осіб Управління інспекційної діяльності на період з 09.01.2014 р. по 21.01.2014 р. вирішено направити для проведення позапланової перевірки дотримання ПП «ІРИС» вимог земельного законодавства під час користування земельними ділянками за адресою: Кільцева дорога, 19 в Святошинському районі в м. Києві.

09 січня 2014 року посадовим особам Управління інспекційної діяльності було виписано та видано Направлення на проведення позапланової перевірки № 000003 Приватного підприємства «ІРИС» (вул. Академіка Туполєва, 17, м. Київ, 04128) в строк з « 09» січня 2014 року по « 21» січня 2014 року.

На підставі Наказу № 6 від 09.01.2014 р. та Направлення на перевірку № 000003 від 09.01.2014 р. посадовими особами Управління інспекційної діяльності було проведено перевірку виконання вимог Припису П420/107 від 29.10.2013 р.

За наслідками проведеної перевірки дотримання ПП «ІРИС» вимог земельного законодавства, 15.01.2014 р. головними спеціалістами відділу контролю за використанням та охороною земель було складено Акт обстеження № 3 та 20.01.2014 р. Акт перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства № А07/107, яким виявлено ряд неусунених порушень вимог земельного законодавства, вчинених суб'єктом господарювання за адресою: Кільцева дорога, 19 в Святошинському районі в м. Києві.

На підставі акту перевірки, державним інспектором сільського господарства суб'єкту господарювання - ПП «ІРИС» 20 січня 2014 року був виданий Припис № П07/107, яким ПП «ІРИС» було зобов'язано в 30 денний термін усунути порушення вимог земельного законодавства України. Про виконання припису необхідно було повідомити до « 19» лютого 2014 року.

Згідно відмітки на зворотній стороні Припису № П07/107, вказаний припис було відправлено поштовим зв'язком 21.01.2014 р.

Згідно даних з супровідного листа від 21.01.2014 р. вих. № 01-11/124, позивачу окрім Припису № П07/107 від 20.01.2014 р., 21 січня 2014 року були направлені й Акти від 15.01.2014 р. № 3 та від 20.01.2014 р. № А07/107.

Позивач вказує, що про вказані порушення та результати проведення контролюючим органом перевірки ПП «ІРИС», останній дізнався після ознайомлення з матеріалами перевірки, проведеної прокуратурою Святошинського району м. Києва за зверненням ПП «ІРИС», а саме 04.11.2014 р., що підтверджується записом про ознайомлення з матеріалами перевірки із проставленням дати зазначеного на відповіді прокуратури району від 15.10.2014 р. вих. № (10-58)385-14.

Незгода з діями Державної інспекції сільського господарства в місті Києві щодо проведення перевірок та приписами, обумовила позивача звернутись до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення представника позивача, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд частково погоджується з доводами Приватного підприємства «ІРИС», виходячи з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Земельного кодексу України (далі - ЗК України), Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № № 877-V), Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19.06.2003 р. № 963-IV (далі - Закон № 963-IV), Закону України «Про охорону земель» від 19.06.2003 р. № 962-IV (далі - Закон № 962-IV), Порядку планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.02.2013 р. № 132, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 14.03.2013 р. за № 412/22944 (далі - Порядок № 132) та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ст. ст. 13, 14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.

Власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Статтями 91, 96 ЗК України визначено, що власники земельних ділянок зобов'язані: а) забезпечувати використання їх за цільовим призначенням; б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; в) своєчасно сплачувати земельний податок; г) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; ґ) підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі; д) своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом; е) дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон; є) зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем; ж) за свій рахунок привести земельну ділянку у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком здійснення такої зміни не власником земельної ділянки, коли приведення у попередній стан здійснюється за рахунок особи, яка незаконно змінила рельєф.

Законом можуть бути встановлені інші обов'язки власників земельних ділянок.

Землекористувачі зобов'язані: а) забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки; б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; в) своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату; г) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; ґ) підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі; д) своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом; е) дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон; є) зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем.

Законом можуть бути встановлені інші обов'язки землекористувачів.

Статтею 211 ЗК України визначено, відповідальність за порушення земельного законодавства, згідно приписів якої громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення: а) укладення угод з порушенням земельного законодавства; б) самовільне зайняття земельних ділянок; в) псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами; г) розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об'єктів, що негативно впливають на стан земель; ґ) невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням; д) порушення строків повернення тимчасово займаних земель або невиконання обов'язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням; е) знищення межових знаків; є) приховування від обліку і реєстрації та перекручення даних про стан земель, розміри та кількість земельних ділянок; ж) непроведення рекультивації порушених земель; з) знищення або пошкодження протиерозійних і гідротехнічних споруд, захисних насаджень; и) невиконання умов знімання, збереження і нанесення родючого шару ґрунту; і) відхилення від затверджених в установленому порядку проектів землеустрою; використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без затверджених у випадках, визначених законом, проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь; ї) ухилення від державної реєстрації земельних ділянок та подання недостовірної інформації щодо них; й) порушення строків розгляду заяв щодо відведення земельних ділянок; к) порушення строку видачі державного акта на право власності на земельну ділянку.

Законом може бути встановлено відповідальність і за інші порушення земельного законодавства.

Закон, що визначає правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля є Закон № 963-IV.

У відповідності до ч. 1 ст. 5, ст. ст. 6 та 10 Закону № 963-IV державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

До повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать: а) здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині: додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням; додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; ведення державного обліку і реєстрації земель, достовірності інформації про земельні ділянки та їх використання; розміщення, проектування, будівництва та введення в дію об'єктів, що негативно впливають або можуть вплинути на стан земель; виконання комплексу необхідних заходів щодо захисту земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, переосушення, ущільнення, псування, забруднення, засмічення відходами, заростання бур'янами, чагарниками та дрібноліссям; дотримання строків своєчасного повернення тимчасово зайнятих земельних ділянок та обов'язкового виконання заходів щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням; виконання умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту під час проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов'язаних з порушенням ґрунтового покриву, своєчасного проведення рекультивації порушених земель в обсягах, передбачених проектом рекультивації земель; дотримання правил, установленого режиму експлуатації протиерозійних, гідротехнічних споруд, збереження захисних насаджень і межових знаків; додержання встановленого законодавством порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва; додержання строків розгляду заяв чи клопотань щодо набуття і реалізації прав на землю; б) внесення до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотань щодо: приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними рішень з питань регулювання земельних відносин, використання та охорони земель; обмеження або зупинення освоєння земельних ділянок у разі розробки корисних копалин, у тому числі торфу, проведення геологорозвідувальних, пошукових та інших робіт з порушенням вимог земельного законодавства України; припинення будівництва та експлуатації об'єктів у разі порушення вимог земельного законодавства України до повного усунення виявлених порушень і ліквідації їх наслідків; припинення права користування земельною ділянкою відповідно до закону; в) одержання в установленому законодавством порядку від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, власників і користувачів, у тому числі орендарів, земельних ділянок документів, матеріалів та іншої інформації, необхідної для виконання покладених на нього завдань; г) видачі спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок відповідно до затверджених в установленому законом порядку проектів; ґ) участь у розробці нормативно-правових актів з питань державного контролю за використанням та охороною земель; д) вжиття відповідно до закону заходів щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок їх власникам або користувачам; е) вирішення інших питань відповідно до закону.

Державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; у разі неможливості встановлення особи правопорушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення доставляти його до міліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення; викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з порушенням земельного законодавства України; передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення; проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України; звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства про охорону земель можуть мати й інші повноваження відповідно до закону.

Державні інспектори під час виконання службових обов'язків мають право на носіння форменого одягу встановленого зразка та використовувати спеціальні транспортні засоби з кольорографічним забарвленням і написом з емблемою в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону № 962-IV державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Згідно Порядку № 132 державний нагляд (контроль) з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства здійснюється Державною інспекцією сільського господарства України та її територіальними органами (далі - інспекційні органи) відповідно до статей 15 2 та 188 Земельного кодексу України, статей 5, 6, 9, 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», статей 18 1 та 19 Закону України «Про охорону земель», пунктів 4, 5 Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 459, пунктів 4, 6 Положення про державну інспекцію сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23 грудня 2011 року № 770, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2012 року за № 34/20347.

Порядок № 132 визначає процедуру планування та здійснення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, які використовуються ними у процесі ведення господарської діяльності, визначає організаційні заходи, які необхідно здійснити перед початком проведення перевірок, загальні вимоги до їх здійснення, а також вимоги до оформлення матеріалів за результатами проведених перевірок.

Інспекційні органи здійснюють планові та позапланові заходи державного нагляду (контролю).

Планові та позапланові заходи здійснюються шляхом проведення перевірок, обстежень земельних ділянок.

Планові заходи проводяться відповідно до річних або квартальних планів робіт, які затверджуються наказом відповідного інспекційного органу до 01 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.

Річні та квартальні плани робіт складаються з урахуванням критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення господарської діяльності і періодичність проведення планових заходів.

Строк здійснення планового заходу визначається відповідно до вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» і не може перевищувати п'ятнадцяти робочих днів, а для суб'єктів малого підприємництва - п'яти робочих днів. Продовження строку проведення планового заходу не допускається.

Інспекційний орган зобов'язаний не пізніше десяти днів до дня здійснення планового заходу надіслати суб'єкту господарювання письмове повідомлення про проведення планового заходу.

Повідомлення про проведення планового заходу повинно містити: дату початку та дату закінчення планового заходу; найменування суб'єкта господарювання або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється плановий захід; найменування інспекційного органу, який буде проводити плановий захід, його місцезнаходження та телефон.

Повідомлення про проведення планового заходу надсилається рекомендованим листом чи телефонограмою або вручається особисто під розписку керівнику або уповноваженій особі суб'єкта господарювання (п. 2.6 Розділу II Порядку № 132).

Аналогічна норма міститься в ч. 4 ст. 5 Закону № № 877-V, згідно якої органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Повідомлення повинно містити: дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; найменування органу державного нагляду (контролю).

Повідомлення надсилається рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу державного нагляду (контролю) або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку.

Відповідно до Розділу IV Порядку № 132 для здійснення планового чи позапланового заходу інспекційний орган видає наказ, який підписує керівник інспекційного органу чи посадова особа, що виконує його обов'язки. Наказ має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися відповідний захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу інспекційний орган оформляє направлення на проведення планової/позапланової перевірки, яке підписується керівником чи заступником керівника інспекційного органу та засвідчується печаткою інспекційного органу.

У направленні на проведення планової/позапланової перевірки зазначаються: найменування інспекційного органу, який проводить відповідний захід, його місцезнаходження та телефон; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, місцезнаходження чи прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця; номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у проведенні заходу, із зазначенням їх посад, прізвищ, імен та по батькові; дата початку проведення та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий, позаплановий); вид заходу (перевірка, обстеження земельної ділянки); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу (перелік питань, які підлягають перевірці); інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Направлення на проведення відповідного заходу є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Приписами п. 5.1 Розділу V Порядку № 132 визначено, що державні інспектори, які беруть участь у здійсненні відповідних заходів, зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання чи уповноваженій ним особі або фізичній особі - підприємцю чи її представнику направлення на проведення планової/позапланової перевірки та службові посвідчення, що засвідчують їх особи, і надати їм копію направлення на проведення планової/позапланової перевірки, яка вручається вищезазначеним особам під підпис.

Як встановлено під час розгляду справи, відповідач провів планову перевірку на підставі наказу, повідомлення та направлення, що узгоджується з вимогами вищевказаних норм чинного законодавства, в зв'язку із чим дії Державної інспекції сільського господарства в місті Києві щодо проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства під час користування ПП «ІРИС» земельною ділянкою, яка розташована за адресою: м. Київ, Кільцева дорога, 19, результати якої відображені в акті перевірки № А420/107 від 29.10.2013 р., визнані протиправними бути не можуть.

У той же час, як вбачається з Направлення на проведення планової перевірки № 000623 від 11.10.2013 р., його копію 28.10.2013 р. було отримано ОСОБА_1, яка є співробітником позивача та обіймає посаду адміністратора кафе.

При цьому, матеріали справи містяться копію наказу про призначення вказаної особи барменом (Наказ № 13 від 30.05.2008 р.).

Згідно з п. 5.3 Розділу V Порядку № 132 за результатами здійснення планових та позапланових заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, які використовуються ними у процесі ведення господарської діяльності, державні інспектори складають акт перевірки згідно з уніфікованою формою акта перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства (додаток до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12 липня 2012 року № 424 «Про затвердження Переліку питань та уніфікованої форми акта перевірки для здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 липня 2012 року за № 1289/21601).

За наслідками здійснення планового заходу (перевірки дотримання вимог земельного законодавства, обстеження земельної ділянки) ПП «ІРИС» інспекційним органом 29 жовтня 2013 року було складено акт перевірки № А420/107.

У той же час, приписами п. 5.6 Розділу V Порядку № 132 визначено, що планові та позапланові заходи з питань перевірки стану дотримання суб'єктом господарювання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, які використовуються ним у процесі ведення господарської діяльності, проводяться за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання у присутності керівника суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи чи у присутності фізичної особи - підприємця або його представника.

Якщо суб'єкт господарювання або уповноважена ним особа (представник) відмовляється бути присутнім при проведенні відповідного заходу, про це робиться відповідна відмітка в акті перевірки. У такому випадку захід здійснюється державними інспекторами без присутності суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи (представника).

Як встановлено матеріалами справи вказаний вище плановий захід було здійснено в присутності ОСОБА_1

У той же час, суд звертає увагу на той факт, що вказана особа не є керівником суб'єкта господарювання або уповноваженою ним особою, на чому наполягав під час розгляду справи представник позивача, а відтак, не могла надати необхідні документи та пояснення на вимогу представників контролюючого органу.

Крім того, належних доказів стосовно повноважень ОСОБА_1 суб'єктом владних повноважень надано не було.

Відповідно до п. 6.2 Розділу VI Порядку № 132 акт перевірки складається у двох примірниках і підписується не пізніше останнього дня проведення перевірки державними інспекторами, які проводять відповідний захід, керівником суб'єкта господарювання або уповноваженою ним особою чи фізичною особою - підприємцем або її представником.

Перший примірник акта залишається в інспекційному органі, який проводить перевірку, другий - вручається керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі чи фізичній особі-підприємцю або її представнику. При врученні акта перевірки у примірнику акта, який залишається в інспекційному органі, робиться відмітка про дату вручення акта та ставиться підпис особи, яка його отримує.

Аналогічна норма міститься в ч. 2 ст. 8 Закону № № 877-V, згідно якої органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов'язані, зокрема, ознайомити керівника суб'єкта господарювання або його заступника, або уповноважену ним особу з результатами державного нагляду (контролю) в строки, передбачені законом.

Згідно з п. 6.4 Розділу VI Порядку № 132 у разі відмови суб'єкта господарювання від ознайомлення з актом перевірки, його підписання, надання пояснень, отримання копії акта перевірки державні інспектори, що здійснюють планову/позапланову перевірку, вносять до акта перевірки відповідний запис, засвідчуючи це своїми підписами.

Другий примірник акта перевірки направляється суб'єкту господарювання поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох робочих днів після закінчення здійснення відповідного заходу.

На примірнику акта перевірки, який залишається в інспекційному органі, робиться відмітка про дату його надсилання поштою із зазначенням прізвища та ініціалів особи, яка відправила акт перевірки суб'єкту господарювання.

Як вбачається з акту перевірки № А420/107 від 29.10.2013 р. ОСОБА_1, яка не є керівником суб'єкта господарювання або уповноваженою ним особою, від отримання, підпису вказаного акту відмовилась, про що в акті зазначено посадовими особами інспекційного органу.

При цьому, акт перевірки № А420/107 від 29.10.2013 р. супровідним листом від 30.10.2013 р. вих. № 01-02/3509 було направлено 04.11.2013 р. рекомендованим листом на адресу, яка не є адресою місцезнаходження позивача, про що свідчать дані з ксерокопії фіскального чеку.

В статті 10 Закону № 963-IV визначено право державних інспекторів давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи).

Згідно з даними, що зазначені в оскаржуваному Приписі № П420/107, позивача було зобов'язано в 30 денний термін усунути порушення вимог земельного законодавства України. Про виконання припису необхідно було повідомити до « 28» листопада 2013 року.

Вказаний припис було відправлено поштовим зв'язком (рекомендованим листом з повідомленням про вручення) 04.11.2013 р. на адресу (м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 17), яка також не є адресою місцезнаходження позивача.

Отже, контролюючий орган під час проведення планової перевірки, в порушення вищевказаних правових норм, не вжив передбачених законом заходів щодо забезпечення належного її проведення, витребовування документів або отримання відповідних пояснень в уповноважених осіб, внаслідок чого безпідставно встановив порушення вимог чинного законодавства в діяльності позивача та вніс припис про усунення таких порушень.

Таким чином, приймаючи до уваги викладене вище, суд приходить до переконання про необхідність визнання протиправним та скасування припису № П420/107 від 29.10.2013 р.

У той же час, суд зазначає що відповідно до розділу III «Здійснення позапланових заходів» Порядку № 132 позаплановим заходом є захід державного нагляду (контролю), який не передбачений планом роботи інспекційного органу.

Підставами для здійснення позапланового заходу є: подання суб'єктом господарювання письмової заяви до інспекційного органу про проведення перевірки за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання; перевірка виконання суб'єктами господарювання приписів чи інших розпорядчих документів інспекційного органу щодо усунення порушень вимог земельного законодавства, виданих за результатами раніше проведених планових та позапланових заходів; отримання заяв, скарг чи звернень фізичних та юридичних осіб, у яких міститься інформація про порушення суб'єктом господарювання вимог земельного законодавства (із обов'язковим зазначенням суті порушення). Позаплановий захід у таких випадках проводиться за наявності згоди Державної інспекції сільського господарства України на його проведення; неподання у встановлений термін суб'єктами господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів.

Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у направленні на проведення планової/позапланової перевірки, форма якого наведена у додатку 1 до цього Порядку.

У разі якщо під час проведення позапланового заходу державні інспектори виявили інші порушення земельного законодавства, які не були зазначені у направленні на проведення планової/позапланової перевірки, про це складається окремий акт у довільній формі, який направляється інспекційним органом до Державної інспекції сільського господарства України для отримання згоди на проведення позапланового заходу.

Строк здійснення позапланового заходу відповідно до вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів, якщо інше не передбачено законом. Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.

Перед здійсненням позапланового заходу інспекційний орган інформує у разі можливості суб'єкта господарювання про його проведення. Повідомлення про проведення позапланового заходу направляється з використанням засобів факсимільного зв'язку або про його проведення повідомляється телефоном. У разі неможливості своєчасного повідомлення суб'єкта господарювання про проведення позапланового заходу (через обмежені строки на його проведення, відсутність телефонного та факсимільного зв'язку, інформації про номери телефонів та місцезнаходження/місце проживання) захід проводиться без попереднього повідомлення суб'єкта господарювання (п. 3.6 розділу III Порядку № 132).

Суд зазначає, що проведення позапланової перевірки виконання суб'єктами господарювання приписів, виданих за результатами раніше проведених планових заходів здійснюється з метою перевірки стану усунення порушень вимог земельного законодавства, які відображені у вручених або направлених відповідних документах, складених під час та за результатами проведених планових заходів.

Як вбачається з матеріалів справи, з вини відповідача планова перевірка була проведена без участі керівника або уповноваженої особи суб'єкта господарювання, а копії Акту № А420/107 та Припису № П420/107 від 29.10.2013 р. позивачу вручені (направлені) не були.

Також, як вбачається з акту перевірки №А07/107 від 20.01.2014 р. посадові та/або уповноважені особи суб'єкта господарювання від підпису відмовились.

У той же час, такий акт не містить в собі жодних відомостей щодо прізвищ та посад таких представників ПП «ІРИС», у зв'язку із чим суд вважає обґрунтованими доводи останнього щодо проведення позапланової перевірки без участі його керівника або уповноваженої ним особи, та ставить під сумнів сам факт проведення такої перевірки.

Окрім цього, суд звертає увагу на той факт, що про проведення відповідачем позапланового заходу ПП «ІРИС» не інформувався, а доводи відповідача щодо неможливості такого інформування через обмеженість строків проведення позапланового заходу є необґрунтованими з огляду на строк проведення такої перевірки (з 09.01.2014 р. по 21.01.2014 р.).

Отже, суд вважає, що відповідач під час проведення позапланового заходу (перевірки дотримання ПП «ІРИС» вимог земельного законодавства), відображеного в Акті № А07/107 від 20.01.2014 р. та винесення Припису № П07/107 від 20.01.2014 р. діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

А тому, вимоги про визнання протиправними дій Державної інспекції сільського господарства в місті Києві щодо проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства під час користування ПП «ІРИС» земельною ділянкою, яка розташована за адресою: м. Київ, Кільцева дорога, 19, результати якої оформлено актом перевірки № А07/107 від 20.01.2014 р. та про визнання протиправним та скасування припису № П07/107 від 20.01.2014 р. мають бути задоволеними.

Беручи до уваги те, що доводи позивача є частково обґрунтованими, позов частково підлягає до задоволення.

Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічній, повній та об'єктивній оцінці всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З урахуванням ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 54,81 грн. з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. 128, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254, ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Приватного підприємства «ІРИС» задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Державної інспекції сільського господарства в місті Києві щодо проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства під час користування Приватним підприємством «ІРИС» земельною ділянкою, яка розташована за адресою: м. Київ, Кільцева дорога, 19, результати якої відображено в акті перевірки № А07/107 від 20 січня 2014 року.

3. Визнати протиправними та скасувати приписи Державної інспекції сільського господарства в місті Києві № П420/107 від 29 жовтня 2013 року та № П07/107 від 20 січня 2014 року.

4. В задоволенні решти позовних вимог Приватного підприємства «ІРИС» відмовити.

5. Присудити з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «ІРИС» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 54,81 грн. (п'ятдесят чотири гривні 81 коп.).

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко