ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 березня 2015 р. Справа № 876/11830/14
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільчишин Н.В.,
суддів Пліша М.А., Шинкар Т.І.,
за участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,
представників позивача Ушкова Т.П., Зеленін С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15.12.2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Західпромелектро» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
ВСТАНОВИВ :
ТзОВ «Західпромелектро» 04.11.2014 року звернулося до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.10.2014 року за №0010461503 та за №0010441503.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15.12.2014 року позов задоволено повністю.
Не погодившись із зазначеним рішенням відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Просить постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити покликаючись на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що за результатами перевірки своєчасності сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання до бюджету контролюючим органом складено акт за №241/150/31526630 від 03.10.2014 року та прийнято податкові повідомлення-рішення від 03.10.2014 року: - за №0010461503, яким, за затримку на 20, 20, 17, 17 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 7644 грн. 10 коп., застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 764 грн. 41 коп.; - за №0010441503, яким, за затримку на 40 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 41082 грн. 10 коп., застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 8216 грн. 42 коп..
Як вбачається з акта перевірки, податковий борг зі земельного податку виник 08.02.2014 року на підставі поданої податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 07.02.2014 року, а погашений у спосіб подання уточнюючої податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) 19.03.2014 року. Дані обставини підтверджуються актом перевірки та згаданими податковими деклараціями.
Як передбачено п.126.1 ст.126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Пунктом 286.2 статті 286 ПК України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
У відповідності до положень п.287.3 ст.287 ПК України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
При цьому, контролюючим органом прийнято податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2013 рік від 07.02.2014 рік та сприйнято її, як документ фінансової звітності, яким узгоджено суми грошового зобов'язання зі земельного податку за 2013 рік. Також, відповідач вважає подану позивачем податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) 19.03.2014 року. Такі дії контролюючого органу не можуть вважатись правомірними, оскільки платником податків за вказаний період вже було узгоджено суму грошового зобов'язання зі земельного податку та сплачено її.
При цьому, податковим законодавством не допускається подвійне узгодження платником податків сум грошових зобов'язань з одно і того ж податку за один і той самий період.
Так, позивачем 13.02.2013 року було подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією за №2, чим узгоджено суму грошового зобов'язання зі земельного податку на 2013 рік. Дана сума була сплачена позивачем у строки визначені податковим законодавством, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками. Не можна залишити поза увагою і той факт, що подання уточнюючої декларації трактується контролюючим органом як факт сплати грошового зобов'язання з врахуванням наступного.
Так, у відповідності до положень підп.14.1.152 п.14.1 ст.14 вказаного Кодексу погашення податкового боргу - це зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.
При цьому, уточнююча податкова декларація хоч формально і підпадає під визначення погашення податкового боргу, однак, не може вважатись тим способом в який погашається податковий борг з врахуванням положень ст.87 та ст.95 ПК України.
З іншої сторони, порядок виправлення помилок, в тому числі і грошових зобов'язань, у документах фінансової звітності врегульовано ст.50 ПК України. При цьому, виправлення помилки в сторону зменшення суми грошового зобов'язання, може трактуватись лише як відсутність такого зобов'язання, і жодним чином не як його сплата.
Зрозумілою в такому разі є позиція законодавця, щодо застосування штрафу при поданні уточнень лише за умови виявлення факту заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів.
Також слід звернути увагу і на те, що підп.14.1.152 п.14.1 ст.14 ПК України під погашенням податкового боргу вважає зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом; способи погашення податкового боргу передбачені ст.ст. 87, 95 цього ж Кодексу не передбачають погашення податкового боргу шляхом подання уточнюючої декларації; ст.50 ПК України передбачає застосування фінансових санкцій у разі виправлення помилки, яка стосується збільшення грошових зобов'язань, і не передбачає відповідальності при виправленні помилки, яка стосується зменшення грошових зобов'язань.
При цьому, навіть якщо припустити, що уточнююча декларація є тим документом, який зменшує абсолютного значення суми такого боргу, поряд зі ст.ст. 50, 87, 95 ПК України, таке може вказувати лише на нечіткість та неякісність законодавства, що регулює спірні правовідносини.
Викладені обставини дозволяють суду застосувати положення п.56.21 ст.56 ПК України та прийняти рішення на користь платника податків. Наведені обставини вказують, що в діях платника податків відсутній склад правопорушення, передбачений п.126.1 ст.126 ПК України, а тому спірні податкові повідомлення рішення є протиправними.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області - залишити без задоволення.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15.12.2014 року у справі № 813/7482/14 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складення такої в порядку ч.3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.
Головуючий Н.В. Ільчишин
Судді М.А. Пліш
Т.І. Шинкар
Повний текст ухвали виготовлено 05.03.2015 року
Суд | Львівський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 02.03.2015 |
Оприлюднено | 13.03.2015 |
Номер документу | 43006681 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Ільчишин Н.В.
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Мартинюк Віталій Ярославович
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Мартинюк Віталій Ярославович
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Мартинюк Віталій Ярославович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні