Рішення

від 25.02.2015 по справі 908/6359/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 32/164/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2015 Справа № 908/6359/14

за позовом Кам'янсько-Дніпровського міжрайонного прокурора Запорізької області (71304, Запорізька область, м. Кам'янка-Дніпровська, вул. 9 Травня, буд. 4) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах:

позивач 1 : Кам'янсько-Дніпровська районна державна адміністрація Запорізької області (71304, Запорізька область, м. Кам'янка-Дніпровська, вул. Набережна, буд. 87)

позивач 2: Великознам'янська сільська рада Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області (71311, Запорізька область, Кам'янсько-Дніпровський район, с. Велика Знам'янка, вул. Пролетарська, буд. 74)

до відповідача Фермерського господарства "Макс" (71311, Запорізька область, Кам'янсько-Дніпровський район, с. Велика Знам'янка, вул. Лиманна, буд. 54)

про стягнення 69541,95 грн.

Суддя Н.А. Колодій

Представники сторін:

Від прокуратури Дядюшева К.Є., посвідчення № 023838 від 24.12.2013 р.

Від позивача 1 не з'явився

Від позивача 2 не з'явився

Від відповідача не з'явився

Суть спору:

30.12.2014 р. до господарського суду Запорізької області звернувся Кам'янсько- Дніпровський міжрайонний прокурор Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах -Кам'янсько- Дніпровської районної державної адміністрації Запорізької області та Великознам'янської сільської ради Кам'янсько- Дніпровського району Запорізької області до Фермерського господарства "Макс" про стягнення 69541,95 грн., які складаються з 68375,10 грн. основного боргу за договором емфітевзису (користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб) від 08.01.2009 р. та 1166,85 грн. пені за неналежне виконання умов договору.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.01.2015 р. справу № 908/6359/14 прийнято до розгляду суддею Колодій Н.А., справі присвоєно номер провадження 32/164/14, справа призначена до розгляду на 22.01.2015 р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

В судовому засіданні 22.01.2015 р. на підставі ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 25.02.2015 р.

Прокурор в судовому засіданні 25.02.2015 р. підтримав позовні вимоги та обґрунтовує їх ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Законом України "Про прокуратуру", ст. ст. 409, 410, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 286, 287 Податкового кодексу України.

Позивач 1 в судове засідання 25.02.2015 р. не з'явився, але в попередньому судовому засіданні та в наданих до суду письмових поясненнях підтримав позовні вимоги.

Представник позивача 2 позовні вимоги в судовому засіданні 22.01.2015 р. підтримав. Позивач 2 в судове засідання 25.02.2015 р. не з'явився, надіслав до суду клопотання 23.02.2015 р., яким просить суд розглянути справу без участі його представника.

Відповідач в судове засідання 25.02.2015 р. не з'явився.

На адресу суду від Фермерського господарства "Макс" надійшла заява, якою просить суд відкласти розгляд справи та продовжити строк розгляду справи на 15 днів у зв'язку з хворобою.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та продовження строку вирішення спору, відмовив у його задоволенні у зв'язку з наступним. Статтею 69 ГПК України передбачено право суду у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, продовжити строк розгляду спору, але не більше як на п'ятнадцять днів. Тобто даною нормою передбачено право суду продовжити строк вирішення спору за наявністю виняткових випадків. Проте, суд не вбачає з клопотання позивача такої винятковості. Крім того, до клопотання не додано жодного доказу на підтвердження викладених у ньому обставин. Суд також звертає увагу, що позивач, за неможливістю бути присутнім у судовому засіданні, не був позбавлений можливості в порядку ст. 22 ГПК України подати через канцелярію суду докази на підтвердження викладених у позові обставин, в т.ч., витребуваних судом документів. Також, Фермерське господарство "Макс" є юридичною особою та його інтереси може представляти інша особа, на підставі відповідної довіреності.

У засіданні суду 25.05.2015 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Кам'янсько -Дніпровської районної державної адміністрації № 640 від 31.12.2008 р. "Про надання дозволу на розробку технічної документації для складання документа, що посвідчує право користування земельними ділянками", наданий дозвіл Фермерському господарству "Макс" на розробку технічної документації із землеустрою щодо визначення меж земельних ділянок в натурі ( на місцевості) для складання документу, що посвідчує право користування земельними ділянками загальною площею 291,9522 га із земель запасу Великознам'янської сільської ради для передачі в користування для сільськогосподарських потреб згідно договору емфітевзису.

08.01.2009 р. між Кам'янсько -Дніпровською районною державною адміністрацією (позивач 1) та Фермерським господарством "Макс" (відповідач) укладений договір емфітевзису ( користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб).

Відповідно до п. 1 договору емфітевзису, позивач 1 надає, а відповідач приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення , яка знаходиться на території Великознам'янської сільської ради К. - Дніпровського району Запорізької області.

Згідно п.2 договору емфітевзису, в користування передається земельна ділянка сільськогосподарського призначення із земель запасу Великознам'янської сільської ради площею 288,8498 га.

Згідно п. 12 договору емфітевзису, земельна ділянка передається в користування для товарного сільськогосподарського виробництва.

Передача земельної ділянки землекористувачу здійснюється після підписання цього договору за актом її приймання-передачі. (п. 15. договору емфітевзису).

Фактичне передання земельної ділянки, сторони за договором оформили 08.01.2009 р. шляхом підписання Акту прийому -передачі земельної ділянки для сільськогосподарських потреб.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами, на термін дії договору складає з 01.01.2009 р. по 31.12.2013 року. Оплата за договором здійснюється починаючи з 01.01.2009 р. (п. 7 договору емфітевзису).

Частиною 2 ст. 35 ГПК України встановлено, що факти, встановленні рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.10.2010 р. у справі № 26/273/10 в задоволенні позовних вимог Кам'янсько-Дніпровського міжрайонного прокурору в інтересах держави в особі Великознам'янської сільської ради до Кам'янсько-Дніпровської районної державної адміністрації та Фермерського господарства "Макс" про визнання недійсним договору емфітевзису від 08.01.2009 р. підписаного між відповідачами, було відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.03.2011 р. рішення господарського суду Запорізької області від 12.10.2010р. у справі № 26/273/10 залишено без змін. Постановою Вищого господарського суду 05.07.2011 р. постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.03.2011 р. у справі № 26/273/10 залишено без змін.

Відповідно до п. 8 договору емфітевзису, плата за користування землею вноситься землекористувачем з 01.01.2009 р. у грошовій формі та розмірі 34 838,62 грн. протягом 1 -го півріччя 2009 р., розмірі 52 413,46 грн. протягом 2 півріччя 2009 р. та на протязі 2010 р. - 2013 р. у розмірі 104 826,92 грн. на користь місцевого бюджету Великознам'янської сільської ради, яка вноситься відповідачем щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів наступного за останнім календарним днем звітного місяця у грошовому вигляді на рахунок власника.

Пунктом 9 договору, обчислення розміру плати за користування землею здійснюється з урахуванням індексів інфляції та грошової оцінки земельної ділянки, за фактичний період користування.

Згідно п. 26 договору, відповідач зобов'язався вносити плату за користування земельною ділянкою, вказану у додатку до договору, а також інші платежі, втсанволені законом.

Відповідач свої зобов'язання по договору не виконав, у зв'язку з чим заборгованість за період з 01.03.2012 р. по 30.01.2014 р. становить 68375,10 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 102-1 Земельного кодексу України, право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) і право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) виникають на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до Цивільного кодексу України.

Частиною 5 ст. 102-1 Земельного кодексу України передбачено, що надання договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови здійснюється відповідно до вільного кодексу України з урахуванням вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст. 409 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором.

Згідно з ст. 410 Цивільного кодексу України, землекористувач має право користуватися земельною ділянкою в повному обсязі, відповідно до договору. Землекористувач зобов'язаний вносити плату за користування земельною ділянкою, а також інші платежі, встановлені законом.

Крім цього, відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 96 Земельного кодексу України на користувачів покладено своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

У відповідності до п. 1 ст. 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Пунктом 34 договору, за невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність до закону та цього договору.

В матеріалах справи міститься акт звірки розрахунків за договором станом на 21.01.2015 р. підписаний та завірений печатками сторін, відповідно до якого заборгованість Фермерського господарства "Макс" за договором становить 68375,10 грн.

За приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Прокурором та позивачами надано всі необхідні докази в обґрунтування заявлених вимог щодо стягнення заборгованості.

Відповідач доказів щодо належного виконання взятих на себе зобов'язань за договором, щодо оплати за користування землею суду не надав.

Таким чином, вимога позивача щодо стягнення по договору основного боргу в сумі 68375,10 грн. обґрунтована та підлягає задоволенню.

Крім того, прокурор просить стягнути з відповідача на користь позивача 1166,85 грн. пені за неналежне виконання умов договору.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з п. 11 договору, у разі невнесення плати за користування земельною ділянкою у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,01 несплаченої суми за кожний день прострочення

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом перевірено правильність нарахування пені та встановлено, що розрахунок прокурором виконано вірно, оскільки сума пені, яка підлягає стягненню не перевищила подвійну облікову ставку Національного банку України, тому прокурор виконав розрахунок у повній відповідності до вимог діючого законодавства.

На підставі викладеного, позов задовольняється повністю.

Згідно зі ст. 44, 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Кам'янсько- Дніпровський міжрайонний прокурор Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах -Кам'янсько- Дніпровської районної державної адміністрації Запорізької області та Великознам'янської сільської ради Кам'янсько- Дніпровського району Запорізької області до Фермерського господарства "Макс" про стягнення 69541,95 грн., задовольнити.

Стягнути з Фермерського господарства "Макс" (71311, Запорізька область, Кам'янсько-Дніпровський район, с. Велика Знам'янка, вул. Лиманна, буд. 54, код ЄДРПОУ 25677548) на користь держави в особі Великознам'янської сільської ради Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області (71311, Запорізька область, Кам'янсько-Дніпровський район, с. Велика Знам'янка, вул. Пролетарська, буд. 74, одержувач: місцевий бюджет р/р № 33219811700145, код ЄДРПОУ 04352894, МФО 813015 ГУДКУ в Запорізької області, код платежу - 13050100) 68375 (шістдесят вісім тисяч триста сімдесят п'ять) грн. 10 коп. основного боргу та 1166 (одна тисяча сто шістдесят шість) грн. 85 коп. пені. Видати наказ.

Стягнути з Фермерського господарства "Макс" (71311, Запорізька область, Кам'янсько-Дніпровський район, с. Велика Знам'янка, вул. Лиманна, буд. 54, код ЄДРПОУ 25677548) на користь Державного бюджету України (отримувач: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район); банк отримувача: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район); МФО 813015; код ЄДРПОУ 38025409; рахунок № 31215206783007; код бюджетної класифікації 22030001; символ звітності банку - 206) 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "04" березня 2015 р.

Суддя Н.А. Колодій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.