Постанова

від 22.01.2015 по справі 802/3856/14-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2015 р. м. Вінниця

Справа № 802/3856/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Панченка Тараса Дмитровича,

представника позивача: Спесивцева Вадима Валерійовича,

представника відповідача 1: не з"явився,

представника відповідача 2: Остапенко Оксани Миколаївни,

третя особа 1: не з"явився,

третя особа 2: не з"явився,

третя особа 3: не з"явився,

третя особа 4: не з"явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства Науково-виробничої фірми "Геліо" до Реєстраційної служби Немирівського районного управління юстиції Вінницької області (відповідач 1), відділу Держземагенства у Немирівському районі Вінницької області (відповідач 2), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 (третя особа 1), ОСОБА_4 (третя особа 2), ОСОБА_5 (третя особа 3) та ОСОБА_6 (третя особа 4) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось приватне підприємство Науково-виробнича фірма "Геліо" з адміністративним позовом до Реєстраційної служби Немирівського районного управління юстиції Вінницької області, відділу Держземагентства у Немирівському районі Вінницької області про :

- визнання протиправними дій відділу Держземагентства у Немирівському районі, що полягають у відображені даних про відсутність обтяження правом оренди у витягах з земельного державного кадастру на земельну ділянку за кадастровим номером 0523080800:03:001:0166; земельну ділянку за кадастровим номером 0523080800:03:001:0366 та земельну ділянку за кадастровим номером 0523080800:03:001:0365, які розташовані на території Великобушинської сільської ради Немирівського району Вінницької області;

- зобов'язання реєстраційну службу Немирівського районного управління юстиції Вінницької області внести запис про скасування реєстрації права оренди на земельні ділянки, які розташовані на території Великобушинської сільської ради Немирівського району Вінницької області та належать наступним власникам: ОСОБА_4 - 2,4650 га, кадастровий номер 0523080800:03:001:0166; ОСОБА_5 - 1,0239 га, кадастровий номер 0523080800:03:001:0365 та ОСОБА_6 - 1,2326 га, кадастровий номер 0523080800:03:001:0366, з фізичною особою- підприємцем ОСОБА_3.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відділом Держземагентства у Немирівському районі Вінницької області під час надання витягів з ДЗК по вищезазначеним земельним ділянкам до реєстраційної служби Немирівського районного управління юстиції Вінницької області було допущено порушення при перевірці документів та підготовці витягів, які полягають у залишені поза увагою факту вже наявного обтяження оренди з боку ПП НВФ "Геліо", що призвело до прийняття Реєстраційною службою Немирівського районного управління юстиції Вінницької області протиправного рішення про реєстрацію права оренди на зазначені земельні ділянки за третьою особою - ОСОБА_3

Ухвалою суду від 25.11.2014 року до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, та просив адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача 2 в судовому засіданні щодо позовних вимог заперечувала та просила в задоволенні позову відмовити, посилаючись на доводи, викладені в письмових запереченнях (а.с.30-31).

Відповідач 1 та треті особи в судове засідання не з"явились. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись завчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Відповідач 1 подав письмові заперечення на адміністративний позов ( а.с. 59 - 63 ).

Відповідно до частини 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи зазначене, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності відповідача 1 та третіх осіб.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 2, дослідивши докази суд встановив наступне.

29.03.2004 року між ПП НВФ "Геліо" (як орендарем) та ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (як орендодавцями) укладено договори № 144 та № 171 оренди земельних ділянок площею 2,4650 га та 2,2565 га, відповідно, терміном на 15 років, які зареєстровані у Вінницькій регіональній філії ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено відповідні записи від 16.12.2004 року ( а.с. 15-16, 18-19 ).

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що договори між сторонами були укладені належним чином та відповідно до Закону України "Про оренду землі". Умови договорів не були порушені позивачем.

Станом на час розгляду справи в суді зазначені власники земельних ділянок, що уклали договори оренди землі з позивачем, померли, а право власності на такі земельні ділянки на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом №644 від 24.02.2009 року перейшло ОСОБА_5; на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом №651 від 24.02.2009 року перейшло ОСОБА_6; на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом №1-768 від 01.07.2006 року перейшло ОСОБА_4, про що містяться відповідні записи в Державних актах на право власності на земельні ділянки серії ЯИ №610327, серії ЯИ №630672, серії ЯД № 364632 ( а.с. 83, 109, 138 ).

Також судом встановлено, що 03 липня 2014 року між ОСОБА_3 (як орендарем) та ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4 (як орендодавцями) укладено договори № б/н оренди земельних ділянок площею 1,0239 га, 1,2326 га та 2,4650 га, відповідно ( а.с. 76-78, 104-105, 129-134 ). Строк оренди земельної ділянки за договорами укладеними ОСОБА_3 з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 складає 10 років, а з ОСОБА_6 - 5 років.

28.07.2014 року, 16.09.2014 року та 16.09.2014 року реєстраційною службою Немирівського районного управління юстиції Вінницької області на підставі поданих документів було проведено державну реєстрацію права оренди на земельні ділянки, що знаходяться на території Великобушинської сільської ради, загальною площею 2,4650 га з кадастровим номером 0523080800:03:001:0166; загальною площею 1,2326 га з кадастровим номером 0523080800:03:001:0366; загальною площею 1,0239 га з кадастровим номером 0523080800:03:001:0365 за ОСОБА_3

24.10.2014 року та 27.10.2014 року ПП НВФ "Геліо" зверталось до Реєстраційної служби Немирівського районного управління юстиції Вінницької області з заявами №42/10, №43/10 та 44/10 з проханням надати інформацію з ЄДР по земельним ділянкам за кадастровими номерами 0523080800:03:001:0166, 0523080800:03:001:0365 та 0523080800:03:001:0366, що знаходяться на території Великобушинської сільської ради Немирівського району Вінницької області, землекористувачами яких воно являється згідно договорів оренди, зареєстрованих у Вінницькій регіональній філії ДП "Центр ДЗК".

За наслідком розгляду вищезазначених заяв ПП НВФ "Геліо" Реєстраційною службою Немирівського районного управління юстиції Вінницької області надано витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 24.10.2014 року, з яких слідує, що у відповідності до укладених договорів оренди земельних ділянок між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (як орендарем) та ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (як орендодавцями) проведено державну реєстрацію права оренди за ОСОБА_3 на земельні ділянки за кадастровими номерами 0523080800:03:001:0166, 0523080800:03:001:0365 та 0523080800:03:001:0366, що знаходяться на території Великобушинської сільської ради Немирівського району Вінницької області. Разом з тим, у зазначених витягах відсутні будь-які відомості про обтяження вказаних земельних ділянок правом оренди.

Не погоджуючись з даними діями відповідачів позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-Р/ від 01.07.2004 року державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Частиною 2 вказаної статті зазначено, що перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Окрім того, згідно ч.2 ст. 28-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, надає органу державної реєстрації прав інформацію про:

- державну реєстрацію земельної ділянки (дату державної реєстрації, орган, що здійснив таку реєстрацію);

- кадастровий номер, площу, місце розташування земельної ділянки;

- кадастровий план зареєстрованої земельної ділянки в електронній (цифровій) формі.

Порядок надання інформації, визначеної у частинах першій та другій цієї статті, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, відповідно до п. 43 «Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 р. № 868, передбачено, що для проведення державної реєстрації речових прав на земельну ділянку в разі, коли в документах, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку, відсутні відомості про її кадастровий номер, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає витяг з Державного земельного кадастру про таку земельну ділянку.

Відтак, ч. 1 ст. 38 Закону України «Про Державний земельний кадастр» № 3613-УІ від 07.07.2011 року визначено, що відомості Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами у формі: витягів з Державного земельного кадастру про об'єкт Державного земельного кадастру; довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території) за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру; викопіювань з кадастрової карти (плану) та іншої картографічної документації Державного земельного кадастру.

Отже, державна реєстрація речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно проводиться державним реєстратором також на підставі відомостей, внесених до Державного земельного кадастру.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про державний земельний кадастр" ( далі - Закон ) Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами. Відповідно до ч.1 ст.9 Закону, внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Частиною п'ятою статті 5 Закону України "Про державний земельний кадастр" встановлено, що внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями здійснюється виключно на підставі та відповідно до цього Закону.

Забороняється вимагати для внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених цим Законом.

Частиною 4 ст.9 Закону визначено, що державний кадастровий реєстратор надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні.

Відповідно до абз.2 ч.5 ст.38 Закону на отримання відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку мають право, зокрема, власник (власники) та користувачі земельної ділянки або уповноважені ними особи.

У відповідності до ч.7 ст.38 Закону, для отримання відомостей з Державного земельного кадастру заявник або уповноважена ним особа подає Державному кадастровому реєстратору: заяву за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру; документ про оплату послуг за надання витягу з Державного земельного кадастру (крім випадків, визначених цим Законом в день надходження повідомлення та не пізніше наступного дня повідомляє про це заінтересованих осіб); документ, який підтверджує повноваження діяти від імені заявника (у разі подання заяви уповноваженою особою заявника).

Державний кадастровий реєстратор протягом десяти робочих днів з дати реєстрації заяви надає заявнику документ, передбачений частиною першою цієї статті, або надає мотивовану відмову у наданні такого документа.

Відмова у наданні відомостей з Державного земельного кадастру надається у разі, якщо: у Державному земельному кадастрі відсутні запитувані відомості, із заявою звернулася неналежна особа; документи подані не в повному обсязі та/або не відповідають вимогам, встановленим законом.

Аналогічні приписи містяться і у Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051.

Відтак, внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється виключно на підставі та у відповідності до Закону України «Про Державний земельний кадастр» та Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17.10.2012 року.

В судовому засіданні та в наданих письмових запереченнях на позов представник відповідача 2 зазначив, що в зв'язку з відсутністю в Державному земельному кадастрі відомостей про оренду земельних ділянок (речових прав) з кадастровими номерами 0523080800:03:001:0166, 0523080800:03:001:0366, 0523080800:03:001:0365, таких відомостей не містять і сформовані програмою витяги, які були надані відповідачу 2. В той же час, запити органу державної реєстрації прав про надання додаткової інформації до державних кадастрових реєстраторів не надходили.

Разом з тим, щодо відсутності зазначених вище відомостей у Державному земельному кадастрі представник відділу Держземагенства у Немирівському районі в судовому засіданні пояснив, що починаючи з 2003 року по 31.12.2010 року ведення Державного реєстру земель на території Немирівського району здійснювалось районним відділом Вінницької регіональної філії ДП "Центр Державного земельного кадастру", яким відповідно вносились відомості до Державного земельного кадастру про земельні ділянки та речові права на них.

Таким чином, оскільки поземельна книга на земельну ділянку з кадастровим номером 0523080800:03:001:0366 відкрита 21.12.2006 року, з кадастровим номером 0523080800:03:001:0365 відкрита 27.10.2010 року, з кадастровим номером 0523080800:03:001:0366 відкрита 09.12.2009 року, витяги щодо вищевказаних земельних ділянок були сформовані державними кадастровими реєстраторами відділу Держземагенства у Немирівському районі за наявної в Державному земельному кадастрі інформації.

Суд не погоджується з вищезазначеною позицією відповідача 2 виходячи з наступного. Відповідно до п.5 Порядку № 1051 до складу Держземагентства та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України "Про Державний земельний кадастр" та цим Порядком. Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, а також відмову у внесенні або наданні відомостей.

Згідно п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр», відомості про земельні ділянки, обмеження (обтяжен ня) у їх використанні, які були зареєстровані до 1 січня 2013 року у державному реєстрі земель, підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автома тизованому порядку, без подання заяв про це їх власника ми, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення.

Відомості про інші об'єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженої та переданої до Державного фонду документації із землеустрою до 1 січня 2013 року, підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру на безоплатній основі центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, та його територіальними органами відповідно до їх повноважень.

Державній реєстрації у ДЗК підлягають сформовані земельні ділянки. Земельні ділянки є сформованими тоді, коли вони набули ознак об'єкта цивільних прав - мають чітко визначену площу, межі та інформація про них внесена до ДЗК.

Частиною 1 статті 16 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» визначено, що земельній ділянці, відомості про яку внесені до ДЗК, присвоюється кадастровий номер.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування Державним кадастровим реєстратором територіального органу Держземагентства України відповідно до ч.2 ст. 24 ЗУ «Про Державний земельний кадастр», п. 4 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051

Відповідно до статті 2 Закону України "Про Державний земельний кадастр", Державний земельний кадастр ведеться з метою інформаційного забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб при:

- регулюванні земельних відносин;

- управлінні земельними ресурсами;

- організації раціонального використання та охорони земель;

- здійсненні землеустрою;

- проведенні оцінки землі;

- формуванні та веденні містобудівного кадастру, кадастрів інших природних ресурсів;

- справлянні плати за землю.

Ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин ( ч.1 ст. 6 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» ).

Відповідно до постанови КМУ від 31.01.2007 №69 центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів - Державний комітет України по земельних ресурсах реорганізовано у Державне агентство земельних ресурсів України. В свою чергу, Держземагентство України було згодом реорганізовано у Державний комітет України із земельних ресурсів, яке, в свою чергу, згідно з Указом Президента від 09.12.2010 №1085/2010 реорганізовано знову у Державне агентство земельних ресурсів України.

З огляду на вищевикладене, законодавцем було сформовано Державний земельний кадастр саме для належного та своєчасного отримання всієї необхідної для здійснення земельних правовідносин інформації та покладено на Державне агентство земельних ресурсів України обов'язок щодо його ведення.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №258 від 10.05.2012 року затверджено "Положення про Управління (Відділ) Держземагентства у районі", яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 30 травня 2012 року за № 854/21166.

Відповідно до вищевказаного Положення, Управління (Відділ) Держземагентства у районі є територіальним органом Державного агентства земельних ресурсів України, яке підпорядковане Держземагентству України та відповідно Головному управлінню Держземагентства в області, завданням якого є реалізація повноважень Держземагентства України на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

У вищезазначеному положенні визначено перелік покладених на Управління (Відділ) Держземагентства у районі завдань, в тому числі:

- здійснює ведення державного земельного кадастру та отримує інформацію про відведення земельних ділянок (п.п. 4.14);

- здійснює ведення Поземельних книг та їх зберігання (п.п. 4.15);

- організовує здійснення на відповідній території робіт із землеустрою та оцінки земель, що проводяться з метою внесення відомостей до Державного земельного кадастру (п.п. 4.16);

- створює, формує і веде місцевий фонд документації із землеустрою (п.п. 4.17);

- здійснює державну реєстрацію земельних ділянок та обмежень у їх використанні (п.п. 4.18).

Тобто, саме на відділ Держземагенства покладено обов'язок надавати відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження за запитом органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб. При цьому, відповідач 2 зобов'язаний здійснити всі необхідні заходи для надання повної та достовірної інформації в разі звернений до нього уповноваженої на то особи із запитом про надання відомостей про земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні.

В судовому засіданні були досліджені наявні в матеріалах справи договори оренди земельних ділянок площею 2,4650 га та 2,2565 га, укладені 29.03.2004 року між ПП НВФ Геліо" (як орендарем) та ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (як орендодавцями). Як вбачається з зазначених договорів оренди, останні зареєстровані у Вінницькій регіональній філії ДП "Центр ДЗК" 16 грудня 2004 року, про що свідчить особистий підпис особи, що провела державну реєстрацію та відбиток печатки Вінницької регіональної філії ДП "Центр ДЗК".

Таким чином, судом встановлено, що на момент вчинення відділом Держземагенства у Немирівському районі оскаржуваних дій, що полягали у відображені даних про відсутність обтяження правом оренди у витягах з земельного державного кадастру на земельні ділянки за кадастровими номерами 0523080800:03:001:0166; 0523080800:03:001:0366 та 0523080800:03:001:0365, які розташовані на території Великобушинської сільської ради Немирівського району Вінницької області, вищезазначені земельні ділянки перебували у власності ПП НВФ "Геліо" на правах оренди на підставі зареєстрованих державним реєстратором Вінницької регіональної філії ДП "Центр ДЗК" договорів оренди.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Постановою Кабінету Міністрів України від 9 вересня 2009 р. № 1021, чинною на момент виникнення спірних правовідносин, було затверджено Порядки ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі.

Пунктом 1 Порядку ведення Поземельної книги ( далі - Порядок ) встановлено, що даний порядок визначає процедуру ведення за формою згідно з додатком Поземельної книги - документа, який є складовою частиною державного реєстру земель, містить відомості про земельну ділянку, обмеження на використання земельної ділянки, суб'єктів прав на земельну ділянку та правовстановлюючі документи, а також дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, її цільове призначення, склад земельних угідь. Поземельна книга є власністю держави.

Відповідно до пункту 5 Порядку, інструкція з внесення відомостей до Поземельної книги затверджується Держземагенством.

Судом встановлено, що на час розгляду відповідачем 2 заяв третіх осіб ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про надання витягів з Державного земельного кадастру у Державному земельному кадастрі були відсутні відомості про обмеження у використанні земельних ділянок (зареєстрованого права оренди) по земельним ділянкам, розташованим на території Великобушинської сільської ради Немирівського району Вінницької області, кадастрові номери: 0523080800:03:001:0166, 0523080800:03:001:0366 та 0523080800:03:001:0365. Крім того, відповідні записи також були відсутні і в Поземельних книгах, сформованих відділом Дерземагенства у Немирівському районі Вінницької області.

Разом з тим, суд зауважує, що, відповідно до п.2 Розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону, земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності).

Згідно з п.4 Розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону, у разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення.

У відповідності до п.134 Порядку ведення Державного земельного кадастру внесення відомостей до Державного земельного кадастру в разі внесення змін до відомостей про земельну ділянку, на яку відповідно до цього Порядку Поземельна книга не відкривалася, та/або нових (додаткових) відомостей про таку земельну ділянку до Поземельної книги (в тому числі у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр», під час перенесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки з державного реєстру земель) здійснюється Державним кадастровим реєстратором відповідно до пункту 124 цього Порядку.

Проаналізувавши вищенаведені норми судом встановлено, що підставою перенесення відомостей про земельні ділянки до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку є факт реєстрації такої земельної ділянки до набрання чинності Законом України «Про Державний земельний кадастр», тобто до 01.01.2013 року, у Державному реєстрі земель.

Державна реєстрація земельних ділянок у складі державного реєстру земель була передбачена ч.1 ст.202 Земельного кодексу України від 25.10.2001 року №2768-ІІІ, в редакції чинній до 01.01.2013 року.

У відповідності до ч.2 ст.202 Земельного кодексу України, у редакції чинній до 01.01.2013 року, Державний реєстр земель складається з двох частин:

а) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок;

б) Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

Згідно з абз.6 пп.1.2 п.1 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 02.07.2003 року №174, чинного до 20.08.2012 року, державний реєстр земель - це складова частина державного земельного кадастру, який складається з книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок та Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку і формується за допомогою АС ДЗК.

Відповідно до абз.8, 11 пп.1.2 п.1 вказаного Тимчасового порядку, книга записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі - це документ суворого обліку, який є складовою частиною державного реєстру земель та містить відомості про зареєстровані державні акти на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою та договори оренди (суборенди) землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок; Поземельна книга - це документ, який є складовою частиною державного реєстру земель, і містить відомості про земельну ділянку, в тому числі кадастровий план, відомості про державний акт на право власності на землю, державний акт на право постійного користування землею, договір оренди землі та власника, користувача, орендаря (суборендаря) земельної ділянки і формується за допомогою АС ДЗК.

У судовому засіданні встановлено, що до книги записів державної реєстрації договорів оренди землі по Великобушинській сільській раді Немирівського району Вінницької області із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок були внесені відомості про державну реєстрацію 16.12.2004 року договору оренди на земельну ділянку площею 2,4650 кв.м., кадастровий номер 0523080800:03:001:0166, та договору оренди на земельну ділянку площею 2,2565 кв.м, кадастровий номер 0523080800:03:001:0093, де орендарем зазначено НВФ "Геліо" (а.с. 185-191).

Як пояснив в судовому засіданні представник відповідача 2, вказані книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі знаходяться на збереженні у Відділі та використовуються виключно в разі наголошення державним реєстратором про необхідність отримання розширених відомостей про земельну ділянку.

Суд критично оцінює такі пояснення представника відповідача 2, оскільки надання органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, повної та достовірної інформації органу державної реєстрації прав про земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні встановлено вищенаведеними нормами чинного законодавства.

Разом з тим, не зважаючи на існування обтяження земельних ділянок, розташованих на території Великобушинської сільської ради Немирівського району Вінницької області, за кадастровими номерами 0523080800:03:001:0166, 0523080800:03:001:0366 та 0523080800:03:001:0365, що виникли ще у 2004 році, відділом Держземагенства у Немирівському районі було сформовано Поземельні книги по вказаним земельним ділянкам ( а.с. 149-171 ) без зазначення відомостей про наявність обтяження у використанні вказаних земельних ділянок (зареєстрованого права оренди), а в подальшому не відображено зазначених обтяжень у виданих третім особам витягах з Державного земельного кадастру про земельні ділянки, які було подано до Реєстраційної служби Немирівського районного управління юстиції Вінницької області.

Виходячи з встановлених судом обставин справи та враховуючи вищенаведені законодавчі норми, суд приходить до висновку, що дії, вчинені відповідачем 2, які полягали у відображені у витягах з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за кадастровим номером 0523080800:03:001:0166, земельну ділянку за кадастровим номером 0523080800:03:001:0366 та земельну ділянку за кадастровим номером 0523080800:03:001:0365, які розташовані на території Великобушинської сільської ради Немирівського району Вінницької області, відомостей про відсутність обтяження у використанні вказаних земельних ділянок ( зареєстрованого права оренди ) є протиправними, оскільки останнім не дотримано обов'язку щодо надання повної та достовірної інформації установі/особі, що звернулась до нього із заявою про надання відповідної інформації про наявність (відсутність) обтяження у використанні відповідних земельних ділянок.

Таким чином, позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відділу Держземагентства у Немирівському районі, що полягають у відображені даних про відсутність обтяження правом оренди у витягах з Державного земельного кадастру на земельну ділянку за кадастровим номером 0523080800:03:001:0166; земельну ділянку за кадастровим номером 0523080800:03:001:0366 та земельну ділянку за кадастровим номером 0523080800:03:001:0365, які розташовані на території Великобушинської сільської ради Немирівського району Вінницької області, є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобов"язання Реєстраційну службу Немирівського районного управління юстиції Вінницької області внести запис про скасування реєстрації права оренди на земельні ділянки, які розташовані на території Великобушинської сільської ради Немирівського району Вінницької області, та належать наступним власникам: ОСОБА_4 - 2,4650 га, кадастровий номер 0523080800:03:001:0166; ОСОБА_5 - 1,0239 га, кадастровий номер 0523080800:03:001:0365 та ОСОБА_6 - 1,2326 га, кадастровий номер 0523080800:03:001:0366, з фізичною особою- підприємцем ОСОБА_3 суд приходить до висновку про відмову в її задоволенні, виходячи з наступного.

Згідно з ст. 26 Закону України «Пpo Державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Тобто, державна реєстрація речового права здійснюється на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яке приймає державний реєстратор в межах своєї компетенції, керуючись законодавством, на підставі поданих документів. Дане рішення державного реєстратора можливо оскаржити в порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Пpo Державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Як встановлено в судовому засіданні рішення про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок за ОСОБА_3, прийняті відповідачем 1, на час розгляду даної справи ніким не оскаржені, не скасовані, є чинними.

Таким чином, за відсутності відповідного рішення суду у відповідача 1 відсутні правові підстави для внесення до Державного реєстру прав запису про скасування державної реєстрації права оренди земельних ділянок за ОСОБА_3

Виходячи з вищевикладеного, суд констатує, що позовна вимога, звернута до відповідача 1, є необгрунтованою та передчасною.

Приймаючи рішення по суті позовних вимог суд також керувався наступним.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд зауважує, що в ході судового розгляду справи позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги щодо визнання протиправними дій відділу Держземагенства у Немирівському районі Вінницької області, що полягають у відображені у витягах з Державного земельного кадастру про земельні ділянки за кадастровими номерами 0523080800:03:001:0166, 0523080800:03:001:0366 та 0523080800:03:001:0365, які розташовані на території Великобушинської сільської ради Немирівського району Вінницької області, відомостей про відсутність обтяження у використанні вказаних земельних ділянок (зареєстрованого права оренди), в той час, як відповідач 2 не довів правомірності вчинених ним дій.

Статтею 162 КАС України визначено, що при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Таким чином, суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову в межах заявлених позовних вимог щодо визнання протиправними дій відділу Держземагенства у Немирівському районі Вінницької області, що полягають у відображені у витягах з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за кадастровим номером 0523080800:03:001:0166, земельну ділянку за кадастровим номером 0523080800:03:001:0366 та земельну ділянку за кадастровим номером 0523080800:03:001:0365, які розташовані на території Великобушинської сільської ради Немирівського району Вінницької області, відомостей про відсутність обтяження у використанні вказаних земельних ділянок (зареєстрованого права оренди). В задоволенні решти позовних вимог суд вважає за необхідне відмовити.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується частиною 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії відділу Держземагенства у Немирівському районі Вінницької області, що полягають у відображені у витягах з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за кадастровим номером 0523080800:03:001:0166, земельну ділянку за кадастровим номером 0523080800:03:001:0366 та земельну ділянку за кадастровим номером 0523080800:03:001:0365, які розташовані на території Великобушинської сільської ради Немирівського району Вінницької області, відомостей про відсутність обтяження у використанні вказаних земельних ділянок ( зареєстрованого права оренди ).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства Науково-виробничої фірми "Геліо" ( код ЄДРПОУ 32754594 ) понесені судові витрати (судовий збір ) в сумі 36,54 грн.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Заброцька Людмила Олександрівна