Ухвала

від 04.03.2015 по справі 814/3174/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

04 березня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/3174/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -Кравченка К.В., судді -Лук'янчук О.В., судді -Градовського Ю.М. при секретарі -Дубині Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Маракас» до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Маракас» (надалі - Позивач, ТОВ «Маракас») звернулось до суду з позовом до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (надалі - відповідач, ДПІ), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ №0002582230 від 09.10.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 11458,00 грн., з яких 9166,67 грн. - за основним платежем, а 2291,67 грн. - за штрафними санкціями.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідачем було винесено на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки, які не підтверджені доказами та суперечать фактичним обставинам справи.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.12.2014 року позовні вимоги задоволені.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, ДПІ подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та винести нову постанову, якою у задоволені позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції ТОВ «Маракас» зареєстроване 07.08.2012 року виконавчим комітетом Миколаївської міської ради, основними видами діяльності позивача є будівництво житлових і нежитлових будівель, електромонтажні роботи, інші спеціалізовані будівельні роботи, оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, оптова торгівля іншими машинами й устаткуваннями, інша професійна наукова та технічна діяльність.

У період з 18.09.2014 року по 22.09.2014 року відповідачем на підставі наказу від 18.09.2014 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правомірності формування витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування та податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП «Універсал Будтрест» за червень 2014 року та правомірності формування доходів, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування та податкових зобов'язань о взаємовідносинам з покупцями за товари (роботи, послуги), які були придбані у ПП «Універсал Будтрест» у червні 2014 року.

За результатами такої перевірки складений акт за №3767/14-02-22-03/38313446 від 25.09.2014 року (надалі - акт перевірки).

У висновках акту перевірки ДПІ кваліфікує дії позивача по формуванню податкового кредиту по операціям із ПП «Універсал Будтрест» як порушення п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання з ПДВ за червень 2014 року на суму 9166,67 грн..

За актом перевірки підставою для нарахування спірним податковим повідомленням-рішенням зобов'язань з ПДВ стали викладені в акті перевірки висновки податкового органу про неправомірність формування позивачем податкового кредиту по операціям з ПП «Універсал Будтрест», оскільки, як вважає ДПІ, задекларовані позивачем операції з придбання у цього контрагента послуг по ремонту та облаштуванню приміщень фітнес центу стадіону «Чорноморець» фактично не відбувались, тобто мали безтоварний характер, а тому усі первинні документи по таким операціям не можуть бути підставою для формування позивачем валових витрат та податкового кредиту.

На підставі вищевказаного акту перевірки ДПІ прийняло податкове повідомлення-рішення №0002582230 від 09.10.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по ПДВ на загальну суму 11458,00 грн., з яких 9166,67 грн. - за основним платежем, а 2291,67 грн. - за штрафними санкціями..

Згідно акту перевірки висновок податкового органу про неправомірність формування позивачем податкового кредиту по операціям із ПП «Універсал Будтрест» обґрунтовується відповідачем виключно з посиланням на інформацію, яка міститься в акті ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м.Києві від 19.08.2014 року №1910/26-59-22-08/38922404 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Універсал Будтрест» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.06.2014 року по 30.06.2014 року».

В цьому акті ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві повідомляє, що провести зустрічну звірку з ПП «Універсал Будтрест» неможливо, оскільки це підприємство має стан 9 - «Направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням».

При цьому, цей податковий орган не зазначає, які саме дії були вчинені для проведення зустрічної звірки з ПП «Універсал Будтрест», і чим підтверджується факт незнаходженням цього підприємства за місцем своєї реєстрації.

Також відсутні і посилання на проведення цим контрагентом будь-яких незаконних чи фіктивних господарських операцій з іншими суб'єктами господарювання, що мають ознаки фіктивності.

Єдине порушення, яке вбачає в діях ПП «Універсал Будтрест» вказаний податковий орган у м. Києві, це те, що це підприємство у червні 2014 року в порушення вимоги п.201.10 ПК України виписало на користь одного контрагента в один день декілька податкових накладних на суму ПДВ до 10000,00 грн., які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що призвело до незаконного формування податкового кредиту підприємствами-покупцями.

В той же час, такий висновок прямо суперечить наведеним у цьому ж акті обставинам декларування ПП «Універсал Будтрест» своїх податкових зобов'язань у декларації з ПДВ за червень 2014 року, згідно яких це підприємство задекларувало лише одну операцію з отримання доходу від ТОВ «Маракас» на суму ПДВ 9166,67 грн., на яку ПП «Універсал Будтрест» виписало податкову накладну за №112 від 16.06.2014 року. На проведення будь-яких інших операцій з реалізації товарів (робіт, послуг), за якими ПП «Універсал Будтрест» у червні 2014 року виписувало б податкові накладні, ДПІ у Шевченківському районі не вказує.

На підставі такої інформації від ДПІ у Шевченківському районі м. Києва відповідач в акті перевірки робить висновок, що фактично операцій між позивачем та ПП «Універсал Будтрест» в червні 2014 року не було, а тому такі операції не мають реального характеру.

Будь-яких інших причин чи порушень з боку позивача для невизнання податковим органом податкового кредиту по операціям з ПП «Універсал Будтрест» в акті перевірки не наведено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що наведені в акті перевірки висновки по операціям позивача з його контрагентом є необґрунтованими, не відповідають реальним обставинам справи та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Колегія суддів погоджується з цим висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Приведені податковим органом доводи неправомірності формування позивачем податкового кредиту по операціям із вказаним контрагентом колегія суддів оцінює з точки зору їх узгодженості з положеннями податкового законодавства та відповідності фактичним обставинам справи, і вважає ці доводи помилковими з огляду на наступне.

Відповідно до п.14.1.181 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Згідно п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п.198.6 ст.198 ПК України).

За змістом ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм закону, відсутність первинних документів, які підтверджують проведення господарських операцій (платіжні документи, видаткові та податкові накладні, акти виконаних робіт тощо) безспірно позбавляє платника податку права на включення сплачених (нарахованих) сум за такими операціями до податкового кредиту.

В п.2.13 акті перевірки ДПІ наводить повний перелік всіх наданих позивачем на запит ДПІ первинних документів по операціям із ПП «Універсал Будтрест», та не посилається на невідповідність останніх вимогам законодавства.

Також позивач долучив до матеріалів справи документи по операціям із ПП «Універсал Будтрест»: договір підряду №01/11/2013 від 01.11.2013 року, договір субпідряду №03/02/2014 від 03.02.2014 року, додаткова угода до договору субпідряду №03.02.2014 року від 29.05.2014 року, акти виконаних робіт (наданих послуг), податкові накладні, накладні на переміщення (а.с.32-81).

За змістом цих документів вбачається, що між позивачем та ПП «Універсал Будтрест» був укладений договір субпідряду №03/02/2014 від 03.02.2014 року, за яким вказаний контрагент зобов'язується на замовлення позивача виконати комплекс будівельних робіт по ремонту та облаштуванню приміщень фітнес центу стадіону «Чорноморець» у м. Одеса. Для виконання таких робіт позивач згідно виставленого ПП «Універсал Будтрест» рахунку №967 від 16.06.2014 року здійснив передплату робіт платіжним дорученням №237 від 16.06.2014 року на суму 55000,00 грн., у т.ч. ПДВ 9166,67 грн.. За цією оплатою ПП «Універсал Будтрест» виписало податкову накладну №112 від 16.06.2014 року на суму ПДВ 9166,67 грн., яка була включена позивачем до складу податкового кредиту червня 2014 року.

Крім того, факт використання наданих позивачем матеріалів для виконання вказаного договору субпідряду підтверджено відомостями ресурсів та актами КБ-2 як між Підрядником - ТОВ «Маракас» і Субпідряднком - ПП «Універсал Будтрест», так і між Замовником - ТОВ «Форвард КО» та Підряником- ТОВ «Маракас». Матеріали, які належали субпідряднику - ПП «Універсал Будтрест» та були використанні ним для виконання робіт, відображені в відомостях ресурсів та актах виконаних будівельних робіт КБ-2.

Надані позивачем як для проведення перевірки, так і для суду вищевказані документи згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є первинними документами, які оформлені з дотриманням вимог законодавства та відображають суть господарських операцій позивача з вказаним контрагентом.

Факт того, що контрагент позивача на момент проведення операцій мав право на виписку податкових накладних і був зареєстрований як платник податку на додану вартість не оспорювався відповідачем ні в акті перевірки, ні в ході розгляду справи.

При вирішенні даного спору колегія суддів враховує, що будь-які первинні документи (у тому числі договори, податкові накладні, акти виконаних робіт, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, про що вірно було зазначено судом першої інстанції.

В той же час, з урахуванням закріпленої в ст.204 ЦК України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст.71 КАС України, за якою обов'язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на такого суб'єкта, ДПІ повинна була надати суду належні та достовірні докази своїх тверджень про те, що задекларовані позивачем операції з придбання послуг у ПП «Універсал Будтрест» в реальності не виконувались, а мало місце лише документування цих операцій з метою завищення податкового кредиту без фактичного отримання від цього контрагенту товарів та послуг.

Однак у даній справі ДПІ не надало належних доказів на підтвердження факту вчинення представниками позивача незаконних дій щодо проведення фіктивних операцій з вказаним контрагентом.

Крім посилань на вищезазначений акті ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 19.08.2014 року №1910/26-59-22-08/38922404, відповідач не надав суду належних доказів фіктивності задекларованих позивачем операцій з придбання послуг у ПП «Універсал Будтрест».

Сама по собі інформація з наведеного вище акта ДПІ у Шевченківському районі м. Києва стосовно обставин діяльності вказаного контрагента позивача, не може бути належним доказом порушень позивачем вимог податкового законодавства.

Колегія суддів зазначає, що податкове законодавство України не містить норм, які б ставили в залежність право платника податку на формування податкового кредиту від можливих порушень податкової дисципліни з боку його контрагентів, або зобов'язували б платників податків контролювати дотримання своїми контрагентами норм законодавства. Можливі порушення контрагентами платника податків податкової дисципліни, у тому числі не декларування своїх зобов'язань або не сплата податку до бюджету, ще не є достатньою підставою для позбавлення платника податків права на формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ по операціям з такими контрагентами.

Підсумовуючи викладене, слід дійти висновку, що за відсутності доказів проведення посадовими особами чи представниками позивача фіктивних господарських операцій з вищевказаним контрагентом та при наявності належним чином оформлених первинних документів по операціям з ними, висновок ДПІ про завищення позивачем податкового кредиту за такими операціями не може вважатися законним та обґрунтованим.

Такий висновок узгоджується із правової позицією Верховного суду України, яка викладена в постанові від 31.01.2011 року по справі №21-47а10, та з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Булвес» АД проти Болгарії та Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що висновки акту перевірки про відсутність реальних господарських операцій позивача із ПП «Універсал Будтрест» та завищення позивачем податкового кредиту по операціям з цим контрагентом, є такими, що не підтверджені належними доказами.

Отже, оскільки висновки акту перевірки про завищення позивачем податкового кредиту по операціям із ПП «Універсал Будтрест» свого підтвердження не знайшли, тому податкове повідомлення-рішення №0002582230 від 09.10.2014 року підлягає скасуванню, що також вірно було встановлено судом першої інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року - залишити без змін .

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя:К.В. Кравченко Суддя: Суддя: О.В. Лук'янчук Ю.М. Градовський