Ухвала

від 03.03.2015 по справі 810/6048/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/6048/14 Головуючий у 1-й інстанції: Панченко Н.Д. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

03 березня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Тендертрейдбуд» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2014 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Тендертрейдбуд» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області від 09 липня 2014 року №0008402202 та від 09 липня 2014 року №0008392202 в частині нарахування грошового зобов'язання у розмірі 124546,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт обгрунтовує тим, що правочини між позивачем та його контрагентом - ПП «Торговий Союз Донбасса» вчинені без мети створення взаємних прав та обов'язків, з метою ухилення від сплати податків, що суперечать економічним інтересам держави та суспільства та одночасно є такими, що суперечать моральним засадам суспільства, тобто є нікчемними, а тому сплачені позивачем кошти неможливо відносити до складу податкового кредиту та валових витрат.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 19 червня 2014 року по 20 червня 2014 року Броварською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «Тендертрейдбуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Торговий Союз Донбасса» за період з 01 вересня 2012 року по 31 грудня 2012 року, за результатами якої складено акт від 25 червня 2014 року №353/22-02/37892395, в якому встановлено порушення позивачем п.п.198.1, 198.3, 198.6 ст.198, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту на суму ПДВ - 124546,00 грн. за період з 01 вересня 2012 року по 31 грудня 2012 року, в результаті чого: завищено від'ємне значення між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом (ряд.19) за період з 01 вересня 2012 року по 30 листопада 2012 року на загальну суму 75084,00 грн.; завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду (ряд.24) за жовтень та грудень 2012 року на загальну суму 49462,00 грн.; в результаті допущеної помилки завищено рядок 24 декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року на суму 12533,00 грн.; порушення п.п.138.2, 138.4 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток за три квартали 2012 року на суму 67224,00 грн. та за 2012 рік на суму 63550,00 грн.; порушення п.1.2, п.1, 2.4, 2.15, 2.16 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88.

На підставі акту перевірки №353/22-02/37892395 від 25 червня 2014 року Броварською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 09 липня 2014 року №0008392202, згідно якого за порушення п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 137079,00 грн.; №0008402202, згідно якого за порушення п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 196161,00 грн., у тому числі 130774,00 грн. за основним платежем та 65387,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Враховуючи те, що позивач не заперечує щодо наявності порушення, що виявилось у завищенні ним значення рядка 24 декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року на суму 12533,00 грн. та не оскаржує податкове повідомлення-рішення від 09 липня 2014 року №0008392202 у цій частині, зазначена обставина у межах даного провадження не досліджується.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, всі надані первинні документи містять усі обов'язкові реквізити, матеріалами справи підтверджується надання та використання товару у господарській діяльності позивача, а тому останній правомірно включив відповідні суми до складу податкового кредиту та валових витрат.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Згідно ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Пунктом 138.1 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього кодексу.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, серед іншого, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ст.3 ГК України).

Згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як вбачається з вищенаведених норм, обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження. Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків.

За таких обставин, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (орендар) та ПП «Торговий Союз Донбасса» (орендодавець) укладено договір оренди елементів опалубки №04/05 від 04 травня 2012 року, відповідно до умов якого орендодавець зобов'язується передати орендареві у строкове платне користування елементи опалубки, що визначене у цьому договорі, а орендар зобов'язується прийняти обладнання у строкове платне користування та сплачувати орендодавцеві щомісячну орендну плату. Повний перелік обладнання узгоджується сторонами та відображується у видатковій накладній, яка є невід'ємною частиною даного договору. Обладнання, яке передається за договором відноситься до категорії «бувше у використанні».

Також, між позивачем (покупець) та ПП «Торговий Союз Донбасса» (продавець) укладено договір купівлі-продажу №01/07 від 01 липня 2012 року, відповідно до умов якого продавець зобов'язаний передати належну йому продукцію, а покупець прийняти та оплатити продукцію, в кількості та за ціною, згідно видаткових накладних в строки та на умовах цього договору. Якість продукції, що продається-купується по цьому договору відповідає вимогам, стандартам та характеристиками якості продукції (п.1.2).

Реальність виконання вищевказаних договорів підтверджується додатковими угодами до договору оренди елементів опалубки від 04 травня 2012 року №04/05; видатковими накладними від 01 жовтня 2012 року №РН-000081, від 02 жовтня 2012 року №РН-000082; актами приймання-передачі предмета оренди; актами повернення предмета оренди; актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30 вересня 2012 року №ОУ-0000148, №ОУ-0000149, №ОУ-0000141, №ОУ-0000150, №ОУ-0000151, №ОУ-0000146, №ОУ-0000147, №ОУ-0000145, №ОУ-0000144, №ОУ-0000142, №ОУ-0000143, №ОУ-0000140, №ОУ-0000152, від 31 жовтня 2012 року №ОУ-0000172, №ОУ-0000171, №ОУ-0000170, від 30 листопада 2012 року №ОУ-0000174, №ОУ-0000175, від 31 грудня 2012 року №33, №34; банківськими виписками щодо перерахування коштів на користь контрагента.

Транспортування придбаних та орендованих у ПП «Торговий Союз Донбасса» товарів здійснювалось позивачем власним автотранспортом зі складу ПП «Торговий Союз Донбасса», який знаходиться за адресою: с.Перемога, Баришівський район, Київська область. На підтвердження наявності у ПП «Торговий Союз Донбасса» складського приміщення, позивачем надано суду договір оренди частини нежитлового приміщення від 04 травня 2012 року №04/05/12, укладеного між орендодавцем - СФГ «Вікторія» та орендарем - ПП «Торговий Союз Донбасса» та акт приймання-передачі об'єкта оренди від 04 травня 2012 року. На підтвердження наявності у користуванні позивача вантажного автотранспорту, позивачем надані копії нотаріально засвідчених договорів транспортних засобів, укладених з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Крім цього, на підтвердження транспортування придбаних та орендованих у ПП «Торговий Союз Донбасса» товарів, позивачем надано подорожні листи.

За результатами господарських операцій ПП «Торговий Союз Донбасса» виписано на користь ТОВ «Тендертрейдбуд» податкові накладні від 30 вересня 2012 року №56, №55, №54, №53, №52, №51, №50, №47, №46, №45, №44, №49, №48, від 01 жовтня 2012 року №9, від 02 жовтня 2012 року №12, від 31 жовтня 2012 року №45, №44, №43, від 30 листопада 2012 року №49, №48, від 31 грудня 2012 року №34, №33. Розрахунки між позивачем та ПП «Торговий Союз Донбасса» за придбаний та орендований товар здійснювались у безготівковій формі, що підтверджується виписками з банку по рахунку позивача.

Тобто, позивачем відповідачеві під час проведення перевірки надані усі документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, які встановлюють факт здійснення господарських операцій щодо придбання та оренди товарів у ПП «Торговий Союз Донбасса» та їх оплати.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на включення понесених витрат до складу витрат та формування податкового кредиту. Разом з тим, у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги твердження відповідача, що деякі накладні та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) зі сторони ТОВ «Тендертрейдбуд» підписані не директором ОСОБА_5, а іншою особою, а відтак, не мають юридичної сили, оскільки директором ТОВ «Тендертрейдбуд» ОСОБА_5 надані суду письмові пояснення, у яких він зазначив, що за його відсутності видаткові накладні та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) підписував його заступник ОСОБА_3, якому видана відповідна довіреність. Дана обставина підтверджується наказом про призначення ОСОБА_3 на посаду заступника директора ТОВ «Тендертрейдбуд» та довіреністю на право представляти інтереси товариства, зокрема, з іншими суб'єктами господарювання з правом підпису договорів та первинних документів.

Передача в оренду позивачеві елементів опалубки за договором оренди від 04 травня 2012 року №04/05 відбувалась шляхом підписання сторонами як додаткових угод до вказаного договору, в яких визначений розмір орендної плати за предмет оренди, а саме, від 04 травня 2012 року №1, №2, від 01 червня 2012 року №3, №6, від 02 червня 2012 року №7, від 08 червня 2012 року №8, від 20 червня 2012 року №9, від 22 червня 2012 року №10, від 01 липня 2012 року №11, від 07 липня 2012 року №12, №13, від 17 липня 2012 року №14, від 01 серпня 2012 року №15, від 04 серпня 2012 року №16, від 14 серпня 2012 року №17, від 20 серпня 2012 року №18, від 21 серпня 2012 року №19, від 23 серпня 2012 року №20, від 25 серпня 2012 року №21, так і актів приймання-передачі предмета оренди. Вказані акти містять найменування орендодавця, орендаря, дату передачі, найменування елементів опалубки, їх розміри (довжина, ширина, площа), кількість, розмір орендної плати та строк оренди.

Повернення позивачем за договором оренди від 04 травня 2012 року №04/05 об'єкта оренди (елементів опалубки) ПП «Торговий Союз Донбасса» відбувалось у період з вересня по грудень 2012 року шляхом підписання сторонами узагальнених актів здачі-прийняття робіт (послуг) та актів повернення предмета оренди, у яких зазначено найменування елементів опалубки, їх розміри (довжина, ширина, площа), кількість.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що надані позивачем первинні документи у повній мірі розкривають суть господарських операцій з оренди елементів опалубки, оскільки містять у собі дані щодо найменування об'єкта оренди, його технічних характеристик, що дають можливість його ідентифікувати, їх кількість, вартість та тривалість оренди, натомість, жодних доказів щодо наявності розбіжностей у інших документах первинного бухгалтерського та податкового обліку із зазначенням їх номерів, дат, сум відповідачем не наведено. Як вбачається із змісту акта перевірки, посадовими особами відповідача здійснено вибірковий, а не системний аналіз наданих позивачем правочинів, додаткових угод, документів первинного бухгалтерського та податкового обліку, що призвело до помилкового висновку щодо наявності неузгодженостей у наданих до перевірки матеріалів.

Як вбачається із змісту акта перевірки, податковим органом не перевірялося ПП «Торговий Союз Донбасса» на предмет наявності у нього основних фондів та засобів виробництва, управлінського персоналу, господарсько-правових відносин з іншими суб'єктами господарювання у зв'язку з укладанням договорів оренди основних засобів виробництва, складських приміщень, транспортних засобів; наявність правовідносин по зберіганню матеріальних цінностей; по перевезенню матеріальних цінностей із залученням сторонніх перевізників; наявність укладених цивільно-правових угод з іншими суб'єктами господарювання, щодо надання послуг або виконання робіт. Відповідачем не надано жодного доказу неможливості здійснення позивачем та його контрагентом зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів; відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

Податковим органом не надано доказів на підтвердження відсутності зв'язку придбаних та орендованих товарів з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції або неможливістю їх використання в господарській діяльності позивача, а також не надано беззаперечних доказів про відсутність у позивача мети використання у своїй господарській діяльності товарів, робіт, послуг, що ним придбані.

Позивачем, видами діяльності якого є надання в оренду будівельних машин і устаткування; будівництво житлових і нежитлових будівель; діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; вантажний автомобільний транспорт; ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення; оптова торгівля машинами й устаткуванням для добувної промисловості та будівництва, придбані та орендовані у ПП «Торговий Союз Донбасса» елементи опалубки були в подальшому використані у власній господарській діяльності, шляхом передачі їх в оренду третім особам, на підтвердження чого позивач надав договори оренди, укладені з ТОВ «БВК Аталант», ТОВ «Будівельна компанія «Бестбуд», ТОВ «БК Трансбудінвест», ТОВ «Еверест 2008», ТОВ «Рідний Дім Буд», ПП «МСД-Міжнародний Сталевий Дім», ПрАТ «Київська будівельна компанія», ТОВ «КП-Антаріс», ТОВ «Алєксандрія», ТОВ «Антекстрой», ТОВ «Партнер», ТОВ «Теккомбуд Плюс», ТОВ «Будівельна компанія «Форум», ТОВ «Арсенал Телекомбуд», ТОВ «Скорпіон-РП», ТОВ «Альфапласт», ТОВ «Сі Джі Ай Білдінг Груп», ТОВ «Орміс-Україна», ТОВ «Агропромстройгрупп», ТОВ «Інвестиційно-Будівельна Компанія Трансмост», ТОВ «Житлобудпідряд», ТОВ «Будівельна компанія «Ордо», ТОВ «Оздоб-Сервіс Плюс».

Юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів у останніх. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов'язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань, а тому за умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Відомості, що є обов'язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій. На період господарських взаємовідносин між позивачем та ПП «Торговий Союз Донбасса» останнє було зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також платником податку на додану вартість, установчі та реєстраційні документи не визнавались недійсними.

Разом з тим, згідно ч.4 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Однак, відповідачем не надано належних та допустимих доказів щодо неведення господарської діяльності ПП «Торговий Союз Донбасса» та відсутності реального здійснення договору, укладеного між ПП «Торговий Союз Донбасса» та позивачем, а також підписання первинних документів неуповноваженою особою.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані позивачем документи є належними доказами виконання контрагентом умов договорів, оскільки, враховуючи вимоги ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Надані позивачем первинні бухгалтерські документи, відповідають вимогам ст.9 вищенаведеного Закону. При цьому, деякі дефекти первинних документів не можуть свідчити про безтоварність операцій.

За таких обставин, враховуючи, що позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства до складу податкового кредиту включено суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, отриманих позивачем від платника податку - ПП «Торговий Союз Донбасса», на підставі первинних документів сформовано валові витрати, встановлення судом на підставі матеріалів справи реальності здійснення господарських операцій, наявності поставленого товару та проведення оплати за нього, використання придбаного (орендованого) товару у господарській діяльності позивача, суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем в порушення ч.2 ст.71 КАС України правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 09 липня 2014 року №0008402202 та від 09 липня 2014 року №0008392202 в частині нарахування грошового зобов'язання у розмірі 124546,00 грн., які є протиправними та підлягають скасуванню.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 10 березня 2015 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді Т.М.Грищенко

І.О.Лічевецький

.

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Лічевецький І.О.

Грищенко Т.М.