Постанова

від 04.03.2015 по справі 822/4656/14

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/4656/14

Головуючий у 1-й інстанції: Козачок І.С.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

04 березня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білоуса О.В.

суддів: Курка О. П. Совгири Д. І.

за участю:

секретаря судового засідання: Марцісь Ю.А.,

представника позивача: ОСОБА_2

представника третьої особи: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Департаменту екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації, третя особа - ОСОБА_5 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації, третя особа - ОСОБА_5 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії. Позовні вимоги мотивовано тим, що 09.08.2014 року вона звернулась до департаменту з заявою про надання їй в користування земельних ділянок водного фонду площею 6,3207 га та 0,9832 га., розташованих за межами населених пунктів Ярмолинецької селищної ради. У відповідь було повідомлено, підстави для передачі цих ділянок ОСОБА_4 відсутні. Вважаючи відмову неправомірною, просила визнати її протиправною та зобов'язати департамент розглянути її заяву та укласти відповідні договори оренди.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.12.2014 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.12.2014 року, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні представник позивача (апелянта) апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі за обставин, викладених у ній, просив постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.12.2014 року скасувати, дав пояснення, аналогічні доводам, викладеним в апеляційній скарзі.

Представник третьої особи в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнав у повному обсязі, проти її задоволення заперечив, вважаючи рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без його участі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно скасувати, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 11.04.2005 року між Ярмолинецькою районною державною адміністрацією та ОСОБА_6 укладений договір оренди земельних ділянок водного фонду площею 6,3207 га. та 0,9832 га., розташованих на території Ярмолинецької селищної ради за межами смт. Ярмолинці. 11.04.2005 р. договір зареєстрований Ярмолинецьким відділом Хмельницької регіональної філії центру ДЗК. 02.08.2010 року ОСОБА_4 (суборендарем) укладені договори суборенди з ОСОБА_6 ( орендарем) стосовно цих земельних ділянок.

Як вбачається з матеріалів і обставин справи, у квітні 2014 року до Хмельницької обласної державної адміністрації із заявою про укладення договору оренди земельних ділянок звернулась ОСОБА_5, яка є спадкоємцем ОСОБА_6 після його смерті. 09.08.2014 року позивач також звернулась до відповідача із заявою щодо надання їй в оренду цих земельних ділянок.

На звернення позивача департаментом екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації 11.08.2014 року ОСОБА_4 повідомлено про те, що надання їй цих земельних ділянок у користування на умовах оренди можливе у разі відмови спадкоємця - ОСОБА_5 від права на їх оренду.

Статтею 31 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що однією з підстав припинення договору оренди землі є смерть фізичної особи - орендаря. У разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки також припиняється.

У той же час, стаття 7 цього Закону передбачає, що право на оренду земельної ділянки переходить після смерті фізичної особи-орендаря, якщо інше не передбачено договором оренди, до спадкоємців, а в разі їх відмови чи відсутності таких спадкоємців - до осіб, які використовували цю земельну ділянку разом з орендарем і виявили бажання стати орендарями в разі, якщо це не суперечить вимогам Земельного кодексу України та цього Закону. При цьому суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки ОСОБА_5 є спадкоємцем орендаря ОСОБА_6, відповідно до ст. 7 Закону України "Про оренду землі" саме вона володіє переважним правом на отримання в оренду цих земельних ділянок після смерті орендаря.

Разом із тим, судом першої інстанції не було належним чином враховано, що позивач ОСОБА_4 фактично користувалась зазначеними земельними ділянками на підставі договорів суборенди, отримавши відповідні дозволи на спеціальне водокористування (а.с. 8-9). Тому, оскільки після смерті ОСОБА_6 було припинено дію як договору оренди, так і суборенди, вона не була позбавлена права на загальних підставах звернутися до Хмельницької ОДА з відповідним клопотанням про надання їй земельних ділянок у користування. Відповідно до статті 122 Земельного кодексу України повноваження щодо надання земельних ділянок під водними об'єктами у користування на умовах оренди у межах населених пунктів належать сільським, селищним та міським радам, а за межами населених пунктів - обласним державним адміністраціям. За умови, якщо ОСОБА_5 також звернулась до відповідача з цією ж метою, відповідний орган повинен був на виконання наданих йому повноважень прийняти рішення, з урахуванням як пріоритетності прав спадкоємців орендодавця, так і інших істотних обставин. Відтак бездіяльність Хмельницької ОДА (Департаменту екології та природних ресурсів ), яка полягала у неприйнятті відповідного рішення, суд вважає протиправною.

При цьому колегія суддів зауважує, що суд при вирішенні спору не вправі втручатися в дискреційні повноваження органу державної влади. Діяльність органів державної влади регулюють закони та підзаконні акти, які дають суб'єктам владних повноважень можливість користування певною свободою розсуду при вирішенні питань і встановлюють лише межі такої свободи, тобто наділяють їх дискреційними повноваженнями.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, без порушень принципу розподілу влади.

Тобто, позовні вимоги позивача про зобов'язання відповідача прийняти те чи інше рішення передбачають втручання в діяльність суб'єкта владних повноважень, який уповноважений приймати відповідні рішення, тоді як, суд не може підміняти собою суб'єкта владних повноважень щодо реалізації ним власних повноважень, наданих законодавством. На цій підставі, керуючись правом, наданим ч. 2 ст.11 КАС України, колегія суддів вважає, що належним способом захисту прав позивача є зобов'язання Хмельницької обласної державної адміністрації (Департаменту екології та природних ресурсів ) повторно розглянути її заяву та подані документи.

Доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню.

Оцінюючи наявні в справі докази в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про часткову обґрунтованість доводів позивача. Разом з тим, відповідач як суб'єкт владних повноважень в ході судового розгляду не довів обґрунтованість своїх висновків і правомірності прийнятих на їх підставі рішень.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення судом норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи.

Враховуючи порушення судом першої інстанції норм права та невідповідність висновків суду обставинам справи, колегія суддів вбачає підстави для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови, якою адміністративний позов необхідно задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Департаменту екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації, третя особа - ОСОБА_5 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Хмельницької обласної державної адміністрації (Департаменту екології та природних ресурсів) щодо нерозгляду заяви ОСОБА_4 щодо надання у користування на умовах оренди земельних ділянок водного фонду площею 6,3207 га, кадастровий номер 6825855100:03:006:0001 та 0,9832 га, кадастровий номер 6825855100:03:001:0002 для рибогосподарських потреб протиправною.

Зобов'язати Хмельницьку обласну державну адміністрацію (Департамент екології та природних ресурсів) повторно розглянути заяву ОСОБА_4 щодо надання у користування на умовах оренди земельних ділянок водного фонду площею 6,3207 га, кадастровий номер 6825855100:03:006:0001 та 0,9832 га, кадастровий номер 6825855100:03:001:0002 для рибогосподарських потреб.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 10 березня 2015 року.

Головуючий Білоус О.В.

Судді Курко О. П.

Совгира Д. І.