Рішення

від 10.03.2015 по справі 904/178/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.03.15р. Справа № 904/178/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РІЕЛ-СЕРВІС-ЦЕНТР", м. Павлоград, Дніпропетровська область

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Верхньодніпровськ, Дніпропетровська область

про зобов'язання здійснити певні дії

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

від позивача: Шульженко Д.В., довіреність № 6 від 26.06.14 р.

від відповідача: ОСОБА_3, адвокат, свідоцтво № НОМЕР_2 від 25.05.09 р.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "РІЕЛ-СЕРВІС-ЦЕНТР" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), у якому просить суд:

1. зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АД № 229671, номер запису в Єдиному державному реєстрі про фізичну особу-підприємця: 2 202 017 0000 000767, місцезнаходження: 51600, Дніпропетровська область, м. Верхньодніпровськ, вул. Демічева-Сосновського, буд. 49) звільнити та передати за актами приймання-передачі Товариству з обмеженою відповідальністю "РІЕЛ-СЕРВІС-ЦЕНТР" (Ідентифікаційний код юридичної особи: 35527560, місцезнаходження: 51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Дніпровська, буд. 172):

- частину асфальтобетонного покриття (мощення) № 005 загальною площею 8,00 м2, розташованого за адресою: АДРЕСА_1;

- частину асфальтобетонного покриття (мощення) № 002 загальною площею 9,20 м2, розташованого за адресою: АДРЕСА_1;

2. зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АД № 229671, номер запису в Єдиному державному реєстрі про фізичну особу-підприємця: 2 202 017 0000 000767, місцезнаходження: 51600, Дніпропетровська область, м. Верхньодніпровськ, вул. Демічева-Сосновського, буд. 49) здійснити демонтаж двох кіосків, розташованих на асфальтобетонному покритті (мощенні) № 002, № 005 за адресою: АДРЕСА_1, яке перебувало в оренді за договорами оренди (найму) від 01.10.2013 р. № ВХД/002/011013-АИ, від 01.10.2013 р. № ВХД/005/011013-АИ.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2015 р. по справі № 904/178/15 порушено провадження і розгляд справи призначено до розгляду у судовому засіданні на 29.01.2015 р.

В судових засіданнях 29.01.2015 р. та 24.02.2015 р. оголошено перерву до 24.02.2015 р. та до 10.03.2015 р.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову з підстав викладених у запереченні проти позову.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 10.03.2015 р. оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.09.2013 р. між Публічним акціонерним товариством "Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій" (далі - власник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "РІЕЛ-СЕРВІС-ЦЕНТР" (далі - товариство, позивач) укладений Договір управління майном № 1/01/09/13/ВД (далі - Договір управління майном) за умов п. 1.1. якого власник передає в управління товариству, а товариство приймає майно незадіяне в технологічному процесі власника, а саме: асфальтно-бетонне покриття, площею 300 м2, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (далі - майно) згідно актів приймання-передання, на строк, визначений цим Договором. Майно передається Товариству для здійснення в інтересах власника розпорядження, управління майном, в тому числі з правом передання майна третім особам в оренду, інші види користування.

Передавання майна Товариству за даним Договором тягне виникнення у Товариства майнового права на майно (право володіння чужим майном) у розумінні глав 30, 31, 70 Цивільного кодексу України і не тягне за собою переходу права власності на таке майно до Товариства чи інших осіб (п. 1.2. Договору управлінням майном).

Відповідно до п. 1.5. Договору управління майном власник передає Товариству майно за актом приймання-передачі. Правовідносини сторін за цим Договором регулюються нормами глав 29, 30, 31, 70 Цивільного кодексу України та іншими нормами цього кодексу, іншими нормами законодавства України, нормами цього Договору. Внаслідок передачі майна Товариству за цим Договором у Товариства виникає право довірчої власності на отримане в управління майно.

01.10.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "РІЕЛ-СЕРВІС-ЦЕНТР" (орендодавець, позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар, відповідач) укладений Договір оренди (найма) № ВХД/002/011013-АИ (далі - Договір оренди № ВХД/002/011013-АИ), відповідно до умов п. 1.1. якого, орендодавець передає, а орендар приймає в оренду - тимчасове володіння та платне користування частину бетонно-асфальтного покриття № 002, загальною площею 9,20 м.2, (згідно доданої схеми), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, далі по тексту "орендований об'єкт".

01.10.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "РІЕЛ-СЕРВІС-ЦЕНТР" (орендодавець, позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар, відповідач) укладений Договір оренди (найма) № ВХД/005/011013-АИ (далі - Договір оренди № ВХД/005/011013-АИ), відповідно до умов п. 1.1. якого, орендодавець передає, а орендар приймає в оренду - тимчасове володіння та платне користування частину бетонно-асфальтного покриття № 005, загальною площею 8,00 м.2, (згідно доданої схеми), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, далі по тексту "орендований об'єкт".

Відповідно до п. 1.2. Договорів оренди орендований об'єкт передається в оренду з метою його використання для господарської діяльності орендаря, а саме: організації торгівлі.

Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 01 лютого 2014 року (п. 3.1. Договорів оренди).

Отже об'єктом оренди та об'єктом управління за вказаними вище договорами є асфальтобетонне покриття.

На момент укладення вказаних договорів оренди та договору управління діяли Методичні рекомендації стосовно визначення нерухомого майна, що знаходиться на земельних ділянках, право власності на які підлягає державній реєстрації, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 14.04.2009 р. № 660/5 (далі - Методичні рекомендації), якими керувались позивач та власник майна під час укладення зазначеного вище Договору управління майном (п. 1.6. Договору управління майном).

Пунктом 2.2. Методичних рекомендацій було визначено, що (початок цитати) "...виходячи з юридичної природи асфальтобетонного покриття, та виходячи з ознак нерухомого майна, воно не є нерухомим майном.

Крім того, слід зазначити, що таку позицію поділяє і Інститут держави і права ім. В.М. Корецького, які у висновку зазначають, що асфальтне покриття не можна віднести до об'єктів нерухомості, воно належить до об'єктів благоустрою, тобто є типом покриття доріг і тротуарів, а не окремим об'єктом нерухомого майна. Також у висновку зазначено, що даний об'єкт не відповідає головним ознакам нерухомості, а основним його призначенням є допоміжне обладнання відповідної частини земельної ділянки (дороги, тротуару) з метою задоволення потреб населення у покращенні можливостей її експлуатації за призначенням" (кінець цитати).

У відповідності до ст. 21 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" елементами (частинами) об'єктів благоустрою є, зокрема, покриття площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок відповідно до діючих норм і стандартів.

Зміст даного нормативно-правового акту свідчить про те, що асфальтобетонне покриття слід вважати об'єктом благоустрою, який використовується як складова об'єктів, які мають різне функціональне призначення, зокрема - як складова дорожнього покриття, тротуару, інших об'єктів.

Виходячи з юридичної природи асфальтобетонного покриття, слід дійти висновку про те, що воно не є нерухомим майном.

Також п. 1.6. Договору управління майном визначено, що майно, яке передається Товариству (позивачеві) в управління, не є нерухомим майном.

Згідно ст. 398 Цивільного кодексу України право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 761 Цивільного кодексу України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Таким чином, позивач на підставі майнового права, яке виникло у нього на підставі Договору управління майном, передав відповідачеві частину асфальтобетонного покриття в оренду за вказаними вище Договорами оренди.

Відповідно до п. 4.1. Договору оренди № ВХД/002/011013-АИ розмір орендної плати за перший місяць оренди за весь орендований об'єкт становить 460 грн. 00 коп.

Пунктом 4.1. Договору оренди № ВХД/005/011013-АИ встановлено розмір орендної плати за перший місяць оренди за весь орендований об'єкт: 400 грн.00 коп.

У відповідності до п. 4.3. Договорів оренди нарахування орендної плати за орендовані об'єкти починається з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі.

Акти прийому-передачі в оренду бетонно-асфальтного покриття були підписані сторонами 01.10.2013 р. без зауважень, копії яких долучені до матеріалів справи (а.с. 20, 27).

Згідно п. 4.2. Договорів оренди сума орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом множення величини поточного місячного орендного платежу на індекс інфляції попереднього місяця.

Відповідно до п. 4.4. Договорів оренди орендна плата сплачується орендарем шляхом безготівково розрахунку або шляхом готівкового розрахунку через касу орендодавця у вигляді авансових платежів щомісячно, не пізніше 20 числа місяця, який передує оплачуваному місяцю.

По вказаним договорам оренди відповідач сплачувала орендну плату позивачеві до 20 січня 2014 р., що підтверджується прибутковими касовими ордерами: від 21.10.2013р. № 000708; від 19.11.2013 р. № 000719; від 20.12.2013 р. № 000409; від 20.01.2014 р. № 000422 (по договору оренди від 01.10.2013 р. № ВХД/002/011013-АИ), а також прибутковими касовими ордерами: від 21.10.2013 р. № 000706; від 19.11.2013 р. № 000720; від 20.12.2013 р. № 000407; від 20.01.2014 р. № 000423 (по договору оренди від 01.10.2013 р. № ВХД/005/0П013-АИ).

Після 20 січня 2014 року відповідач припинив сплачувати орендні платежі по вказаним Договорам оренди.

У відповідності до п.п. 5.3.3. договорів оренди орендар зобов'язаний своєчасно здійснювати орендні платежі.

Стаття 629 Цивільного кодексу України встановлює, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні приписи містить ст. 283 Господарського кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний, зокрема, своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно із ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договорами оренди інше для сторін не встановлено.

Відповідно до довідки про наявність дебіторської заборгованості від 01.10.2014 р. № 01/10/14/05 станом на 01 жовтня 2014 року дебіторська заборгованість ФОП ОСОБА_1 перед ТОВ "РІЕЛ-СЕРВІС-ЦЕНТР" по рахунку № 361 складає 5 846 грн. 00 коп. із яких: 3 126,93 грн. - за договором оренди від 01.10.2013р. № ВХД/002/011013-АИ; 2 719,07 грн. - за договором оренди від 01.10.2013р. № ВХД/005/01Ю13-АИ.

Дотепер відповідачем не виконано своїх зобов'язань по сплаті орендних платежів за договорами оренди.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Частиною 1 ст. 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договорами оренди встановлено право орендодавця на розірвання договорів.

Так, у відповідності до п.п. 9.1.1. п. 9.1. Договорів оренди, договір може бути розірваний в односторонньому порядку за вимогою орендодавця у випадку, якщо орендар не вносить платежі, передбачені розділом 4 Договору впродовж п'ятнадцяти днів після настання строку поточного платежу.

Згідно п. 9.3. Договорів оренди, у випадку затримки платежів більш, ніж на 15 (п'ятнадцять) календарних днів орендодавець має право в односторонньому порядку розірвати договір (договори) і звільнити об'єкт від торгівельного обладнання і майна орендаря.

Крім того, ст. 782 Цивільного кодексу України встановлено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

14.08.2014 р. позивач надіслав відповідачеві повідомлення від 14.08.2014 р. № 02/140814 та повідомлення від 14.08.2014р. № 03/140814 про розірвання договорів оренди та просив звільнити орендовані об'єкти: частину асфальтобетонного покриття (мощення) № 002 загальною площею 9,20 м2, а також частину асфальтобетонного покриття (мощення) № 005 загальною площею 8,00 м2, розташованих за адресою: АДРЕСА_1.

Зазначені повідомлення про розірвання договорів оренди відповідачем залишені без відповіді.

Вказаними повідомленнями позивач повідомляв відповідача про розірвання договорів оренди з 01.09.2014р. та просив відповідача звільнити орендоване майно до 01.09.2014 р.

Отже договори оренди в контексті п. п. 9.1., 9.3. цих договорів та ст. ст. 611, 651, 782 Цивільного кодексу України є розірваними станом на 01.09.2014 р.

Відповідно до п. 7.2. договорів оренди орендований об'єкт повинен бути звільнений, переданий орендарем орендодавцеві в день розірвання цього Договору згідно акту приймання-здачі.

Разом із вказаними повідомленнями про розірвання договорів оренди позивачем були направлені відповідачеві акти приймання-здачі (повернення) об'єктів оренди.

Проте на даний час об'єкти, які були орендовані відповідачем, не повернені позивачеві.

Також фотоматеріалами № № 1, 2, 3, 4 підтверджується, що на орендованих об'єктах відповідач розташувала кіоски.

Позивач не надавав згоди відповідачеві на розташування на орендованих площах кіосків.

Стаття 778 Цивільного кодексу України встановлює, що наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця.

Частина 2 цієї статті визначає: якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення.

У відповідності до ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до п. 7.5. Договорів оренди будь-які віддільні без шкоди для орендованого об'єкту поліпшення, зроблені орендарем, є власністю орендаря і орендар зобов'язаний звільнити від них орендований об'єкт до моменту передання орендованого об'єкта від орендаря до орендодавця.

Частина 2 ст. 1037 Цивільного кодексу України встановлює, що управитель має право вимагати усунення будь-яких порушень його прав на майно, передане в управління, відповідно до статті 396 цього Кодексу.

Стаття 396 Цивільного кодексу України визначає, що особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Стаття 391 глави 29 Цивільного кодексу України встановлює, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У вказаних вище повідомленнях про розірвання договорів оренди позивач просив відповідача здійснити демонтаж кіосків, які були розміщені орендарем без узгодження з орендодавцем на асфальтно-бетонному покритті, розташованому за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідач на даний час демонтаж кіосків не здійснив, об'єкти, які були в оренді, не повернув позивачеві.

Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи відповідача викладенні в запереченні проти позову суд вважає необгрнутованими і безпідставними в силу вищевикладеного, оскільки грошові зобов'язання повинні виконуватись відповідачем належними чином і у встановлені строком договорам.

З огляду на викладене та з урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає, що вимоги позивача до відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у справі покладаються на відповідача.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" надмірно сплачений згідно платіжного доручення № 277 від 16.12.2014 року судовий збір в розмірі 1827,00 грн. підлягає поверненню з державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АД № 229671, номер запису в Єдиному державному реєстрі про фізичну особу-підприємця: 2 202 017 0000 000767, місцезнаходження: 51600, Дніпропетровська область, м. Верхньодніпровськ, вул. Демічева-Сосновського, буд. 49) звільнити та передати за актами приймання-передачі Товариству з обмеженою відповідальністю "РІЕЛ-СЕРВІС-ЦЕНТР" (Ідентифікаційний код юридичної особи: 35527560, місцезнаходження: 51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Дніпровська, буд. 172):

- частину асфальтобетонного покриття (мощення) № 005 загальною площею 8,00 м2, розташованого за адресою: АДРЕСА_1;

- частину асфальтобетонного покриття (мощення) № 002 загальною площею 9,20 м2, розташованого за адресою: АДРЕСА_1;

Зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АД № 229671, номер запису в Єдиному державному реєстрі про фізичну особу-підприємця: 2 202 017 0000 000767, місцезнаходження: 51600, Дніпропетровська область, м. Верхньодніпровськ, вул. Демічева-Сосновського, буд. 49) здійснити демонтаж двох кіосків, розташованих на асфальтобетонному покритті (мощенні) № 002, № 005 за адресою: АДРЕСА_1, яке перебувало в оренді за договорами оренди (найму) від 01.10.2013 р. № ВХД/002/011013-АИ, від 01.10.2013 р. № ВХД/005/011013-АИ.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (51600, АДРЕСА_2; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РІЕЛ-СЕРВІС-ЦЕНТР" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Дніпровська, буд. 172; код ЄДРПОУ 35527560) 2436,00 грн. (дві тисячі чотириста тридцять шість грн. 00 коп.) - судового збору, про що видати наказ.

Повернути на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" Товариству з обмеженою відповідальністю "РІЕЛ-СЕРВІС-ЦЕНТР" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Дніпровська, буд. 172; код ЄДРПОУ 35527560) надмірно сплачений судовий збір в розмірі 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.), перерахований згідно платіжного доручення № 277 від 16.12.2014 року, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя І.А. Рудовська

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК

України " 11" березня 2015 р.