Рішення

від 26.02.2015 по справі 910/4617/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.2015Справа №910/4617/14

За позовом Приватної організації «Організація колективного управління авторськими і

суміжними правами» в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю

«Авторське агентство «Чесна музика»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Диканька-1»

Про виплату компенсації у зв'язку із порушенням майнових прав суб'єкта

авторського права 12 180,00 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача Молчанов П.В. - по дов. № б/н від 31.12.2014

Хлєбніков С.Г. - по дов. № б/н від 15.08.2014

від відповідача Кулаков С.А. - по дов. № 02/05-14 від 12.05.2014

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Приватної організації «Організація колективного управління авторськими і суміжними правами» в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Авторське агентство «Чесна музика» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Диканька-1» про виплату компенсації у зв'язку із порушенням майнових прав суб'єкта авторського права 12 180,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва № 910/4617/14 від 12.09.2014 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Господарського суду міста Києва № 910/4617/14 від 12.09.2014 позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Постановою Київського апеляційного господарського суду № 910/4617/14 від 03.11.2014 рішення Господарського суду міста Києва № 910/4617/14 від 12.09.2014 залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2014 та рішенням Господарського суду міста Києва від 12.09.2014 у справі № 910/4617/14 позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою.

Постановою Вищого господарського суду України № 910/4617/14 від 23.12.2014 рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2014 у справі № 910/4617/14 скасовано, справу передано до Господарського суду міста Києва на новий розгляд.

Матеріали справи № 910/4617/14 були отримані Господарським судом міста Києва 05.01.2014 та згідно автоматизованої системи документообігу суду передані на новий розгляд судді Сіваковій В.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/4617/14 від 12.01.2015 справу призначено до розгляду на 27.01.2015.

Позивачем 27.01.2015 до відділу діловодства суду подано пояснення, в яких просить позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідачем в судовому засіданні 27.01.2015 подано клопотання про залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Всеукраїнську громадську організацію «Автор». Клопотання мотивовано тим, що між відповідачем та організацією колективного управління - ВГО «Автор» укладено договір № КБР-35/11 від 02.04.2005 про виплату винагороди за використання творів і виконань, виражених в звуковій та (або) аудіовізуальній формі, незалежно від країни їх походження. Захист переданих прав за умовами п. 8.2 зазначеного договору відбувається шляхом надання відповідних консультацій для врегулювання суперечок або шляхом виступу ОКУ - ВГО «Автор» у суді на стороні ТОВ «Диканька-1». Таким чином, відповідач виконує встановлені обов'язки щодо виплати встановленої законодавством винагороди (роялті) за використання об'єктів авторського права і суміжних прав через організацію колективного управління - Всеукраїнську громадську організацією «Автор».

Відповідачем в судовому засіданні 27.01.2015 подано клопотання про витребування у позивача доказів.

В судовому засіданні 27.01.2015 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 05.02.2015.

Позивачем 03.02.2015 до відділу діловодства суду подано заяву, в якій проти задоволення клопотання відповідача про витребування доказів.

Позивачем 03.02.2015 до відділу діловодства суду подано пояснення щодо судової практики.

Позивачем 03.02.2015 до відділу діловодства суду подано пояснення щодо позиції відповідача викладеної в мотивувальній частині клопотання відповідача про витребування доказів.

Відповідачем 04.02.2015 до відділу діловодства суду знов подано клопотання про залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Всеукраїнську громадську організацію «Автор».

Відповідачем 04.02.2015 до відділу діловодства суду знов подано клопотання про витребування у позивача доказів.

Відповідачем 04.02.2015 до відділу діловодства суду подано заперечення на позовну заяву, в яких зазначає наступне. Майнові авторські або суміжні права не є об'єктом авторського права або суміжних прав, а є лише предметом регулювання цивільних відносини, пов'язаних з використанням відповідного матеріального об'єкта - носія цих прав. Саме тому законодавство не передбачає використання прав інтелектуальної власності, а лише здійснення дій, пов'язаних з передачею (відчуженням) відповідних майнових прав іншої особі за умовами авторського договору про їх передачу (відчуження) або із застосуванням цих прав для виключного чи невиключного використання носія цих прав на умовах ліцензійного договору, на умовах ст.ст. 32-33 Закону України «Про авторське право і суміжні права». За відсутністю встановленого законодавством авторського договору про передачу (відчуження) майнових авторських прав на музичний твір під назвою «Давай поговорим» (у виконанні автора - М.Круга) немає підстав стверджувати, що позивач і ТОВ «Авторське агентство «Чесна музика» є суб'єктами авторського права. Також, у позивача немає законних підстав на звернення до суду за захистом не належних йому майнових авторських прав. На підтвердження правомірності використання музичного твору, посилається на договір про виплату винагороди за використання творів та їх виконань, виражених в звуковій та (або) аудіовізуальній формі, незалежно від країни їх походження № КБР-35/11 від 02.04.2013, укладений відповідачем з Всеукраїнською громадською організацією «Автор». Відповідач вважає, що наданий позивачем акт № 10/06/13 від 28.06.2013 фіксації фактів чи опосередкованого комерційного використання музичних творів, опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань є сфальсифікованим, незаконним та таким, що не відповідає дійсності та не є належним доказом про порушення авторських прав автора музики і слів, виконавця М.Круга. Таким чином позивач не довів наявності в нього виключних майнових авторських прав на музичний твір під назвою «Давай поговорим» (автор музики і слів, виконавець М.Круг) та твердження про порушення відповідачем належних позивачу виключних майнових авторських прав на вказаний музичний твір.

Судом розглянуто в судовому засіданні 05.02.2015 клопотання відповідача про витребування доказів та відмовлено в його задоволенні, оскільки воно не відповідає вимогам ст. 38 Господарського процесуального кодексу України та докази, що просить витребувати відповідач не підтвердять обставини справи необхідні для вирішення спору.

Судом розглянуто в судовому засіданні 05.02.2015 клопотання відповідача про залучення до участі у справі третьої особи та відмовлено в його задоволенні, з огляду на наступне

Відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду.

Така третя особа виступає в процесі на стороні позивача або відповідача - у залежності від того, з ким із них у неї існують (або існували) певні правові відносини.

Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому (ч. 5 п. 1.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Отже, третя особа без самостійних вимог, має знаходитися з однією зі сторін у матеріальних правовідносинах, які в результаті прийняття судом рішення у справі зазнають певних змін.

Суд дійшов висновку, що прийняття рішення з даного господарського спору, не може вплинути на права або обов'язки Всеукраїнської громадської організації «Автор» щодо відповідача, тому відсутні підстави для залучення останнього до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору щодо відповідача.

В судовому засіданні 05.02.2015 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 19.02.2015.

Позивачем 18.02.2015 до відділу діловодства суду подано пояснення на заперечення відповідача на позовну заяву.

Відповідачем 19.02.2015 до відділу діловодства суду подано уточнення заперечень до позовної заяви, в яких зазначає про відсутність у Приватної організації «Організація колективного управління авторськими і суміжними правами» правових підстав звертатись в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Авторське агентство «Чесна музика». Відповідач просить суд стягнути з позивача штраф за зловживання процесуальними правами та винести окремі ухвали щодо позивачів.

Стосовно стягнення з позивача штрафу суд відзначає, що положеннями ст. 83 Господарського процесуального кодексу України суд наділений правом стягувати штраф лише у разі порушення стороною строків розгляду претензії та за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону. Суд не вбачає підстав для застосування штрафу до позивача.

Щодо винесення окремих ухвал суд відзначає, що у відповідності до ст. 90 Господарського процесуального кодексу України господарський суд виносить окрему ухвалу, якщо при вирішенні спору буде виявлено порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу. При розгляді даного спору, судом не виявлено порушень з боку позивачів. які є підставою для винесення окремих ухвал.

В судовому засіданні 19.02.2015 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 26.02.2015.

Відповідачем 25.02.2015 до відділу діловодства суду подано заяву про застосування в порядку ст. 83 Господарського процесуального кодексу України штрафу за невиконання вимог суду щодо надання доказів, які зазначені у клопотанні відповідача про витребування доказів та згідно зі ст. 90 Господарського процесуального кодексу України винести окремі ухвали.

Суд розглянувши подану заяву відповідача дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Відповідачем 25.02.2015 до відділу діловодства подано пояснення до заперечень до позовної заяви.

Відповідачем 25.02.2015 до відділу діловодства подано заяву, в якій просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні 26.02.2015, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалось фіксування судового процесу у даній справі за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

07.06.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авторське агентство «Чесна музика», як ліцензіатом, та Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою Басмановим Валерієм Миколайовичем, як ліцензіаром, було укладено ліцензійний договір № 017/2 виключна ліцензія (далі - ліцензійний договір), відповідно до умов п. 2.1 якого ліцензіар з моменту набрання чинності договором надає ліцензіату ліцензію на використання творів/фонограм/кліпів способами, передбаченими даним договором, а також право дозволяти або забороняти використання творів, фонограм та/або кліпів способами, передбаченими цим договором, третім особам.

Відповідно до п. 2.2 ліцензійного договору найменування та кількість творів/фонограм/кліпів, ліцензію на використання яких, а також право дозволяти чи забороняти використання творів, фонограм та/або кліпів третім особам, ліцензіар надає ліцензіату відповідно до п. 2.1 договору, визначаються сторонами в додатках до договору, які є його невід'ємною частиною.

Згідно п. 3.3 ліцензійного договору ліцензіар дозволяє ліцензіату укладати субліцензійні договори (надавати третім особам право на використання творів/фонограм/кліпів/об'єктів способами, зазначеними в даному договорі).

Ліцензіар гарантує наявність майнових прав/ліцензій на твори/фонограми/кліпи, ліцензію на використання яких ліцензіар надає за даним договором та відповідними додатками (п. 4.1 ліцензійного договору).

Відповідно до п. 6.1 ліцензійного договору договір набирає чинності з 01.07.2013, діє до виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

У додатку № 2 до ліцензійного договору зазначено перелік об'єктів/фонограм, права на які передаються в управління, серед яких є, зокрема, твір під назвою «Давай поговорим», автором якого є М.Круг.

01.10.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Авторське агентство «Чесна музика» (видавник) та Приватною організацією «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» (організація) укладено договір про управління майновими авторськими правами № АВ-01/10-2 (далі - договір)

Відповідно до п. 1.1 договору видавник надає організації повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на твори, які належать або протягом дії цього договору будуть йому належати, а саме: дозволяти або забороняти від імені видавника використання творів третіми особами.

Згідно з п. 11.1 договору даний договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє безстроково.

Відповідно до п. 1.2 договору надання повноважень на колективне управління правами передбачає: укладення організацією договорів на право використання творів третіми особами, збір авторської винагороди, її розподіл та виплату.

Згідно п. 2.2 договору видавник зобов'язується декларувати свої майнові права на твори згідно з «Правилами декларування музичних творів» організації.

ТОВ «Авторське агентство «Чесна музика» задекларувало музичні твори: під назвою «Давай поговорим» автором музики якого є М. Круг, автором тексту - М. Круг, виконавцем - Круг Михаил, про що свідчить декларація музичних творів від 01.10.2013 згідно договору від 01.10.2013 року № АВ-01/10-2.

Організація отримує повноваження здійснювати колективне управління майновими правами видавника на наступні види використання творів: публічне використання, тобто, зокрема, публічне виконання творів як безпосередньо виконавцем або колективом виконавців, так і за допомогою будь-яких технічних пристроїв та процесів у місцях здійснення господарської діяльності (підприємства торгівлі та послуг), а також в інших місцях, де присутні або можуть бути присутні особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих, незалежно від того присутні вони в одному місці та в один і той же час або у різних місцях та в різний час (пункт 4.3 договору).

Відповідно до п. 5.2 договору територія, на якій організація здійснює колективне управління майновими правами відносно субвиданих творів, визначається окремо.

Так, додатком № 1 до договору визначено територію на якій здійснюється колективне управління творами - Україна.

Згідно п. 8.1 договору організація має право здійснювати відповідно до чинного законодавства України будь-які юридичні дії з метою забезпечення майнових авторських прав видавника на твори, повноваження на управління якими передані організації за цим договором.

У випадку виявлення порушень прав, управління якими здійснює організація, остання має право пред'являти заяви, судові позови з метою захисту порушених прав та здійснювати будь-які інші дії - як для захисту прав видавника, так і для реалізації своїх повноважень по управлінню цими правами (п. 8.3 договору).

Звертаючись з позовом до суду позивач стверджує, що відбулось використання відповідачем вищевказаного музичного твору у власній господарській діяльності без дозволу правовласника та без сплати авторської винагороди, чим порушено авторські права, передбачені вимогами п. «а», статті 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права», у зв'язку з чим відповідач має сплатити компенсацію за його використання в розмірі 12 180,00 грн. (10 мінімальних заробітних плат).

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним; зазначені вище договори є чинними і недійсними у встановленому законом порядку не визнавалися.

Статтею 1108 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) письмове повноваження, яке надає їй право на використання цього об'єкта в певній обмеженій сфері (ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності). Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності може бути оформлена як окремий документ або бути складовою частиною ліцензійного договору. Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності може бути виключною, одиничною, невиключною, а також іншого виду, що не суперечить закону. Невиключна ліцензія не виключає можливості використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері.

Згідно зі ст. 1109 Цивільного кодексу України за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону. У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.

Статтею 443 Цивільного кодексу України встановлено, що використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до ст. 440 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 15 Закону України «Про авторське право та суміжні права» (далі - Закон) майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Відповідно до п. 5 статті 15 Закону автор (чи інша особа, яка має авторське право) має право вимагати виплати винагороди за будь-яке використання твору.

За приписами статей 31, 32, 33 Закону, використання творів допускається виключно на основі авторського договору з автором або іншою особою, що має авторське право, або з організацією колективного управління, яким об'єкти авторського права передали повноваження на управління своїми майновими авторськими правами.

Відповідно до ст. 50 Закону, порушенням авторського права є, зокрема, вчинення будь-якою особою дій, які порушують майнові права суб'єктів авторського права, визначені статтею 15, з урахуванням передбачених ст. ст. 21-25 цього Закону обмежень майнових прав.

Згідно зі ст. 1 Закону публічне виконання - це подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час.

У пункті 28 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 12 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності» зазначено, що з огляду на приписи статті 33 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке:

1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов'язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача;

2) відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону при використанні ним твору та/або об'єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).

У прийнятті судового рішення зі спору, пов'язаного з порушенням авторського права та/або суміжних прав, не є достатнім загальне посилання суду на використання твору та/або об'єкта суміжних прав позивачем: мають бути з'ясовані конкретні форма і спосіб використання кожного об'єкта такого права.

У п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 04.06.2010 «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав» зазначено, що відповідно до статті 45 Закону суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто, через свого повіреного, через організацію колективного управління.

Згідно з підпунктом «г» ч. 1 ст. 49 Закону, організації колективного управління повинні виконувати від імені суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень, зокрема, таку функцію: звертатися до суду за захистом прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб'єктів. При цьому окреме доручення для представництва в суді не є обов'язковим.

Разом з тим така організація, пред'явивши позов, не є позивачем, оскільки вона звертається до суду за захистом прав суб'єктів авторського і (або) суміжних прав, а не своїх прав. Позивачем у таких випадках буде суб'єкт авторського права і (або) суміжних прав, на захист інтересів якого звернулася організація.

У випадку, якщо організація колективного управління звертається на захист юридичних осіб, то, залежно від суб'єктного складу, спір розглядається в порядку господарського судочинства.

Відповідно до п. 49 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 12 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності» організації колективного управління, які здійснюють управління майновими правами на твори, повинні довести наявність у них прав на управління авторськими майновими правами певного кола осіб. Отже, у разі звернення організації колективного управління до суду з позовом про захист прав суб'єктів авторського права суд повинен з'ясовувати обсяг повноважень цієї організації згідно з договорами, укладеними цією організацією та суб'єктом авторського права. Якщо у організації колективного управління відсутні повноваження на управління майновими правами суб'єкта авторського права, зокрема, щодо конкретного твору, судам слід відмовляти у задоволенні позову цієї організації.

Документами, що підтверджують право організації на звернення до суду із заявою про захист авторського права та/або суміжних прав, є: видане Міністерством освіти і науки України свідоцтво про облік організацій колективного управління, свідоцтво про визначення організації уповноваженою організацією колективного управління згідно із статтями 42, 43 названого Закону; статут організації, що управляє майновими правами на колективній основі; в інших випадках, ніж передбачені згаданими статтями Закону України «Про авторське право і суміжні права» - договір з особою, якій належать відповідні права, на управління майновими правами на колективній основі, та/або договір з іноземною організацією, що управляє аналогічними правами, і документи, що підтверджують наявність у неї відповідних повноважень.

З наявних у справі матеріалів вбачається, що Приватна організація «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» є організацією колективного управління на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, що підтверджується виданим Державним департаментом інтелектуальної власності свідоцтвом про облік організацій колективного управління № 18/2011 від 24.01.2011.

З урахуванням наведеного Господарський суд міста Києва дійшов висновку про те, що організацією належними та допустимими доказами доведено його право на звернення до суду з позовом, направленим на захист виключних майнових авторських прав ТОВ «Авторське агентство «Чесна музика» на музичний твір: під назвою «Давай поговорим» автором музики якого є М. Круг, автором тексту - М. Круг, виконавцем - Круг Михаил.

В пункті 41 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 12 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності» зазначено, що використанням твору в силу статті 441 ЦК України вважається, серед іншого, його публічне використання різними способами, як-от публічний показ, публічне виконання, в тому числі з допомогою технічних засобів, публічне сповіщення (радіо, телебачення) у місці, відкритому для публічного відвідування. Відповідальність за публічне виконання твору несе, зокрема, юридична особа, яка бере на себе ініціативу і відповідальність за проведення відповідного заходу.

Актом перевірки № 10/06/13 від 28.06.2013, складеним уповноваженим представником організації колективного управління авторськими та суміжними правами та відеозаписом публічного сповіщення на відеокамеру було встановлено, що в приміщенні ресторану «Диканька», розташованому в м. Києві, по вул. Малишка, буд. 4-А, в якому здійснює господарську діяльність Товариство з обмеженою відповідальністю «Диканька-1», з 13:01 год. до 13:21 год. вільно розповсюджувались (публічно виконувались) за допомогою наявного в закладі обладнання музичні твори, серед яких: твір «Давай поговорим», автором якого є М. Круг.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що організацією належними та допустимими доказами доведено його право на звернення до господарського суду з позовом, направленим на захист виключних майнових авторських прав ТОВ «Авторське агентство «Чесна музика» на музичний твір «Давай поговорим» (автор М.Круг).

Як вбачається з позовної заяви, організацією заявлено вимогу про стягнення з відповідача 12 180,00 грн. компенсації (10 мінімальних заробітних плат за одного автора).

Згідно з п. «г» ч. 1 ст. 52 Закону при порушеннях будь-якою особою авторського права суб'єкти авторського права мають право подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.

Відповідно до п. «г» ч. 2 ст. 52 Закону судом визначається виплат компенсації у розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.

Згідно з п. 1 ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» з 01.01.2014 по 01.07.2014 мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становила 1 218,00 грн.

З огляду на те, що позивачем доведено обставини порушення відповідачем виключних майнових авторських прав, з огляду на спрямованість застосовуваних судом компенсаційних заходів на захист порушеного права, суд вважає обґрунтованим стягнення компенсації у розмірі 12 180,00 грн., тобто у розмірі 10 мінімальних заробітних плат за вищевказане порушення.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, позов Приватної організації «Організація колективного управління авторськими і суміжними правами» підлягає задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Диканька-1» (м. Київ, вул. Андрія Малишка, 4-А, код ЄДРПОУ 37203477) на користь Приватної організації «Організація колективного управління авторськими і суміжними правами» (м. Київ, вул. Березняківська, 8, код ЄДРПОУ 37396151) 12 180 (дванадцять тисяч сто вісімдесят) грн. 00 коп. компенсації за порушення майнових авторських прав, 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 05.03.2015.

СуддяВ.В. Сівакова