Постанова

від 08.07.2015 по справі 910/4617/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" липня 2015 р. Справа№ 910/4617/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гарник Л.Л.

суддів: Разіної Т.І.

Сотнікова С.В.

за участю представників:

від позивача: Молчанов П.В. (довіреність б/н від 31.12.2015), Хлєбніков С.Г. (довіреність б/н від 15.08.2015);

від відповідача: Загородній С.В. (довіреність №04/02-15 від 26.02.2015), Кулаков С.А. (довіреність №02/05-14 від 12.05.2015);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

товариства з обмеженою відповідальністю «Диканька-1»

на рішення господарського суду міста Києва від 26.02.2015

у справі № 910/4617/14 (суддя Сівакова В.В.)

за позовом приватної організації «Організація колективного управління авторськими і суміжними правами» в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Авторське агентство «Чесна музика»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Диканька-1»

про виплату компенсації у зв'язку із порушенням майнових прав суб'єкта авторського права 12 180,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.09.2014, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.09.2014, відмовлено у задволенні позову приватної організації «Організація колективного управління авторськими і суміжними правами» в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Авторське агентство «Чесна музика» до товариства з обмеженою відповідальністю «Диканька-1» про виплату компенсації у зв'язку із порушенням майнових прав суб'єкта авторського права 12 180 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.12.2014 названі судові акти скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Постанову суду касаційної інстанції мотивовано наступним.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що:

- зі змісту Договору № 017/2 не вбачається, що СПД Басманов В.М. не має майнових авторських прав, зокрема на Музичний твір, а цей правочин не є авторським договором; а тому й позивачем не доведено, що за дослідженою у справі низкою правочинів у нього виникли майнові авторські права на Музичний твір;

- так само відповідач не має майнових авторських права на використання творів, зокрема Музичного твору за Договором № КБР -35/11.

Водночас у судових рішеннях зі справи зазначено, що договори, на які посилається позивач, відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України є правомірними, оскільки їх недійсність прямо не встановлена законом, і недійсними у встановленому законом порядку не визнавалися. Також зазначено, що приватна організація "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" належними та допустимими доказами довела право на звернення до господарського суду з позовом, направленим на захист виключних майнових авторських прав ТОВ "Авторське агентство "Чесна Музика" на Музичний твір.

Вищий господарський суд України зазначив, що дані висновки є взаємовиключними, оскільки, зокрема, презумпція правомірності правочину означає, що права, які виникли на підставі правочину, не повинні порушуватися та ігноруватися. Водночас права ПО "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами", що випливають з досліджених договорів та є предметом спору у справі, судом не бралися до уваги.

З огляду на наведене справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції та зауважено про необхідність встановлення обставин, зазначених в цій постанові, надання їм та доводам сторін належної правової оцінки.

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.02.2015 позов задоволено повністю, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Диканька-1» на користь приватної організації «Організація колективного управління авторськими і суміжними правами» 12 180 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав, 1 827 грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю «Диканька-1» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Скарга мотивована недоведеністю та неповним з'ясуванням місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представники відповідача апеляційну скаргу підтримали, представники позивача висловився за відхилення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приватною організацією «Організація колективного управління авторськими і суміжними правами» в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Авторське агентство «Чесна музика» (далі - позивач) пред'явлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю «Диканька-1» (далі - відповідач) про стягнення 12 180,00 грн.

Причиною спору є намагання позивача отримати компенсацію за порушення майнових авторських прав.

Позов мотивовано тим, що відповідачем неправомірно проведено публічне використання твору під назвою "Давай поговорим" автором музики, тексту та виконавцем якого є М. Круг, у власній господарській діяльності без дозволу правовласника та без сплати авторської винагороди, чим порушено авторські права, передбачені вимогами п. "а", статті 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права", у зв'язку з чим відповідач має сплатити компенсацію за його використання в розмірі 12 180 грн. (10 мінімальних заробітних плат).

На підтвердження факту публічного сповіщення відповідачем зазначеного твору у приміщенні ресторану "Диканька", розташованому в м. Києві по вул. Малишка, буд. 4-А, позивачем надано акт перевірки № 10/06/13 від 28.06.2013 разом з доданим до нього відеозаписом публічного виконання на відеокамеру.

З наведених підстав суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем доведено обставини порушення відповідачем виключних майнових авторських прав, та визнав обґрунтованим стягнення компенсації за вищевказане порушення.

З висновками місцевого господарського суду погодитись не можна з наступних підстав.

Відповідно до положень статей 435, 440, 441, 443 ЦК України, статей 7, 15, 31-33 Закону України "Про авторське право і суміжні права" від 23.12.1993 № 3792-XII (далі - Закон № 3792): право на використання твору належить автору або іншій особі, яка одержала авторські майнові права у встановленому порядку (зокрема, за договором, який відповідає визначеним законом вимогам); використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом); розмір і порядок виплати авторської винагороди за створення і використання твору встановлюються в авторському договорі або у договорах, що укладаються за дорученням суб'єктів авторського права організаціями колективного управління з особами, які використовують твори.

Використання твору без дозволу суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав є порушенням авторського права і (або) суміжних прав, передбаченим пунктом "а" статті 50 Закону № 3792, за яке пунктом "г" частини другої статті 52 цього Закону передбачена можливість притягнення винної особи до відповідальності у вигляді сплати компенсації в розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат.

Відповідно до частини третьої статті 52 Закону № 3792 суд може постановити рішення про накладення на порушника штрафу у розмірі 10 відсотків суми, присудженої судом на користь позивача. Сума штрафів передається у встановленому порядку до Державного бюджету України.

У свою чергу, за змістом статей 450, 452, 453, 454 ЦК України, статей 36, 37, 39, 40, 42, 43 Закону № 3792: право на використання об'єкта суміжних прав (зокрема, виконання, фонограми, відеограми тощо) належить відповідному правовласнику (виконавцеві, виробникові фонограми та/або відеограми чи особі, якій відповідні права передані у встановленому порядку); використання об'єктів суміжних прав здійснюється за згодою правовласників; у випадках, передбачених законом, допускається пряме чи опосередковане комерційне використання фонограм і відеограм та їх примірників без згоди відповідних правовласників, але з виплатою їм винагороди; збирання винагороди за використання фонограм (відеограм), що зазначені у частині першій цієї статті, і контроль за їх правомірним використанням здійснюються уповноваженими організаціями колективного управління.

Згідно з частиною першою статті 43 Закону № 3792 допускається без згоди виробників фонограм (відеограм), фонограми (відеограми) яких опубліковані для використання з комерційною метою, і виконавців, виконання яких зафіксовані у цих фонограмах (відеограмах), але з виплатою винагороди, таке пряме чи опосередковане комерційне використання фонограм і відеограм та їх примірників:

а) публічне виконання фонограми або її примірника чи публічна демонстрація відеограми або її примірника;

б) публічне сповіщення виконання, зафіксованого у фонограмі чи відеограмі та їх примірниках, в ефір;

в) публічне сповіщення виконання, зафіксованого у фонограмі чи відеограмі та їх примірниках, по проводах (через кабель).

Водночас пунктом "а" статті 50 Закону № 3792 встановлено, що підставами для судового захисту є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21-25, 42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав.

Як встановлено під час апеляційного провадження, підтверджується наявними матеріалами справи та визнається учасниками провадження у справі, у приміщенні відповідачача 28.06.2013 під час проведення перевірки публічно виконувалась фонограма музичного твору "Давай поговорим" автором музики, тексту та виконавцем якого є М. Круг.

Отже, беручи до уваги: наявні розбіжності в правовому регулюванні змісту майнових прав стосовно об'єктів авторського права і щодо об'єктів суміжних прав; особливості розпорядження визначеними законом видами використання цих об'єктів (зокрема в частині публічного виконання); надання законом права на певні види використання об'єктів суміжних прав без згоди правовласника (частина перша статті 43 Закону № 3792), - слід дійти висновку про те, що, на відміну від використання об'єктів авторського права (музичних творів, пісень), зазначене публічне виконання фонограми або її примірника як об'єкта суміжних прав без дозволу правовласника не є порушенням суміжних прав у розумінні пункту "а" статті 50 Закону № 3792.

Таку ж позицію в аналогічній српаві висловлено в постанові Вищого господарського суду України від 09.12.2014 у справі № 910/12630/13.

Оскільки під час апеляційного провадження встановлено відсутність доказів публічного виконання спірного твору відповідачем, підстави для задовлення позову у даній справі відсутні.

За таких обставин, оскаржене рішення господарського суду підлягає скасуванню з прийняттям відповідно до вимог пункту 2 статті 103 Господарського процесуального кодексу України нового рішення про відмову у задовленні позову.

Керуючись статями 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Диканька-1» задовольнити.

Рішення господарського суду міста Києва від від 26.02.2015 у справі №910/4617/14 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Авторське агентство «Чесна музика» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Диканька-1» 913,50 грн. (дев'ятсот тринадцять грн. 50 коп.) витрат з оплати судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Видачу наказу із зазначенням реквізитів сторін доручити господарському суду міста Києва.

Справу повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя Л.Л. Гарник

Судді Т.І. Разіна

С.В. Сотніков